Постанова

від 07.02.2013 по справі 2270/6775/12

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2270/6775/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівМатущака В. В. Майстер П.М. Польового О.Л. при секретарі за участі: Коновчук Т.В. представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Славутський солодовий завод, третя особа на стоороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Жашківський елеватор" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про скасування податкових повідомленнь-рішеннь, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Славутський солодовий завод», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Жашківський елеватор» звернулося з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про скасування податкових повідомленнь-рішеннь.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Славутською ОДПІ Хмельницької області ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Суффле Агро України», код ЄДРПОУ 34863309, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року. В ході якої встановлено порушення п.п.138.1.1 п.138.1 п.138.2 п.п.138.8.1 п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Кодекс) підприємством занижено податок на прибуток у сумі 1742493 грн., в тому числі 1 квартал 2012 року в сумі 1739259 грн., 2 квартал 2012 року в сумі 3234 грн. п.185.1, ст.185, п.188.1, ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.7 ст.201 Кодексу підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 44563 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 44563 грн., та завищення в сумі 44563 грн. в тому числі за березень 2012 року, а також завищено суми бюджетного відшкодування всього у сумі 1659517 грн., у тому числі за вересень місяць 2011 року в сумі 244064 грн., за жовтень місяць 2011 року в сумі 1415453 грн., в результаті завищення від'ємного значення з ПДВ в сумі 1659517 грн., у тому числі за серпень місяць 2011 року в сумі 244064 грн., за вересень місяць 2011 року в сумі 1415453 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Право». За результатами перевірки складено акт № 637/22/34863309 від 05 жовтня 2012 р. Позивач не погодившись з висновками акту оскаржив його в адміністративному порядку до Славутською ОДПІ Хмельницької області ДПС, за результатами розгляду заперечення акт залишено без змін та винесені 18 жовтня 2012 року оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0000912301 (форма В1) та № 0000902301 (форма Р). Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення - рішення винесені з порушенням вимог чинного законодавства, висновки в акті ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Просить скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000912301 та № 0000902301 від 18 жовтня 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить задоволити з обставин викладених в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, у задоволенні адміністративного позову просить відмовити, також надав суду письмові заперечення проти позову, у яких детально викладена позиція стосовно предмету даного позову та зазначені підстави, на які посилається відповідач.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Славутський солодовий завод» та ПАТ «Жашківський елеватор» в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просять задоволити в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали позову та додані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити у повному обсязі, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна», код ЄДРПОУ 34863309, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 18.01.2007 року виконавчим комітетом Славутської міської ради, керівник підприємства: Дето Дені Ален Еміль, види діяльності за КВЕД - 2010: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною та напівфабрикатами; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності та керування; 01.63 післяурожайна діяльність; 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №690246 серії А00 та копією довідки АБ №148900 управління статистики у Славутському районі головного управління статистики у Хмельницькій області.

Працівниками Славутської ОДПІ ДПС проведена планова виїзна перевірка позивача з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.п.138.8.1, п.138.8, ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Кодекс) підприємством занижено податок на прибуток у сумі 1742493 грн., в тому числі 1 квартал 2012 року в сумі 1739259 грн., 2 квартал 2012 року в сумі 3234 грн. п.185.1, ст.185, п.188.1, ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.201.7, ст.201 Кодексу підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 44563 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 44563 грн., та завищення в сумі 44563 грн. в тому числі за березень 2012 року, а також завищено суми бюджетного відшкодування всього у сумі 1659517 грн., у тому числі за вересень місяць 2011 року в сумі 244064 грн., за жовтень місяць 2011 року в сумі 1415453 грн., в результаті завищення від'ємного значення з ПДВ в сумі 1659517 грн., у тому числі за серпень місяць 2011 року в сумі 244064 грн., за вересень місяць 2011 року в сумі 1415453 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Право».

На підставі виявлених порушень складено акт акт № 637/22/34863309 від 05 жовтня 2012 року.

