Постанова

від 01.03.2013 по справі 815/980/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/980/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2012 року № 0000361505, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранат» (надалі по тексту - Позивач або ТОВ «Гранат») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі по тексту Відповідач або ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.12.2012 року № 0000361505. Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач відповідно до акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 10.12.2012 року № 56/15-518/22457183 протиправно зменшив суму бюджетного відшкодування позивача за ІІІ квартал 2012 року, заявлену в декларації з ПДВ за ІІІ квартал 2012 року та прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.12.2012 року № 0000361505, яким зменшив суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 104448 грн. та нарахував штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 26 112 грн. Позивач зазначає, що позиція відповідача щодо позбавлення товариства права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за ІІІ квартал 2012 року у сумі 104448 грн. та нарахування йому штрафних (фінансових) санкцій, внаслідок не заповнення позивачем значення рядку 23 декларації з ПДВ, що по суті є технічною, не суттєвою похибкою, яка не жодним чином змінює значення, наведені в рядку 23.1 та 24 податкової декларації з ПДВ, тобто значення які реально відображають стан податкових взаємовідносин позивача з бюджетом, законодавчо є необґрунтованою, оскільки дані, що містяться в рядку 23 декларації з ПДВ не є обов'язковими в розумінні приписів пунктів 48.1 - 48.4 Податкового кодексу України. Також позивач зазначив, що похибки платників податків, які не впливають на їх розрахунки з бюджетом, не є підставою для стягнення фінансових санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмових заперечення проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 розділу У Податкового кодексу України, п. 4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, а саме: допущено арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинули на розрахунки з бюджетом. За результатами перевірки було встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за ІІІ квартал 2012 року на суму 104 4448 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 25 % відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових декларація (розрахунках) платника податків.

Судом встановлено, що на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу У Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України посадовою особою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Гранат» за ІІІ квартал 2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 10.12.2012 року № 56/15-518/22457183, відповідно до висновку якого відповідачем встановлено, що позивачем в порушення вимог п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування за ІІІ квартал 2012 року на суму 104 448 грн. (а.с. 9-13).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2012 року № 0000361505, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 104 448 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 26 112 грн. (а.с. 7).

ТОВ «Гранат» не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 19.12.2012 року № 0000361505, суд виходить з наступного.

Актом перевірки від 10.12.2012 року № 56/15-518/22457183, при проведенні камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість підприємства за ІІІ квартал 2012 року, встановлено, що в порушення п. 200.4 ст. 200 розділу У Податкового кодексу України, п. 4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, позивачем допущено арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинули на розрахунки з бюджетом, а саме в ході опрацювання декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2012 року вх. № 9070243871 від 09.11.2012 року, встановлено що підприємством не заповнено значення рядку « 23» вказаної декларації, що призвело до завищення суми отримання бюджетного відшкодування по вказаній декларації на 104 448 грн.

Суд з даними висновками не погоджується, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.11.2012 року по результатам фінансово-господарської діяльності ТОВ «Гранат» було надіслано засобами електронного зв'язку до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на додану вартість за 3 квартал 2012 року, яку того ж дня було прийнято відповідачем, що підтверджується квитанцією (а.с. 16-23).

Як вбачається, з поданої до ДПІ декларації з податку на додану вартість за 3 квартал 2012 року, в останній позивачем не заповнено значення рядку 23, який є сумою рядків 23.1 та 23.2, а саме не зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, що, на думку відповідача, й призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування по вказаній декларації на 104 448 грн.

Разом з тим, з вищевказаної декларації з податку на додану вартість за 3 квартал 2012 року та її додатків вбачається, що позивачем було заповнено значення рядку 23.1, а саме зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 104 448 та значення рядку 24 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 58 097 (а.с. 18), а також належним чином заповнено довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та подано розрахунок сум бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 21-22).

