Постанова

від 06.03.2013 по справі 826/1443/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 березня 2013 року № 826/1443/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПриватного підприємства «Юридична компанія «Абрис-Юр» доІнспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві провизнання протиправними дій, скасування акту та припису до нього, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними дії відповідача щодо перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів позивачем; визнати протиправним та скасувати акт від 31.01.2013 № 000114 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів та припис до нього складений відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

05.03.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження в порядку ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31.01.2013 за результатами перевірки дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві складено акт № 000114, в якому встановлено порушення позивачем ст.ст. 10, 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

При цьому, на підставі результатів вказаної перевірки відповідачем винесено припис до наведеного акту від 31.01.2013 № 000114, яким зобов'язано позивача вжити заходів щодо вирішення звернення споживача згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

При цьому, згідно з ст. 1 Угоди про основні напрями співробітництва держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі захисту прав споживачів, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди про основні напрями співробітництва держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі захисту прав споживачів», «потребитель - гражданин, имеющий намерение заказать или приобрести либо заказывающий, приобретающий или использующий товары (работы, услуги) исключительно для личных (бытовых) нужд, не связанных с осуществлением предпринимательской деятельности».

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 12.04.1996 N 5, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 N 15, споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва. На відносини по виготовленню та продажу товарів, виконанню робіт і наданню послуг громадянином, який не є підприємцем, а також на випадки придбання товарів, користування послугами громадянином лише для підприємницької діяльності або підприємствами, установами, організаціями дія цього Закону не поширюється.

Водночас, ні Законом України «Про захист прав споживачів», не вказаною угодою не визначено поняття особисті (побутові) потреби, натомість п. 297.1 ст. 297 ПК України встановлено, що під побутовими послугами населенню розуміються такі види послуг: 1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням; 2) послуги з ремонту взуття; 3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням; 4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням; 5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням; 6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням; 7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням; 8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням; 9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням; 10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів; 11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням; 12) послуги з ремонту трикотажних виробів; 13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням; 14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів; 15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням; 16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів; 17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням; 18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів; 19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням; 20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням; 21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури; 22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів; 23) послуги з ремонту годинників; 24) послуги з ремонту велосипедів; 25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів; 26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням; 27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів; 28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням; 29) послуги з ремонту ювелірних виробів; 30) прокат речей особистого користування та побутових товарів; 31) послуги з виконання фоторобіт; 32) послуги з оброблення плівок; 33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів; 34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів; 35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням; 36) послуги перукарень; 37) ритуальні послуги; 38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством; 39) послуги домашньої прислуги; 40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

Відповідно до п. 2.2 статуту позивача від 29.12.2012 номер запису 10741050008031358, основним видом діяльності останнього є діяльність у сфері права, тобто надання юридичних (правових) послуг.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що, по-перше, в розумінні п. 297.1 ст. 297 ПК України діяльність у сфері права (надання юридичних послуг) не є побутовою послугою, по-друге, до Галузевого класифікатора «Класифікація послуг і продукції у сфері побутового обслуговування» (ГК 201-01-2001), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 19.02.2002 N 51, не віднесено таких послуг як діяльність у сфері права та/або надання юридичних (правових) послуг, суд приходить до висновку, що передбачена статутом діяльність позивача у сфері права - надання юридичних (правових) послуг не є наданням послуг для власних побутових потреб громадянина у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно, Закон України «Про захист прав споживачів», що регулює відносини, які випливають із договорів купівлі-продажу (виконання робіт, надання послуг) та спрямовані на задоволення виключно особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, не може поширюватися на діяльність у сфері права (надання юридичних послуг), натомість правовідносини, які склалися між сторонами відповідних договорів про надання таких послуг, регулюються ЦК України.

За таких умов, судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що надання юридичних послуг є послугою в розумінні Закон України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, дії відповідача щодо перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів позивачем є протиправними.

Водночас вимога позивача про визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 31.01.2013 № 000114 не підлягає задоволенню, оскільки акт є лише носієм інформації, а відтак не породжує для відповідного суб'єкта настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, не є обов'язковим для виконання.

З огляду на викладене, припис відповідача до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 31.01.2013 № 000114 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Юридична компанія «Абрис-Юр» (04053, м. Київ, вул. Артема, 14, оф. 21-А; код ЄДРПОУ 36174833) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві щодо перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів Приватним підприємством «Юридична компанія «Абрис-Юр».

3. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 31.01.2013 № 000114.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 22,94 грн. на користь Приватного підприємства «Юридична компанія «Абрис-Юр» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (04080, м. Київ, вул. О. Терьохіна, 8-А) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко