Постанова

від 05.02.2013 по справі 805/322/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 р. Справа №805/322/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 18 хв.

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М. при секретарі Піскурєвій Ю.А., за участю представників: позивача - Радутного О.С. (довіреність від 21.01.2013 року), Сердюка В.О. (довіреність від 21.01.2013 року), Циганок В.Б. (довіреність від 21.01.2013 року), Мовмигі О.І. (наказ про призначення директором від 06.12.2010 року № 32), відповідача - Поліщука С.В. (довіреність від 05.09.2012 року № 14746/10/10-013), Іващенка Д.А. (довіреність від 12.12.2012 року № 23850/10/10-013), Єврохової І.О. (довіреність від 24.01.2013 року № 1728/10/10-013, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Донецьк-консалтинг» товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Дон-Аудит» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2012 року № 0000351543 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 73 696,00 грн., та № 0000341543 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 64 083,00,00 грн. і застосування штрафної санкції у розмірі 16 021,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Донецьк-Консалтинг» товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Дон-Аудит» (далі - ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2012 року за № 0000341543 та № 0000351543.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає неправомірними висновки відповідача в акті перевірки від 14.12.2012 року № 5697/22-4/32296326 щодо встановлення порушення підприємством податкового законодавства у зв'язку з нікчемністю правочину, укладеного позивачем з його контрагентом, оскільки в ході проведення перевірки перевіряючим надані всі документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують законне та фактичне проведення господарської діяльності з цим контрагентом згідно з укладеним договором, а визнання іншим податковим органом нікчемними правочинів між цим контрагентом та його постачальниками (по ланцюгу) не може бути правовою підставою для визнання правочинів, укладених позивачем, нікчемними.

Отже, позивач вважає неправомірними податкові повідомлення-рішення від 28.12.2012 року № 0000351543 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 73 696,00 грн., та № 0000341543 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 64 083,00,00 грн. і застосування штрафної санкції у розмірі 16 021,00 грн., що складені відповідачем на підставі акту перевірки від 14.12.2012 року № 5697/22-4/32296326, а тому просить у судовому порядку їх скасувати.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки від 14.12.2012 року № 5697/22-4/32296326 про нікчемність правочину між ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» та його контрагентом здійснені ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на підставі отриманої інформації від ДПІ у Печерському районі м. Києва та відповідно до якої встановлено нікчемність правочинів, вчинених цим контрагентом. Отже, на думку відповідача прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.12.2012 року за № 0000341543 та № 0000351543 є правомірними, а тому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» зареєстровано як юридична особа 29.01.2003 року; ідентифікаційний код - 32296326, місцезнаходження - 83023, м. Донецьк, вул. Лабутенка, буд. 5.

ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» є платником податку на додану вартість, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100030343, виданому 23.03.2007 року ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, де перебуває на податковому обліку з 25.02.2003 року за № 06306930.

Господарську діяльність позивач здійснює згідно зі Статутом (нова редакція), затвердженому протоколом Загальних зборів учасників від 10.02.2011 року № 1.

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що в період з 07.12.2012 року по 14.12.2012 року ДПІ у Калінінському районі м. Донецька проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Агенція Джанашіа АН» (код ЄДРПОУ 37567845) за період з 01.07.2011 року по 31.10.2012 року, про що складений акт від 14.12.2012 року № 5697/22-4/32296326 (надалі - акт перевірки від 14.12.2012 року № 5697).

Проведеною перевіркою встановлено, що ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» в порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 64 083,00 грн., у т.ч. по періодам: у липні 2011 року в сумі 28 537,00 грн., у жовтні 2011 року в сумі 35546,00 грн.;

- п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 73 696,00 грн., у тому числі: у 2-4 кварталі 2011 року на суму 73 696,00 грн.

Також у висновку акту перевірки від 14.12.2012 року № 5697 відповідач зазначив, що ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» порушено ч. 1 п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність отримання послуг з інформатизації, які полягають в інформатизаційному та консультаційному обслуговуванні на укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди надання послуг є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За результатами акту перевірки від 14.12.2012 року № 5697 ДПІ у Калінінському районі м. Донецька прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 28.12.2012 року № 0000351543 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 73 696,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 73 696,00 грн.),

- від 28.12.2012 року № 0000341543 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 80 104,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 64 083,00,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 16 021,00 грн.).

