Постанова

від 22.02.2013 по справі 1570/7512/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 1570/7512/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Бобровській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ-В» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2012 року № 00005126000, № 0000522600, № 0000532600, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ-В» (надалі -ТОВ «ТАВРІЯ-В») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2012 року № 00005126000, № 0000522600, № 0000532600.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що спеціалістами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби були незаконно прийняти оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.11.2012 року № 00005126000, № 0000522600, № 0000532600, у зв'язку із тим, що з боку позивача відсутні будь-які факти порушення документального оформлення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які здійснювались відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача в ході розгляду справи не погоджується з доводами позивача, пославшись на те, що висновки Відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 31.10.2012 року № 310 та повідомлення від 31.10.2012 року № 66 виданого СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі ДПС фахівцями податкової інспекції згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI проведену документальну позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства з Консалтингова компанія «Бремексгруп ЛТД» (код ЄДРПОУ 37242453) за період грудень 2010 року, та валових за 2010 рік, ТОВ «Снекк Фрут» ( код ЄДРПОУ) за період квітень 2011 року, та валових за II квартал 2011.

Перевірка проводилась з 31.05.2012 року по 05.11.2012 року.

За наслідками зазначеної перевірки був складений Акт № 170/26-0/19202597/37 від 06.11.2012 року.

В ході перевірки встановлено, порушення ТОВ «ТАВРІЯ-В» п.п. «д» п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) та «Порядку заповнення податкових накладних», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 із змінами, внесеними Наказом ДПА України від 30.06.05 р. №244 було занижено податок на додану вартість за грудень 2010 р. всього в сумі 83 333, 33 грн., в т.ч. по періодах: грудень 2010 р. - 83 333, 33 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.8, п.201.10, п.201.14, п.201.15 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) встановлено заниження податку на додану вартість, на загальну суму 71 756, 50 грн., в т.ч. по періодах: квітень 2011 року - 71 756, 50 грн.; п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/04/ВР ( в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями), п.п.14.1.27 п.14.1 ст14, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України № 2755- VI (із змінами і доповненнями) заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 186 686, 63 грн., в тому числі по періодах: IV квартал 2010 року на суму 104 166, 66 грн., ІІ квартал 2011 року на суму 82 519, 97 грн.

На підставі акту перевірки № 170/26-0/19202597/37 від 06.11.2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.11.2012 року № 0000512600, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 196 757, 50 грн., з яких за основним платежем - 155 089, 83 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 41 667, 66 грн.; від 20.11.2012 № 0000522600, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 156 249, 21 грн., з яких за основним платежем - 104 166, 16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 52 083, 08 грн.; від 20.11.2012 року № 0000532600, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 358 783 грн. за основним платежем.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішення, позивач звернувся до суду з метою їх оскарження.

Проаналізувавши матеріал справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із акту перевірки, висновок Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» по взаємовідносинах з ТОВ «КК Бремексгруп ЛТД» та ТОВ «Снекк-Фрутт» був зроблений на підставі актів, що надійшли від Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Консалтингова Компанія «Бремексгруп ЛТД» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.2010 р. по 01.06.2011 року від 22.07.2011 р. № 911/23-10/37242453 та від Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси «Про неможливість проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ» з питання підтвердження відомостей, отриманих від контрагентів за період квітень 2011 рік» від 30.06.2011 року № 1789/23-5.

Згідно Акту ДПІ у Печерському районі м.Києва від 22.07.2011 р. № 911/23-10/37242453, встановлено формування податкового кредиту підприємствами -покупцями за рахунок ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» за період з 01.08.2010 року по 01.06.2011 року в загальній сумі 11590143, 09 грн., податкові зобов'язання якого не підтверджено у зв'язку з ненаданням (відсутністю) у ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань. ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Також в акті від 22.07.2011 року № 911/23-10/37242453 маються посилання на пояснення відібрані від громадянина Гречки, який пояснив, що до реєстрації ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» він не має жодного відношення, підписавши у нотаріуса документи він не мав мету займатись фінансово-господарською діяльністю , рахунки в банках не відкривав, договори, контракти не підписував. Таким чином, податковим органом був зроблений висновок, що ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» здійснювало поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «КК Бремексгруп ЛТД», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» та контрагентами є фіктивними правочини нами, та такими, що вчинено без намір створення правових наслідків, що обумовлювались цими правочинами згідно ст. 234 Цивільного кодексу України. У зв'язку із чим, у ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість з підприємствами постачальниками».

