Постанова

від 05.03.2013 по справі 816/734/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/734/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

при секретарі - Шулик Н.І.,

за участю:

представника відповідача - Петренка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Карлівському та Машівському районах Полтавської області про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області звернулося до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Карлівському та Машівському районах Полтавської області про стягнення витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 245 193,92 грн за період з 01.08.2012 по 31.12.2012 громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та зобов'язання включити дану суму до заліку та підписати акти звірки з врахуванням вказаної суми.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 (далі - Порядок), відповідач відмовився приймати до заліку суму щомісячної державної адресної допомоги та суму витрат, понесених Пенсійним фондом України, на виплату пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, особам, які отримали каліцтво в державах СНД, за період з 01.08.2012 по 31.12.2012.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях посилався на Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням, або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків та Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення у відповідності до яких пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадян країн учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення та членів їх сімей, які здійснюються за законодавством держави, на території якої вони проживають, не повинні враховуватися при призначенні, проведенні перерахування сум щомісячних страхових виплат. Крім того зазначав, що за відсутності у Фонді особових справ зазначених позивачем громадян, Фонд не має правових підстав для здійснення відшкодування Пенсійному фонду України витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Зауважив, що діючим законодавством передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно актів щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійного захворювання, та таблиці розбіжностей, складеної між Фондами, за період з серпня по грудень 2012 року відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Карлівському та Машівському районах Полтавської області, а також згідно списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з серпня по грудень 2012 року не враховані суми витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги у розмірі 228 228,82 грн та витрат на виплату пенсій громадянам держав-учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну у розмірі 16 965,10 грн (з них 2 773,49 грн - основний розмір пенсії; 14 062,63 грн - державна адресна допомога; 128,98 грн -витрати на виплату та доставку пенсій) за вказаний період /а.с.6-15;38-47/.

З матеріалів адміністративної справи слідує, що нещасні випадки на виробництві з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 сталися при здійсненні ними трудової діяльності на території держави учасниці СНД, про що свідчать наявний у матеріалах справи акти про нещасні випадки на виробництвах /а.с.16-22/.

У даний час вище зазначені громодяни постійно проживають на території України /а.с.48-51/.

Даним особам Управлінням Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області призначено та проводяться виплати пенсії по інвалідності, що підтверджується відповідними списками та розрахунками.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 вказаних Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

За пенсійним страхуванням, згідно зі статтею 25 Основ, надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї ж статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 №1105-ХІV закріплено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому, страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, до якої належать ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо відшкодування витрат на виплату пенсії, по яким виник спір.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-XII встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом 3 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень вказаного Закону встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров`я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 8 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що усі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

За таких обставин, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. В разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України, страховик, має відшкодувати ці витрати органам Пенсійного фонду України.

Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4 закріплено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій (пункт 4 Постанови).

Отже, сума витрат на виплату пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про відшкодування суми витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва у розмірі 2 902,47 грн (з них 2 773,49 грн основний розмір пенсії + 128,98 грн витрати на виплату та доставку пенсій) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення щомісячної державної адресної допомоги суд дійшов до висновку про їх необґрунтованість з огляду на наступне.

Відповідно до статті 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення пенсій і оформлення документів для їх виплат здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ця норма стосується і призначення та виплат пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" зазначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян" № 265 від 26.03.2008 року визначено, що: у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів; у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму; у разі коли інвалід з дитинства або дитина-інвалід одночасно отримує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" і пенсію у зв'язку з втратою годувальника, щомісячна державна адресна допомога надається до державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам і до пенсії у зв'язку з втратою годувальника; виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, державного бюджету.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4.

Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій (пункт 4 Постанови).

Даний перелік є вичерпним і до нього не внесено щомісячну державну адресну допомогу згідно постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року.

Таким чином, дія Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду.

Щодо вимоги позивача щодо включення до заліку оспорюваних сум та підписань актів звірки, то суд зазначає, що обраний таким чином спосіб захисту (відновлення) порушеного права не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки Порядок №5-4/4 не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку, так як встановлене ним правило прийняття до заліку розраховане на відсутність спору.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Карлівському та Машівському районах Полтавської області про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Карлівському та Машівському районах Полтавської області (код ЄДРПОУ 25940848) на користь Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 22534587) суму витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з 01.08.2012 по 31.12.2012 у розмірі 2 773 (дві тисячі сімсот сімдесят три) гривні 49 (сорок дев'ять) копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 березня 2013 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко