Рішення

від 04.03.2013 по справі 908/397/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 6/4/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

04.03.13 Справа № 908/397/13-г

За позовом Приватного підприємства „Мелітопольський цегляний завод" (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Ломоносова. буд. 16)

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса : АДРЕСА_1; адреса проживання : АДРЕСА_2)

Про стягнення 8 974 грн. 80 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Безух А.М. - дов. б/н від 01.02.2013р.

Від відповідача : не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства „Мелітопольський цегляний завод" м. Мелітополь Запорізької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області про стягнення 8 974 грн. 80 коп., суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість по орендної платі в сумі 5 625 грн., пеню за прострочення оплати орендної плати в сумі 2 036 грн. 25 коп., витрати, пов'язані з доставкою бульдозера в сумі 2 400 грн., пеню за прострочення повернення бульдозера в сумі 562 грн. 50 коп., згідно договору суборенди №1 від 18.05.2012р.

18.02.2013р. від позивача надійшла заява, в якій він просив стягнути з відповідача орендну плату в сумі 5 625 грн., пеню за прострочення сплати орендної плати за строк з 18.09.2012 р. по 22.11.2012 р. (за 66 днів) з урахуванням подвійної облікової ставки в сумі 152 грн. 62 коп. Позивач відмовився від позову в частині стягнення витрат з доставки бульдозера та пені з прострочення повернення бульдозера.

Заява позивача була прийнята судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.02.2013р. позивачу були роз'яснені наслідки відмови від позову.

Відмова від частини позову була прийнята судом, оскільки вона заявлена відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

27.02.2013р. від позивача поступила заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені, просить стягнути з відповідача пеню за прострочку сплати орендної плати за період з 18.09.2012р. по 04.03.2013р. в сумі 387 грн. 30 коп.

Заява про збільшення позовних вимог направлена відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком та описом документів від 25.02.2013р.

Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем були подані письмові пояснення до позову, в яких він зазначив наступне: 18.05.2012 року був укладений договір суборенди № 1 між позивачем та відповідачем. Відповідно до вказаного договору позивачем було передано в користування за плату на певний строк бульдозер Т-170 1989 року випуску, ідентифікаційний номер 31060, двигун № НОМЕР_1 (\/=13534), державний номер НОМЕР_3, свідоцтво НОМЕР_4. Строк протягом якого утворився основний борг становить з 18.05.2012 року до 26.05.2012 року. Протягом вказаного строку відповідач використовував об'єкт оренди. Відповідно до п. 4.1 договору від 18.05.2012 розмір орендної плати за об'єкт оренди становить суму із розрахунку 1000 гривень за 8-ми годинний день. Відповідно до акту виконаних робіт від 20.06.2012р., підписаного сторонами справи, об'єкт оренди використовувався протягом 45 годин, що відповідно орендна плата складає: 45 год./8 год. * 1000 грн. = 5 625 гривень. Відповідач не здійснював погашення своєї заборгованості за договором оренди від 18.05.2012. Відповідно до п. 7.2 договору суборендатор несе відповідальність за прострочення сплати орендної плати - пеню у розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день прострочення. Через прострочення сплати орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити 0,2 % річних від суми боргу за 181 днів прострочення (з 26.05.2012р. по 22.11.2012р.), що складає: пеня = не сплачена сума орендної плати * 0,2 % * кількість днів прострочення сплати суми орендної плати. Пеня = 5 625,00 гривень *0,2 % * 181 днів = 2 036,25 грн. Таким чином, відповідальність за прострочення сплати орендної плати складає 2 036,25 (дві тисячі тридцять шість грн. 25 коп.) гривень. Відповідно до п. 7.2. договору суборендатор несе відповідальність за прострочення строків повернення предмету договору та становить 0,5 % від вартості предмета оренди за кожний день прострочення. Відповідачем предмет договору не був повернений своєчасно, прострочення становить протягом з 01.06.2012 року по 20.06.2012 року, внаслідок чого відповідальність відповідача за несвоєчасне повернення бульдозера Т-170 складає 562,50 гривень. 5625 гривень * 20 днів * 0,5 %= 562,50 гривень.

Розгляд справи відкладався.

04.03.2013р. розгляд справи продовжений на прийнято рішення.

