Постанова

від 28.02.2013 по справі 804/658/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 р. Справа № 804/658/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.

при секретарі судового засідання Бідник М.В.

за участю:

представника позивача: Шаверіна Д.С.

представника відповідача: Духневич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНЕСТА"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАНЕСТА" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 13 грудня 2012 року №0001462301 та №0001452301.

В обґрунтування пред'явленого адміністративного позову, з урахуванням додаткових пояснень до нього, зазначалося, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки, по-перше, документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої вони прийняті, була проведена з порушенням приписів ст.79 Податкового кодексу України, що позбавляло посадових осіб органу державної податкової служби права розпочати таку перевірку; по-друге, в акті, складеному за її результатами, чітко не зазначено у чому саме полягають порушення, які, на думку відповідача, були допущені позивачем; по-третє, позивач правомірно скоригував податковий кредит за грудень 2010 року без порушення приписів п.п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки означене коригування було проведено не на підставі вказаної норми, а на підставі приписів Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, чинного на час звітного податкового періоду «грудень 2010 року», яким передбачено право коригування у зв'язку із самостійно виявленими помилками, що і було зроблено позивачем; по-четверте, позивач також правомірно здійснив коригування податкового кредиту у січні 2011 року у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, яке було здійснено у межах строку та у порядку, передбаченому ст.ст.50,102 Податкового кодексу України, шляхом подання уточнюючого розрахунку за жовтень 2009 року із врахуванням частини раніше помилково неврахованої суми ПДВ за податковою накладною від 31.10.2009р., інша частина якої була відображена у податковій звітності за жовтень 2009 року; по-п'яте, позивач правомірно сформував податковий кредит у липні 2011 року та у жовтні 2011 року на підставі податкових накладних від 08.09.2010р. та від 28.10.2011р. відповідно, виписаних ТОВ «Спектр» та ТОВ «Ельсар» у зв'язку із укладенням позивачем з цими контрагентами договорів купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлових приміщень), оскільки ці приміщення придбавалися позивачем з метою використання у господарській діяльності шляхом здавання в оренду, при цьому частина приміщення, придбана у ТОВ «Спектр», протягом перевіряємого періоду, фактично здавалася в оренду, а в іншому приміщенні проводилися ремонтні роботи для подальшого здавання в оренду. Крім того, згідно ст.193 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача була проведена з дотриманням приписів ст.79 Податкового кодексу України, оскільки останньому було направлено кур'єрською поштою копію наказу від 02.11.2012р. про внесення змін до наказу від 19.10.2012р. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЛАНЕСТА", згідно якого було вирішено провести саме невиїзну перевірку позивача у зв'язку із наданням ним до органу державної податкової служби повного пакету документів, необхідних для проведення такої перевірки, при цьому кур'єр повернув поштове відправлення, яким позивачу надсилалася копія наказу від 02.11.2012р. із відміткою про відсутність юридичної особи за вказаною адресою. Також відповідач зазначав, що позивач неправомірно врахував у складі податкового кредиту січня 2011 року частину раніше неврахованої податкової накладної від 31.10.2009р., оскільки після виписки цієї накладної минуло 365 календарних днів, що згідно абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, чинного на час використання позивачем свого права на формування податкового кредиту за жовтень 2009 року, позбавляє останнього права на врахування сум ПДВ за такою податковою накладною у складі податкового кредиту у січні 2011 року. Щодо формування позивачем податкового кредиту у липні 2011 року та у жовтні 2011 року на підставі податкових накладних від 08.09.2010р. та від 28.10.2011р. відповідно, виписаних ТОВ «Спектр» та ТОВ «Ельсар» у зв'язку із укладенням позивачем з цими контрагентами договорів купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлових приміщень), відповідач зазначав, що приміщення, придбане у ТОВ «Спектр» лише частково здавалося позивачем в оренду - площа 313,0 кв.м., що складає лише 36,12% від загальної площі цього приміщення, інша його частина ТОВ "ЛАНЕСТА" у господарській діяльності не використовувалася, а приміщення, придбане у ТОВ «Ельсар» взагалі у господарській діяльності позивача не використовувалося, тому у останнього не виникло право на формування податкового кредиту на підставі вказаних податкових накладних. Крім того відповідач вказував на те, що позивач у Додатку 1 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року «Розрахунок коригування по ПДВ» включив частину суми ПДВ по податковій накладній від 30.09.2009р. із вказівкою на те, що таке коригування здійснено на підставі «помилково не нарахований податковий кредит», однак, такої підстави п.п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачено, натомість жодної з умов для коригування, передбачених означеною нормою закону, у ТОВ "ЛАНЕСТА" не було, а тому і не було підстав для його проведення. Таким чином, відповідачем правомірно винесено податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 287839,25 грн., з яких: 241853,00грн. - за основним платежем та 45986,25грн. - за штрафними санкціями, а також зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 169846,00грн.

Представники відповідача у судовому засіданні також заперечували проти задоволення пред'явленого адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАНЕСТА" (код ЄДРПОУ 36495450) (далі - ТОВ "ЛАНЕСТА") перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС) як платник податків.

Наказом ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 19 жовтня 2012 року №1172 на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЛАНЕСТА" з питання правильності нарахування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з податку на додану вартість за період з вересня 2010 року по серпень 2012 року, тривалістю 5 робочих днів, розпочавши перевірку з 07.11.2012р. (а.с.168).

Згідно розписки уповноваженої особи ТОВ "ЛАНЕСТА" - Жигай Г.В. на наказі від 19.10.2012р., остання отримала його копію 08.11.2012р.

При цьому 02 листопада 2012 року відповідачем було видано наказ №1303 про внесення змін до наказу від 19.10.2012р. №1172 про організацію проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача у зв'язку із наданням ТОВ "ЛАНЕСТА" всіх необхідних для проведення перевірки документів, відповідно до ст.79 Податкового кодексу України та обставин, зазначених у п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 цього Кодексу. Згідно наказу від 02.11.2012р. №1303 наказ від 19.10.2012р. №1172 було викладено у наступній редакції: «розпочати документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ЛАНЕСТА" з питання правильності нарахування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по деклараціям з податку на додану вартість, наданим за період з вересня 2010 року по жовтень 2012 року, розпочавши перевірку з 08.11.2012р. (а.с.169).

Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п.79.2 ст.79 цього Кодексу документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Судом встановлено, що копія наказу від 02.11.2012 року №1303 про внесення змін до наказу від 19.10.2012р. №1172 про організацію проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЛАНЕСТА", а також повідомлення про проведення цієї перевірки були надіслані на адресу позивача кур'єрською доставкою «SKYNET», про що свідчить кур'єрське повідомлення від 02.11.2012р., відповідно до якого вони були повернуті до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС у зв'язку із відсутністю отримувача (позивача) за вказаною адресою (а.с.170).

Враховуючи вимоги п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, якими чітко встановлено, що ці документи мають бути надіслані саме рекомендованим листом із повідомленням про вручення, надіслання їх кур'єрською доставкою не може слугувати належним доказом на підтвердження дотримання податковим органом у даному випадку вищезгаданих вимог закону.

Таким чином, у відповідача, з огляду на п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, через недотримання вимог цієї статті не було права розпочинати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЛАНЕСТА".

Крім того, як вбачається з акту від 20.11.2012р. №4332/226, складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЛАНЕСТА" з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, липень 2011 року та жовтень 2011 року, означена перевірка проводилася з 07 листопада 2012 року по 13 листопада 2012 року на підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 19.10.2012р. №1172. Жодного посилання на наказ відповідача від 02.11.2012р. в акті цієї перевірки немає. При цьому в ньому вказано, що копію наказу від 19.10.2012р. №1172 вручено уповноваженій особі позивача - Жигай Г.В. саме 08.11.2012р., в той час як перевірку розпочато 07.11.2012р., так як це було визначено у наказі від 19.10.2012р., а не в наказі від 02.11.2012р., на підставі якого було проведено дану перевірку.

