Рішення

від 28.02.2013 по справі 908/41/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 5/2/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.13 Справа № 908/41/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 45-а)

До відповідача: Релігійної Громади Української Православної Церкви при храмі на ім'я Успіння Пресвятої Богородиці (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 48, кв. 78; 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Революційна, буд. 2)

про стягнення 13 497,20 грн.,

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: Бохан М.І., довіреність № 934 від 16.08.2011р.

Від відповідача: Бусел А.Ф., довіреність № 0186 від 05.10.1999р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» до Релігійної Громади Української Православної Церкви при храмі на ім'я Успіння Пресвятої Богородиці про стягнення заборгованості за Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 81 від 01.12.2011р. за період з грудня 2011р. по квітень 2012р. включно у розмірі 13 497,20 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/41/13-г, присвоєно справі номер провадження - 5/2/13, розгляд справи призначено на 11.02.2013р. Ухвалою від 11.02.2013р. розгляд справи відкладено на 28.02.2013р. У судовому засіданні 28.02.2013р. прийнято рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні 28.02.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі пояснивши, що 01.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» (Енергопостачальна організація) та Релігійної Громади Української Православної Церкви при храмі на ім'я Успіння Пресвятої Богородиці (Споживач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 81, за умовами якого, Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Позивачем були виконані взяті на себе зобов'язання, теплова енергія постачалась відповідачу за період з грудня 2011р. по квітень 2012р. включно на суму 18 380,53 грн. Позивачем були виставлені рахунки № 215/12 від 31.12.2011р., № 215/1 від 31.01.2012р., № 215/2 від 29.02.2012р., № 215/3 від 31.03.2012р. та № 215/4 від 30.04.2012р., які відповідач отримав та частково сплатив, внаслідок чого у Релігійної Громади Української Православної Церкви при храмі на ім'я Успіння Пресвятої Богородиці виникла заборгованість перед ТОВ «Токмак теплоенергія» у розмірі 12 380,54 грн. За невиконання вищевказаних зобов'язань відповідачу нарахована пеня у розмірі 887,95 грн., інфляційні витрати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 70,87 грн., а також три відсотка річних від загальної суми заборгованості, що складає 157,93 грн.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на умови договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 81 від 01.12.2011р., ст. ст. 19, 24, 25 ЗУ «Про теплопостачання», ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 610-611, 625 ЦК України, ст. ст. 67,275, 175, 193, 222 ГК України. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача витребуваного ухвалами від 04.01.2013р. та 11.02.2013р. відзиву на позову заяву не надав. Наявність заборгованості за Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 81 від 01.12.2011р. за період з грудня 2011р. по квітень 2012р. включно у розмірі 12 380,54 грн. визнав у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» (далі - Енергопостачальна організація) та Релігійної Громади Української Православної Церкви при храмі на ім'я Успіння Пресвятої Богородиці (далі - Споживач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 81 (далі - Договір).

Пунктом 1 договору визначено, що за цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 3.2.1. договору, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно з п. 4.2.1. договору, Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором.

Пунктами 6.2. - 6.5. договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживаються, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3.).

Споживач зобов'язаний сплатити пред'явлений йому рахунок не пізніше --- днів після його отримання (п. 6.4.).

Споживачам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепло - сповивального обладнання Споживача в розрахунковому періоді (п. 6.5.).

Відповідно до п. 10.1., договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.12.2012р.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, тобто виконав умови, передбачені п. 1 Договору на суму у розмірі 18 380,54 грн. шляхом виставлення відповідачу рахунків № 215/12 від 31.12.2011р. - 4 227,95 грн., № 215/1 від 31.01.2012р. - 4 662,64 грн., № 215/2 від 29.02.2012р. - 4 809,48 грн., № 215/3 від 31.03.2012р. - 3 957,75 грн., № 215,4 від 30.04.2012р. - 722,71 грн. які отримані останнім без заперечень (а.с. 18-21).

Вказана заборгованість відповідачем частково погашена, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 57 від 30.01.2012р. на суму 3 000,00 грн. та № 142 від 29.02.2012р. на суму 3 000,00 грн., внаслідок чого залишок заборгованості склав 12 380,54 грн. (а.с. 40-41).