Як слідує з акту перевірки від 14.12.2012 року № 5697 на встановлення наведених порушень вплинув отриманий відповідачем від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Печерському районі м. Києва) акт від 09.11.2012 року № 4748/22-2/37567845 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агенція Джанашіа АН» (код ЄДРПОУ 37567845, що перебувало у господарських відносинах з ТОВ «Бері.Мор» (код за ЄДРПОУ 37505972), ТОВ «Едветайзинг-Експерт» (код за ЄДРПОУ 35195412), ТОВ «Рогава Рент) (код за ЄДРПОУ 37317586), ТОВ «Ланістер Сервіс 2012» (код за ЄДРПОУ 37317591), ТОВ «Криус» (код за ЄДРПОУ 32376343), ТОВ «Лойєр» (код за ЄДРПОУ 37002621) за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року.

ТОВ «Агенція Джанашіа АН» є контрагентом-постачальником ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит».

Зі змісту акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 09.11.2012 року № 4748/22-2/37567845 вбачається, що ТОВ «Агенція Джанашіа АН» не знаходиться за своєю податковою адресою: 18007, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 227, про що складено акт від 09.11.2012 року № 4748/22-2/37567845.

Також в цьому акті зазначено, що при перевірці ТОВ «Агенція Джанашіа АН» використано звітні форми «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також акти ДПІ у Печерському районі м. Києва, а саме: від 14.02.2012 року № 00653/2307/37505972 з перевірки ТОВ «Бері.Мор»; від 31.05.2012 року № 001630/2208/35195412 з перевірки ТОВ «Едветайзинг-Експерт»; від 20.09.2012 року № 3825/22-04/37317586 з перевірки ТОВ «Рогава Рент»; від 12.04.2012 року № 838/2202/32376343; від 14.09.2012 року № 3736/2202/37317591; від 13.04.2012 року № 870/1/2208/37002621.

Отже вказаними перевірками встановлені фіктивність здійснених правочинів зазначеними підприємствами, що, зокрема, пов'язано з відсутністю у них трудових ресурсів, виробничих потужностей, транспортних засобів тощо, а також не встановлення реальності господарських відносин з їх контрагентами-постачальниками та відомості про порушення кримінальних справ щодо посадових осіб (засновників) цих контрагентів-постачальників.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено, що господарські операції ТОВ «Агенція Джанашіа АН» не підтверджуються врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ «Агенція Джанашіа АН» від контрагентів-продавців у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. За таких обставин, ДПІ у Печерському районі м. Києва зроблено висновок про фіктивність (нікчемність) правочинів між ТОВ «Агенція Джанашіа АН» з контрагентами.

Отже вбачається, що у зв'язку з встановленням нікчемності правочинів по ланцюгу контрагентів-постачальників, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька дійшла висновку про нікчемність правочину, укладеного ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» з ТОВ «Агенція Джанашіа АН».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.01.2013 року ТОВ «Агенція Джанашіа АН» зареєстроване 21.02.2011 року, ідентифікаційний код - 37567845, місцезнаходження - 18007, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 227, офіс 12. Зареєстровані види діяльності: 72.21.0 Розроблення стандартного програмного забезпечення, 72.10.0 Консультування з питань інформатизації, 72.30.0 Консультування з питань інформатизації, 72.30.0 Оброблення даних, 74.40.0 Рекламна діяльність, 74.87.0 Надання інших комерційних послуг.

Як вбачається з акту перевірки від 14.12.2012 року № 5697 - згідно даних інформаційних ресурсів податкових органів, а саме: АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» та даних Державного реєстратора підприємство ТОВ «ЛІГА ЗАКОН Регіон» змінило назву 22.06.2012 року на ТОВ «Агенція Джанашіа АН» та має той самий код ЄДРПОУ - 37567845.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «ЛІГА ЗАКОН Регіон» зареєстровано платником податку на додану вартість з 29.06.2011 року, про що свідчить свідоцтво (серії НБ № 481108) за № 100342669, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва (т.1 а.с 58).

В акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 09.11.2012 року № 4748/22-2/37567845 зазначено, що державна реєстрація ТОВ «Агенція Джанашіа АН» проведена 21.02.2011 року за № 10701020000042776 Печерською районною в м. Києві Державною адміністрацією, індивідуальний податковий номер - 375678426554, дата реєстрації платником податку на додану вартість - 15.06.2011 року, дата видачі свідоцтва - 29.06.2011 року, номер свідоцтва - 100342669. Також в цьому акті зазначено, що ТОВ «Агенція Джанашіа АН» не знаходиться за своєю податковою адресою: 18007, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 227 (т.2 а.с. 148-149).

Згідно з п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до абзацу сьомому статті 1 Закону України від 03.03.2005 року № 2452-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (надалі - Закон № 2452-IV) місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Статтею 16 цього Закону визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Технічні та програмні засоби ведення Єдиного державного реєстру повинні забезпечувати: отримання даних у порядку взаємообміну інформацією відомчих реєстрів органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України;

Згідно ст. 17 Закону № 2452-IV щодо відомостей Єдиного державного реєстру встановлено, зокрема, що в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

На підставі вимог ст. 19 Закону № 2452-IV юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Приписами п. 12 Порядку обліку платників податків і зборів (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за № 1562/20300) при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону (Закону № 2452-IV).

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 19-ОПП (додаток 25).

Як зазначено вище за текстом даної постанови, у акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 09.11.2012 року № 4748/22-2/37567845 вказано, що ТОВ «Агенція Джанашіа АН» не знаходиться за своєю податковою адресою: 18007, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 227 у зв'язку з чим складений акт від 09.11.2012 року № 4748/22-2/37567845 (т.2 а.с. 148, стор. 1 акту від 09.11.2012 року). Дана інформація також використана ДПІ у Калінінському районі м. Донецька в акті перевірки від 14.12.2012 року № 5697 (т.1 а.с. 21, стор. 12 акту від 14.12.2012 року).

Разом з тим, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.01.2013 року по ТОВ «Агенція Джанашіа АН» значиться: «Статус відомостей про юридичну особу: підтверджено», «Стан юридичної особи - зареєстровано».

Отже з урахуванням наведених норм вбачається, що у документах, наданих відповідачем до матеріалів справи відсутні дані щодо здійснення відповідних заходів та внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Агенція Джанашіа АН», які містяться в Єдиному державному реєстрі про відсутність платника податків за його місцезнаходженням, а тому суд зазначає, що відповідач - ДПІ у Калінінському районі м. Донецька неправомірно використано в акті перевірки ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» від 14.12.2012 року № 5697 дані про податкову адресу контрагента ТОВ «Агенція Джанашіа АН» на підставі акту перевірки від 09.11.2012 року № 4748/22-2/37567845, складеному ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Під час розгляду даної справи і вирішення спору по суті суд бере до уваги, що ТОВ «Агенція Джанашіа АН» (до 22.06.2012 року - ТОВ «ЛІГА ЗАКОН Регіон») є зареєстрованою юридичною особою, а також є платником податку на додану вартість.

Судом у тому числі встановлено, що між ТОВ «ЛІГА ЗАКОН Регіон» (Виконавець) та ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» (Дилер) укладений договір від 15.03.2011 року № 57935 про надання послуг у сфері інформатизації. За умовами цього договору його предметом є надання Виконавцем Дилеру послуг з інформатизації, які полягають в інформатизаційному та дилерському обслуговуванні (на основі дилерського пакета, склад та умови обслуговування якого визначаються в додатку № 1 до цього договору).

Терміном «дилерське обслуговування» у даному договорі позначається надання Виконавцем послуг у сфері інформатизації, що полягають у передачі Дилеру інформації, необхідної для актуалізації комп'ютерних систем інформатизаційно-правового забезпечення ЛІГА: ЗАКОН (далі за текстом - Системи) категорії «NOT FOR RESALE».