Також з означеного вище акту перевірки ТОВ "ЛАНЕСТА" вбачається, що за результатами її проведення відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем п.п.14.1.36, п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14, п.198.3, абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), внаслідок чого занижено суми податку на додану вартість у розмірі 241853,00грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за жовтень 2012 року №9070839369 від 12.11.2012р. на суму 169846,00грн. (а.с.15-31).

Позивач, не погодившись з наведеними висновками, викладеними в акті перевірки від 20.11.2012р. №4332/226, подав заперечення на цей акт, однак, листом ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 10.12.2012р. за вих. №38087/10/226-17 означені заперечення були відхилені (а.с.33-39,40-44).

На підставі акту перевірки від 20.11.2012р. №4332/226 ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 грудня 2012 року №0001452301, яким ТОВ "ЛАНЕСТА" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 287839,25 грн., з яких: 241853,00грн. - за основним платежем та 45986,25грн. - за штрафними санкціями, а також №0001462301, яким ТОВ "ЛАНЕСТА" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 169846,00грн.(а.с.12-14).

Вирішуючи питання про правомірність вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з нс тупого.

Щодо правомірності коригування позивачем податкового кредиту у грудні 2010 року.

Судом встановлено, що 10 січня 2011 року ТОВ "ЛАНЕСТА" було направлено до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року з додатками до неї, яка була отримана відповідачем згідно розписки уповноваженої особи органу державної податкової служби у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення - 17.01.2011р. (а.с.79-84,85-87).

При цьому у Додатку 1 до вказаної декларації «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» позивачем було відображено податкову накладну №1221 від 30.09.2009р., виписану ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» згідно договору від 05.08.2009р. №05/08-1/АС-54 про розповсюдження реклами, на суму ПДВ 28695,42грн. У якості підстави для коригування податкового кредиту з ПДВ (колонка 8 Розділу ІІ «Коригування податкового кредиту» Додатку 1 до податкової декларації з ПДВ) позивачем було зазначено «помилково не нараховано податковий кредит». Сума коригування податкового кредиту у розмірі 28695 грн. також відображена позивачем в рядку 16 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року та у рядку 16.1 цієї декларації «самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації» (а.с.62-72,79-82).

Крім того, у самій податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року зазначено, що звітним періодом, за який виправляються помилки, є вересень 2009 року.

Судом також встановлено, що позивачем 12 жовтня 2009 року було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року, а також додатки до неї. При цьому з Додатку 5 до цієї декларації «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» вбачається, що у Розділі ІІ «Податковий кредит» Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту, позивачем задекларовано суму ПДВ у розмірі 924670,08грн. згідно операцій з контрагентом (постачальником), який має індивідуальний податковий номер 237298026657 (ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1»). Разом з тим, згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних №9 ТОВ "ЛАНЕСТА", останнім було сплачено загальну суму ПДВ за операціями з ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» у розмірі 953365,50грн., на яку і виписані податкові накладні цим контрагентом, в тому числі і податкова накладна №1221 від 30.09.2009р. на загальну суму 75806,19грн., яка також зареєстрована у вказаному вище реєстрі та входить до загальної суми ПДВ за цими операціями (953365,50грн.) (а.с.203-207). Отже, з розрахунку 953365,50грн. (загальна сума ПДВ за операціями позивача з ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1») - 924670,08грн. (сума ПДВ, задекларована ТОВ "ЛАНЕСТА" у податковій декларації за вересень 2009 року по операціям з ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1»), не задекларована сума ПДВ за цими операціями становить 28695,42грн. Саме ця сума і була зазначена позивачем у Додатку 1 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість», як помилково не врахована у вересні 2009 року частина суми ПДВ за податковою накладною №1221 від 30.09.2009р., виписаною ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1».

Роблячи висновок про безпідставність коригування позивачем податкового кредиту у грудні 2010 року, відповідач посилався на те, що таке коригування здійснено останнім в порушення приписів п.4.5 ст.4 Закону №168/97-ВР, однак суд не погоджується з таким твердженням відповідача, з огляду на наступне.

Дійсно п.4.5 ст.4 Закону №168/97-ВР передбачено, що суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню у разі якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала.

Разом з тим, це не є вичерпним переліком підстав для здійснення коригування податкового кредиту.

