Постанова

від 27.02.2013 по справі 811/131/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 року Справа № 811/131/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Нагібіної Г.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хітрезерв» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Хітрезерв» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.07.2012 р. №0000540222, №0000550222, №0000560222.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної позапланової документальної перевірки відповідачем винесено, як на думку позивача, протиправні податкові повідомлення - рішення, оскільки вони ґрунтується на неправомірних висновках податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «ДССТРОЙ», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Лотос Універсал», ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Віктрейд ЛТД».

Крім того, позивач зазначає, що не мав обов'язку збільшувати валові доходи до спливу трьохрічного строку з дня виникнення кредиторської заборгованості, а відтак висновки податкового органу щодо заниження суми валового доходу є протиправними.

Позивач зазначає, що з усіма контрагентами були укладені письмові договори, які були реально виконані, а товари та послуги отримані за правочинами були використані в господарській діяльності товариства.

Відповідач заперечуючи проти позову надав заперечення, які обґрунтовані тим, що податковий орган отримав інформацію щодо порушення кримінальної справи про створення фіктивних підприємств, серед яких є контрагенти позивача, директора яких відмовлялись від здійснення ними підприємницької діяльності.

Свідок ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює начальником охорони ТОВ «Прогрес 2010» зазначив суду, що він в період з квітня 2009 р. по жовтень 2010 р. працював начальником охорони ТОВ «Хітрезерв». Під час його роботи, до його посадових обов'язків, серед іншого, входив обов'язок реєстрації транспортних засобів, які в'їжджали на територію товариства, які реєструвались в журналі реєстрації транспортних засобів.

Свідок ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює завідуючим складом ТОВ «Прогрес 2010» зазначив суду, що він працював завідуючим складом ТОВ «Хітрезерв» і до його посадових обов'язків входило прийняття вантажу. Прийняття та перевірка вантажу відбувалась за такою процедурою: спочатку він разом із водієм автомобіля перевіряли цілісність опечатування автомобіля, потім відбирались проби товару, які перевірялись лабораторією товариства на відповідність якості товару, а після підтвердження якості автомобіль з продукцією направлявся на зважування в ТОВ «Круп'яний дім». Після зважування, товар з автомобіля був перевантажений в ємності товариства за допомогою спеціальних насосів.

У судове засідання, після оголошеної судом перерви в зв'язку з витребуванням додаткових доказів, представники позивача та представник відповідача не з'явились, надали суду заяви про проведення розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.7,8 т.7).

Враховуючи зазначене та керуючись статями 41, 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV (далі КАС України), суд вирішив провести подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Хітрезерв» (далі позивач) зареєстроване як юридична особа 26.03.2009 р. виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.106 т.1). Відомості щодо товариства внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.107 т.1).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

Державними податковими ревізорами - інспекторами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС в період з 08.06.2012 по 21.06.12 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.09 по 21.06.12, про що складено акт від 02.07.2012 року № 58/22-2/36421656 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хітрезерв» (код ЄДРПОУ 36421656) (далі - акт перевірки, а.с. 10-85 т.1).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем:

1. п.п.7.4.1, п..п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198 ст.198, ст..201 Податковго Кодексу України, в результаті чого ТОВ «Хітрезерв» занижено податок на додану вартість на загальну суму 3191830 грн.;

- завищено значення рядка 26 Декларації з податку на додану вартість «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за листопад 2010 р. в сумі 1462814 грн.;

- завищено значення рядка 22 Декларації з податку на додану вартість «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду» за листопад 2010 р. на суму 556271 грн.;

2. п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України та п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого ТОВ «Хітрезерв» занижено податок на прибуток в сумі 7005259 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 17.07.2012 р.:

- №0000550222, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 7005259 грн. - за основним платежем та 1751315 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (далі оскаржуване рішення-1, а.с.86 т.1);

- №0000540222, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3191830 грн. - за основним платежем та 797958 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (далі оскаржуване рішення-2, а.с.87 т.1);

- №0000560222, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 182874 грн. - за основним платежем та 45718 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (далі оскаржуване рішення-3, а.с.88 т.1).

