Постанова

від 27.02.2013 по справі 804/1681/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 р. Справа № 804/1681/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О. при секретарі Василенко К.Е. за участю: представників позивача представника відповідача Гончарова М.В., Руднєвої В.Ю. Коваленка В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ІН-Вест" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ІН-Вест" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро ІН-Вест» з контрагентами вказаними у Акті № 613/222/37160219 від 16.11.2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Агро ІН-Вест» (код за СДРПОУ 37302941) щодо документального підтвердження господарських відносин із TOB «Камєлан Трейд» (код за СДРПОУ 37302941) їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2011 року», нікчемними в силу припису закону;

- визнати протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності TOB «Агро ІН-Вест», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро ІН-Вест», здійснені на підставі Акту № 613/222/37160219 від 16.11.2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Агро ІН-Вест» (код за ЄДРПОУ 37302941) щодо документального підтвердження господарських відносин із TOB «Камєлан Трейд» (код за ЄДРПОУ 37302941) їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2011 року»;

- зобов'язати Дніпропетровську міжрайонну Державну податкову інспекцію Дніпропетровської області відновити показники податкової звітності Товариства зобмеженою відповідальністю «Агро ІН-Вест», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро ІН-Вест» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у відповідача відсутні повноваження самостійного тлумачення змісту правочинів і визнання їх недійсними. Отже, відповідач роблячи висновок в акті перевірки про нікчемність правочинів, не має права керуватися власними припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція, про те, що ці правочини суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби підтверджена не реальність здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро ІН-Вест" та його контрагентами. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро ІН-Вест" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Камєлан Трейд», їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2011 року.

Перевіркою встановлено:

- не реальність здійснення господарських операцій між TOB «Агро ІН-Вест» та його контрагентами ТОВ «Камєлан Трейд», ПП «ВКФ «Суворов», ПП «Славіта», ТОВ «ККС», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Кондитерська фабрика «Стімул» та встановлено юридичну дефектність первинних документів;

- порушення ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, 662, 655, 656 ЦК України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах; ст. 1 Закону України від 16.07.99 № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України»; ст. 44 Господарського Кодексу України;

- порушення пп. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, TOB «Агро ІН-Вест», завищено податкові зобов'язання на загальну суму - 24579 грн., в т.ч. за травень 2011 року, на суму 13504 грн. та у червні 2011 року 4742 грн. та у липні 2011 року на суму 6333 грн.;

- порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, TOB «Агро ІН-Вест», завищено суму ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту на загальну суму 21391 грн., в т. ч. за травень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 613/222/37160219 від 16.11.2012 року.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для встановлення цих порушень, стало те, що до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська надійшов Акт № 1779/7/22-418 від 09.04.2012 року, відповідно до якого контрагент TOB «Камєлан Трейд», на момент перевірки Господарським судом визнано банкрутом і на момент перевірки неможливо встановити факт реальності проведення господарських операцій. Також, в цьому Акті, міститься інформація щодо подачі TOB «Камєлан Трейд» податкової звітності та обставини, які стосуються відсутності TOB «Камєлан Трейд» за юридичною адресою.

Проте, згідно матеріалів справи, між TOB «Агро Ін-Вест» та TOB «Камєлан-Трейд», відбувалися господарські відносини на підставі договору № 14 від 28.03.2011 року, відповідно до якого TOB «Камєлан Трейд» (продавець), зобов'язався передати TOB «Агро ІН-Вест» (покупець), товар у власність, а покупець зобов'язався прийняти такий товар та оплатити його. На підставі укладеного договору, TOB «Агро ІН-Вест», придбало товар: кунжут, какао порошок натуральний та чорнослив сушений.

В Акті перевірки зафіксовано про належність проведення господарської операції, підтвердження її всіма належними первинними документами, що були надані до перевірки з боку позивача. Податковий орган, зафіксував в Акті перевірки, наявність належних видаткових накладних, податкових накладних, проведення розрахунків між товариствами, відображення розрахунків в бухгалтерському обліку TOB «Агро ІН-Вест».

Крім того, в Акті перевірки зафіксовано, що з боку TOB «Агро ІН-Вест», відбулася подальша реалізація придбаного товару, що також, підтверджено у повному обсязі належними первинними документами. Даний факт, також, знайшов своє відображення в Акті перевірки.

Транспортування товару від TOB «Агро ІН-Вест» здійснювалося не власними силами, а на підставі договорів транспортно-експедиційних послуг, що в повній мірі підтверджено первинними документами, відображено в Акті перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг), сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201, цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1, цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1, цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1, цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування, включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності), податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна, складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі, складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік, є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів, можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV, передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України» від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення), первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення, визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких, позивачем задекларовано суму податкового кредиту (договір, рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, сертифікати якості, платіжні доручення), а придбаний позивачем товар, в подальшому був використаний у власній господарській діяльності, якою є, зокрема, виробництво чавуну, сталі та феросплавів. Складені контрагентом податкові накладні, відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, що не заперечується матеріалами перевірки.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Отже, позивачем у повній мірі доведено використання придбаного товару у власній господарській діяльності, а також, реальна зміна його господарського стану в результаті проведення таких операцій.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203, цього Кодексу.

Частинами 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин, є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто, презумпція правомірності правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним, є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В Постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зазначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

- правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

- правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права, тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК, має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові суду від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону, Верховний Суд України, дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких, нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні, також, наголосив, що такий висновок «узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також, сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро ІН-Вест» з контрагентами вказаними у Акті № 613/222/37160219 від 16.11.2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Агро ІН-Вест» (код за СДРПОУ 37302941) щодо документального підтвердження господарських відносин із TOB «Камєлан Трейд» (код за ЄДРПОУ 37302941) їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2011 року» нікчемними в силу припису закону, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності TOB «Агро ІН-Вест», в тому числі, дій з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро ІН-Вест», здійснені на підставі Акту № 613/222/37160219 від 16.11.2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Агро ІН-Вест» (код за ЄДРПОУ 37302941) щодо документального підтвердження господарських відносин із TOB «Камєлан Трейд» (код за ЄДРПОУ 37302941) їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2011 року» та зобов'язання Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ІН-Вест», в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро ІН-Вест» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість, суд зазначає, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки будь-яких доказів на підтвердження відповідного коригування таких показників податковою інспекцією на підставі акту перевірки, представниками позивача не надано, а представником відповідача в судовому засіданні, не підтверджено.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ІН-Вест" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро ІН-Вест" з контрагентами вказаними у акті № 613/222/37160219 від 16.11.2012 року "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ІН-Вест" (код ЄДРПОУ 37160219) щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Камєлан Трейд" (код ЄДРПОУ 37302941) їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2011 року, нікчемними.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ІН-Вест" в сумі 17,21 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України .

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили Суддя І.О. Лозицька І.О. Лозицька