Ухвала

від 28.02.2013 по справі 2а-9587/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9587/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Літвіної Н.М.

Суддів: Хрімлі О.Г.

Коротких А.Ю.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедішін-Сервіс», третя особа - Печерська районна у м. Києві державна адміністрація про припинення юридичної особи,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Експедішін-Сервіс», третя особа - Печерська районна у м. Києві державна адміністрація про припинення юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Експедішін-Сервіс» зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 04 серпня 2010 року, за адресою 01042, м. Київ, бульвар М. Приймаченко, 5, та взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС звернувся з адміністративним позовом до суду про припинення ТОВ «Експедішін-Сервіс», мотивуючи тим, що до них надійшли письмові пояснення ОСОБА_3, відібрані співробітником ГВ ПМ Броварської ОДПІ, з яких вбачається, що ОСОБА_3, який значиться засновником товариства, фактично ніякого відношення до державної реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства не має, а діяльність, яка, можливо, спрямована на нанесення шкоди економічним інтересам держави від імені підприємства ведеться невстановленими особами.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» - державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києва та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання фізичної особи -підприємця.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений вищевказаним законом та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

Згідно до ст. 104 ЦК України - юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам або в результаті ліквідації.

Статтею 2 Закону - визначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особичерез допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 110 ЦК України - юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також у інших випадках встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, визначених у пункті 2 частини 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив у поставної суду, що податковий орган - позивач у справі не є тією особою, яка наділена повноваженнями ініціювати припинення юридичної особи з підстав визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Крім того, відсутність намірів в особи, яка зареєструвала підприємство, займатись підприємницькою діяльністю, не могла стати підставою для відмови у проведенні державної реєстрації, оскільки ч. 1 ст. 27 Закону чітко визначений перелік підстав для відмови у здійсненні такої реєстрації.

Доказів, які б свідчили, що під час реєстрації товариства мали місце порушення закону, що допущені під час створення юридичної особи та які не можна усунути, позивач не надав, а, отже, відсутні підстави для задоволення позову про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Експедішін-Сервіс».

Підпунктом 20.1.12 п. 20.1 ст.20 ПК України визначено, що орган державної податкової служби має право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Проте, з урахуванням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та вимог ст. ст. 20, 21 ПК України таке звернення може мати місце не у всіх випадках, визначених ст. 38 Закону, а лише тоді, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Отже, податковий орган має право на звернення з вимогою про припинення суб'єктів господарювання у випадку, коли підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів ДПС декларацій, документів фінансової звітності згідно із законодавством.

Так, п. 8.6 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України №80 від 19 лютого 1998 року (зі зміна та доповненнями) - якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом року в органи ДПС податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник ОДПС приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про припинення юридичної особи чи фізичної особи-підприємця.

Доказів, які б свідчили про неподання відповідачем протягом року до ОДПС податкових декларацій, документів фінансової звітності, позивач в ході розгляду справи не надав.

Отже, до компетенції органів державної податкової служби не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, звернення до суду з вимогою припинення юридичної особи на підставі визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути з моменту його внесення, виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 07 березня 2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 06 березня 2013 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.