Так, п.5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054 (далі - Порядок №166), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації. У рядку 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону. У рядку 16.3 відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів (послуг) або переробними підприємствами готової продукції, а частково для інших.

З наведеного вбачається, що Порядком №166 чітко розмежовується підстави для коригування податкового кредиту, які наведені у п.4.5 ст.4 Закону №168/97-ВР, та така підстава для його коригування як «в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації».

При цьому п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III (далі - Закон №2181-ІІІ), чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону - 1095 днів з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Зважаючи на те, що ТОВ "ЛАНЕСТА" було скориговано податковий кредит за вересень 2009 року протягом строків давності, встановлених ст.15 Закону №2181-ІІІ та в порядку, передбаченому приписами п.5.1 ст.5 цього Закону та п.5.8 Порядку №166, суд приходить до висновку про правомірність коригування позивачем податкового кредиту у грудні 2010 року. Посилання відповідача на те, що позивачем не вірно зазначено підставу для його коригування «помилково не нараховано податковий кредит» у Додатку 1 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, яке надано йому приписами ст.7 Закону №168/97-ВР і підставою для нарахування якого є належним чином виписана та оформлена податкова накладна. При цьому позивачем додано до справи копії первинних документів по операціям з ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», а саме: договору №05/08-1/АС-54 від 05.08.2009р. з додатками №7 та №9, актів здачі-прийому виконаних робіт від 30.09.2009р. та від 31.10.2009р., податкових накладних №1221 від 30.09.2009р. та №1311 від 31.10.2009р., банківської виписки від 02.12.2009р., натомість податковим органом не оспорюється правомірність наведених первинних документів (а.с.62-72).

Крім того, зважаючи на вірне відображення позивачем причин коригування податкового кредиту у самій декларації з ПДВ за грудень 2010 року, а саме у рядках 16 та 16.1 цієї декларації («самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації»), податковий орган міг чітко встановити з яких саме підстав це було зроблено.

Щодо правомірності коригування позивачем податкового кредиту у січні 2011 року.

Судом встановлено, що 18 лютого 2011 року ТОВ "ЛАНЕСТА" було направлено до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року з додатками до неї, яка була отримана відповідачем згідно розписки уповноваженої особи органу державної податкової служби у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення - 22.02.2011р. (а.с.88-96).

При цьому у Додатку 1 до вказаної декларації «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» позивачем було відображено податкову накладну №1311 від 31.10.2009р., виписану ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» згідно договору від 05.08.2009р. №05/08-1/АС-54 про розповсюдження реклами, на суму ПДВ 74619,55грн. Підстави для коригування податкового кредиту з ПДВ (колонка 8 Розділу ІІ «Коригування податкового кредиту» Додатку 1 до податкової декларації з ПДВ) позивачем зазначено не було. При цьому сума коригування податкового кредиту у розмірі 74620грн. була відображена позивачем в рядку 16 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року та у рядку 16.1 цієї декларації «самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації» (а.с.88-90).

Крім того, у самій податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року зазначено, що звітним періодом, за який виправляються помилки, є жовтень 2009 року.

Як вбачається з акту перевірки від 20.11.2012р. №4332/226 та не заперечується сторонами у справі, що розглядається, частина суми ПДВ за вищевказаною податковою накладною №1311 від 31.10.2009р., виписаною на загальну суму ПДВ 235643,57грн., була задекларована позивачем у складі податкового кредиту за жовтень 2009 року, а саме: у податковій декларації з ПДВ за цей звітний період у сумі 161024,02грн.(а.с.22,71).

У зв'язку із самостійним виявленням помилок, що містяться у поданій декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, позивачем було здійснено коригування податкового кредиту у декларації з ПДВ за січень 2011 року на суму раніше неврахованого податку на додану вартість за податковою накладною №1311 від 31.10.2009р. у розмірі 74620грн. (74620грн.(сума на яку скориговано податковий кредит за вказаною накладною в декларації за січень 2011 року) + 161024,02грн.(сума задекларованого ПДВ за цією ж накладною в декларації за жовтень 2009 року) = 235643,57грн. (загальна сума ПДВ за накладною №1311 від 31.10.2009р.).