Крім того, судом встановлено, що 27.12.2012 року позивачем було подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за 3 квартал 2012 року, який було прийнято того ж дня, про що свідчить квитанція (а.с. 24-32). Як вбачається з поданого позивачем уточнюючого розрахунку, перелік показників якого тотожній переліку показників декларації, взагалі не містить рядку 23, а лише містить рядки 23.1 та 23.2, які й були заповнені позивачем як в самій декларації з ПДВ так і в поданому в подальшому уточнюючому розрахунку.

Таким чином, згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за ІІІ квартал 2012 року, уточнюючим розрахунком та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за ІІІ квартал 2012 року склала 104 448 грн.

Суд зазначає, що порядок бюджетного відшкодування ПДВ визначено положеннями Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V Податкового кодексу України.

Згідно вимог п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Приписами п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, згідно положень ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 статті 200 ПК України. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами ПК України. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Згідно п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Пунктом 46.5 визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 затверджені форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі Порядок №1492).

Таким чином, заповненням податкової декларації реалізуються зокрема положення ст. 200 ПК України щодо порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), строки проведення розрахунків. Саме в податковій декларації платник податків відображає реалізацію своїх прав та обов'язків по сплаті ПДВ, нарахуванню податкового кредиту, бюджетного відшкодування у порядку встановленому законодавством.

Згідно з пунктами 4.6.3-4.6.5 Порядку №1492, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з ПДВ, а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

Відповідно до п.4.6.6 залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що значення даних рядку 23 мають проміжний характер і жодним чином не випливають на результати розрахунків, разом з тим, значення рядків 23.1, або 23.2 та 24 реально відображають стан податкових взаєморозрахунків платника з бюджетом.

Так, відповідно до декларації з ПДВ за ІІІ квартал 2012 року по рядку 23.1 («Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків у банку») позивачем задекларовано суму 104 448 грн., внаслідок чого «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» (рядок 24 Декларації) становив 58 097 грн.

Суд враховує, що доказів на підтвердження недостовірності даних наведених позивачем в податковій декларації з ПДВ за ІІІ квартал 2012р., неправомірності формування податкового кредиту у попередніх податкових періодах та відповідно неправомірності включення вказаних сум до складу «суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків у банку» (рядок 23.1 Декларації), відповідачем не надано.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що позивачем було допущено технічну помилку під час заповнення декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2012 року, яка жодним чином не вплинула на розрахунки за бюджетом, що підтверджується та не заперечується відповідачем в акті перевірки.

В той же час, суд вважає необхідним зазначити, що з метою однакового застосування положень Закону України №2181-ІІІ в листах Комітету Верховної Ради України по питанням фінансів та банківської діяльності №06-10/167 від 20.03.2001 року та ДПА України №9018/23-3317 від 06.07.2001 року визначені поняття термінів - арифметична та методологічна помилки. Арифметична помилка - помилка або описка, допущені платником податку при заповненні декларації (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій (додавання або відрахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.) Методологічна помилка - помилка допущена платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Судом встановлено, що за результатами проведення перевірки позивача ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС встановила не арифметичну або методологічну помилку, а зменшила суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача, зазначену ним в декларації, фактично безпідставно визнавши її неправомірною, при відсутності перевірки правомірності порядку формування позивачем податкового кредиту у попередніх податкових періодах та відповідно включення вказаних сум до складу суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

З огляду на викладене, позивачем не було допущено завищення суми бюджетного відшкодування, а лише допущено технічну (арифметичну) помилку під час заповнення Декларації з ПДВ за ІІІ квартал 2012 p., що за своїм наслідком не вплинуло на розрахунки з бюджетом.

У главі 11 Кодексу не передбачено застосування відповідальності до платників податків у разі виявлення зазначених порушень.

З урахуванням викладених обставин, відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення № 0000361505 від 19.12.2012 року, а тому згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, оскаржене податкове повідомлення - рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закон України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, в порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 261 грн. 12 коп.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2012 року № 0000361505 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 19.12.2012 року № 0000361505.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат» (код ЄДРПОУ - 22457183, адреса: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 25) сплачений судовий збір у розмірі 261 грн. 12 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 01 березня 2013 року.

Суддя С.О. Cтефанов