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся з первинною скаргою та скаргою до ДПС у Кіровоградській області та ДПС України, які рішенням про результати розгляду первинною скарги від 12.10.2012 р. №3631/10/10-208 та рішенням про результати розгляду скарги від 19.11.2012 р. №5534/0/61-12/10-2115 відповідно, залишені без задоволення (а.с.89-104 т.1).

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень винесених Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно оскаржуваного рішення-1, суд зазначає наступне.

Валові доходи

Зі змісту розділу 3.1.1 «валовий дохід» акту перевірки суд вбачає, що відповідач дійшов висновку про заниження позивачем скоригованого валового доходу в сумі 2265057 грн. за 2 квартал 2012 р. Дане порушення відповідач пов'язує з тим, що позивач отримав товари від ТОВ «ДССТРОЙ» та ТОВ «Формаксбуд» безоплатно так як позивачем не перераховано суму кредиторської заборгованості. Враховуючи, що товариство ліквідується, відповідач дійшов висновку про те, що такі товари отримані позивачем безоплатно і останній зобов'язаний збільшити суму валового доходу на суму кредиторської заборгованості.

Такі висновки податкового органу суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Згідно даних акту перевірки та пояснень сторін в судовому засіданні, за продукцію отриману позивачем від ТОВ «ДССТРОЙ» та ТОВ «Формаксбуд» існує кредиторська заборгованість, строк позовної давності по яких не минув.

ТОВ «ДССТРОЙ» поставило позивачу в лютому - березні 2010 р. (1 квартал 2010 р.) смоли, пігменти та лак на загальну суму 493069,28 грн., проте позивач не розрахувався за отриману продукцію і по оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 «розрахунки з іншими кредиторами» рахується кредиторська заборгованість.

Оскільки трирічний строк сплине лише в лютому - березні 2013 р., що відповідає податковому періоду - 1 квартал 2013 р., а відтак висновки податкового органу щодо заниження валового доходу на час винесення оскаржуваного рішення-1 (17.07.2012 р.) є передчасними.

ТОВ «Формаксбуд» поставило позивачу в розрізі замовлень у серпні 2009 р. (3 квартал 2009 р.) легкозаймисті рідини на суму 1771987,83 грн., проте позивач не розрахувався за отриману продукцію і по оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 «розрахунки з іншими кредиторами» рахується кредиторська заборгованість датою виникнення якої є серпень 2010 р.

Оскільки трирічний строк сплинув в серпні 2012 р., що відповідно припадає на 4 квартал 2012 р., а відтак висновки податкового органу щодо заниження валового доходу на час винесення оскаржуваного рішення-1 (17.07.2012 р.) є передчасними.

Більш того, позивач надав суду письмові пояснення від 05.01.2013 р. стосовно не віднесення кредиторської заборгованості до складу валових доходів, в яких також наголосив на тому, що збільшення суми валових доходів на суму кредиторської заборгованості не відбулось, оскільки на день проведення перевірки червень 2012 р., строк пред'явлення вимоги про сплату не сплив (а.с.141 т.5).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про заниження валового доходу в результаті того, що ТОВ «ДССТРОЙ» перебуває в процедурі припинення та в ЄДР наявний запис про не встановлення місцезнаходження ТОВ «Формаксбуд», оскільки жодна норма Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, який був чинним на час виникнення правовідносин, не ставить в залежність формування валового доходу від встановлення факту не встановленням місцезнаходження чи то перебування юридичної особи в процедурі припинення.

Відповідно до пункту 1.22.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин), визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Отже, наявність у позивача кредиторської заборгованості, трирічний строк якої не сплинув на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення-1, виключає можливість кваліфікації такої кредиторської заборгованості як безповоротної допомоги, а відтак висновки відповідача щодо заниження суми валового доходу є протиправними.

Валові витрати

Зі змісту розділу 3.1.2 «валові витрати» акту перевірки суд убачає, що відповідач дійшов висновку про завищення суми валових витрат за період з 01.10.09 по 31.03.11 в сумі 26121918 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 р. - 1468254 грн., за 4 квартал 2009 р. - 2757841 грн., 1 квартал 2010 р. - 2983580 грн., за 2 квартал 2010 р. - 9438761 грн., за 3 квартал 2010 р. - 3450976 грн., за 4 квартал 2010 р. - 6022506 грн.

Дане порушення відповідач пов'язує з тим, що позивач відніс до складу валових витрат витрати по нікчемним правочинах з ТОВ «ДССТРОЙ», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Лотос Універсал», ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Віктрейд ЛТД».

Такі висновки податкового органу суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Згідно договору купівлі-продажу №58 від 25.01.2010 р., укладеного ТОВ «Хітрезерв» (Покупець) з ТОВ «ДССТРОЙ» (Продавець), Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити хімічну продукцію (алкоідний лак, смоли, металічна та інша тара) (а.с.165-167 т.1).

Згідно договору купівлі-продажу №61 від 25.02.2010 р. укладеного ТОВ «Хітрезерв» (Покупець) з ТОВ «Ковенант» (Продавець), Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити хімічну продукцію (алкоідний лак, смоли, металічна та інша тара) (а.с.196-198 т.1).

Згідно договору купівлі-продажу №2-КД від 10.08.2009 р., укладеного ТОВ «Хітрезерв» (Покупець) з ТОВ «Формаксбуд» (Продавець), Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити хімічну продукцію (алкоідний лак, смоли, металічна та інша тара) (а.с.75-77 т.2).

Згідно договору купівлі-продажу №88 від 05.07.2010 р., укладеного ТОВ «Хітрезерв» (Покупець) з ТОВ «Юван ТА» (Продавець), Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити хімічну продукцію (алкоідний лак, смоли, металічна та інша тара) (а.с.135- 137 т.2).

Згідно договору купівлі-продажу №01/11/10-ВІК від 01.11.2010 р., укладеного ТОВ ТОВ «Віктрейд ЛТД» (Постачальник) з «Хітрезерв» (Покупець), Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сировину, в тому числі смолу полірганосілоксанову модифіковану епоксідом EPS 1618 (65%), пігмент P.W. R1289-B701, пігмент P.G. YG3030-B49, пігмент O.R. F2020-S340, пігмент P.B. PR2981-V 21, пігмент P.BK. PR3840-BR 299 (а.с.202- 204 т.2).

За наслідками вищеописаних договорів позивачу було поставлено хімічну продукцію (далі товар). За результатом поставки товару ТОВ «ДССТРОЙ», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Віктрейд ЛТД» складені первинні документи (рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні), копії яких містять в матеріалах справи. Крім того, на весь товар ТОВ «ДССТРОЙ», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Віктрейд ЛТД» також надавались сертифікати якості товару.

Як зазначали представники позивача та свідки, товар доставлявся за рахунок Продавців, автомобілі (в більшості випадків бензовози) заїжджали на територію товариства, що підтверджується журналом реєстрації транспортних засобів, які в'їжджають на територію ТОВ «Хітрезерв», оригінал якого досліджувався судом (а.с.104-120 т.6). Після розпломбування цистерни, ОСОБА_2 брались проби для перевірки відповідності якості товару, визначеної у сертифікатах, які надавались контрагентами для підтвердження якості реалізуємого товару, оригінали яких оглянуті судом, а копії долучені до матеріалів справи (а.с.126-198 т.6).

Після перевірки якості товару, автомобіль з товаром зважувався для перевірки відповідності масі вказаній у супроводжувальних документах. Зважування відбувалось на території ТОВ «Круп'яний дім», що підтверджується договором №09/ПП-619 від 30.04.2009 р. про надання послуг зважування на 60-ти тонних автомобільних вагах, договором №01/10 від 01.01.2010 р. про надання послуг по зважуванню на 60-ти тонних автомобільних вагах (а.с.150, 154 т.5), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.155-168 т.5). Крім того, факт зважування вантажних автомобілів також підтверджується листом ТОВ «Круп'яний дім» вих.№55 від 18.02.2013 р., доповідними записками працівників ТОВ «Круп'яний дім» (а.с.169-174 т.5).