В матеріалах справи знаходяться витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 15757989 від 01.02.2013 р. та довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 15859905 від 14.02.2013 р., в яких вказано, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за двома адресами: 1) АДРЕСА_1, та 2) АДРЕСА_2.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані позивачу з поштовими повідомленнями, що підтверджується виписками з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції від 29.01.2013р. та 19.02.2013р., фіскальними чеками, Реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції та списками згрупованих поштових відправлень вид рекомендованих листів , поданих в Запоріжжя-1, які знаходяться в матеріалах справи.

Ухвали суду про порушення провадження у справі, що направлялась відповідачу на обидві адреси, та ухвала суду про відкладення розгляду справи, що направлялась відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, були повернуті до господарського суду поштовим відділенням із зазначенням на конверті "за закінченням терміну зберігання" та „за зазначеною адресою не проживає", відповідно.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи, що направлялась відповідачу на адресу: АДРЕСА_2, або поштове повідомлення про вручення даної ухвали відповідачу - не були повернуті суду.

Згідно пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п ., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (повідомленою суду позивачем в позові , та за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

Таким чином, у суду є достатні докази направлення цієї ухвали сторонам по справі.

Відповідач , повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання 18.02.2013р. та 04.03.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані .

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, позовні вимоги позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір суборенди №1 від 18.05.2012р. (далі - договір).

На підставі вказаного договору позивач передав відповідачу в суборенду бульдозер Т-170 1989р. випуску, ідентифікаційний № 31060, двигун № НОМЕР_1 (V=13534), державний номер НОМЕР_3, свідоцтво НОМЕР_4, що підтверджується актом приймання - передачі від 18.05.2012р. по договору № 1 від 18.05.2012р. (а. с. 12).

В пункті 3.1 договору зазначено, що строк оренди складає 11 місяців з моменту прийняття об'єкта оренди по акту приймання - передачі, тобто до 18.04.2013р .

Відповідно до п. п. 4.1 та 4.2 договору розмір орендної плати за об'єкт оренди складає суму з розрахунку 1 000 грн. за 8 годинний робочий день.

Орендна плата оплачується суборендарем за фактичне використання об'єкта оренди в безготівкової формі на поточний рахунок суборендодавця або в касу підприємства.

Позивач просить стягнути з відповідача орендну плату за період з 18.05.2012р. по 26.05.2012р. за 45 робочих годин в сумі 5 625 грн.

Договором не передбачений строк оплати орендної плати.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач вручив відповідачу письмову вимогу від 10.09.2012р., про що свідчить відповідна запис та підпис відповідача на зворотної стороні вимоги (а. с. 14).

За таких підстав, відповідно до ст. 530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був оплатити орендну плату у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто по 17.09.2012р. включно .

Відповідач орендну плату не оплатив, в тому з відповідача підлягає стягненню орендна плата в сумі 5 625 грн.

Згідно п. 7.2 договору суборендар в разі прострочення оплати орендних платежів оплачує пеню в розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та ст.3 Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР.

Таким чином, позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню за прострочення оплати орендних платежів за період з 18.09.2012р. (ч. 6 ст. 232 ГК України) по 04.03.2013р. (як зазначено у заяві про збільшення позовних вимог) в сумі 387 грн. 30 коп.

Заявою від 18.02.2013р. позивач відмовився від позову в частині стягнення витрат з доставки бульдозера в сумі 2 400 грн., та пені з прострочення повернення бульдозера в сумі 562 грн. 50 коп.

В судовому засіданні 18.02.2013р. позивачу були роз'яснені наслідки відмови від позову.

Відмова від частини позову приймається судом, оскільки вона заявлена відповідно до статті 78 ГПК України.

Провадження по справі, в цій частині, припиняється відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 75, 78, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса : АДРЕСА_1; адреса проживання : АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2; р/р не відомі) на користь Приватного підприємства „Мелітопольський цегляний завод" (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Ломоносова. буд. 16; код ЄДРПОУ 37707795; р/р № 26009976713742 в ПАТ „ПУМБ", МФО 313623) основний борг в сумі 5 625 грн., пеню за прострочення оплати орендної плати в сумі 387 грн. 30 коп., судовий збір в сумі 1 359 грн. 54 коп. Надати наказ.

Провадження по справі, в частині стягнення витрат, пов'язаних з доставкою бульдозера в сумі 2 400 грн. та пені за прострочення повернення бульдозера в сумі 562 грн. 50 коп., припинити.

Повне рішення складено: 04.03.2013р.

Суддя Л.С. Місюра