Рішення

від 28.02.2013 по справі 16/5005/11316/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.13р. Справа № 16/5005/11316/2012 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус", м. Дніпропетровськ;

відповідача-2: Приватного підприємства „Будоснова-Плюс", м. Чернігів

про стягнення 25 189 грн. 65 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Корнюшов С.В. - юрисконсульт, дов. від 04.09.2012р. №2724-О;

від відповідача-1: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача-2: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач з урахуванням клопотання (вх.№13139/13 від 28.02.2013р.) просить стягнути солідарно з відповідачів-1,2 25 189 грн. 65 коп., що складає: 7 636 грн. 92 коп. - заборгованості по кредиту відповідно до умов кредитного договору від 17.07.2007р. №CNPS17, 9 816 грн. 02 коп. - заборгованості по процентам за користуванням кредитом та 7 736 грн. 71 коп. - пені.

Відповідачі-1,2 відзивів на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надали, їх представники у судове засідання не з'явились.

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2007р. між позивачем - Комерційним банком "ПриватБанк" (надалі - банк) та відповідачем-2 - Приватним підприємством „Будоснова-Плюс" (надалі - клієнт) було укладено договір №CNPS17 банківського рахунку (надалі - Договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України (далі - НБУ) та умови цього Договору; за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 1.1 Додатку від 04.04.2008р. №7 до Договору „Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" (надалі - Додаток №7) банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтне обслуговування клієнта на підставі анкети-заявки на встановлення овердрафтного кредиту на картковий рахунок (додаток №8 до Договору), що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на картковому рахунку клієнта №26050060137491, відкритому в Банку (надалі - картрахунок), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до пункту 1.3 цього додатку, шляхом дебетування картрахунку; при цьому утворюється дебетове сальдо.

В пункті 1.3 Додатку №7 сторони погодили, що ліміт згідно з цим Додатком до даного Договору, являє собою суму коштів, у межах якої банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на його картковому рахунку; ліміт установлюється банком у залежності від кількості корпоративних карт, оформлених на довірених осіб клієнта і сумарного розміру бланкових лімітів овердрафтового кредитування, що банк встановлює згідно Анкети-Заявки (Додаток №8 до Договору); на момент підписання даного додатку до Договору ліміт складає 10 000 грн. 00 коп.; номер корпоративної картки - 4149615421110841; проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим Додатком до даного Договору, здійснюється банком у термін до 16.08.2008р.

Пунктом 1.4 Додатку №7 встановлено, що овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно пункту 1.3 цього Додатку до чинного Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів; періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку; початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку клієнта при закритті банківського дня; зменшення чи зростання заборгованості по кредиту в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом; датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Як вбачається з наданої виписки за період з 16.05.2008р. по 28.02.2013р. відповідач користувався наданими банком кредитними коштами в межах укладеного Договору та Додатку №7 до нього.

Згідно наданого розрахунку у зв'язку з неповерненням кредитних коштів за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 7 636 грн. 92 коп., яку відповідач остаточно повинен був погасити до 16.08.2008р.

Пунктом 1.5 Додатку №7 передбачено, що клієнт сплачує відсотки за увесь час фактичного користування кредитом згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.3 цього Додатку до даного Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Додатку №7 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього Додатку до чинного Договору.

Пунктом 3.2 Додатку №7 встановлено, що у відповідності із статтею 212 Цивільного кодексу України, при порушенні клієнтом якого-небудь із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених цим Додатком до чинного Договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу „16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 3.2).

Відповідно до пункту 3.3 Додатку №7 сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно пунктів 3.1, 3.2 цього Додатку до чинного Договору, здійснюється в порядку, визначеному в пункті 1.11, 2.3 цього Додатку до чинного Договору; відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими; сплата відсотків може бути здійснена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

Як вбачається відповідач за користування кредитними коштами повинен був сплатити відсотки у сумі 9 816 грн. 02 коп. (з 01.04.2009р. по 22.08.2012р.).

Клієнт здійснює повне погашення кредиту, простроченої дебіторської заборгованості, а також нарахованих і прострочених нарахованих відсотків не пізніше терміну згідно пункту 1.3; погашення кредиту, простроченої заборгованості, а також нарахованих і прострочених нарахованих відсотків може бути зроблено клієнтом також з інших приналежних йому рахунків відповідно до законодавства в порядку, визначеному пунктами 4, 2.3 (пункт 1.9 Додатку №7).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами вважається таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту та по відсоткам за користування кредитними коштами перед позивачем відповідачем-2 не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

Відповідно до пункту 5.1 Додатку №7 при порушенні клієнтом якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом; термінів повернення кредиту й інших витрат клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Отже, пеня згідно наданого розрахунку становить 7 736 грн. 71 коп. (з 01.04.2009р. по 22.08.2012р.).

З матеріалів справи також вбачається, що 11.11.2011р. між відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" (надалі - поручителем) та позивачем - Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (надалі - кредитором) було укладено договір поруки №7081CNH0О802 (надалі - Договір поруки), відповідно до пунктів 1, 2 якого його предметом є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Приватним підприємством „Будоснова-Плюс" (надалі - боржник) всіх своїх зобов'язань за Договором від 17.07.2007р. № CNPS17 (надалі - Кредитний договір); поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в Кредитному договорі.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за Кредитними договором (пункт 8 Договору поруки).

Сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом 5-ти років (пункт 9 Договору поруки ).

Відповідно до пункту 4 Договору поруки боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з пунктом 5 Договору поруки у випадку невиконання боржниками будь-якого обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

У пункті 6 Договору поруки сторони погодили, що поручитель зобов'язаний визнати обов'язок(ки), зазначений(ні) в письмовій вимозі впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору; у випадку невиконання поручителем обов'язків боржника за договором банківського обслуговування впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка вказана в зазначені письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення; сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором (пункт 7 Договору поруки).

Як вбачається відповідачу-2 позивачем було спрямовано вимогу від 15.08.2012р. вих.№70816CNH0O802 про сплату заборгованості на користь позивача, про що свідчать фіскальний чек „Укрпошта" від 16.08.2012р. №5024 та опис від 16.08.2012р. вкладення у цінний лист з описом (а.с.42-44).

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача-2.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 34562954) та Приватного підприємства „Будоснова-Плюс" (14000, м. Чернігів Чернігівської області, вул. Богунського, буд. 46, кв. 45; ідентифікаційний код 34924900) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; ідентифікаційний код 14360570) 7 636 грн. 92 коп. - заборгованості по кредиту, 9 816 грн. 02 коп. - відсотків та 7 736 грн. 71 коп. - пені.

Стягнути з Приватного підприємства „Будоснова-Плюс" (14000, м. Чернігів Чернігівської області, вул. Богунського, буд. 46, кв. 45; ідентифікаційний код 34924900) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; ідентифікаційний код 14360570) 1 609 грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"05" березня 2013р.