Постанова

від 14.02.2013 по справі 2а-5570/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 року № 2а-5570/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Мричко Н.І.

Судді Коморного О.І.

Судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судових засідань Чернявської О.Д.

представників позивача Михайленка Є.О., Хворової Н.В.

представника відповідача Дорош А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, Державної казначейської служби України, управління державної казначейської служби у Сихівському районі м. Львова Львівської області про стягнення суми бюджетного відшкодування,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» (надалі - ТзОВ «Сихів-Сервіс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби, Державної казначейської Служби України, управління Державної казначейської служби у Сихівському районі м.Львова Львівської області, в якому згідно уточнень до позову від 17.01.2013 року просить:

- стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної Казначейської служби України у Сихівському районі міста Львова Львівської області, УДКСУ у Сихівському районі м. Львова (ЄДРПОУ: 38007636), та через Державну Казначейську службу України (ЄДРПОУ: 37567646) на користь ТзОВ «Сихів-Сервіс» (зареєстрованого за адресою: 79066, м. Львів, вул. Морозна, 15, ЄДРПОУ: 35898276, р/р: 26000799969937 в ПАТ Правекс-Банк, м.Київ, МФО: 380838, Свідоцтво платника 100114767 - 1 851 666, 00 (один мільйон вісімсот п'ятдесят одна тисяча шістсот шістдесят гривень 00 коп.) грн. суми бюджетного відшкодування, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період: червня 2008 - 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТзОВ «Сихів-Сервіс» до податкового органу була подана заява про бюджетне відшкодування на рахунок платника податку у банку суми ПДВ, що підлягають відшкодуванню. Проте, відшкодування вказаної суми у строк, визначений Законом України «Про податок на додану варість» не проведено, оскільки ДПІ у Сихівському районі м. Львова не надано до органів державного казначейства висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету на користь платника податків.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснення надали аналогічні до викладеного у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС в судовому засіданні проти позову заперечив повністю. Пояснив, що згідно з Законом України «Про Державний бюджету України на 2010 рік» передбачено лише один механізм повернення сум податку на додану вартість, а саме шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики. У відповідності до Порядку випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 року № 368, визначений перелік випадків при настанні яких може відбутися відшкодування сум ПДВ шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики зі строком обігу п'ять років.

Зазначено, що ні Законом України «Про Держаний бюджет України на 2010 рік» ані Порядком № 368 від 12.05.2010 року не передбачено такого способу відшкодування ПДВ, як зобов'язання за рішенням суду органів Державного казначейства стягнути з Державного бюджету суми бюджетної заборгованості. За таких обставин, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідачів державної казначейської служби країни та управління Державної казначейської служби у Сихівському районі м. Львова Львівської області проти позову заперечив з мотивів викладених у письмових запереченнях, а саме у зв'язку з тим, що через неподання відповідних висновків до органів Державного Казначейства, таке відшкодування не могло бути проведено.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

ТзОВ «Сихів-Сервіс» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради 21.04.2008 р. за № 14151070002019906, ідентифікаційний код юридичної особи 35898276.

ТзОВ «Сихів-Сервіс» зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 08.05.2008 року № 100114767.

21.05.2008 року між ТзОВ «Євроготель» та ТзОВ «Сихів-Сервіс» укладено договір купівлі-продажу № 1028. Відповідно до умов вказаного договору ТзОВ «Євроготель» передало у власність, а ТзОВ «Сихів-Сервіс» прийняло будівлю готелю загальною площею 3358,5 кв.м, позначеного на плані під літерою А - 7, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Морозна, 14.

Акт приймання-передачі об'єкту сторони договору купівлі-продажу підписали 21.05.2008 року.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18922113 від 22.05.2008 року, договір купівлі-продажу зареєстровано під № 449236 обласним комунальним підприємством Львівської міської Ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» право власності на будівлю готелю, перейшло до Позивача 22.05.2008 року.

У зв'язку з чим, продавець майна надав ТзОВ «Сихів-Сервіс» податкову накладну № 94 від 31.05.2008 року на загальну суму 11110000,00 грн., в тому числі ПДВ 1851666,67 грн.

За об'єкт проведено повний розрахунок відповідно до платіжного доручення від 06.05.2009 року № 154 загальну суму 11110000,00 грн., в тому числі ПДВ 1851666,67 грн.

01.07.2009 до ДПІ у Сихівському районі м. Львова за підсумками податкових періодів ТзОВ «Сихів-Сервіс» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунки суми бюджетного відшкодування ПДВ (додаток 3 до декларацій) та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова було підтверджено правомірність заявленого відшкодування у сумі 1851666,00 грн., шляхом складення Акта про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 03.07.2009 року 1795/23-408/35898276 .

Однак, податковим органом не було надано в Головне Управління Державного Казначейства у Львівській області та його структурний підрозділ без права юридичної особи - управління Державного Казначейства у Сихівському районі міста Львова висновків про відшкодування позивачу податку на додану вартість за червень 2009 року в сумі 1 851 666, 00 грн., не включено позивача до реєстру юридичних осіб, на підставі якого вищезазначений орган проводить бюджетне відшкодування.

Відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

- залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість» не обмежує термін «попередній період» лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. А тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Пунктом 7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пп.7.7.6 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Інших обмежень щодо отримання платником бюджетного відшкодування з податку на додану вартість чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до п.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА та Держказначейства України від 2.07.1997 р. за № 209/72, відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного Казначейства України за висновками податкових органів або за рішеннями суду шляхом перерахування відповідних грошових сум з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Правовідношення щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов'язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні» покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У Законі України «Про податок на додану вартість» не обумовлено здійснення платником податку свого права на отримання відшкодування з бюджету наявністю в органу Держказначейства висновку податкового органу. У вищевказаному Порядку платники податку не вважаються суб'єктами відносин, що виникають з приводу надання висновку про суми відшкодування ПДВ, оскільки згідно з цим Порядком такий висновок надається органом державної податкової служби органу Держказначейства, а не платнику податку.

Як зазначалося вище, ДПІ у Сихівському районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Сихів-Сервіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні 2008 року. Згідно висновків вказаного Акта перевірки вбачається, що перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Сихів-Сервіс» у декларації за червень місяць 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 1851666,00 грн.

Таким чином, суд відзначає, що наявність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 1851666,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

За правилами ч.1 ст. 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

За таких обставин, бюджетна заборгованість з податку на додану вартість за червень 2009 року в сумі 1851666,00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь TзOB «Сихів-Сервіс».

Як передбачено ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» суму бюджетного відшкодування в розмірі 1851666 (один мільйон вісімсот п'ятдесят одну тисячу шістсот шістдесят шість) грн. 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» сплачену суму судового збору в розмірі 2178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 19 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 18 лютого 2013 року.

Головуюча-суддя Мричко Н.І.

Суддя Коморний О.І.

Суддя Потабенко В.А.