Постанова

від 26.02.2013 по справі 2а/1270/9931/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2013 року Справа № 2а/1270/9931/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бойко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімвуглепостачання» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу №700 від 01.11.2012, визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000142360 від 30 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімвуглепостачання» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу №700 від 01.11.2012, визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000142360 від 30 листопада 2012 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем на підставі наказу №700 від 01.11.2012 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімвуглепостачання» (код за ЄДРПОУ 30755727) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інбудтраст» (код за ЄДРПОУ 35189587) за період з 01.10.2010 по 31.12.2011. За результатми перевірки складено акт №1662/227-30755727 від 14.11.2012. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142360 від 30 листопада 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем - 70 620,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 191,50 грн.

Позивач вважає наказ на проведення перевірки та дії відповідача по проведенню перевірки протиправними, висновки акту безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення нечинним.

Просить визнати протиправним та скасувати наказ Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби №700 від 01.11.2012; визнати протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Хімвуглепостачання» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інбудтраст» за період з 01.10.2010 по 31.12.2011; визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000142360 від 30 листопада 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі та стягнути судові витрати з відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти адміністративного позову, просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімвуглепостачання» зареєстровано виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 26.04.2004 за №1 384 120 0000 000613, перебуває на податковому обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби та є платником податків.

01.11.2012 відповідачем на підставі п.п 78.1.11 п. 78.1 статті 78, п. 79.1 статті 79 ПК України, постанови слідчого з ВВС СВ ДПС в Луганській області підполковника податкової міліції Журилова В.В. від 19.07.2012 по кримінальній справі №90-0035 винесено наказ №700 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімвуглепостачання» (код за ЄДРПОУ 30755727) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інбудтраст» (код за ЄДРПОУ 35189587) за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 (а.с. 14).

На підставі постанови слідчого з ВВС СВ ДПС в Луганській області підполковника податкової міліції Журилова В.В. від 19.07.2012 по кримінальній справі №90-0035, згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімвуглепостачання» (код за ЄДРПОУ 30755727) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інбудтраст» (код за ЄДРПОУ 35189587) за період з 01.10.2010 по 31.12.2011. На підставі вказаної перевірки складено акт №1662/227-30755727 від 14.11.2012 (а.с. 15-22).

Висновками акту перевірки встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.98 Податкового кодексу України, ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, п.4.1 Наказу ДПА України від 25.01.2011 №41 ТОВ «Хімвуглепостачання» при відсутності фактичних поставок (придбання) продукції безпідставно сформовано податковий кредит, внаслідок чого занижено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у сумі 70620,31 грн., в тому числі: за лютий 2011 року - 13858,33 грн.; за липень 2011 року - 17418,78 грн.; за вересень 2011 року - 37971,67 грн.; за жовтень 2011 року - 1371,53 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 30 листопада 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000142360, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем - 70 620,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 191,50 грн. (а.с. 9).

Щодо позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30 листопада 2012 року № 0000142360, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем - 70620,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14191,50 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п. 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статтів 198 ПК України 198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповівдно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.п 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1 п. 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу вказаних норм закону вбачається, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок про правомірність формування податкового кредиту, або визначити суму податкового зобов'язання із застосуванням штрафних санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до Алчевської ОДПІ у Луганській області податкові декларації з податку на додану вартість (з реєстрами отриманих та виданих податкових накладних) за лютий, липень, вересень, жовтень 2011 року (а.с.83-110).

Висновки акту перевірки відповідача ґрунтуються на безпідставному формуванні позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ПП «Інбудтранс» у лютому, липні, вересні та жовтні 2011 року.

Згідно додатку 5 до декларацій та реєстру отриманих та виданих податкових накладаних за вказані періоди, позивачем було сформовано податковий кредит по господарським операціям з ПП «Інбудтранс» за лютий 2011 року у сумі 13858,33 грн. (а.с. 86), за липень 2011 року у сумі 17418,78 грн. (а.с.106), за вересень 2011 року у сумі 37971,67 грн. (а.с. 93), за жовтень 2011 року у сумі 1371,53 грн. (а.с. 99).

Під час розгляду справи позивачем було надано суду засвідчені копії первинних документів, які є документами первинного бухгалтерського обліку та які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по господарським операціям з ПП «Інбудтранс» за відповідні періоди.

Так, 28.02.2011 між ПП « Інбудтранс» (Продавець) та ТОВ «Хімвуглепостачання» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 000060 (а.с. 27).

Згідно п. 2.3 договору відвантаження товару проводиться зі складу Продавця.

На виконання умов договору та підтвердження факту поставки товару, позивачем було отримано від ПП «Інбудтранс» податкові накладні, рахунки- фактури та видаткові накладні (а.с. 28-30, 32-34, 36-38).

Згідно розрахункового документу розрахунки між позивачем та ПП «Інбудтранс» проводились через банківський рахунок АТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 40).

На підтвердження фактичного постачання та отримання товару від ПП «Інбудтранс» на адресу ТОВ «Вуглехімпостачання», представником позивача надано товаро-транспортні накладані (а.с. 31, 35, 39).

Як встановлено у судовому засіданні товар перевозився власним автотранспортом позивача. Дані обставини були підтверджені наступними документами: подорожніми листами (а.с. 79-81), технічними паспортами на автотранспорт, свідоцтвом про повірку вимірювальної техніки (а.с. 140,141). На підтвердження отримання уповноваженими представниками ТОВ «Вуглехімпостачання» на складі ПП «Інбудтранс» товару за довіреностями, позивачем було надано суду витяг із журналу видачі довіреностей (а.с. 82).

Також під час розгляду справи позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП «Інбудтранс» було надано суду бухгалтерські документи, які підтверджують подальшу реалізацію придбаного товару від ПП «Інбудтранс» іншому підприємству - ТОВ «Хімінтех» (а.с. 111-129).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та надані позивачем документи бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з ПП «Інбудтранс», у судовому засіданні підтверджено реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ПП «Інбудтранс» у період лютий, липень, вересень, жовтень 2011 року.

Відповідно до п. 4 - п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, суд зазначає, що акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішеня був складений без врахування усіх фактичних обставин, без дослідження документів первинного бухгалтерського обліку, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставне рішення податкового органу.

Також суд зауважує, що податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту регламентований нормами Податкового кодексу України, згідно якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

У судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, а позивачем були надані документи бухгалтерського обліку, які спростовують висновку ревізора у акті перевірки.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача у акті перевірки перебування у провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПС у м. Києва кримінальної справи № 90-0035 як підставу для встановлення фактів порушення позивачем норм податкового законодавства та як наслідок нарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ, оскільки на час перевірки та складання акту у податкового органу не було в наявності остаточного рішення суду по вказаній кримінальній справі.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи судом достовірно встановлено, що невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «Хімвуглепостачання» здійснена відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, яким визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Однак, в даному випадку, підстави визначені у Податковому кодексі України для проведення документальної позапланової виїзної перевірки мають значення та впливають на прийняття рішення, як результат такої перевірки у вигляді податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд зазначає, що Податковим кодексом України, передбачені виключні випадки, за яких приймається податкове повідомлення-рішення, тобто умови його прийняття пов'язанні з настанням певних обставин, які визначені законом.

Пунктом 86.9 ст.86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

З огляду на правовий зміст положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, суд зазначає, що вимоги цього положення розповсюджується на спірні правовідносини, при цьому, на думку суду, в даному випадку не має значення відносно якої особи порушена кримінальна справа, чи то відносно безпосередньо посадової особи позивача, чи то відносно посадової особи прямого контрагента, чи то за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, чи то за інші злочини, що мають пряме та безпосереднє відношення на право визначення податкового кредиту з ПДВ або податку на прибуток підприємства.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини під час розгляду справи та приписи пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення - рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби № 0000142360 від 30.11.2012 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині позовних вимог про визнання рішення податкового органу нечинним суд зазначає, що в даному адміністративному спорі належним способом захисту прав позивача є скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №700 від 01.11.2012, то суд виходив з наступного.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згіндно п. 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно п. 78. 1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Згідно п. 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У судовому засіданні встановлено, що оскаржуваний наказ було прийнято на підставі п.п 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79. 1 ст. 79 Податкового кодексу України (а.с. 60).

Обставиною, яка слугувала для прийняття вказаного наказу є постанова слідчого з ВВС СВ ДПС у Луганській області підполковника міліції Журилова В.В. від 19.07.2012 по кримінальній справі № 90-0035 (а.с. 46).

Таким чином, враховуючи приписи норми п.п 78.1.11 п. 78.1 статті 78 ПК України, відповідачем правомірно було прийнято оскаржуваний наказ, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання дій Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки протиправними, то суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки обґрунтування, на які посилається позивач, а саме, незаконне прийняття відповідачем наказу на проведення перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки,перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Аналізуючи викладені обставини, досліджені докази під час розгляду справи, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в частині скасування податкового повідомлення - рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби №0000142360 від 30.11.2012.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

За змістом ст.94 КАС України розподіл судових витрат залежить від того, на чию користь ухвалене рішення. Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень в повному обсязі, то і присудження їй здійснених нею документально підтверджених витрат з Державного бюджету України не проводиться.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімвуглепостачання» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу №700 від 01.11.2012, визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000142360 від 30 листопада 2012 року задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби №0000142360 від 30 листопада 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 848,12 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04 березня 2013 року.

Суддя Н.В. Кравцова