Постанова

від 26.02.2013 по справі 2а/0570/9816/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/9816/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі - Ромашовій О.О.,

за участю

представника позивача - Єфимова І.М. (за довіреністю),

представника відповідача - Леонова І.Е. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2012 року № 0007721542/4145 та №0007731542/4147, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними: акту перевірки №4227/1542/233526629 від 15.12.2011; акту перевірки № 96/15-013/23352629 від 19.01.2012 та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення №0000041542/2405 від 27.01.2012; акту перевірки №610/15-013-3/23352629 від 17.02.2012 та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення №0000591542/5716 від 28.02.2012; акту перевірки №89/15-013-3/23352629 від 20.03.2012 та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень №0000781542/2127 від 03.04.2012, №0000791542/2131 від 03.04.2012; акту перевірки №458/15-013-3/23352629 від 18.04.2012 та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень №0007721542/4145 від 27.04.2012, №0007731542/4147 від 27.04.2012; та про спонукання Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби здійснити виплату бюджетного відшкодування в розмірі 369587 грн. на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Гайдамак» і стягнення з Державного бюджету України понесених позивачем судових витрат у розмірі 2188 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2012р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» роз'єднанні в окремі провадження.

За результатом автоматизованого розподілу справ, зазначена справа в частині позовних вимог про визнання недійсними акту перевірки №458/15-013-3/23352629 від 18.04.2012р. та податкових повідомлень-рішень від 27.04.2012р. №0007721542/4145 та №0007731542/4147 передана до розгляду судді Донецького окружного адміністративного суду Ушенку С.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.02.2013р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» в частині визнання недійсним акту перевірки №458/15-013-3/23352629 від 18.04.2012р. залишено без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірними податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2012р. №0007731542/4147 йому зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 27166,00 грн., а податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2012р. №0007721542/4145 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 40749,00 грн., з яких 27166,00 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування, 13583,00 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій. Позивач вважає, що надані до перевірки документи підтверджують здійснення ним експортних операцій, що підлягають оподаткуванню за нульової ставкою.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.02.2013р. просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.04.2012р. №0007721542/4145 та №0007731542/4147, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення і пояснення, аналогічні викладеним в них, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, об'єктивно і всебічно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 23352629, місцезнаходження: 83049, м. Донецьк, вул. Олімпієва, б. 20, про що зазначено у відповідному свідоцтві (бланк серії А00 №311162).

Згідно свідоцтва №08039929 позивача зареєстровано у якості платника податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки № 458/15-013-3/23352629 від 18.04.2012р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0007721542/4145 від 27.04.2012р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації № 9012487810 від 19.03.2012р. за лютий 2012 року на суму 27 166 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 13 583 гривень;

- №0007731542/4147 від 27.04.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації № 9012487810 від 19.03.2012 за лютий 2012 року на 27 166 гривень.

З акту перевірки № №458/15-013-3/23352629 від 18.04.2012р. вбачається, що висновку про завищення позивачем розміру від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість перевіряючі дійшли на підставі наступного.

При перевірці експортних операцій встановлено відхилення з АРМ «Митниця». Підприємством разом з податковими деклараціями за грудень 2011р. та січень 2012 року надано оригінали ВМД, згідно яких експортером виступав ПП «Мартин плюс». Згідно з «Правилами заповнення граф ВМД при декларуванні товарів, що вивозяться (вивезені) за межі митної території України», які встановлені положеннями глави 1 розділу 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.09.1997 № 307, якщо власник товарів і відправник є різними особами, то в графі 2 ВМД зазначаються відомості про власника товарів і вчиняється запис «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про відправника товарів, що експортуються. Експортуються палива мінеральні: буре вугілля, непиловидне, неагломероване, навалом у залізничних вагонах, виробником яких є ТОВ «Лігніт». Одержувачем товару є ТОВ «SALT TRADE» (Словаччина) згідно контракту №47/5 від 19.05.2011р. Підприємством неправомірно віднесено до рядку 2.1 «Експортні операції» Розділу І «Податкові зобов'язання» суми, що оподатковуються за нульовою ставкою у грудні 2011 року на суму 236303 гривні, у січні 2012 року на суму 228652 гривні.

В акті також зазначено, що підприємством до перевірки не надано первинні документи, які б підтверджували фактично сплачену суму податку у попередніх періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України

За таких обставин, податковий орган дійшов висновку, що сформований податковий кредит грудня 2011 року та січня, лютого 2012 року не мав відображення в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, що в свою чергу призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2011 р. на суму 88651 грн., за січень 2012р. на суму 26774 грн. та за лютий 2012р. на суму 5000 грн.

Завищення ТОВ «Гайдамак» суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2011р. на суму 88651 грн. та січень 2012р. на суму 26774 грн. описано в акті камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2012 року від 20.03.2012 № 89/15-013-3/23352629.

Згідно вищезазначеного акту, копія якого наявна в матеріалах справи, завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011р. на суму 245954 грн., жовтень 2011р. на суму 3208 грн., грудень 2011р. на суму 88651 грн. та січень 2012р. на суму 26774 грн. вчинено підприємством на підставі аналогічних порушень.

Таким чином, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2011 року на суму 88651 гривень, за січень 2012 року на суму 26774 гривень та за лютий 2012р. на суму 5000 гривень та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2012 року на 27166 грн. стало відображення у вантажно-митних деклараціях у якості експортера інших осіб, а не позивача.