Терміном «інформатизацій не обслуговування» у цьому Договорі позначається комплекс заходів, що здійснюються Виконавцем з метою забезпечення Дилера відомостями, необхідними йому для надання послуг у сфері інформатизації з актуалізації інформації, що міститься в Системах Абонентів, і консультації Дилера з питань функціонування цих Систем та їх програмно-технічної підтримки.

Терміном «Абонент» у даному договорі позначається юридична особа або фізична особа, яка замовила послуги з активації доступу до будь-якої із Систем та подальше інформатизацій не (абонентське) обслуговування.

Терміном «NOT FOR RESALE» (не для продажу - «NFR») у цьому договорі позначаються заздалегідь активовані Виконавцем копії Систем, які призначені для забезпечення власних інформаційних потреб Дилера, а також - для демонстрації третім особам функціональних можливостей Систем з метою їх популяризації.

Факт надання послуг з дилерського та інформатизаційного обслуговування за поточний місяць оформлюється Сторонами актом про надання послуг, який надсилається Виконавцем або, за згодою Сторін, надається Дилеру за місцем знаходження Виконавця.

Умови використання Дилером Систем як об'єкта авторського права, а також торгових марок, які використовуються в процесі дилерської діяльності, визначено у Ліцензійному договорі, що укладається між Дилером та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІГА ЗАКОН» (особа, якій належать права інтелектуальної власності), один з примірників якого міститься в додатку 2 до цього Договору.

Замовлення конкретного виду та обсягу послуг здійснюється Дилером шляхом надіслання на адресу Виконавця письмової заявки, форма та порядок надсилання якої визначаються Виконавцем, а останній, на підставі такої заявки, формує та надсилає на адресу Дилера рахунок-фактуру на оплату вартості послуг з активації.

Дилер здійснює інформатизацій не обслуговування Абонентів шляхом: забезпечення можливості отримання Абонентами поточної інформації, необхідної для оновлення баз даних Систем, доступ до яких було правомірно активовано до початку інформатизаційного обслуговування; підтримки доступу до повнотекстових інформатизацій них баз даних; надання консультаційних послуг з питань функціонування Систем та їх програмно-технічної підтримки.

Інформатизаційне обслуговування Абонентів Дилер має здійснювати на основі типового договору, зразок якого міститься в Додатку № 3 до даного Договору, та з чітким дотриманням прейскуранта цін, затвердженого Виконавцем, і Стандартів обслуговування абонентів «ЛІГА: ЗАКОН», текст яких розміщений на сайті ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», та є відкритим для ознайомлення будь-якими особами.

Одночасно з укладенням договору про інформатизацій не обслуговування між Дилером і Абонентом останній підписує ліцензійну угоду про використання систем інформатизаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН (необхідну кількість примірників вказаної угоди, а також ліцензійні картки Абонентів та інсталяційні пакети (або інші засоби активації) Дилер отримує від суб'єкта авторських майнових прав - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА ЗАКОН».

Термін дії даного договору визначається з моменту його підписання і закінчується 31.12.2012 року (з урахуванням додаткової угоди від 01.01.2012 року № 2).

На виконання умов цього договору ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» (Ліцензіат) укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІГА ЗАКОН» (Ліцензіар) Ліцензійний договір від 15.03.2011 року № 57935/Л «Про надання дозволу на використання об'єктів права інтелектуальної власності» відповідно якого Ліцензіату надається невиключна ліцензія на використання указаних в пункті 1.4 даного договору знаків для товарів і послуг в межах адміністративної території Донецької області. За умовами Ліцензійного договору не передбачається справляння плати за використання Ліцензіатом Об'єктів, оскільки така плата входить до складу платежів Ліцензіара, які здійснюються на підставі господарських договорів, що були укладені в процесі його дилерської діяльності (зокрема - дилерського договору про надання послуг у сфері інформатизації).