Згідно акту перевірки «Про неможливість проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ» з питання підтвердження відомостей, отриманих від контрагентів за період квітень 2011 рік» від 30.06.2011 р. № 1789-23-5 було встановлено, що в квітні 2011 року ТОВ «Таврія-В» придбало у ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ».По ТОВ «Таврія-В» системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту і розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку вартість було встановлено розбіжності по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ» всього на суму податку на додану вартість 71 756, 50 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2011 року - 71 756, 50 грн.

Згідно акту перевірки від 30.06.2011 р. № 1789-23-5 було встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Оскільки у ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операції надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують податкові зобов'язання.

З акту перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби вбачається, що ТОВ «Таврія В» до складу податкового кредиту було включено суми по податковим накладним, оформленим з порушенням діючого законодавства, а саме: постачальником визначено недостовірні відносно розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ на загальну суму ПДВ 71 756, 50 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2011 року.

Крім того в акті зазначено, що ТОВ «Таврія-В» до податкового кредиту у квітні 2011 року була включена сума ПДВ у розмірі 71 756, 50 грн. по контрагенту ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ», але платником податку ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ» до податкових зобов'язань з ПДВ не було включено у квітні 2011 року суму у розмірі 71 756, 50 грн. по контрагенту ТОВ « Таврія-В». Не підтверджується реальність здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ» 430 539, 00 грн., сума без ПДВ - 358 782, 50 грн. Таким чином, податковим органом був зроблений висновок, що ТОВ «Таврія-В» завищено валових витрат за ІІ квартал 2011 р. у сумі 358 782, 50 грн.

Так, згідно пп. 4.1.1. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно пп.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

Відповідно до пп.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що 01.12.2010 року між ТОВ «Таврія-В» та ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» було укладено договір поставки б/н, відповідно до умов якого Постачальник приймає на себе обов'язки поставки Покупцю, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товари в асортименті та в кількості, що передбачені накладними, які є невід'ємною частиною договору (т. 1 а.с.40-44).

В підтвердження виконання умов договору позивачем були надані видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні.(т.1 а.с. 45-56).

Судом встановлено, що в підтвердження належного розрахунку між сторонами Позивачем були надані платіжні доручення, тобто суми ПДВ за поставлені партії товарів були сплачені ТОВ «Таврія-В» в повному обсязі у складі ціни товарів.

Судом встановлено, що на момент укладання та виконання договору поставки, а також видачі податкових накладних ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» діяло на підставі свідоцтва № 100296272 від 05.08.2010 року, згідно якого воно було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Крім того, судом встановлено, що 03.01.2008 року між ТОВ «Таврія-В» та ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ» укладено договір поставки № 466, згідно якого постачальник прийняв на себе зобов'язання постачати покупцю (ТОВ «Таврія-В»), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товари в асортименті та кількості, передбачених накладеними, які є невід'ємною частиною цього договору. Додатковими угодами до цього договору поставки, укладеними сторонами 31.12.2008 р. та 31.12.2010 р., строк дії договору продовжений до 31.12.2011 року. (т. 1 а.с.135-142).

У квітні 2011 року на підставі рахунків фактур № 8 від 07.04.2011 р., № 13 від 12.04.2011 р., № 16 від 13.04.2011 р., № 25 від 15.04.2011 року, № 28 від 16.04.2011 р., № 058 від 28.04.2011 р., № 068 від 29.04.2011 р., № 039 від 20.04.2011 р. ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ» поставило ТОВ «Таврія-В» рис в асортименті на загальну суму 430 539, 00 грн., в т.ч. ПДВ 71 756, 50 грн., за видатковими накладними. (т. 1 а.с. 143-144, 147-148, 151-152, 155-156, 159-160, 163-164, 167-168, 171-172.

По факту поставки товарів між позивачем та ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ» були виписані податкові та товарно-траспортні накладні (т.1 а.с. 145-146, 149-150, 153-154, 157-158, 165-166, 169-170, 173-174).

Судом встановлено, що в підтвердження належного розрахунку між Позивачем та ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ» були надані платіжні доручення, тобто суми ПДВ за поставлені партії товарів були сплачені ТОВ «Таврія-В» в повному обсязі у складі ціни товарів.

Так відповідно до п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, суд, дослідивши надані позивачем в ході судового розгляду податкові, видаткові та товарно-транпорті накладні на поставку товарів на адресу ТОВ «Таврія-В», прийшов до висновку, що зазначені первинні документи мають всі необхідні реквізити, встановлені чинним законодавствам з питань бухгалтерського обліку та відповідають у повному обсязі вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 187.1. ст. 188 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів- дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг- дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п.198.1ст198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 138. 2 с. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені у абзацах першому та другому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті.

