Ухвала

від 27.02.2013 по справі 7/287 (2а-5336/07)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 7/287 (2а-5336/07) Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБабенка К.А., Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Торговий Дім «Техпромпостач» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до Приватного підприємства «Торговий Дім «Техпромпостач» про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва (далі - позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Торговий дім «Техпромпостач» (далі - відповідач) податкової заборгованості за рахунок активів платника податків у розмірі 985287,01 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2008 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Акта Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 18.07.2007 № 72/35-40/33787086 про результати невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Торговий дім «Техпромпостач» (код 33787086) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період січень 2006 рік Відповідачу було направлено запит № 2271/10/35-401 від 22.06.2007 року про надання пояснень та документального підтвердження ведення фінансово-госопдарської діяльності з відображенням у регістрах бухгалтерського та податкового обліку за період січень 2006 року. Відповідач документи для проведення перевірки на надав, про що було складено акт ненадання документів № 53 від 13.07.2007 року. В ході зазначеної перевірки Позивачем були виявлені порушення з боку Відповідача стосовно п.п. 7.4.5., п.7.4, п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 656 833,0 грн.

На підставі Акта проведеної перевірки та відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ позивач наклав на відповідача фінансову санкцію за заниження суми податку на додану вартість, сума якої становить 328416,5 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем було винесено податкове повідомлення рішення з податку на додану вартість форми «Р» від 06.08.2007 року № 0000282370/0 на суму 985249,50 грн., які відповідно до довідки пошти від 10.08.2007 року вручені відповідачу. Дані податкові зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням сплачені не були.

Відповідно до пп.1 п.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ в разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. 30.08.2007 року Відповідачу була виставлена перша податкова вимога № 1/2347 на суму 985234,64 грн. з податку на додану вартість, але дана сума податкового боргу сплачена не була у зв'язку з тим, що відповідач не знаходився за адресою на яку була направлена податкова вимога (довідка пошти від 21.10.2007 року про неможливість вручення листа в зв'язку з незнаходженням відповідача за вказаною адресою). Дана податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень Актом від 19.09.2007 року № 466. Позивачем була виставлена друга податкова вимога та розміщена на дошці податкових оголошень Актом від 27.10.2007 року № 554. Однак, зазначені податкові вимоги виконані не були.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Відповідно до ч.4 п.п. 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «ро порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.

Як встановлено судом на підставі наявних у справі матеріалів відповідач за вказаною юридичною адресою не знаходиться, будь-яких повідомлень щодо свого фактичного місцезнаходження податковим органам не надавав, реєстрації змін у зв'язку зі зміною місця знаходження не здійснював.

Згідно з вищезазначеною нормою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" день розміщення податкової вимоги на дошці оголошень вважається днем її вручення.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Таким чином, розміщені податкові вимоги на дошці оголошень згідно з Актами від 19.09.2007 року № 466 та 27.10.2007 року № 554, є узгодженими.

Пунктом 7.1 статті 7 Закону визначено перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу. В пункті 7.2 зазначеної статті вказано, що джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів).

Відповідно до п. 3.1.1 пункту3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

У п. 2.3.1. пункту 2.3 статті 2 Закону передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції

Оскільки, відповідач визначеного податкового зобов'язання не сплатив, позовні вимоги є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий Дім «Техпромпостач» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2008 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: К.А. Бабенко

Я.М. Собків

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Собків Я.М.