До матеріалів справи позивачем надані додатки до договору про надання послуг у сфері інформатизації від 15.03.2011 року № 57935: додаток 1 «Склад дилерського пакета та правила розрахунку вартості його обслуговування», додаток 3 «Зразок договору про надання послуг у сфері інформатизації», додаток 4 «Правила розрахунку розміру плати за активацію доступу до Систем та вартості інформатизаційного обслуговування Дилера.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання договору про надання послуг у сфері інформатизації від 15.03.2011 року № 57935 ТОВ «ЛІГА ЗАКОН «РЕГІОН» (згідно наданим послугам з інформатизації (абонентське обслуговування), модернізації параметрів доступу до комп'ютерної системи «ЛІГА:ЗАКОН Головний бухгалтер Проф 8.2.3, Податковий консультант, ПРЕМІУМ, Судові прецеденти тощо) в період - липень 2010 року, жовтень 2010 року (у перевіряємому періоді) - виписані податкові накладні (т.1 а.с. 60-158), акти про надання послуг, акти про надання послуг з активації доступу до Систем, акти про надання послуг з інформатизаційного обслуговування (т.1 а.с. 158-215).

Оплата по виконанню умов цього договору здійснена ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» на користь ТОВ «ЛІГА ЗАКОН Регіон» також у липні та жовтні 2010 року, що підтверджено платіжними дорученнями.

Суму у розмірі 64 083,00 грн. (у тому числі: у липні 2011 року - 28 537,00 грн., у жовтні 2011 року - 35 546,00 грн.) позивачем включено до складу податкового кредиту, відповідно, у липні 2011 року та жовтні 2011 року, а суму у розмірі 320 415,00 грн. включено до складу валових витрат - у ІІІ кварталі - 142 685,00 грн., у IV кварталі - 177 730,00 грн.

З пояснень представника позивача у судовому засіданні, що також підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, судом встановлено, що ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» надано послуги у сфері інформатизації на основі систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН у липні та жовтні 2011 року підприємствам (Абонентам) - перелік Абонентів за кількістю 541 (п'ятсот сорок один) (т.2 а.с. 190-223), у тому числі:

- ВАТ «Донецькобленерго» згідно договору від 01.01.2008 року № Л08/002 про інформаційне обслуговування;

- ТОВ «Лемтранс» згідно договору від 01.02.2008 року № Л08/053 про інформаційне обслуговування;

- ВАТ «Дружківський машинобудівний завод» згідно договору від 01.12.2007 року № Л07/154 про інформаційне обслуговування;

- Управлінню державної служби охорони при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області згідно договору від 01.04.2008 року № Л 08/199 про інформаційне обслуговування;

- КП «Компанія «Вода Донбасу» згідно договору від 06.04.2009 року № 21-09-189/209/057 про інформаційне обслуговування.

Позивачем також надані до суду додатки до цих договорів, додаткові угоди, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, тощо.

Як встановлено судом, у відповідача не викликали сумнів первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, складених між ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» та ТОВ «ЛІГА ЗАКОН Регіон» (ТОВ «Агенція Джанашіа АН»).

Разом з тим, у акті перевірки від 14.12.2012 року № 5697 ДПІ у Калінінському районі м. Донецька зазначає, що (пряма мова):

«Оскільки податковий кредит сформовано підприємством ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» код за ЄДРПОУ 32296326 при відносинах з підприємством за період липень 2011 р. в сумі 28537,48 грн., за жовтень 2011 р. в сумі 35545,61 грн. за нікчемними угодами, які в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, то такі суми ПДВ не є податковим кредитом в розумінні п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями» (т.1 а.с. 30, стор. 21 акту від 14.12.2012 року).

«Оскільки витрати сформовані підприємством ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» при відносинах з підприємством ТОВ «Агенція Джанашіа АН» («Ліга Закон Регіон») за нікчемними угодами, які в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, то такі суми витрат не є валовими витратами підприємства в розумінні Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а тому віднесення підприємством ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» їх до складу валових витрат суперечить п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України» (т.1 а.с. 33, стор. 24 акту від 14.12.2012 року).

В результаті наведеного ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту у розмірі 64 083,00 грн. (у т.ч., у липні 2011 року в сумі 28 537,00 грн., у жовтні 2011 року в сумі 35546,00 грн.) та податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 73695,81 грн.