При цьому п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, чинного на час виникнення спірних правовідносин щодо коригування позивачем податкового кредиту у січні 2011 року (в редакції чинній на той час), встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу - 1095 днів з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Як зазначалося вище, аналогічні положення були закріплені п.5.1 ст.5, ст.15 Закону №2181-ІІІ, чинного на час первинного декларування позивачем податкових зобов'язань за податковою накладною №1311 від 31.10.2009р.

Отже, діючим законодавством, чинним як на дату звітного періоду жовтень 2009 року, так і на дату подання позивачем податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року з коригуючим розрахунком податкового кредиту, чітко визначено право платників податків на самостійне виправлення виявленої помилки, що міститься у раніше поданих ними податкових деклараціях, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації протягом 1095 днів або зазначенням відповідних уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Зважаючи на те, що ТОВ "ЛАНЕСТА" було скориговано податковий кредит за жовтень 2009 року протягом строків давності, встановлених ст.15 Закону №2181-ІІІ, ст.102 Податкового кодексу України та в порядку, передбаченому приписами п.5.1 ст.5 Закону №2181-ІІІ та ст.50 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про правомірність коригування позивачем податкового кредиту у січні 2011 року.

Крім того, як зазначалося вище, позивачем було додано до справи копії первинних документів по операціям з ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», а саме: договору №05/08-1/АС-54 від 05.08.2009р. з додатками №7 та №9, актів здачі-прийому виконаних робіт від 30.09.2009р. та від 31.10.2009р., банківської виписки від 02.12.2009р. та податкової накладної №1311 від 31.10.2009р., на підставі якої сформовано податковий кредит у жовтні 2009 року та скориговано у січні 2011 року, при цьому відповідачем не оспорюється правомірність наведених первинних документів (а.с.62-72).

Посилання відповідача на те, що позивач, з огляду на абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не мав права на використання податкової накладної №1311 від 31.10.2009р. для формування податкового кредиту у січні 2011 року, оскільки минуло понад 365 календарних днів з дати її виписки до часу використання її ТОВ "ЛАНЕСТА" для формування цього податкового кредиту, судом до уваги не приймаються, оскільки порядок формування податкового кредиту за жовтень 2009 року визначено чинною на той час ст.7 Закону №168/97-ВР.

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту у липні 2011 року за податковою накладною №2 від 08.09.2010р., виписаною ТОВ «Спектр» за договором купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлових приміщень) від 27.08.2010р., укладеного позивачем з цим контрагентом.

Судом встановлено, що 27.08.2010р. ТОВ "ЛАНЕСТА" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна з ТОВ «Спектр» (продавець), згідно якого продавець передав у власність покупцеві, а покупець прийняв у власність нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, буд.29-а, приміщення 21, та сплатив обговорену грошову суму на умовах цього договору за означене нерухоме майно (а.с.55-57).

Згідно витягу з Державного реєстру правочинів №8934886 від 27.08.2010р. означений договір був нотаріально посвідчений 27.08.2010р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Бланки: ВМХ395486, ВМХ395487, номер у реєстрі нотаріальних дій 5956 (а.с.57).

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав №27924797 від 08.11.2010р. за ТОВ "ЛАНЕСТА" було зареєстровано право приватної власності на нежиле приміщення, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, буд.29-а, приміщення 21, на підставі договору купівлі продажу /ВМХ №№395486, 395487 реєстр №5956/ 27.08.2010р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.58).

15.09.2010р. ТОВ "ЛАНЕСТА" та ТОВ «Спектр» було підписано акт прийому-передачі вищеозначеного нерухомого майна (а.с.59).

Розрахунки за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2010р. між ТОВ "ЛАНЕСТА" та ТОВ «Спектр» були здійснені у повному обсязі відповідно до платіжного доручення від 08.09.2010р. №175 на суму 1455000,00грн. (а.с.61).

На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.08.2010р. ТОВ «Спектр» було виписано податкову накладну від 08.09.2010р. №2 на загальну суму цього договору з ПДВ у розмірі 1455000,00грн., в тому числі ПДВ - 242500,00грн. (а.с.60).