Згідно п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Враховуючи викладене, виходячи з аналізу зазначених норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та встановлених в ході судового розгляду фактів, які підтверджуються наданими позивачем первинними документами, складеними відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , суд дійшов висновку, що ТОВ «Таврія-В» правомірно включило до складу валових витрати, витрати на придбання товарів від ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ» та ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД».

Згідно з п. 1.3 ст.1 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Виписка податкової накладної та її включення до реєстру повинні відбуватися одночасно. Податкова накладна, виписана та не включена до реєстру на дату її виписки, не може вважатися оформленою відповідно до «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових неладних», затвердженого Наказом ДПА України 30.06.2005 р. за № 244, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18.07.2005 р за № 770/11050.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У відповідності до п.п. 7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.4 статті 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що в Законі України «Про податок на додану вартість» та в Податковому кодексі Україні передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

Так, представниками сторін по справі не заперечується, що на час укладення вищезазначених договорів (за яким податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Стосовно посилань позивача на порушення позивачем Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 шляхом визначення невірної адреси ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД», суд вважає необхідним зазначити, що фактична та юридична адреса ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД», що зазначена в договорі та накладних відповідає адресі за якою ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» зареєстровано в ЄДР та яка зазначена в його свідоцтві платника ПДВ.

Крім того, суд критично ставиться до посилань відповідача на визначення недостовірної адреси контрагента позивача ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ»,в наслідок чого зазначені податкові накладні, суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту, є такими, що оформлені з порушенням діючого законодавства, адже зазначений факт не знайшов свого підтвердження під час офіційного з'ясування обставин по справі.

Укладання вищезазначених угод та їх подальше виконання сторонами свідчить про намір виконавця виконати роботи, а замовника прийняти ці роботи, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, які за формою відповідають вимогам чинного законодавства, та платіжними дорученнями.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість контрагентом позивача не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" та Податковий кодекс України не ставив таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання контрагентами своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії» (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.

Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, судом не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права віднесення суми валових витрат по відносинам з ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» та ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ».

Судом не знайдено правового підтвердження факту порушення контрагентами правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності на момент здійснення фінансової угоди (відсутність за місцем знаходження, ліквідація підприємства, анулювання свідоцтва платника ПДВ) та обґрунтованої підстави позбавлення підприємства права на зарахування податкового кредиту.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб.

Всупереч зазначеним висновкам відповідача, позивач надав первинні документи, які в повному обсязі відображають та підтверджують правомірність формування валових та податкового кредиту ТОВ «Таврія-В» по взаємовідносинам з ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» та ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ».

В межах зазначеного правочину, між позивачем та контрагентами були здійсненні господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів.

З огляду на зазначене, податковий кредит та валові витрати позивачем сформовано у відповідності до вимог Податкового законодавства України.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби з 01.09.2011 року по 12.10.2011 року вже проводилась планова виїзна перевірка ТОВ «Таврія-В» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 року., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 року, якою не було встановлено порушення податкового законодавства з податку на прибуток та з формування валових витрат по контрагентам ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» та ТОВ «СНЕКК-ФРУТТ». Проте в ході судового розгляду справи відповідачем не було надано обґрунтованих доказів з приводу наявності підстав, передбачених ст.78 Податкового кодексу України, для проведення повторної позапланової перевірки ТОВ «Таврія-В». Зазначені обставини не були зазначені й в наказі на проведення перевірки № 310 від 31.10.2012 року, а ні в Акті № 170/26-0/19202597/37 від 06.11.2012 року.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, виходячи з вищевикладеного, на думку суду, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду законність винесених ним податкових повідомлень-рішень від 20.11.2012 року № 00005126000, № 0000522600, № 0000532600.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд керуючись п. 1 ст. 94 КАС України присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 2146 грн. 00 коп.) з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ-В» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2012 року № 00005126000, № 0000522600, № 0000532600 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.11.2012 року № 00005126000, № 0000522600, № 0000532600, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби.

Присудити позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 2146 грн. 00 коп.) з Державного бюджету України.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови був виготовлений та підписаний суддею 22.02.2013 року.

Суддя О.В. Колесниченко

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.11.2012 року № 00005126000, № 0000522600, № 0000532600, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби.

22 лютого 2013 року.