Рішення

від 28.02.2013 по справі 15/5005/11417/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.13р. Справа № 15/5005/11417/2012

За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінмаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення 24 178,15 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

при секретарі судового засідання Голосній Д.С.

Представники:

від позивача: Сеіна Т.С., представник за довіреністю № 59 від 08.01.13р.

від відповідача: Корженко С.І., представник за довіреністю № б/н від 28.01.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінмаш" (далі - відповідач), про стягнення 24 178,15 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 21 462, 52 грн. - основного боргу, 998,17 грн. - інфляційні витрати, 1 312,32 грн. - три відсотка річних, 405,14 грн. - пені.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання № 653 від 17.04.07р., в частині повного та своєчасного розрахунку за відпущену теплову енергію.

Ухвалою господарського суду від 27.12.12р. порушено провадження у справі №15/5005/11417/2012 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.01.13р.

Ухвалою господарського суду від 29.01.13р. продовжено строк вирішення спору по суті до 13.03.13р. та відкладено розгляд справи на 28.02.13р.

28.02.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідачем було сплачену суму основного боргу у розмірі 3 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 12 від 08.02.13р. та № 22 від 26.02.13р.; та просив суд стягнути з відповідача 18 462,52 грн. основного боргу, 998,17 грн. інфляційних витрат, 1 312,32 грн. три відсотка річних та 405,14 грн. пені, всього 21 178,15 грн.

В свою чергу, повноважний представник відповідача позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розстрочити виконання судового рішення на період з березня по листопад 2013р., рівними частинами, тобто з здійсненням щомісячних платежів у розмірі 2353,13 грн.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні не заперечував щодо надання відповідачу розстрочки виконання рішення.

В судовому засіданні 28.02.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.07 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання № 653 (далі-Договір), відповідно до умов п.1 якого, позивач здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання відповідачу, по його об'єктах, розміщених за адресами: вул.Робоча, 166-а.

Відповідно до п.2.1 Договору, позивач надає відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору з дотриманням споживчих властивостей, якісних показників і режимів.

Кількість теплової енергії, яка передається відповідачу у відповідний період по даному Договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці (п.2.2 Договору).

Відповідно п.3.2.3 Договору, відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Як зазначено в п. 6 Договору, ціна одиниці теплової енергії (1Гкал) згідно тарифів, затверджених Рішенням органів місцевого самоврядування від 16.10.2006р. № 3712 складає (разом з ПДВ) - 251,77 грн.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що відповідач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового місячного нарахування.

Згідно п. 7.2 Договору, відповідач зобов`язаний щомісячно, до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок відповідач здійснює до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування або через касу позивача.

Як зазначено в п. 8.3. Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання відповідачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Спори між сторонами розв`язуються шляхом переговорів, а в разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання (п.9.3 Договору).

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2009 року (п.11.1 Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмової заяви однієї із сторін (п.11.6 Договору).

Так, на виконання умов Договору, позивачем в період з жовтня 2009 року по жовтень 2012 року, відпущено відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсязі 47,0591 ГКл на загальну суму 21 462,52 грн., що підтверджується Актами здачі теплової енергії, які знаходяться в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, в порушення умов Договору відповідач за отриману теплову енергію в передбачені Договором строки не розрахувався, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № 1649 від 15.05.12 р., згідно якого позивач просив відповідача погасити заборгованість шляхом внесення коштів на рахунок позивача в строк до 05.06.12 р.

Але, як зазначає позивач, вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, на підставі п.8.3 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 405,14 грн.

Крім того, відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 998,17 грн. та 3% річних у розмірі 1 312,32 грн.

Але, позивач зазначає про те, що в період розгляду судом спору, відповідачем було погашено частково суму основного боргу, а саме у розмірі 3 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 12 від 08.02.13р. та № 22 від 26.02.13р.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 18 462,52 грн. основного боргу, 998,17 грн. інфляційних витрат, 1 312,32 грн. три відсотка річних та 405,14 грн. пені, всього 21 178,15 грн.

В свою чергу, відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розстрочити виконання судового рішення, на період з березня по листопад 2013р., рівними частинами, тобто з здійсненням щомісячних платежів у розмірі 2 353,13 грн.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію у розмірі 18 462,52 грн., оскільки дана сума є обґрунтованою, доведеною та визнаною відповідачем.

В частині стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію на суму 3 000 грн. вимоги позивача підлягають припиненню, оскільки зазначена сума була погашена відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями № 12 від 08.02.13р. та № 22 від 26.02.13р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Як зазначено в п. 8.3. Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання відповідачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 8.3 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 405,14 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, вимога щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 405,14 грн. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 998,17 грн. та 3% річних у розмірі 1 312,32 грн., розрахунки яких судом також перевірені та визнані такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 998,17 грн. та 3% річних у розмірі 1 312,32 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 3 000 грн. провадження у справі - припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінмаш" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 166-А, код ЄДРПОУ 23645314) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Короленко, буд. 22, код ЄДРПОУ 32688148) заборгованість за відпущену теплову енергію у розмірі 18 462 грн. 52 коп. (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят дві грн. 52 коп.), інфляційні витрати у розмірі 998 грн. 17 коп. (дев'ятсот дев'яносто вісім грн. 17 коп.), 3% річних у розмірі 1 312 грн.32 коп. (одна тисяча триста дванадцять грн. 32 коп.), пеню у розмірі 405 грн.14 коп. (чотириста п'ять грн. 14 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609 грн. 50 коп. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 01.03.13р.