Означена податкова накладна містить всі необхідні реквізити первинних документів, передбачені вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) та складена за встановленою законом формою.

Частина нежитлового приміщення, придбаного ТОВ "ЛАНЕСТА" у ТОВ «Спектр», а саме нежитлове приміщення загальною площею 313,0 кв.м. (що становить 36,12% від загальної площі придбаного приміщення), згідно договору оренди нежитлових приміщень від 01.04.2011р., здавалося позивачем в оренду ПАТ «Дніпроспецбуд». Строк дії цього договору до 31.12.2011р., щомісячний розмір орендної плати - 4695грн., в тому числі ПДВ - 782,50грн. Означені обставини зафіксовані в акті перевірки позивача та визнаються сторонами.

У період з 01.09.2010р. по 31.03.2011р. дане приміщення було надано ТОВ "ЛАНЕСТА" в оренду ФОП ОСОБА_6 за договором оренди нежитлових приміщень від 25.09.2010р. №10/02-А-1, строк дії якого було встановлено до 31.12.2011р., проте змінено до 31.03.2011р. у відповідності до додаткової угоди №1 від 31.03.2011р. Наведене також зафіксовано в акті перевірки та визнається сторонами у справі.

На підставі податкової накладної від 08.09.2010р. №2, виписаної ТОВ «Спектр», позивач первинно включив суму податку на додану вартість у розмірі 242500,00грн. до складу податкового кредиту у декларації №10156230 від 20.10.2010р., однак через те, що ТОВ «Спектр» не було одразу надано ТОВ "ЛАНЕСТА" оригіналу вказаної податкової накладної, позивач 10.08.2011р. подав до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС уточнюючий розрахунок, яким відкоригував показники податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року, зменшивши суму податкового кредиту по цій декларації на 242500,00грн., при цьому податковий кредит, відображений у декларації з ПДВ за вересень 2010 року, ТОВ "ЛАНЕСТА" для бюджетного відшкодування або для зменшення податкових зобов'язань не використовувало. Означене відповідачем не заперечується.

Після отримання від ТОВ «Спектр» оригіналу податкової накладної від 08.09.2010р. №2, ТОВ "ЛАНЕСТА" відобразило суму ПДВ за цією накладною у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року.

Стверджуючи про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту на підставі вказаної податкової накладної, відповідач посилається на те, що нежитлове приміщення, придбане ТОВ "ЛАНЕСТА" за договором купівлі-продажу у ТОВ «Спектр», було придбане без мети подальшого використання у господарській діяльності позивача, виходячи з того, що переважна частина цього приміщення позивачем в оренду не здавалася, передано в оренду було лише 36,12% від його загальної площі.

Проте суд не погоджується з таким твердженням відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналогічне було закріплено і приписами п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, чинного до 01.01.2011р.

При цьому, як і Законом №168/97-ВР, так і Податковим кодексом України визначено, що підставою для нарахування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

Таким чином, право позивача на нарахування податкового кредиту за податковою накладною від 08.09.2010р. №2, виписаною ТОВ «Спектр» на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, виникає незалежно від того, чи почали ці нежитлові приміщення використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював позивач оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Більш того, як було встановлено судом, та визнається сторонами у справі, частина цих нежитлових приміщень (36,12% від їх загальної площі) була використана ТОВ "ЛАНЕСТА" у його господарській діяльності шляхом здавання їх в оренду та отримання від цього відповідного доходу. При цьому з Статуту ТОВ "ЛАНЕСТА" вбачається, що предметом діяльності товариства, зокрема, є здавання в найм (оренду) нерухомого майна як невиробничого, так і виробничого призначення (п.п.2.2 Статті 2 «Ціль та предмет діяльності товариства» Статуту ТОВ "ЛАНЕСТА") (а.с.126-139).

Отже, твердження відповідача не спростовують правомірності включення позивачем до податкового кредиту у липні 2011 року сум податку на додану вартість за податковою накладною від 08.09.2010р. №2, виписаною ТОВ «Спектр» на підставі договору купівлі-продажу від 27.08.2010р., яка, окрім іншого, була використана позивачем у межах 365 календарних днів з дня її виписки згідно абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

У зв'язку із вищенаведеним суд також вбачає підстави для визнання правомірним включення позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року сум податку на додану вартість у розмірі 66667грн. згідно податкової накладної від 28.10.2011р. №2, виписаної ТОВ «Ельсар» на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.10.2011р., укладеного цим товариством з ТОВ "ЛАНЕСТА".

Так, судом встановлено, 28.10.2011р. ТОВ "ЛАНЕСТА" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень з ТОВ «Ельсар» (продавець), відповідно до якого продавець передав у власність покупцеві, а покупець прийняв у власність нерухоме майно - нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.134, приміщення 57,58,59, та сплатив обговорену грошову суму на умовах цього договору за означене нерухоме майно (а.с.48-49).

Згідно витягу з Державного реєстру правочинів №10573358 від 28.10.2011р. означений договір був нотаріально посвідчений 28.10.2011р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Бланки: ВРО227911, ВРО227912, номер у реєстрі нотаріальних дій 5561 (а.с.50).

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав №32611250 від 21.12.2011р. за ТОВ "ЛАНЕСТА" було зареєстровано право приватної власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.134, приміщення 57,58,59, на підставі договору купівлі продажу / ВРО№227911, ВРО№227912, реєстр 5561/28.10.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.51).

28.10.2011р. ТОВ "ЛАНЕСТА" та ТОВ «Ельсар» було підписано акт прийому-передачі вищеозначеного нерухомого майна (а.с.52).

Розрахунки за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.10.201р. між ТОВ "ЛАНЕСТА" та ТОВ «Ельсар» були здійснені у повному обсязі відповідно до платіжного доручення від 02.11.2011р. на суму 400000,00грн. (а.с.54).

На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.10.2011р. ТОВ «Ельсар» було виписано податкову накладну від 28.10.2011р. №2 на загальну суму цього договору з ПДВ у розмірі 400000,00грн., в тому числі ПДВ - 66666,67грн. (а.с.53).

Означена податкова накладна містить всі необхідні реквізити первинних документів, передбачені вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) та складена за встановленою законом формою.

На підставі означеної податкової накладної та з урахуванням приписів ст.198 Податкового кодексу України, позивачем було сформовано податковий кредит у жовтні 2011 року шляхом включення сум ПДВ, вказаних у цій накладній, у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011 року.

Твердження відповідача про неправомірність зазначених дій позивача через те, що придбані у ТОВ «Ельсар» нежитлові приміщення не почали використовуватися ТОВ "ЛАНЕСТА" в оподатковуваних операціях, а, отже, придбані позивачем без мети використання їх у господарській діяльності, спростовуються наведеними вище положеннями п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а також тим, що згідно Статуту товариства здавання в найм (оренду) нерухомого майна як невиробничого, так і виробничого призначення є предметом його діяльності, при цьому такі операції належать до оподатковуваних, разом з тим, господарська діяльність здійснюється суб'єктом господарювання на власний ризик і останній не може передбачати напевне коли саме ним буде укладено той чи інший господарський договір, в тому числі і договір здавання нерухомого майна в оренду, однак, з метою його укладання в подальшому та отримання від цього певного доходу, суб'єкт господарювання може придбавати у власність відповідну нерухомість, розраховуючи на її використання в таких оподатковуваних операціях в майбутньому, що свідчить про наявність господарської мети.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "ЛАНЕСТА" не було порушено п.п.14.1.36, п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14, п.198.3, абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, а, отже, позивачем не було занижено суми податку на додану вартість у розмірі 241853,00грн. та не було завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за жовтень 2012 року №9070839369 від 12.11.2012р. на суму 169846,00грн.

З огляду на означене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 287839,25грн., з яких: 241853,00грн. - за основним платежем та 45986,25грн. - за штрафними санкціями, та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 169846,00грн., є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 2294 грн. 00коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 2294 грн. 00коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНЕСТА" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 13 грудня 2012 року №0001462301 та №0001452301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНЕСТА" судові витрати із сплати судового збору у розмірі 2294 грн. 00коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.).

Повний текст постанови виготовлено 05 березня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова