Рішення

від 26.02.2013 по справі 910/2130/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2130/13 26.02.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства комплексної безпеки «Стелс»;

до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» в особі Відокремленого структурного підрозділу ПАТ «Мостобуд» Мостозагін №27;

про стягнення 30 453,15 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: не з'явилися;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. порушено провадження у справі №910/2130/13, розгляд справи призначено на 26.02.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 26 380,00 грн. заборгованості, 4 073,15 грн. пені, а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 26 380,00 грн. заборгованості, 3 923,31 грн. пені, а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи №910/2130/13 без участі представника позивача.

Відповідач направив до суду клопотання про заміну первісного відповідача належним та надав документи, які підтверджують, що відокремлений підрозділ (філія) відповідача не має права діяти від свого імені та від імені засновника - ПАТ «Мостобуд», виступати позивачем та відповідачем в суді.

Згідно з частиною 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Враховуючи той факт, що позивач просив здійснювати розгляд справи без участі його представника, господарський суд не може встановити факт наявності чи відсутності згоди позивача на заміну первісного відповідача належним, однак врахує надані відповідачем документи при вирішенні справи по суті.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, однак не направив в судове засідання повноважних представників, не надав суду письмовий відзив на позовну заяву, позовні вимоги по суті не заперечив.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Публічним акціонерним товариством «Мостобуд» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агентством комплексної безпеки «Стелс» (охорона) 31.05.2011 року було укладено договір про охорону об'єкта №6/11, відповідно до умов якого замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт.

Відповідно до п. 1.3. договору, періодом охорони вважається час з моменту прийняття об'єкта під охорону до його зняття з охорони замовником. Охорона фактично приймає об'єкт під охорону і розпочинає свою діяльність з моменту підписання акту прийняття об'єкта під охорону, зняття об'єкта з охорони оформляється актом зняття об'єкта з охорони, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.1.5. договору, охорона зобов'язана в останній день звітного місяця надавати замовнику акти виконаних робіт наданих охоронних послуг у звітному місяці для підписання.

Пунктом 3.1.3. договору передбачено обов'язок замовника своєчасно вносити плату за охорону у відповідності з п. 6.1. договору.

У п. 3.1.1. договору, замовник зобов'язаний прийняти надані охороною послуги і зафіксувати даний факт підписанням акта виконаних робіт. При відсутності на протязі п'яти календарних днів з моменту отримання вказаного акту письмової заяви від замовника про неможливість підписання акту з вказанням причини відмови, послуги вважаються прийняти в повному обсязі і без зауважень.

Замовник зобов'язаний підписати акт зняття об'єкта з охорони у випадку припинення дії договору у зв'язку з закінченням його строку дії, а також у випадку односторонньої відмови охорони від договору згідно з п. 9.4. , в день припинення дії договору (п. 3.1.12. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за охорону здійснюється щомісячно, по безготівковому розрахунку, на розрахунковий рахунок охорони, шляхом попередньої оплати, не пізніше 10 числа звітного місяця, в сумі 17 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 9.1. договору, він вступає в силу з моменту підписання сторонами акту прийняття об'єкта під охорону і діє до 31 грудня 2011 року.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що у випадку якщо жодна із сторін по договору за 5 робочих днів до спливу строку дії договору письмово не заявить про його припинення, договір вважається пролонгованим на той же строк і на тих самих умовах.

У п. 9.4. договору зазначено, що у випадку прострочення внесення оплати за охорону більш ніж за два місяці, охорона має право в односторонньому порядку відмовитись від договору, попередивши про це замовника в письмовій формі за 5 робочих днів до зняття працівників охорони з охоронюваних постів. Договір вважається розірваним після спливу п'яти робочих днів з моменту отримання замовником повідомленні про відмову та підписання акту зняття об'єкта з охорони в порядку, передбаченому п. 9.3. договору.

Додатковою угодою №1 від 30.09.2011 року до договору сторони домовилися, що оплата за охорону здійснюється щомісячно, по безготівковому розрахунку, на розрахунковий рахунок охорони, шляхом попередньої оплати, не пізніше 10 числа звітного місяця, в сумі 12 276,00 грн. з врахуванням ПДВ.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору є надання позивачем відповідачеві послуг щодо охорони майна та підтримання порядку.

У статті 1 Закону України «Про охоронну діяльність» зазначено, що охоронна діяльність - надання послуг з охорони власності та громадян.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про охоронну діяльність», суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

Згідно з п. 1.1. договору, замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт.

Відповідно до п. 1.3. договору, періодом охорони вважається час з моменту прийняття об'єкта під охорону до його зняття з охорони замовником. Охорона фактично приймає об'єкт під охорону і розпочинає свою діяльність з моменту підписання акту прийняття об'єкта під охорону, зняття об'єкта з охорони оформляється актом зняття об'єкта з охорони, які є невід'ємною частиною даного договору.

Матеріали справи містять акт прийняття об'єкта під охорону від 31.05.2011 року, в якому зазначено, що сторони підтверджують фактичне прийняття об'єкта під охорону з 10.06.2011 року.

Згідно з п. 9.1. договору, він вступає в силу з моменту підписання сторонами акту прийняття об'єкта під охорону і діє до 31 грудня 2011 року.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що у випадку якщо жодна із сторін по договору за 5 робочих днів до спливу строку дії договору письмово не заявить про його припинення, договір вважається пролонгованим на той же строк і на тих самих умовах.

У п. 9.4. договору зазначено, що у випадку прострочення внесення оплати за охорону більш ніж за два місяці, охорона має право в односторонньому порядку відмовитись від договору, попередивши про це замовника в письмовій формі за 5 робочих днів до зняття працівників охорони з охоронюваних постів. Договір вважається розірваним після спливу п'яти робочих днів з моменту отримання замовником повідомленні про відмову та підписання акту зняття об'єкта з охорони в порядку, передбаченому п. 9.3. договору.

01.03.2012 року між сторонами було підписано угоду про розірвання договору про охорону об'єкта №6/11 від 31.05.2011 року.

Актом про зняття об'єкта з охорони підтверджується фактичне зняття співробітників охорони з усіх постів охоронюваного об'єкта з 01.03.2012 року.

Отже, послуги з охорони об'єкта надавалися з червня 2011 року по березень 2012 року.

Згідно з п. 2.1.5. договору, охорона зобов'язана в останній день звітного місяця надавати замовнику акти виконаних робіт наданих охоронних послуг у звітному місяці для підписання.

Факт надання послуг підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з червня 2011 року по лютий 2012 року включно.

Згідно з частиною 5 статті 626 Цивільного кодексу України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за охорону здійснюється щомісячно, по безготівковому розрахунку, на розрахунковий рахунок охорони, шляхом попередньої оплати, не пізніше 10 числа звітного місяця, в сумі 17 000,00 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою №1 від 30.09.2011 року до договору сторони домовилися, що оплата за охорону здійснюється щомісячно, по безготівковому розрахунку, на розрахунковий рахунок охорони, шляхом попередньої оплати, не пізніше 10 числа звітного місяця, в сумі 12 276,00 грн. з врахуванням ПДВ.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав належним чином, внаслідок чого на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, у відповідача наявна заборгованість за надані послуги з охорони об'єкта у розмірі 26 380,00 грн., а саме: за грудень 2011 року у сумі 1 828,00 грн. і за січень-лютий 2012 року у сумі 24 552,00 грн.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 7.3. договору зазначено, що у разі несвоєчасної або неповної оплати за охорону, замовник сплачує охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 3 923,31 грн. пені.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 6 частини 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року №01-06/908/2012 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарський судів», за змістом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та статті 253 Цивільного кодексу України, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Згідно з п. 7.3. договору, у разі несвоєчасної або неповної оплати за охорону, замовник сплачує охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Оскільки умовами укладеного між сторонами договору оренди встановлена можливість стягнення пені за кожний день прострочення, то господарський суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 923,31 грн. за прострочення виконання зобов'язання.

Вказаної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України у постанові від 31.01.2011 року у справі №41/103.

В постанові пленуму Вищого господарського суду Україна №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства комплексної безпеки «Стелс» повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (інд. 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5, код ЄДРПОУ 01386326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства комплексної безпеки «Стелс» (інд. 61153, м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 34, кв. 60, код ЄДРПОУ 31236203) 26 380 (двадцять шість тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 3 923 (три тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 31 коп. пені, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 05.03.2013 р.