Пунктом 7 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки з неустойкою, яка не зараховується в рахунок платежів за одержане тепло. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань, крім випадку письмової відмови сторони.

Відповідно до п. 7.1.3. Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сплачуючи пеню у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідач свої зобов'язання за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 81 від 01.12.2011р. належним чином не виконав.

Станом на 04.01.2013р. заборгованість відповідача перед ТОВ «Токмак теплоенергія» складає 13 497,20 грн., з яких: основний борг у розмірі 12 380,54 грн., інфляційні втрати у розмірі 70,78 грн., 3 % річних у розмірі 157,93 грн. та 887,95 грн. пені.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності за ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт) управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Згідно договору № 81 від 01.12.2011р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» поставило Релігійній Громаді Української Православної Церкви при храмі на ім'я Успіння Пресвятої Богородиці теплову енергію в гарячій воді в період з грудня 2011р. по квітень 2012р. включно на загальну суму 18 380,54 грн. Позивач відповідно до умов договору виставив відповідачу рахунки № 215/12 від 31.12.2011р. - 4 227,95 грн., № 215/1 від 31.01.2012р. - 4 662,64 грн., № 215/2 від 29.02.2012р. - 4 809,48 грн., № 215/3 від 31.03.2012р. - 3 957,75 грн., № 215,4 від 30.04.2012р. - 722,71 грн. які отримані відповідачем без заперечень. (а.с. 18-21)

Вказана заборгованість відповідачем частково погашена, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 57 від 30.01.2012р. на суму 3 000,00 грн. та № 142 від 29.02.2012р. на суму 3 000,00 грн., внаслідок чого залишок заборгованості склав 12 380,54 грн. (а.с. 40-41)

Таким чином на день розгляду справи сума основної заборгованості відповідача складає 12 380,54 грн., а вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Пунктом 7 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки з неустойкою, яка не зараховується в рахунок платежів за одержане тепло. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань, крім випадку письмової відмови сторони.

Відповідно до п. 7.1.3. Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сплачуючи пеню у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку суми позову (зокрема, втрат від інфляції, пені, 3 % річних), наданого позивачем, позивач розрахував суму інфляційних нарахувань, яка становить 70,78 грн., 3 % річних - 157,93 грн. та пеню у розмірі 887,95 грн.

Пункт 6.4. договору про постачання теплової енергії № 81 від 01.12.2011р. не містить визначеного строку для сплати Споживачем пред'явлених Енергопостачальною організацією йому рахунків.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи міститься претензія ТОВ «Токмак теплоенергія» № 875 від 29.05.2012р. на ім'я Релігійної Громади Української Православної Церкви при храмі на ім'я Успіння Пресвятої Богородиці про сплату заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 81 від 01.12.2011р. у розмірі 12 380,54 грн.

Проте, як пояснив представник ТОВ «Токмак теплоенергія», докази направлення цієї претензії відповідачу відсутні.

Суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів надіслання зазначеної претензії на адресу відповідача. Отже, в порушення вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, вказана претензія судом до уваги не приймається як доказ звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором, а тому підстави для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат відсутні.

Таким чином, оскільки договором № 81 від 01.12.2011р. не визначено строк оплати поставленої відповідачу теплоенергії то суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами правомірність нарахування штрафних санкцій.

На підставі викладеного, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 70,78 грн., 3 % річних - 157,93 грн. та пені у розмірі 887,95 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись п. 3 ч. 5 ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Релігійної Громади Української Православної Церкви при храмі на ім'я Успіння Пресвятої Богородиці (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 48, кв. 78; 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Революційна, буд. 2; р/р 26009000007303 у ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», м. Київ, МФО 300614, код ЄДРПОУ 36936682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 45-а; р/р 26008134860801 у Філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 313731, код ЄДРПОУ 35361900) заборгованість за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 81 від 01.12.2011р. у розмірі 12 380 (дванадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 54 коп. та 1 476 (одна тисяча чотириста сімдесят шість) грн. 34 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков