Ухвала

від 12.03.2013 по справі 805/322/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року справа №805/322/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Варчук О.В., за участю представників позивача Циганок В.Б., Сердюк В.О., Радутного О.С., представників відповідача Поліщук С.В., Єврохової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі № 805/322/13-а за позовом Дочірнього підприємства «Донецьк-консалтинг» Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Дон-Аудит» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року позовні вимоги Дочірнього підприємства «Донецьк-консалтинг» Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Дон-Аудит» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволені. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 28.12.2012 року № 0000351543 про збільшення Дочірньому підприємству «Донецьк-консалтинг» Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Дон-Аудит» грошового зобов'язання з податку на прибуток на 73 696,00 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 28.12.2012 року № 0000341543 про збільшення Дочірньому підприємству «Донецьк-консалтинг» Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Дон-Аудит» суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 64 083,00 грн. і застосування штрафної санкції у розмірі 16 021,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення порушень позивачем податкового законодавства при господарських операціях з ТОВ «Агенція Джанашіа АН», що було виявлено в ході документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Апелянт посилається на відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача та нікчемність укладених з ТОВ «Агенція Джанашіа АН» угод, а тому і безпідставність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат на підставі первинних документів, виданих за цими господарськими операціями.

Представники позивача в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні просили апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку відповідача та є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача в період з 07.12.2012 року по 14.12.2012 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Агенція Джанашіа АН» за період з 01.07.2011 року по 31.10.2012 року, про що складений акт від 14.12.2012 року № 5697/22-4/32296326 (далі Акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки встановлені порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 64 083,00 грн.; п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України через відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 73 696,00 грн. Вказані висновки ґрунтуються на висновках акту від 09.11.2012 року № 4748/22-2/37567845 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агенція Джанашіа АН» (раніше «ЛІГА ЗАКОН Регіон»), отриманого відповідачем від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Печерському районі м. Києва), які вказують на порушення позивачем ч. 1 п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.

28.12.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000351543 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на 73696,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 73 696,00 грн.) та № 0000341543 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 80104,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 64 083,00,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 16 021,00 грн.).

Також встановлено, що між ТОВ «ЛІГА ЗАКОН Регіон» (Виконавець) та ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» (Дилер) був укладений договір від 15.03.2011 року № 57935 про надання послуг у сфері інформатизації. За умовами цього договору його предметом є надання Виконавцем Дилеру послуг, які полягають в інформатизаційному та дилерському обслуговуванні (на основі дилерського пакета, склад та умови обслуговування якого визначаються в додатку № 1 до цього договору).

Одночасно з укладенням договору про інформатизаційне обслуговування між Дилером і Абонентом, останній підписує ліцензійну угоду про використання систем інформатизаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН (необхідну кількість примірників вказаної угоди, а також ліцензійні картки Абонентів та інсталяційні пакети (або інші засоби активації) Дилер отримує від суб'єкта авторських майнових прав - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА ЗАКОН». Термін дії даного договору визначається з моменту його підписання і закінчується 31.12.2012 року (з урахуванням додаткової угоди від 01.01.2012 року № 2).

На виконання умов цього договору ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» (Ліцензіат) укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІГА ЗАКОН» (Ліцензіар) Ліцензійний договір від 15.03.2011 року № 57935/Л «Про надання дозволу на використання об'єктів права інтелектуальної власності» відповідно якого Ліцензіату надається невиключна ліцензія на використання указаних в пункті 1.4 даного договору знаків для товарів і послуг в межах адміністративної території Донецької області. За умовами Ліцензійного договору не передбачається справляння плати за використання Ліцензіатом Об'єктів, оскільки така плата входить до складу платежів Ліцензіара, які здійснюються на підставі господарських договорів, що були укладені в процесі його дилерської діяльності (зокрема - дилерського договору про надання послуг у сфері інформатизації).