Свідок ОСОБА_2 зазначив, що він особисто приймав товар від ТОВ «ДССТРОЙ», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Віктрейд ЛТД» і згідно прибуткових ордерів здавав на склад. Крім того, свідок ОСОБА_2 зазначав, що він після отримання товару він ставив свій підпис на товарно-транспортних документах перевізників, проте, оскільки витрати з перевезення товару не відносились товариством до своїх витрат, товарно-транспортні документи він не отримував.

Висновки акту перевірки стосовно не оприбуткування позивачем отриманих товарів по 201 рахунку, а також висновки щодо невикористання позивачем отриманих товарів у своій господарській діяльності, суд вважає помилковими, оскільки позивач надав докази оприбуткування товарів та їх подальшого використання, а саме: лімітно-забірні картки, оборотно-сальдові відомості, картки-субконто по 201 рахунку, оборотно-сальдові відомості по рахунку 6851, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 (а.с.119-249 т.3 - а.с.1-15 т.4).

Згідно договору купівлі-продажу №1-ТУ від 07.04.2009 р., укладеного ТОВ «Хітрезерв» (Замовник) з ТОВ «Лотос-Універсал» (Виконавець), Виконавець зобов'язується за завданням Замовника виконати роботи з розробки технічної документації, необхідної для виробництва та продажу лакофарбової продукції. Пунктом 1.2 даного договору визначено перелік робіт, а сама: розробка витратних норм для виготовлення лакофарбової продукції та її напівфабрикатів, розробка норм витрат допоміжних матеріалів для виготовлення лакофарбової продукції, розробка ТУ на лакофарбову продукцію, внесення змін та доповнень до існуючих ТУ на лакофарбову продукцію, внесення змін та доповнень до вже розроблених Виконавцем ТУ на лакофарбову продукцію, витратних норм та норм витрат допоміжних матеріалів для виготовлення лакофарбової продукції на протязі дії договору, розробка нових та внесення змін в існуючі і розроблені Виконавцем етикетки, сертифікати якості, пакувальні ярлики для лакофарбової продукції, інші види робіт на замовлення Замовника (а.с.33-36 т.2).

Замовником зроблено три замовлення від 07.04.2009 р. (а.с.37-48, 64, 67-68 т.1), вартість та строки виконання яких погоджено протоколами (а.с.49, 65, 69 т.1).

На підставі виконаних робіт сторонами підписані акт №1 приймання - передачі виконаних робіт від 21.04.2010 р. (а.с.50-63 т.1), акт №2 приймання - передачі виконаних робіт від 12.05.2010 р. (а.с.66 т.1), акт №3 приймання - передачі виконаних робіт від 16.06.2010 р. (а.с.70-71 т.1).

Представники позивача в судовому засіданні пояснювали, що підприємство мало на меті займатись виготовленням хімічної продукції, проте рецептуру такої продукції та витратні норми самостійно обрахувати не мало можливості, оскільки не мало фахівців зі спеціальними знаннями. Більш того, Закон України «Про захист прав споживачів» вимагає від суб'єктів підприємницької діяльності на етикетках зазначати певну інформацію.

ТОВ «Лотос-Універсал» здійснювали розробку рецептів, розрахунок витрат основних матеріалів та допоміжної сировини, розробляло дизайн тари та упаковки. Як на доказ зазначеного суду для огляду надані матеріали розроблені ТОВ «Лотос-Універсал». До матеріалів справи долучені вибірково копії таких матеріалів (а.с.199-246 т.6). Крім того, судом долучено до матеріалів справи копію одного електронного диску з інформацією про виконані роботи (а.с.9 т.7). В письмових пояснень позивача від 20.02.2013 р. надано обґрунтування необхідності отримання таких видів послуг (а.с.146-147 т.5).

Згідно довідки АА №014625 з ЄДРПОУ основними видами діяльності за КВЕДом позивача є: 24.30.0 - виробництво лаків та фарб, 24.14.0 - виробництво іншої основної органічної хімічної продукції, 51.55.0 - оптова торгівля хімічними продуктами, 51.53.2 - оптова торгівля будівельними матеріалами, 24.66.0 - виробництво іншої хімічної продукції для промислових цілей (а.с.107 т.1), тобто отриману від ТОВ «ДССТРОЙ», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Віктрейд ЛТД», ТОВ «Лотос-Універсал» хімічну сировину та послуги позивач використав в своїй господарській діяльності, оскільки використав її для виробництва хімічної продукції.

Згідно договору б/н оренди комплексу об'єктів нерухомого майна від 23.11.2009 р. укладеного між ТОВ «Хітрезерв-2010» (Орендодавець) та ТОВ «Хітрезерв» (Орендар), Орендодавець передає Орендарю у тимчасове платне користування комплекс об'єктів нерухомого майна для здійснення господарської діяльності (а.с.140-148 т.1).

Згідно договору оренди обладнання від 01.12.2009 р. укладеного між ТОВ «Хітрезерв-2010» (Орендодавець) та ТОВ «Хітрезерв» (Орендар), Орендодавець зобов'язується передати Орендарю у строкове платне користування обладнання (а.с.149-164 т.1).

Згідно розділу 3.5.9 «оподаткування доходів фізичних осіб» акту перевірки, позивач в перевіряємий період відповідно до відомостей нарахування заробітної плати у 2009 році мав 120 найманих працівників, у 2010 році мав 116 найманих працівників, у 2011 році мав 7 найманих працівників, у 2012 році мав 1 найманого працівника.

Тобто, позивач мав усі необхідні промислові та робочі потужності для здійснення технологічного процесу щодо виготовлення хімічної продукції.

За отриманий товар та послуги позивач розрахувався по безготівковому рахунку, що підтверджується реєстрами банківських виписок (а.с.185-241 т.5 - а.с.1-92 т.6).

Відповідач надав інформацію щодо наявності найманих працівників у ТОВ «ДССТРОЙ», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Віктрейд ЛТД» та ТОВ «Лотос-Універсал», що як на думку, суду є підтвердженням наявності трудових ресурсів щодо здійснення господарських операцій контрагентами позивача (а.с.247-249 т.6).

Посилання відповідача в акті перевірки на наявність порушеної кримінальної справи та допити деяких директорів контрагентів не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.

До суду надійшла відповідь Головного слідчого управління в місті Києві від 18.02.2013 р. №12/3-1027 в якій зазначено, що в провадженні відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями знаходилась кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших. Досудовим слідством установлено, що ОСОБА_3 з метою реалізації свого злочинного умислу у період з 2006 р. по 2011 р. за участю ОСОБА_4, ОСОБА_5 створила організовану групу, до складу якої в різний період часу увійшли ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та іншими невстановленими слідством особи створили 29 суб'єктів підприємницької діяльності. Зазначену кримінальну справу передано до Голосіївського районного суду м. Києва (а.с.4-5 т.7).

Згідно інформації Голосіївського районного суду м. Києва кримінальна справа по обвинуванню ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших знаходиться в провадженні суду і станом на 27.02.2013 р. не розглянута (а.с.3 т.7).

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною першою статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Оскільки наявність вини в діях фізичної особи може бути встановлена лише процесуальним рішенням суду, якого на день розгляду даної справи не має, а відтак суд не приймає в якості належного доказу нікчемності правочинів посилання на наявність письмових пояснень деяких директорів контрагентів. Більш того, суд звертає увагу, що такі пояснення не були наявні у відповідача під час перевірки та прийняття оскаржуваних рішень, тобто оскаржуване рішення прийняте лише на підставі посилань інших податкових органів.

Відповідно до підпункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. N 996-XIV, господарська операція -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З наведених норм Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вбачається, що до складу валових витрат належать витрати, підтверджені первинними документами, тобто документами, які містять відомості та зміст господарської операції і підтверджують її здійснення (фіксують факт здійснення господарської операції) та складаються під час її здійснення, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення).