Позивач оскаржив вищевказаний акт в адміністративному порядку до Славутської ОДПІ Хмельницької області ДПС, за результатами розгляду заперечення, акт залишено без змін та винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення: № 0000912301 (форма В1) від 18 жовтня 2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на 1 659 517,00 грн. (в тому числі за вересень 2011 року в сумі 244 064,00 грн. та жовтень 2011 року в сумі 1 415 грн.) та донараховано штрафні (фінансові) санкції всього на суму 414 879,00 грн. та № 0000902301 (форма Р) від 18 жовтня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 1 742 493,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 435 623,00 грн.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Право», код ЄДРПОУ 25470735, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 20.04.1998 року Харківською районною державною адміністрацією, керівник підприємства: Осадчий Андрій Володимирович, види діяльності за КВЕД: 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур; 01.12.0 овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників; 01.41.0 надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту; 01.42.0 надання послуг у тваринництві; 15.61.0 виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 74.14.0 консультування з питань комерційної діяльності та управління, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №415468 серії А01 та копією довідки АА №422135 головного управління статистики у Харківській області. Товариство взято на облік в органах державної податкової служби 01.07.1998 року за №503, що підтверджується копією довідки Харківської ОДПІ про взяття на облік платника податків №2135 від 21.01.2010 року.

11 серпня 2011 року між ТОВ «Суффле Агро Україна», надалі - Покупець, в особі директора Жеремі Жаке та ТОВ «Право», надалі - Продавець, в особі директора Осадчого Андрія Володимировича було укладено договір купівлі-продажу пивоварного ячменю класу С № 2110 С. Згідно даного договору, Продавець зобов'язується продати Покупцю 1000 тонн, із відхиленням +/- 10%, що визначається Покупцем самостійно ячмінь пивоварний класу С.

Для забезпечення потреб солодового заводу в якісному ячмені пивоварному Позивач уклав із ПАТ «Славутський солодовий завод» наступні договори купівлі-продажу пивоварного ячменю класу А, Б, С: № 509А від 06.08.2011 року, № 510Б від 06.08.2011 року, № 511С від 06.08.2011 року.

Як вбачається із пояснень представника ПАТ «Славутський солодовий завод» та підтверджується матеріалами справи між сторонами було укладено договір купівлі-продажу пивоварного ячменю № 511С від 06.08.2011 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався поставити ПАТ «Славутський солодовий завод» ячмінь пивоварний класу С відповідно до виробничих потреб заводу, а ПАТ «Славутський солодовий завод» зобов'язався прийняти та оплатити ячмінь. Умови договору повністю відповідали стандартним договорам на поставку ячменю між підприємствами, що діяли в той період. Поставка ячменю здійснювалася за дорученням та від імені Позивача безпосередньо від ТОВ «Право» та від ПАТ «Жашківський елеватор». Всього за договором було поставлено ячменю класу С на загальну суму 60 647 912,38 грн., включаючи ПДВ, що була повністю оплачена ПАТ «Славутський солодовий завод» Позивачу.

Пунктом 3.1 договору № 2110 С передбачено, що поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ (Інкотермс 2010) за адресою: 30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Острозька, 138. Поставка залізничним транспортом здійснюється за адресою: 30068, Хмельницька область, Славутський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43, на цю ж адресу відповідно до договору № 511С від 06.08.2011 року поставляється ячмінь залізничним транспортом до ПАТ «Славутський солодовий завод».

ПАТ «Славутський солодовий завод» має власні силоси для зберігання ячменю, які на момент поставки були заповнені.

На виконання умов договору № 2110 С ячмінь поставлявся на адресу ПАТ «Жашківський елеватор» з яким укладено договір ТОВ «Суффле Агро Україна» №11-033 від 29.07.2011 року на зберігання зерна. Поставка ячменю підтверджується усіма наявними первинними документами, а саме: товарно-транспортними накладними, протоколами погодження ціни; реєстрами накладних на прийняте зерно ПАТ «Жашківський елеватор»; складськими квитанціями на зерно ПАТ «Жашківський елеватор»; видатковими накладними; податковими накладними.

З пояснень представника ПАТ «Жашківський елеватор» вбачається, що загальний об'єм поставки ячменю пивоварного класу С врожаю 2011 року склав 9924600 кг, в тому числі на облікову картку ТОВ «Суффле Агро Україна» склав 6092684 кг., в тому числі від ТОВ «Право» 4166650 кг. Поставки ячменю підтверджуються товарно - транспортними накладними, копією книги ввозу зерна на ПАТ «Жашківський елеватор», копією книги руху вантажів, копіями рахунку та оплати послуг, податковими накладними.

Поставки від ПАТ «Жашківський елеватор» здійснювалися залізничним транспортом. Відвантаження ячменю здійснювалося за дорученням Позивача експедитором - компанією Зерноекспорт. Всього з ПАТ «Жашківський елеватор» на адресу ПАТ «Славутський солодовий завод» надійшло 5916640 кг. ячменю класу С на загальну суму 17 907 884,56 грн., включаючи ПДВ, що підтверджується: копіями залізничних накладних (ТТН) та доданих до даних пояснень; копіями автомобільних накладних на переміщення ячменю експедитором від силосів ПАТ «Жашківський елеватор» до під'їзної колії ПАТ «Жашківський елеватор» та доданих до даних пояснень; видатковими накладними, податковими накладними.

В подальшому ячмінь, разом із запасами іншого ячменю класу С на виконання умов договору №511С від 06.08.2011 року укладеного між ПАТ «Славутський солодовий завод» та ТОВ «Суффле Агро Україна», було реалізовано на ПАТ „Славутський солодовий завод", що підтверджується: видатковими накладними, розрахунками коригування вартості, податковими накладними.

Детальні зведені таблиці із зазначенням всіх документів, які підтверджують поставку ячменю від ТОВ "Суффле Агро Україна" знаходяться в матеріалах справи. Реальна поставка ячменю підтверджується довідками з вагової, виписками із автоматизованої програми приймання товару, актами інвентаризації, а також експрес-аналізом якості ячменю.

Позивач надав податковому органу усі докази фактичних господарських операцій, що стали підставою для відображення даних у податкових деклараціях.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні. Крім того, розрахунки за отримані товари (послуги), містять відмітки про проведення даних платежів через банківську установу, що підтверджується наданими в матеріали справи банківськими виписками по рахунках.

Пункт 138.1 Кодексу встановлює склад витрат та порядок їх визнання. Так, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пункт 138.1.1. ПКУ встановлює перелік витрат операційної діяльності, до яких, крім іншого, відноситься собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

При цьому, згідно п. 138.2 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 138.8. Кодексу, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат.

Відповідно до п. 138.8.1 Кодексу до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Таким чином, матеріалами справи на підставі первинних бухгалтерських документів достовірно встановлюється реальність прямих матеріальних витрат, пов'язаних із придбанням Позивачем ячменю пивоварного у ТОВ «Право».

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість згідно п. 185.1 ПКУ є, крім іншого, операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198).

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст. 201 Кодексу, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно п. 201.4 ст. 201 Кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином Податковим кодексом України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди.

З приводу посилань відповідача на нікчемність укладених договорів, суд вважає на необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 656 ЦК України обумовлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений(придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

З 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема частину першу статті 203 викладено у новій редакції та доповнено частиною третьою статтю 228. Так, із набуттям чинності зазначеними змінами, податкові органи не повинні посилатися на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків відповідно до частин 1 та 2 статті 228 ЦК України як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань.

За таких умов, органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку на підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів, які, на їх думку, укладені платниками податку з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави та суспільства і полягає в ухиленні від оподаткування.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо нікчемності укладеного договору, оскільки це не є предметом розгляду справи щодо визначення податковим органом сум податкових зобов'язань.

Крім того постановою Господарського суду Донецької області від 26.06.12 року у справі № 5006/42/40Б/2012 ТОВ «Право» визнано банкрутом.

Представник відповідача не спростував доводи представника позивача про те, що на час здійснення господарських операцій продавець був включеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Виходячи із аналізу зазначених відповідачем норм законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем не допущено їх порушення, а отже податкові - повідомлення рішення винесено відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, наявні всі підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158-163, 186, 254, 257 КАС України, п.п.138.1.1 п.138.1 п.138.2 п.п.138.8.1 п.138.8 ст. 138, п.185.1, ст.185, п.188.1, ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області №0000912301 та №0000902301 від 18.10.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Острозька, 138, код ЄДРПОУ - 34863309) судові витрати понесені із сплати судового збору в розмірі 4 292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12 лютого 2013 року

Головуючий суддя судді /підпис/ /підпис/ /підпис/В. В. Матущак П.М. Майстер О. Л. Польовий "Згідно з оригіналом" Суддя В. В. Матущак