Ухвала

від 05.03.2013 по справі 2а/1270/9825/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року справа №2а/1270/9825/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Лях О.П., Нікуліна О.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 р. у справі № 2а/1270/9825/2012 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000028200 від 10.08.2012,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 р. у справі № 2а/1270/9825/2012 адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000282200 від 10.08.2012 - задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000282200 від 10.08.2012, прийняте Державною податковою інспекцією в м. Лисичанську.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» витрати по сплаті судового збору в розмірі 252,00 грн. (двісті п'ятдесят дві гривні 00 коп.), сплачені згідно платіжного доручення № 5632 від 06.12.2012.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, представник Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» (далі - ТДВ «Лисичанський желатиновий завод») створено у результаті реорганізації, шляхом перетворення Публічного акціонерного товариства «Лисичанський желатиновий завод» на підставі рішення, прийнятого загальними зборами акціонерів ПАТ «Лисичанський желатиновий завод». ТДВ «Лисичанський желатиновий завод» є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «Лисичанський желатиновий завод», ідентифікаційний код 00418030. (п. 1.1 Статуту ТДВ «Лисичанський желатиновий завод»)

Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Лисичанську та є платником податку на додану вартість згідно до свідоцтва № 200087278, індивідуальний податковий номер 004180312094.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 27.07.2012 по 27.07.2012 на підставі наказу ДПІ у м. Лисичанську від 26.07.2012 № 407 та на підставі службового посвідчення серія УЛГ №075572 від 07.04.2011, виданого ДПІ у м. Лисичанську, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у м. Лисичанську, ІПС II рангу, Казуніній Д.В., згідно п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТДВ «Лисичанський желатиновий завод», код за СДРПОУ 00418030, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Укртрейдсервіс» ЛТД, (код за СДРПОУ 23477911) за період з 01.08.2011 по 31.08.2011.

За результатами перевірки складено акт № 48/22-00418030 від 27.07.2012, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТДВ «Лисичанський желатиновий завод»:

1. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 ПАТ «Лисичанський желатиновий завод» завищив суму податкового кредиту по ПДВ в сумі 16 788,00 грн., у тому числі за серпень 2011 року в сумі 16 788,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Укртрейдсервіс» ЛТД по угоді, яка є нікчемною.

2. Проведеною перевіркою неможливо підтвердити реальність проведених взаємовідносин між ПАТ «Лисичанський желатиновий завод» з ТОВ «Укртрейдсервіс» ЛТД при здійсненні фінансово-господарської діяльності - відповідно до ч.1 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 207, п. 1 ст. 216 ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу закону. Правочини, укладені між ПАТ «Лисичанський желатиновий завод» та ТОВ «Укртрейдсервіс» ЛТД створені на нереальне настання правових наслідків та, в свою чергу, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

10.08.2012 ДПІ в м. Лисичанську на підставі акту перевірки № 48/22-00418030 від 27.07.2012 винесено податкове повідомлення-рішення №0000282200, яким ТДВ «Лисичанський желатиновий завод» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 25 182,00 грн., з яких за основним платежем - 16 788,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 394,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №48/22-00418030 від 27.07.2012, ґрунтуються на висновках матеріалів перевірок ТОВ «Укртрейдсервіс» ЛТД (Акт № 108/23-23477911 від 16.12.2011) та ФОП ОСОБА_3 (Акт № 394/1702/2626601834 від 30.11.2011). '

Як вбачається з акту перевірки №48/22-00418030 від 27.07.2012, перевіркою СГД ОСОБА_3 встановлені порушення п. З ст. 5 та п.1 ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV; п.2 ст. З Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) п.185.1, ст.185, п. 188.1, ст.188, п. 187.1, ст.187 п.198.3, п.198.6, п.198.2, ст.198 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, в результаті чого за період з 01.08.11 по 31.08.11 завищено податковий кредит в сумі 323 002 грн. та завищено податкові зобов'язання в сумі 324 179 грн.

Враховуючи те, що у СГД ОСОБА_3 відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно до частини ст. 203, п. 1.2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди з підприємствами, є нікчемними.

З акту перевірки №48/22-00418030 від 27.07.2012 слід, що перевіркою ТОВ «Укртрейдсервіс» ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при декларуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з СГД ОСОБА_3 (ШН НОМЕР_1) встановлено порушення вимог:

- п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010, із змінами та доповненнями, завищено податковий кредит по ПДВ у загальній сумі 71409 гри., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 71409 грн. по взаємовідносинам з СГД ОСОБА_3 по угоді, яка є нікчемною;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010, зі змінами та доповненнями, завищено податкові зобов'язання по ПДВ у загальній сумі 71 409,00 грн., тому числі за серпень 2011 року в сумі 71 409,00 грн., а саме: по взаємовідносинам з ВО «Домобудівельник»;

- відповідно до частини 1 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, п.1 ст. 216 ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу і припису закону. Правочини, укладені між: ТОВ «Укртрейдсервіс» ЛТД та ВО «Домобудівельник» ... порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Колегія суддів зазначає, що не погоджується з висновками податкового органу стосовно укладання нікчемних правочинів між СГД ОСОБА_3, ТОВ «Укртрейдсервіс» ЛТД та ПАТ «Лисичанський желатиновий завод» без мети настання реальних наслідків по операціям придбання товарів від постачальників та подальшого продажу цих товарів на адресу покупців, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної та першої інстанцій, та підтверджено матеріалами справи, 20.07.2011 між ПАТ «Лисичанський желатиновий завод» (Покупець) та ТОВ «Укртрейдсервіс» ЛТД (Постачальник) укладено договір поставки № 300, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю товар - вапно комове 2 ґатунку, матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити продукцію, що йому постачається в рамках цього договору. При передачі товару Постачальник або Перевізник повинен передати всю належним чином завірену документацію на товар. Постачання товару за цим договором здійснюється Постачальником на умовах постачання товару до складу Покупця. Вивантаження товару на складі Покупця здійснюється Покупцем.

Виконання вказаного договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, товарно-транспортними накладними, виписками з особового рахунку, платіжними дорученнями, прибутковими ордерами, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність у позивача всіх первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 Податкового кодексу України.

Суд вважає, що податковим органом не надана належна оцінка первинної документації позивача.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Системним аналізом вищевказаних положень Податкового кодексу України встановлено, що по своєму змісту наведені норми, як підставу для не включення у податковий кредит відповідних сум, розглядають лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки неможливо включити до складу податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.

Тобто, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності позивача та ТОВ «Укртрейдсервіс» ЛТД, а відповідно здійснення певних витрат, є первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем одержано від ТОВ «Укртрейдсервіс» ЛТД податкові накладні, тобто з боку позивача виконано усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає, що податковий орган не мав законних підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , щодо задоволення в повному обсязі вимог адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000282200 від 10.08.2012, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 р. у справі № 2а/1270/9825/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 р. у справі № 2а/1270/9825/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : В.В. Попов

О.П.Лях

О.А.Нікулін