Постанова

від 01.03.2013 по справі 816/393/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/393/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Грубчак Н.М.,

за участю:

представника позивача - Немич І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан-М" про накладення арешту на кошти, -

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2013 року позивач Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан-М" про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан-М", що знаходяться на розрахункових рахунках в ПАТ "Полтава-банк" та "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Талан-М" рахується податковий борг у загальному розмірі 4072 грн. 37 коп. У зв'язку з відсутністю зареєстрованого за відповідачем рухомого та нерухомого майна для внесення в податкову заставу, керуючись підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Повістка про виклик до суду, направлена відповідачу за адресою: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Незалежності, 7, повернулася з відміткою поштової організації "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Талан-М", ідентифікаційний код 13935548, зареєстроване як юридична особа виконкомом Миргородської міської ради 17.06.1998 року та перебуває на обліку як платник податків у Миргородській об'єднаній державній податковій інспекції в Полтавській області (далі по тексту -Миргородська ОДПІ).

Судом встановлено, що відповідачем подано до Миргородської ОДПІ декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік (№ 873 від 30.01.2009 року), згідно якої сума самостійно визначеного платником податкового зобов'язання за жовтень - грудень 2009 року становить 1944 грн. 60 коп. (648 грн. 20 коп. - за кожен місяць).

13.07.2009 року на підставі акта перевірки від 04.06.2009 року № 110/23-418/13935548 Миргородською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення № 0000522301/1, яким ТОВ "Талан-М" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб" в сумі 4892 грн. 84 коп., з них: за основним платежем - у сумі 4659 грн. 85 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 232 грн. 99 коп. Дане податкове повідомлення-рішення вручено представнику відповідача 13.11.2009 року.

16.02.2011 року на підставі акту перевірки від 06.10.2010 року № 225/23-420/13935548/234 Миргородською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від № 0000712301/3, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію за платежем "орендна плата з юридичних осіб" в сумі 389 грн. 34 коп. Дане податкове повідомлення-рішення вручено представнику відповідача 22.02.2011 року.

Миргородською ОДПІ складено та направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/168 від 26.11.2009 року та другу податкову вимогу № 2/181 від 30.12.2009 року, які отримані представником відповідача відповідно 02.12.2009 року та 05.01.2010 року, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Копії податкової декларації, податкових повідомлень-рішень, податкових вимог та зворотних повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень наявні у матеріалах справи.

Доказів оскарження зазначених вище податкових повідомлень - рішень та податкових вимог до суду не надано.

У зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, відповідно до статті 129 Податкового кодексу України та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 № 953, податковим органом нараховано пеню в розмірі 20 грн. 79 коп.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 4072 грн. 37 коп. (з урахуванням самостійної сплати), що підтверджується витягом з облікової картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан-М" та довідкою-розрахунком від 17.01.2013 року № 101/09/19-026.

Із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що Миргородська ОДПІ звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Талан-М" про стягнення податкового боргу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року у справі № 2а-1670/870/11, що набрала законної сили 26.09.2011 року, позов Миргородської ОДПІ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан-М" про стягнення податкового боргу задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан-М" до державного бюджету заборгованість по орендній платі за земельні ділянки в розмірі 3683 грн. 03 коп.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що податковий борг, що стягнутий даною постановою суду, до місцевого бюджету Миргородської міської ради не перераховано.

З метою виявлення наявного у відповідача майна податковим органом направлялися запити, на які була отримана наступна інформація:

- відповідно листа ДКП "Миргородтехінвентаризація" від 29.11.2012 №1928 повідомлено, що за ТОВ "Талан-М" об'єктів нерухомого майна у ДКП "Миргородтехінвентаризація" не зареєстровано;

- згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 577679 від 19.02.2013 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відносно юридичної особи ТОВ "Талан-М" відомості відсутні;

- відповідно листів Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 03.12.2012 №1188 та від 19.02.2013 №122 повідомлено, що за ТОВ "Талан-М" згідно даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи "Корпорація 2" техніка не виявлена;

- відповідно листів Миргородського ВРЕР ДАІ, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області від 11.12.2012 №36/2640 та від 22.02.2013 №36/171 повідомлено, що згідно електронної бази даних "ДАІ-2000" на території обслуговування Миргородського ВРЕР за ТОВ "Талан-М" транспортні засоби не зареєстровані; зазначено, що 03.04.2002 р. ТОВ "Талан-М" знято з обліку для реалізації автомобіль FORD SIERRA;

- відповідно листа Управління Держземагенства у Миргородському районі Полтавської області повідомлено, що відповідно до даних державного земельного кадастру ТОВ "Талан-М" як землевласник на території Миргородського району не зареєстрований.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, ТОВ "Талан-М" має відкриті рахунки в банках, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться на розрахункових рахунках в ПАТ "Полтава-банк" та "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за №9/20322.

Тобто, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно з пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Як вбачається зі змісту вказаних вище норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених у них обставин.

В ході розгляду даної справи представником позивача не зазначено будь-яких обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, натомість зазначено, що такі обставини відсутні.

Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках у банку.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Відтак, положеннями підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надано право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на листи - відповіді начальника ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Миргород, Миргородського, Великобагачанського та Шишацького районів, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області від 11.12.2012 №36/2640 та від 22.02.2013 №36/171, Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 03.12.2012 № 1188 та від 19.02.2013 № 122 про відсутність зареєстрованої приватної власності на сільськогосподарську техніку та транспортні засоби, оскільки за змістом статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно (в тому числі на транспортні засоби) може виникати і без його державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан-М" про накладення арешту на кошти - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 березня 2013 року.

Суддя С.С. Сич