Оглянувши первинні документи, що стали підставою для формування валових витрат, суд зазначає, що останні відповідають усім вимогам вищеописаних нормативно-правових актів.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що висновки відповідача щодо завищення суми валових витрат є протиправними, оскільки спростовані доказами, наданими позивачем.

Оскільки судом зроблено висновок щодо протиправності висновків відповідача стосовно порушень допущених позивача, а відтак оскаржуване рішення-1 підлягає скасуванню.

Стосовно оскаржуваних рішень-1,- 2, суд зазначає наступне..

Зі змісту розділу 3.2.2 «податковий кредит» акту перевірки суд убачає, що відповідач дійшов висновку про завищення суми податкового кредиту в сумі 5391191 грн., в т.ч. серпень 2009 р. у сумі 159789 грн., вересень 2009 р. у сумі 133862 грн., жовтень 2009 р. у сумі 439750 грн., листопад 2009 р. у сумі 111818 грн., лютий 2010 р. у сумі 237109 грн., березень 2010 р. у сумі 359607 грн., квітень 2010 р. у сумі 984568 грн., травень 2010 р. у сумі 592218 грн., червень 2010 р. у сумі 262966 грн., липень 2010 р. у сумі 548726 грн., серпень 2010 р. 25515 грн., вересень 2010 р. у сумі 330622 грн., жовтень 2010 р. у сумі 362572 грн., листопад 2010 р. у сумі 841979 грн.

Зі змісту розділу 3.2.3 «висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню» акту перевірки суд убачає, що відповідач дійшов висновку про заниження податку на додану вартість в сумі 3191830 грн., завищення суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010 р. на суму 182874 грн.

Такі висновки податковий орган зробив з огляду на нікчемність правочинів позивача з ТОВ «ДССТРОЙ», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Віктрейд ЛТД» та ТОВ «Лотос-Універсал».

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення права на податковий кредит) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення права на податковий кредит) встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, при цьому судом досліджено реальність здійснення господарських операцій.

Пунктом 7.2.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних виданих йому контрагентами за договорами у перевіряємому періоді. Спір між сторонами в частині форми податкової накладної відсутній.

Правомірність дій позивача стосовно формування валових витрат за тими ж самими господарськими операціями з ТОВ «ДССТРОЙ», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Віктрейд ЛТД» та ТОВ «Лотос-Універсал» досліджена та описана судом вище, відтак формування податкового кредиту за тими ж правочинами є правомірним. Суд погоджується з посиланням позивача щодо протиправності оскаржуваних рішень-2 та -3, а відтак останні підлягають скасуванню.

В судовому засіданні сторонами не заявлено спору щодо арифметичного обрахунку визначених в оскаржуваних рішеннях сум.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідач, враховуючи свій обов'язок довести правомірність прийнятого рішення, встановлений частиною другою статті 71 КАС України, не надав заперечень проти позову або інших відомостей, які б свідчили про нікчемність укладених між позивачем та ПП «Одеська будівельна компанія» правочинів.

Частиною другою статті 8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.

У Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» визначено, що коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб.

Таким чином, у разі недекларування (не сплати тощо) своїх податкових зобов'язань ТОВ «ДССТРОЙ», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Юван ТА», ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Віктрейд ЛТД» та ТОВ «Лотос-Універсал», які були контрагентами позивача, останній не повинен нести жодної відповідальності або мати інші негативні наслідки за додержанням податкової дисципліни таким контрагентом.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування позивачем сум валового доходу, валових витрат та податкового кредиту, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у загальному розмірі 2294 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 18.01.2013 р. (а.с.118 т.1), тому він підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, 7, 17,94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Хітрезерв» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000550222, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 7005259 грн. - за основним платежем та 1751315 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000540222, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3191830 грн. - за основним платежем та 797958 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000560222, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 182874 грн. - за основним платежем та 45718 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Хітрезерв» судовий збір в розмірі 2294 грн. зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 2294 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна