Постанова

від 06.03.2013 по справі 5009/2325/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.03.2013 р. справа №5009/2325/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А. суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЛОЯЛЬ-К", Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка на рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012 року у справі№ 5009/2325/12 (суддя Зінченко Н.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", м. Київ до Приватного підприємства "ЛОЯЛЬ-К", Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка про стягнення 77 474грн. 33коп. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства "ЛОЯЛЬ-К", Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка про стягнення 77 474грн. 33коп., з яких: 46 240,00 грн. борг, якій виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 040511/1 від 04.05.2011року, 22 335,30 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 3 306,78 грн. пені, 644,57 грн. 3% річних, 323,68 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 4 624,00 грн. штрафу.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 11.07.2012р. у справі № 5009/2325/12 позовні вимоги задовольнив частково, а саме:

в частині стягнення 46 240,00 грн. суми основного боргу визнав обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та задовольнив їх у сумі пред'явленій до стягнення;

позовні вимоги в частині стягнення 22 335,30 грн. відсотків за користування товарним кредитом задовольнив частково у сумі 22 333,92коп., встановивши, що позивачем допущено арифметичну помилку при розрахунку відсотків за користування товарним кредитом, у задоволенні позову в частині стягнення 1,30грн. відсотків за користування товарним кредитом суд відмовив;

позовні вимоги в частині стягнення пред'явленої до стягнення пені у сумі 3 306,78грн., господарський суд задовольнив частково у сумі 3 003,28грн., зробивши власний розрахунок пені, у задоволенні вимог щодо стягнення пені у сумі 303,50грн. відмовив;

позовні вимоги в частині стягнення штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару у сумі 4 624,00 грн. задовольнив у повному обсязі, визнавши розрахунок позивача обґрунтованим;

позовні вимоги в частині стягнення 323,68грн. втрат від інфляції грошових коштів пред'явлені за період з 21.12.2011року по 10.05.2012року господарський суд задовольнив у сумі 184,73грн. за період з січня по травень 2012 року, зробивши власний розрахунок втрат від інфляції грошових коштів, з дотриманням рекомендацій, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97Р від 03.04.1997 р., у задоволенні 138, 95грн. відмовив;

позовні вимоги в частині стягнення 644,57 грн. 3% річних господарський суд задовольнив частково у сумі 643,62грн., у задоволенні 0,95грн. відмовив.

Приватне підприємство "ЛОЯЛЬ-К", Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012 року у справі № 5009/2325/12 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст.104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

На думку заявника скарги, господарський суд, задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 040511/1 від 04.05.2011 року не дослідив той факт, що договір з боку ПП «Лояль-К» не підписувався, у зв'язку з чим заявник вважає даний договір недійсним.

Заявник скарги вважає, що господарський суд залишив поза увагою приписи ст.694 ЦК України та вважає, що позивач має право вимагати повернення неоплаченого товару, а не стягувати несплачену вартість цього товару.

Крім того, на думку заявника скарги з урахуванням умов договору купівлі-продажу № 040511/1 від 04.05.2011року, ст.ст. 549, 611 ЦК України, передбачена у договорі відповідальність відповідача також є пенею, оскільки її розмір обчислюється у відсотках від простроченої суми заборгованості та підлягає оплаті за кожен день прострочення оплати, відповідальність покупця за порушення термінів оплати товару не може бути встановлена у вигляді процентів за користування кредитом, оскільки сплата таких процентів фактично є платою за користування товарним кредитом, яка вже була визначена сторонами у договорі.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Приймаючи до уваги, що неявка представників сторін без поважних причин не являється підставою для відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вищевказаних представників за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Представник позивача листом № 01/02 від 09.01.2013 року повідомив, що вважає рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі № 5009/2325/12 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статей 4-4, 81-1Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ТОВ "ТД "Вассма " та ПП "ЛОЯЛЬ-К" 04.05.2011 року укладений договір купівлі-продажу № 040511/1ПК, за умовами якого позивач (продавець) зобов'язувався передати, а відповідач (покупець) - прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин (насіннєвого матеріалу/мінеральних добрив) (далі - товар).

Згідно з п. 3.1 договору конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію зазначаються в додатках та/або накладних на передачу товару (видаткових), що є невід'ємною частиною договору. Ціна товару встановлена за домовленістю сторін.

Загальна сума договору складається з суми вартості товару згідно всіх накладних на передачу товару (видаткових), підписаних в рамках цього договору, що є його невід'ємною частиною, що передбачено п. 3.2 договору.

Відповідно до пункту 4.3 договору моментом фактичного відвантаження товару є дата, вказана у накладній на передачу товару (видатковій).

У п. 4.1 договору сторони узгодили, що відповідач повинен у строк до 29.04.2011 р. перерахувати на поточний рахунок позивача суму попередньої оплати у розмірі 30% від вартості товару, що вказаний у додатках до договору. На залишок заборгованості позивач надає відповідачу товарний кредит з відстрочкою платежу з наступним графіком сплати: 70% від суми вартості товару по договору відповідач повинен сплатити до 20.12.2011 року.

Пунктом 4.8 договору сторони узгодили, що остаточний розрахунок за поставлений товар повинен бути поведений у строк до 20.12.2011 р.

Як вбачається яз матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на суму 46 240,00 грн., а саме: за видатковими накладними № СПМ-456 від 05.05.2011 р. на суму 7 168,00 грн.; № СМП-506 від 12.05.2011 р. на суму 23 712,00 грн.; № СМП-455 від 17.05.2011 р. на суму 3 840 грн.; № СМП-565 від 18.05.2011 р. на суму 7 200,00 грн.; № СМП-669 від 01.06.2011 р. на суму 4 320,00 грн., факт отримання товару підтверджено підписом уповноважених осіб відповідача, про що свідчать підписи уповноважених осіб відповідача на кожній з вказаних видаткових накладних, підписи скріплені відбитком печатки ПП "ЛОЯЛЬ-К".

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем внесена попередня оплата за товар в строк до 29.04.2011р., тоді як на момент вирішення господарським судом спору по суті, відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо кінцевого розрахунку за отриманий товар у строк до 20.12.2011 р. у сумі 46 240,00 грн.

Позивачем пред'явлені вимоги про стягнення 22 335 грн. 30 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

У пунктах 4.4, 4.5, 4.7 договору сторони узгодили, що оплата, зроблена у строки, що передбачені п. 4.1 Договору, вважається своєчасною. При здійсненні відповідачем своєчасної оплати отриманого ним товару, відсотки за користування товарним кредитом не стягуються. На суму заборгованості по Договору нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,2% за кожний день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати відповідачем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Товар вважається оплаченим відповідачем у момент надходження грошей на розрахунковий рахунок позивача. При розрахунку відсотків за користування товарним кредитом кількість днів в місяці приймається за фактичну кількість днів, а в році - 365. У випадку прострочення погашення товарного кредиту відсотки нараховуються на суму заборгованості за товарним кредитом і за весь період прострочення, до моменту погашення товарного кредиту. Моментом погашення вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно з статтею 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дні передання товару продавцем.

Приписами ст. 536 ЦК України закріплено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Тобто, за умовами п.п.4.1, 4.5, 4.7 договору відповідач зобов'язувався сплатити на користь позивача проценти за користування товарним кредитом на суму, що становить 70% вартості поставленого товару, що дорівнює 32 368,00 грн., по ставці 0,2% за кожний день такого фактичного користування.

Відповідачем оплата процентів за користування товарним кредитом не здійснена.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 13.1 договору сторони узгодили, що даний договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2011 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити вартість отриманого товару та процентів за користування товарним кредитом не припинено.

Як свідчать матеріали справи на момент розгляду спору відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк.

Згідно із ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання і не здійснив оплату товару у встановлений в договорі термін, то позивач вправі вимагати оплату товару і після спливу терміну платежу, визначеного договором.

У зв'язку із невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати товару, переданого йому позивачем на умовах товарного кредиту, позивачем, на підставі п. 4.5 договору на суму заборгованості 32 368,00 грн. (70 % вартості товару за договором) нараховані відповідачу відсотки за користування товарним кредитом за ставкою 0,2% за кожний день фактичного користування за період з 01.06.2011 р. (з моменту фактичної поставки товару) по 10.05.2012 р. (по день звернення до суду з даним позовом) в розмірі 22 335,30 грн.

Колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар у сумі 46 240,00 грн. та відсотків за користування товарним кредитом і погоджується із розрахунком господарського суду, згідно якого відсотки за користування товарним кредитом складають 22 333,92 грн.

Позивачем пред'явлена до стягнення пеня у сумі 3 306,78 грн.

Згідно з п.7.2 договору у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов Договору відповідач зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів погоджується із розрахунком пені, зробленим господарським судом і вважає позовні вимоги в частині стягнення пені, підлягаючими задоволенню у сумі 3 003,28 грн.

Пред'явлений позивачем до стягнення штраф за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару у сумі 4 624,00 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню у повному обсязі, оскільки нарахований у відповідності до розділу №7 договору від 04.05.2011 року.

Позивачем пред'явлені до стягнення втрати від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 21.12.2011 р. по 10.05.2012 р. у сумі 323грн.68коп.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів погоджується із розрахунком втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, зробленим господарським судом і вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню у сумі 184,73 грн. за період з січня по травень 2012 року.

Позивачем пред'явлено до стягнення 644,57 грн. 3 % річних у сумі 644грн. 57коп.

Господарський суд зробивши власний розрахунок 3% річних, дійшов до висновку про задоволення позову в цій частині у сумі 643,62 грн., тому рішення господарського суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі № 5009/2325/12 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційною скаргою покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЛОЯЛЬ-К", Запорізька область, Якимівський район, смт . Кирилівка залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012р. у справі № 5009/2325/12 залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи;

4 - гос. суду Запорізької області 5 - ДАГС