Рішення

від 04.03.2013 по справі 911/553/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2013 р. Справа № 911/553/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфтек-Україна", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Смоля Павла Анатолійовича, м. Вишневе

про стягнення 19 603,55 грн.

за участю представників:

від позивача: Михальченко В.М. - предст., дов. № 27-05/13-01 від 27.02.2013р.

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіфтек-Україна" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Смоля Павла Анатолійовича (відповідач) про стягнення 19603,55 грн., які складаються з 16148,58 грн. боргу, 2745,25 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 64,66 грн. інфляційних втрат, 107,51 грн. 3% річних, 537, 55 грн. пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати поставленого товару за договором від 16.03.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2013 р. у справі 911/553/13-г було порушено провадження та призначено до розгляду на 04.03.2013 р.

28.02.2013р. позивачем були подані до суду витребувані документи, а саме: копія статуту ТОВ «Гіфтек-Україна» та свідоцтво про державну реєстрацію, копія витягу з ЄДРПОУ відповідача, копія довідки з банку.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень стосовно заявлених позовних вимог не подав, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, за адресою зазначеною в позовній заяві.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 04.03.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

16 березня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Гіфтек- У країна» (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Смоля Павлом Анатолійовичем (покупець) був укладений договір поставки, згідно з яким постачальник зобов'язався на умовах товарного кредиту поставляти покупцю товари (ПВХ тканини).

Відповідно до п. 2.3. договору, сума до сплати формується з вартості товару, зазначеної у видатковій накладній, відсотків за користування кредитом та додаткової вартості, зазначеної в розрахунку користування вартості товарів.

У відповідності до умов договору та доданих до матеріалів справи видаткових накладних, підписаних та скріплених печатками сторін, у 2012 році постачальник відвантажив, а покупець отримав товар на суму 39 175 грн. 68 коп.

Згідно п.4.2. договору від 16.03.2012р. покупець повинен був здійснити оплату за поставлений товар протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня від дати відвантаження товару.

Однак, за словами позивача, ФОП Смоля П.А. за товар по видатковій накладній №806700 від 05.11.2012р. в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 16148,58 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з акту звіряння взаємних розрахунків від 28.01.2013р., всього ФОП Смоля П.А. згідно договору від 16.03.2012р. відповідно до накладних на отримання товару перерахував позивачеві грошові кошти в розмірі 23027,10 грн., у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість з отриманого та неоплаченого товару в розмірі 16148,58 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 25-01/13 від 28.01.2013р. з вимогою погасити існуючу заборгованість в розмірі 16148,58 грн. Зазначена вимога направлена на адресу відповідача 28.01.2013р., про що свідчить опис вкладення в цінний лист та фіскальний чек (копія в матеріалах справи).

Враховуючи те, що відповідач у встановлений договором строк, за отриманий товар за договором не розрахувався, в судове засідання не з'явився та доказів оплати суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 16148,58 грн.

Згідно п. 4.4.4. договору поставки від 16.03.2012р., за надання відстрочення (за користування товарним кредитом), покупець сплачує постачальнику відсотки у розмірі 0,2% від вартості поставленого Товару за кожен день відстрочення, починаючи з наступного за 14 (чотирнадцятим) календарним днем після відвантаження Товару. Рахунок за користування товарним кредитом повинен бути сплачений Покупцем протягом 3-х банківських днів після дати його виставлення.

28.01.2013 року товариство «Гіфтек-Україна» надіслало на адресу ФОП Смоля П.А. рахунок №805261/ТК-1 від 28.01.2013р. на оплату відсотків за користування товарним кредитом з 20.11.2012р. по 27.01.2013р. та просило сплатити товариству «Гіфтек-Україна» грошові кошти у сумі 2 228 грн. 50 коп. у строк відповідно до умов договору, тобто до 01.02.2013р.

12.02.2013 року товариство «Гіфтек-Україна» надіслало ФОП Смоля П.А. рахунок №805261/ТК-2 від 12.02.2013р. на оплату відсотків за користування товарним кредитом з 28.01.2013р. по 12.02.2013р. та вимагало сплатити товариству «Гіфтек-Україна» грошові кошти у сумі 516 грн. 75 коп. у строк відповідно до умов договору, тобто до 14.02.2013р. включно.

Згідно статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п. 4.4.5. договору поставки від 16.03.2012р., нарахування та сплата відсотків за користування товарним кредитом здійснюються до моменту повної оплати придбаних покупцем товарів.

Згідно розрахунку позивача, розмір відсотків складає 2745,25 грн. (за період з 20.11.2012р. по 12.02.2013р.). Судом було перевірено правильність нарахування відсотків за користування грошовими коштами та встановлено, що вказаний розрахунок є арифметично вірним та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем просить стягнути з відповідача 537, 55 грн. пені за період з 27.11.2012р. по 15.02.2013р.

Згідно п. 8.3. договору поставки від 16.03.2012р., за несвоєчасну оплату товарів, оплату відсотків за користування товарним кредитом та оплату заборгованості з коригування вартості Товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, обрахованої від суми заборгованості з оплати товарів, суми заборгованості з оплати відсотків за користування товарним кредитом та суми заборгованості з коригування вартості товару за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд встановив, що поданий позивачем розрахунок відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», і відповідно, вимога про стягнення 537,55 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення 107,51 грн. 3% річних та 64,66 грн. інфляційних втрат.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, інфляційні втрати нараховані за грудень 2012р.-січень 2013р., 3% річних за період з 27.11.2012р. по 15.02.2013р.

Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення інфляційних в розмірі 64,66 грн. та 107,51 3% річних грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 19603,55 грн., які складаються з 16148,58 грн. боргу, 2745,25 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 64,66 грн. інфляційних втрат, 107,51 грн. 3% річних, 537, 55 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Смоля Павла Анатолійовича (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Жовтнева, 24б, кв. 96, код 2727805713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфтек-Україна" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 12б, код ЄДРПОУ 32820750) - 16148 (шістнадцять тисяч сто сорок вісім) грн. 58 коп. боргу, 2745 (дві тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 25 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 64 (шістдесят чотири) грн. 66 коп. інфляційних втрат, 107 (сто сім) грн. 51 коп. 3% річних, 537 (п'ятсот тридцять сім) грн. 55 коп. пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 06.03.2013р.

Суддя О.В. Щоткін