Згідно рамкового договору купівлі-продажу від 19.05.2011р. № 47/05, з урахуванням додаткової угоди №1, позивач зобов'язується передати у власність ТОВ «SALT TRADE» вугілля, орієнтовно 30000 - 50000 т згідно специфікації №1, умова поставки DAP кордон Україна-Польща.

Позивачем було укладено з Повним товариством «Мартин-Плюс» договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.07.2011р. №07.

Згідно наданих до матеріалів справи копій ВМД на виконання рамкового договору купівлі-продажу від 19.05.2011р. № 47/05 на користь ТОВ «SALT TRADE» було поставлено вугілля.

При цьому у якості відправника/експортера зазначено Повне товариство «Мартин-Плюс» (графа 2), у якості особи відповідальної за фінансове врегулювання зазначено позивача (графа 9), а у доповнені №1 маються посилання на рамковий договір купівлі-продажу від 19.05.2011р. № 47/05.

Крім того, у відповідних рахунках-фактурах, що мають відповідні проставлені митними органами штампи, у якості постачальника (продавця) зазначено ТОВ «Гайдамак», а Повне товариство «Мартин-Плюс» - зазначено у якості вантажовідправника.

Представник позивача зазначив, що договорів комісії або доручень не укладалось.

Суд зазначає, що всі вказані документи були використані ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька під час проведення документальних позапланових невиїзних перевірок.

Згідно пп. «г» п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

Підпунктом 14.1.242. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм законодавства України з питань митної справи до митної вартості товарів, що експортуються з митної території України або імпортуються на митну територію України.

Згідно ст. 274 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.

У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо) митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.

У відповідності до пп. 195.1.1. п. 195.1. ст. 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктами 200.1. та 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пп. «а» п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1. цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Порядок заповнення граф вантажної митної декларації здійснюється у відповідності до Інструкції «Про порядок заповнення вантажної митної декларації», затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997р. №307 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997р. за №443/2247.

У відповідності до пункту 4 розділу «Загальні положення» зазначеної Інструкції, відправник - це особа, яка передала або має передати заявлені у ВМД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі, або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

Наведеним положенням не передбачено, що відправник є власником (продавцем) товару.

У відповідності до опису графи 2 «Відправник Експортер» глави 1 розділу «Опис граф вантажної митної декларації» зазначеної Інструкції встановлено, що якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про відправника.

При декларуванні товарів, проданих у магазині безмитної торгівлі протягом календарного місяця, зазначаються відомості про власника магазину безмитної торгівлі.

При декларуванні запасів, призначених для споживання, що переміщуються експлуатантом транспортного засобу - резидентом, у графі зазначаються відомості про такого резидента.

При декларуванні товарів та/або транспортних засобів для їх тимчасового вивезення з метою багаторазового переміщення через митний кордон України за однією ВМД зазначаються відомості про особу, якій надано дозвіл на таке переміщення.

При вивезенні (пересиланні) товарів громадянами зазначаються відомості про відправника (при пересиланні) або громадянина, який безпосередньо вивозить ці товари за межі митної території України.

Відомості про осіб наводяться в графі згідно з додатком 2 до цієї Інструкції. Формування ідентифікаційного номера особи, що зазначається в лівому нижньому кутку графи, здійснюється відповідно до положень додатків 3 - 5 до цієї Інструкції.

У додаткових аркушах ВМД форми МД-3 графа не заповнюється.

Таким чином, зазначення у графі 2 «Відправник/Експортер» певної особи не прирівнюється до визначення її у якості продавця за зовнішньоекономічним контрактом.

Натомість, згідно опису графи 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» глави 1 розділу «Опис граф вантажної митної декларації» зазначеної Інструкції, якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Таким чином, у зв'язку із зазначенням у вантажно-митних деклараціях у графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» ТОВ «Гайдамак», наявністю у додатках до цих вантажно-митних деклараціях посилань на рамковий договір купівлі-продажу від 19.05.2011р. №47/05 та контракт від 02.11.2010р. №17, а також наявністю рахунків-фактур із відмітками митних органів, згідно яких позивач є постачальником (продавцем) бурого вугілля, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для висновку, що позивачем не здійснювались зазначені експортні операції.

Отже, висновок ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька щодо не здійснення позивачем зазначених експортних операцій є безпідставним та таким, що спростовується наданими до перевірки та до матеріалів справи документами. А операції позивача з експорту товарів (супутніх послуг) за рамковим договором купівлі-продажу від 19.05.2011р. №47/05 та контрактом від 02.11.2010р. №17, які підтверджені наявними у матеріалах справи та наданими та перевірок вантажно-митними деклараціями, підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 27.04.2012р. №0007721542/4145 та №0007731542/4147 податковий орган діяв всупереч вимог закону та безпідставно зменшив позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією № 9012487810 від 19.03.2012р. за лютий 2012 року на суму 27166 грн. та нарахував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13583 грн., а також безпідставно зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації № 9012487810 від 19.03.2012р. за лютий 2012 року на суму 27166 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Частинами 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2-14, 17-18, 24, 69, 71, 72, 86, 94, 122, 128, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2012 року №0007721542/4145 та №0007731542/4147 - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0007721542/4145 від 27.04.2012 року, винесене Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією № 9012487810 від 19.03.2012р. за лютий 2012р. на суму 27166 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 13583 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007731542/4147 від 27.04.2012 року, винесене Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за декларацією № 9012487810 від 19.03.2012р. за лютий 2012р. на суму 27166 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 74 (сімдесят чотири) гривні 28 копійок.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 04.03.2013р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 26.02.2013р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.