Виходячи з цього суд вважає за необхідне відмітити, що фактично перевірка згідно акту від 14.12.2012 року № 5697, у відповідності до висновків якого складені спірні податкові повідомлення-рішення, проведена відповідачем формально: з одночасним дослідженням первинних документів, що надавались позивачем в ході проведення перевірки та згідно яким не виникло сумніву щодо факту надання інформатизаційних та інших послуг від ТОВ «ЛІГА ЗАКОН Регіон» (ТОВ «Агенція Джанашіа АН») на користь ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит», відповідачем, з посиланням на інформацію іншого органу державної податкової служби (ДПІ у Печерському районі м. Києва) щодо нікчемності правочинів по фактично не дослідженому (не встановленому) зв'язку з ланцюгу постачання, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, дійшов висновку про безпідставне віднесення вартості отриманих послуг від контрагента до складу валових витрат та відповідно неправомірного включення до складу податкового кредиту сум з податку на додану вартість за ці послуги.

Так, проаналізувавши документи, надані сторонами до матеріалів справи суд встановив наступне.

В акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 09.11.2012 року № 4748/22-2/37567845 вказано, що ТОВ «Агенція Джанашіа АН» сформовано податковий кредит (зокрема, у липні та жовтні 2011 року) за рахунок таких підприємств як: ТОВ «Бері.Мор» (код за ЄДРПОУ 37505972), ТОВ «Едветайзинг-Експерт» (код за ЄДРПОУ 35195412), ТОВ «Рогава Рент) (код за ЄДРПОУ 37317586), ТОВ «Ланістер Сервіс 2012» (код за ЄДРПОУ 37317591), ТОВ «Криус» (код за ЄДРПОУ 32376343), ТОВ «Лойєр» (код за ЄДРПОУ 37002621). Тобто, ТОВ «Агенція Джанашіа АН» сформовано податковий кредит по постачальникам (продавцям), правочини з якими встановлені ДПІ у Печерському районі м. Києва нікчемними по ланцюгу постачання.

Водночас, з огляду на дані, що зазначені у акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 09.11.2012 року № 4748/22-2/37567845 вбачається, що в цьому акті взагалі не вказана номенклатура (найменування) товару (послуг), які надавались переліченими підприємствами на користь ТОВ «Агенція Джанашіа АН».

Також в матеріалах справи відсутні будь-які документи, з яких би можна було встановити номенклатуру (найменування) товару (послуг) та інші дані по взаємовідносинам між ТОВ «Агенція Джанашіа АН» та ТОВ «Бері.Мор», ТОВ «Едветайзинг-Експерт», ТОВ «Рогава Рент), ТОВ «Ланістер Сервіс 2012», ТОВ «Криус», ТОВ «Лойєр».

При цьому, пояснень щодо зв'язку здійсненої господарської операції між ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» та ТОВ «ЛІГА ЗАКОН Регіон» (ТОВ «Агенція Джанашіа АН») згідно договору про надання послуг у сфері інформатизації від 15.03.2011 року № 57935 та правочинами між ТОВ «Агенція Джанашіа АН» з цими підприємствами, відповідач суду не надав.

Отже враховуючи матеріали справи та проаналізувавши наведені обставини суд не приймає доводи відповідача, викладені у акті перевірки від 14.12.2012 року № 5697 щодо не встановлення факту надання послуг від ТОВ «ЛІГА ЗАКОН Регіон» (ТОВ «Агенція Джанашіа АН») до ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» у зв'язку з зазначеним, оскільки це спростовується наведеними вище наявними первинними документами.

Під господарською діяльністю у ст. 3 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, за приписами п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Згідно п.п. 138.1.1. п. 138.1, п.138.6 наведеної статті витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

У п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п. 138.4. та п. 138.5. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Пунктом 139.1.9 статті 139 визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже з аналізу наведених норм слідує, що особи (юридичні або фізичні) перш за все повинні бути зареєстровані платниками податку на додану вартість та мати на підтвердження правильності формування податкового кредиту та валових витрат належним чином оформлені первинні документи (податкові накладні, розрахункові, платіжні документи та ін.).

Судом встановлено, що ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» є платником податку на додану вартість, та його контрагент ТОВ «Агенція Джанашіа АН» (на час виникнення досліджених правовідносин - ТОВ «ЛІГА ЗАКОН Регіон») також є зареєстрованим як платник податку на додану вартість.

Правила формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачають виконання певних вимог.

Поняття податкового кредиту наведене у п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПКУ).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем надані податкові накладні, акти приймання наданих послуг, платіжні документи тощо на підтвердження виникнення у нього права на податковий кредит та валових витрат за господарською операцією з контрагентом. Оскільки позивач у даних правовідносинах виконує функції Дилера, то придбані послуги у контрагента використані ним для надання інформаційних послуг (на основі Систем інформаційного-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН) іншим підприємствам-Абонентам, що також підтверджується документами.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Згідно частини 5 п.9 цього Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

За приписами п. 2.1 Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

З огляду на викладене аналіз господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Враховуючи викладене суд вважає, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що наведений правочин набув реального настання саме тих правових наслідків, на настання яких він був спрямованні.

Відповідач у акті перевірки від 14.12.2012 року № 5697 посилається на норми Цивільного кодексу України щодо визначення недійсності та нікчемності правочину між позивачем та його контрагентом. З цього приводу суд зазначає наступне.

Частина перша ст. 203 Цивільного кодексу України (ЦКУ) визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною другою ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок.

Зокрема, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Тобто визнання правочину нікчемним можливо лише за наявності наміру на порушення.

Виходячи з правової позиції Верховного суду України із цього питання, викладеної у Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦКУ, у відповідності до Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вина дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому немає значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце у обох чи більше учасників договору.

Водночас, умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Аналізуючи наведені норми суд дійшов висновку, що питання про недійсність правочину має бути встановлене судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

З огляду на таке суд зазначає, що відповідачем не доведено тих обставин, що укладений позивачем з контрагентом договір порушує публічний порядок, та відсутність підстав вважати їх нікчемними. Доказів визнання спірних правочинів недійсними в судовому порядку відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами позивача про неправомірність та необґрунтованість висновків податкового органу про відсутність факту настання реальних правових наслідків правочином, укладеним позивачем, ґрунтуючись при цьому тільки на акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 09.11.2012 року № 4748/22-2/37567845.

В ході судового розгляду адміністративної справи, встановлено фактичне здійснення господарських операцій між ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» та ТОВ «Агенція Джанашіа АН» (ТОВ «ЛІГА ЗАКОН Регіон»).

За таких обставин суд дійшов висновку, що висновок ДПІ у Калінінському районі м. Донецька у акті перевірки від 14.12.2012 року № 5697 щодо порушення ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» податкового законодавства не відповідає нормам матеріального права та обставинам справи, а тому спірні податкові повідомлення-рішення від 28.12.2012 року № 0000351543 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 73 696,00 грн., та № 0000341543 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 64 083,00,00 грн. і застосування штрафної санкції у розмірі 16 021,00 грн. підлягають скасуванню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано доказів, що спростовували б доводи позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судові витрати у розмірі 1 278,02 грн.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов дочірнього підприємства «Донецьк-консалтинг» товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Дон-Аудит» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2012 року № 0000351543 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 73 696,00 грн., та № 0000341543 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 64 083,00,00 грн. і застосування штрафної санкції у розмірі 16 021,00 грн. - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 28.12.2012 року № 0000351543 про збільшення дочірньому підприємству «Донецьк-консалтинг» товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Дон-Аудит» грошового зобов'язання з податку на прибуток на 73 696,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 28.12.2012 року № 0000341543 про збільшення дочірньому підприємству «Донецьк-консалтинг» товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Дон-Аудит» суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 64 083,00,00 грн. і застосування штрафної санкції у розмірі 16 021,00 грн.

Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Донецьк-консалтинг» товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Дон-Аудит» (вул. Лабутенка, буд. 5, м. Донецьк, 83023; код за ЄДРПОУ 32296326; п/р 2600025866 в АТ «Райффайзен Банк «Аваль», м. Київ, МФО 380805) судовий збір в розмірі 1 538,00 грн.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 5 лютого 2013 року. Повний текст постанови виготовлений 10 лютого 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.