Постанова

від 06.03.2013 по справі 804/956/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 р. Справа №804/956/13-а 10 год. 55 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняЧмоні А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лондонський букмекерський клуб» про застосування арешту рахунків платника податків, -

ВСТАНОВИВ :

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 16 січня 2013 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лондонський букмекерський клуб» з позовними вимогами про застосування арешту рахунків платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підприємство має податковий борг, активи підприємства знаходяться в податковій заставі, проте, описаного актом майна недостатньо для погашення податкового боргу у повному розмірі, оскільки іншого майна у відповідача немає просив позов задовольнити.

Позивач у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням. Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд справи.

Враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута у розумний строк, але не більше ніж один місяць, суд перейшов до судового розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З позовної заяви вбачається, що станом на 14 січня 2013 року за обліковими даними державної податкової інспекції Товариство з обмеженою відповідальністю ««Лондонський букмекерський клуб» має податковий борг у розмірі 177307,76 грн., у зв'язку із несплатою узгоджених грошових зобов'язань.

Податкові зобов'язання з податку на прибуток нараховані на підставі податкових повідомлень-рішень №0009891505/5 від 29.01.2009 року на суму 170 грн., №0028352301 від 23.12.2008 року, з врахуванням наявної переплати 86,01 грн., сума недоїмки складає 136266,49 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року в адміністративній справі №2а/0470/1180/12 позов податкової інспекції задоволено, суму зазначеної недоїмки в розмірі 136266,49 грн. стягнуто з відповідача. Постанова суду набрала законної сили 22.05.2012 року. Видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 27.12.2012 року при примусовому виконанні виконавчого листа №2а/0470/1180/12 від 03.07.2012 року встановлено, що за вказаною адресою виявити боржника виявилося неможливим, інформація про отримання будь-яких доходів відсутня, автомототранспорті засоби за боржником не зареєстровані, у зв'язку із чим виконавчий документ повертається стягувачеві.

Також за відповідачем рахується недоїмка зі сплати штрафних фінансових санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 41041,27 грн., що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0042312330 від 15.10.2008 року на суму 39210 грн., №0042462330 від 30.10.2008 року на суму 1385 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2009 року в адміністративній справі №2а-5760/09/0470 позов податкової інспекції задоволено, суму зазначеної недоїмки в розмірі 41041,27 грн. стягнуто з відповідача.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що за відповідачем не зареєстроване нерухоме майно, сільхозтехніка, великотоннажні автомобілі та інші технологічні засоби не зареєстровані згідно довідок бюро технічної інвентаризації від 02.11.2012 року №14901, 29.07.2011 №8944, Інспекції держтехнагляду від 04.11.2011 року №3397-02-11, 01.11.2011 №04-14/2361.

Задовольняючи заявлений адміністративний позов суд виходить із того, що позовні вимоги заявлені в порядку підпункту 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Необхідною умовою для реалізації наведеного права є наявність наступних умов:

- наявність у платника податків податкового боргу;

- відсутність у платника податків майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що процедура арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, що застосовується на підставі підпункту 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України є самостійною процедурою, направленою на забезпечення погашення податкового боргу платника податків, та не є різновидом адміністративного арешту коштів, передбаченого статтею 94 вказаного Кодексу, оскільки не співпадають умови (підстави) застосування кожного з видів арешту.

Так, відповідно до пункту 94.1. статті 94. Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків, якій в подальшому у тексті кодексу скорочено йменується «арешт майна» є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, і застосовується керівником органу державної податкової служби шляхом прийняття рішення про застосування арешту майна тільки у випадках, коли з'ясовується одна з таких обставин:

94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Як вбачається, жодний з цих підпунктів пунктів не передбачає простого факту наявності податкового боргу для застосування адміністративного арешту майна, крім того, жодна із визначених підстав не передбачає відсутність у платника податків майна та/або випадку коли його балансова вартість менша суми податкового боргу та/або коли таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Проте, пунктом 7.3. «Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1398, встановлено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ототожнювання процедур, передбачених підпункту 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 та статтею 94 Податкового кодексу України.

При реалізації позивачем заявлених у цьому спорі повноважень в порядку підпункту 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України належить враховувати, що платнику податків може належати на праві власності й інше майно, що не потребує державної реєстрації, яке виникає з моменту передання такого майна згідно статті 334 Цивільного кодексу України.

В такому випадку обов'язок доведення підстав застосування заявленої процедури, а саме, відсутності у платника податків майна та/або факту, того, що його балансова вартість менша суми податкового боргу та/або що таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, покладається на податковий орган.

На думку суду, реалізація такого обов'язку позивачем вбачається можливою у ході реалізації процедури податкової застави, або при здійсненні процедури примусового виконання виконавчих документів, у ході якої державний виконавець проводить дії щодо встановлення наявності/відсутності/достатності майна для задоволення вимог стягувача.

Таким чином, зазначені процедури надають можливість податковому органу виявити усе майно платника податків, у тому числі те, право власності на яке виникає без відповідної державної реєстрації.

При розгляді справи, на підставі наданих позивачем документів, судом встановлено наявність у платника податків станом на 14 січня 2013 року податкового боргу в розмірі 177307,76 грн., відсутність інформації про наявність майна, право власності на яке виникло після дати складання акта опису майна у податкову заставу.

Позивачем підтверджено наявність у товариства з обмеженою відповідальністю «Лондонський букмекерський клуб» (код ЄДРПОУ 32176025) рахунків банківських установ №2606030212101, №2600130212101 в банку ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749; №26053050400848, №26006050400873 в банку ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем доведено наявність податкового боргу та відсутність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лондонський букмекерський клуб» про застосування арешту рахунків платника податків - задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лондонський букмекерський клуб» (код ЄДРПОУ 32176025), що знаходяться на рахунках банківських установ:

- №2606030212101, №2600130212101 в банку ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749;

- №26053050400848, №26006050400873 в банку ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 5 березня 2013 року.

Суддя І.О. Верба