Постанова

від 19.02.2013 по справі 804/120/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р. Справа № 804/120/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.,

при секретарі Пасічник Т.В.,

за участю

представника позивача - Коляди О.О.,

представника відповідача - Овсяникової Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.12 №0003861502 та від 15.11.12 №0000990152, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Союз», звернувся до суду з позовом до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.08.12 №0003861502 та від 15.11.12 №0000990152. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вказані рішення, які прийняті відповідачем та залишені без змін рішенням ДПС України, є протиправними, адже суперечать вимогам Податкового кодексу України, оскільки проведеною відповідачем камеральною перевіркою позивача підтверджена правомірність визначених ним податкового зобов'язання, податкового кредиту та розміру від'ємного значення суми ПДВ за червень 2011р. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, в судове засідання прибув та просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Мотиви незгоди відповідача зводяться до того, що сума від'ємного значення в розмірі 80 008 грн. неправомірно зарахована позивачем у зменшення суми податкового боргу, оскільки станом на перше число звітного періоду, тобто на 01.06.11, у позивача, за даними особового рахунку, відсутній податковий борг, така сума від'ємного значення мала бути зарахована позивачем до податкового кредиту наступного періоду.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивачем до відповідача подана декларація з податку на додану вартість за червень 2011р., за даними якої різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має від'ємне значення та дорівнює 80 008 грн. Означене від'ємне значення різниці зараховано позивачем у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1 Декларації, а.с.53). Проведеною податковим органом камеральною перевіркою поданої податкової звітності з ПДВ встановлено, що відповідачем в порушення п.200.3 ст. 200 ПК України та п.4.6.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 №41, ТОВ «Союз» неправомірно зараховано суму від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, оскільки станом на перше число звітного періоду податкового боргу у позивача не було. Результати перевірки оформлені актом від 30.07.12 №1642/15-2/24436305 (а.с.9), з посиланням на який ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.12 №0003861502 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 80 008 грн. (а.с.8). На означене рішення позивачем подана скарга до ДПС у Дніпропетровської області від 06.09.12 №609/1, за результатами розгляду якої контролюючим органом вищого рівня прийнято рішення від 06.11.12 №27754/10/10-014, котрим скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.08.12 №0003861502 та збільшено грошове зобов'язання ТОВ «Союз» з ПДВ на суму 80 008 грн., а скаргу залишено без задоволення (а.с.18-20). Враховуючи прийняте ДПС у Дніпропетровській області рішення за результатами розгляду скарги, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.12 №0000990152, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 80 008 грн. (а.с.21). Не погодившись з вказаним рішення, позивачем подана скарга до ДПС України від 14.11.12 №14/11-4 (а.с.22-25), за результатом розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 05.12.12 №6623/0/61-12/10-215 (а.с.26), котрим податкове повідомлення-рішення від 27.08.12 №0003861502, що було скасовано рішенням ДПС у Дніпропетровській області, залишено без змін з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 15.11.12 №0000990152, а скаргу залишено без задоволення.

Судовим вивченням змісту акту перевірки та рішень за результатами розгляду скарги ДПС вищого рівня встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії слугувало встановлення факту неправомірного декларування залишку від'ємного значення в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, тобто до рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ, адже станом на перше число звітного періоду податкового боргу у позивача не існувало.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 ПК України. Відповідно до п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з п. 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом п.58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення у таких випадках: - у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або - у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір

задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу. Положеннями ст. 54 ПК України визначений вичерпний перелік підстав коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом: - платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; - дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; - згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; - рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; - дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; - результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Аналогічні положення викладені в п.2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 №985, зареєстрованого 30.12.10 за №1440/18735, (чинного на час виникнення спірних правовідносин). Згідно з вимогами п.2.2 згаданого Порядку відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення саме у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу.

Як вбачається з акту камеральної перевірки та не заперечується представником відповідача перевіркою не встановлено порушень обчислень податку на додану вартість у податковій звітності за червень 2011р., ні щодо сум податкових зобов'язань, ні щодо сум податкового кредиту, позивачем вірно визначено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, як таку, що має від'ємне значення в розмірі 80 008 грн., з чим погоджується відповідач. За відсутність даних перевірки позивача, які б свідчили про завищення ним від'ємного значення суми ПДВ платника податків, заявленого у податковій декларації за червень 2011р., підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 27.08.11 №0003861502 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника за формою згідно з додатком 8 до Порядку

(форма "В4") відсутні.

Суд зауважує, що Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 25.01.11 №41, визначено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (пп.4.6.3 п.4.6 Порядку). Отже, за відсутністю на особовому рахунку платника - позивача на перше число звітного (податкового) періоду податкового боргу сума від'ємного значення підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Аналіз наведених положень не дає підстави для висновку, що відображення такої суми в рядку 20.1 за відсутності у платника податкового боргу, а не в рядку 20.2, свідчить про завищення таким платником від'ємного значення суми ПДВ.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15.11.12 №0000990152, прийнятого за формою «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на 80 008 грн. суд відмічає наступне.

Відповідно до п.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як зазначено вище, за даними податкової декларації з ПДВ за червень 2011р. різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має від'ємне, а не позитивне значення. Факту заниження позивачем податкового зобов'язання за вказаний період відповідачем не встановлено, про існування інших фактів, які обумовлюють самостійне визначення контролюючим орган сум грошових зобов'язань, відповідачем не зазначено. Віднесення позивачем суми від'ємного значення в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, а не зарахування його до складу податкового кредит наступного податкового періоду не має своїм наслідком заниження позивачем суми грошового зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету. Відтак підстави для визначення контролюючим органом грошового зобов'язання в розмірі 80 008 грн. спірним рішення за формою «Р» відсутні.

На противагу доводам відповідача щодо правомірності прийнятого рішення за формою «Р», оскільки це є загальна форма «за наслідками перевірок», суд зазначає наступне. Відповідно до п.2.2 розділу ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 №985, за наслідками перевірок дійсно приймається рішення за формою згідно з додатком 2 (форма "Р"). Проте, податковим органом не враховано, що таке рішення приймається у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу (абз.1 п.2.2 розділу ІІ Порядку), наявність яких у спірних правовідносинах судом не встановлена.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також суд відмічає, що згідно з п.14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 23.12.10 №1001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.01.11 за №10/18748, у разі коли норми Податкового кодексу України чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.08.12 №0003861502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ та яке залишились без змін рішенням ДПС України від 05.12.12 №6623/0/61-12/10-2115, та податкове повідомлення-рішення від 15.11.12 №0000990152, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання та яке також не скасовано рішенням ДПС України від 05.12.12 №6623/0/61-12/10-2115, не узгоджуються з вимогами ПК України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.10 №985, у зв'язку з чим підлягають скасуванню як протиправні. Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «Союз» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 27.08.12 №0003861502 та від 15.11.12 №0000990152.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» (код ЄДРПОУ - 24436305) витрати по сплаті судового збору в сумі 800 грн. (вісімсот гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 22.02.13.

Суддя А.О. Коренев