До матеріалів справи позивачем надані додатки до договору про надання послуг у сфері інформатизації від 15.03.2011 року № 57935: додаток 1 «Склад дилерського пакета та правила розрахунку вартості його обслуговування», додаток 3 «Зразок договору про надання послуг у сфері інформатизації», додаток 4 «Правила розрахунку розміру плати за активацію доступу до Систем та вартості інформатизаційного обслуговування Дилера.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору про надання послуг у сфері інформатизації від 15.03.2011 року № 57935 ТОВ «ЛІГА ЗАКОН «РЕГІОН» (згідно наданим послугам з інформатизації (абонентське обслуговування), модернізації параметрів доступу до комп'ютерної системи «ЛІГА:ЗАКОН Головний бухгалтер Проф 8.2.3, Податковий консультант, ПРЕМІУМ, Судові прецеденти тощо) в період - липень 2010 року, жовтень 2010 року (у перевіряємому періоді) - виписані податкові накладні (т.1 а.с. 60-158), акти про надання послуг, акти про надання послуг з активації доступу до Систем, акти про надання послуг з інформатизаційного обслуговування (т.1 а.с. 158-215).

Оплата по виконанню умов цього договору здійснена ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» на користь ТОВ «ЛІГА ЗАКОН Регіон» також у липні та жовтні 2010 року, що підтверджено платіжними дорученнями.

Суму у розмірі 64 083,00 грн. (у тому числі: у липні 2011 року - 28 537,00 грн., у жовтні 2011 року - 35 546,00 грн.) позивачем включено до складу податкового кредиту, відповідно, у липні 2011 року та жовтні 2011 року, а суму у розмірі 320 415,00 грн. включено до складу валових витрат, в тому числі у ІІІ кварталі - 142 685,00 грн., у IV кварталі - 177 730,00 грн.

Також судом встановлено подальше використання позивачем отриманих від контрагента послуг в своїй господарській діяльності, оскільки наданими доказами підтверджено, що ДП «Донецьк-Консалтинг» ТОВ АФ «Дон-Аудит» надано послуги у сфері інформатизації на основі систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН у липні та жовтні 2011 року підприємствам (Абонентам) - перелік Абонентів за кількістю 541 (п'ятсот сорок один) (т.2 а.с. 190-223), у тому числі ВАТ «Донецькобленерго» згідно договору від 01.01.2008 року № Л08/002 про інформаційне обслуговування, ТОВ «Лемтранс» згідно договору від 01.02.2008 року № Л08/053 про інформаційне обслуговування, ВАТ «Дружківський машинобудівний завод» згідно договору від 01.12.2007 року № Л07/154 про інформаційне обслуговування, Управлінню державної служби охорони при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області згідно договору від 01.04.2008 року № Л 08/199 про інформаційне обслуговування, КП «Компанія «Вода Донбасу» згідно договору від 06.04.2009 року № 21-09-189/209/057 про інформаційне обслуговування ті інші.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про неможливість фактичного здійснення ТОВ «Агенція Джанашіа АН» господарських операцій, а також про те, що проведені операції не мають реального товарного характеру, свого підтвердження не знайшли, вони є лише припущеннями відповідача, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із статтею 138 Податкового кодексу України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (підпункт 138.4);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (підпункт 138.5).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз вказаних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених податкових і видаткових накладних є підставою для включення до валових витрат і податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Агенція Джанашіа АН» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В акті перевірки відповідач зазначає, що є підстави вважати правочини нікчемними на підставі ст. 228 ЦК України як такі, що порушують публічний порядок.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено, що сторони, укладаючи зазначені угоди, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.

Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що, на момент здійснення відповідачем перевірки, реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Агенція Джанашіа АН» підтверджено належними первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що в основу висновків Акту перевірки покладено висновки, що містяться в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агенція Джанашіа АН» від 09.11.2012 року № 4748/22-2/37567845, отриманого відповідачем від ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок на момент існування спірних правовідносин визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232.

Виходячи зі змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агенція Джанашіа АН», вказаний документ не відповідає вимогам законодавства щодо проведення зустрічних звірок, а його висновки не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки вони зроблені без проведення будь-якого співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, тобто носять характер припущень податкового органу.

Згідно частини 3 статті 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Агенція Джанашіа АН» і правомірність віднесення позивачем до валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі № 805/322/13-а за позовом Дочірнього підприємства «Донецьк-консалтинг» товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Дон-Аудит» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 15 березня 2013 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова