Ухвала

від 29.09.2015 по справі 804/1681/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2015 рокусправа № 804/1681/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року по справі

на позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ІН - Вест» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро ІН - Вест» (далі - ТОВ «Агро ІН - Вест») звернулося до суду з позовом до відповідача Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України (далі - Дніпропетровської МДПІ), в якому просить визнати протиправними дії Дніпропетровської МДПІ щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «Агро ІН - Вест» з контрагентами нікчемними; визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ «Агро ІН - Вест щодо суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», скоригованих на підставі акту перевірки №613/222/37160219 від 16.11.2012 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії Дніпропетровської МДПІ щодо визнання правочинів укладених ТОВ "Агро ІН-Вест" з контрагентами, вказаними у акті № 613/222/37160219 від 16.11.2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агро ІН-Вест" щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Камєлан Трейд", їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2011 року», нікчемними, в іншій частині позову відмовлено, на користь позивача стягнутий судовий збір в сумі 17,21 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Дніпропетровською МДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровською МДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агро ІН - Вест» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Камєлан Трейд», їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2011 року, за результатами якої складено акт №613/222/37160219 від 16.11.2012 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків відповідачем встановлено - нереальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "Камєлан Трейд", ПП "ВКФ "Суворов", ПП "Славіта", ТОВ "ККС", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Кондитерська фабрика "Стімул" та встановлено юридичну дефектність первинних документів; порушення ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах; ст. 1 Закону України від 16.07.99 № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України"; ст. 44 Господарського Кодексу України; порушення пп. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено податкові зобов'язання на загальну суму 24579 грн., в т.ч. за травень 2011 року на суму 13504 грн. ,за червень 2011 року на суму 4742 грн., за липень 2011 року на суму 6333 грн. та завищено суму податку на додану вартість, яка віднесена до складу податкового кредиту на загальну суму 21 391 грн.

Позиція податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтується на отриманому від іншого податкового органу акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагенту позивача TOB "Камєлан Трейд".

На підставі акту перевірки №613/222/37160219 від 16.11.2012 року податковий орган, за позицією позивача, здійснив коригування показники податкової звітності ТОВ «Агро ІН - Вест щодо суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Позивач оскаржив дії Дніпропетровської МДПІ щодо визнання правочинів укладених ТОВ "Агро ІН-Вест" з контрагентами, вказаними у акті № 613/222/37160219 від 16.11.2012 року, нікчемними; та коригування показників податкової звітності в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в судовому порядку.

Приписами п.44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/ або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до приписів п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п.198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому п. 198.6 ст. 198 ПК України містить норму, за якою не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 ПК України.

Положеннями ст. 1, ч.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999 (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку; підставою для бухгалтерського обліку господарських опе рацій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення; первинні та зведені облікові документи мають містити обов'язкові реквізити.

Відповідно до п.201.7, п. 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 201.8.,п. 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та контрагентом TOB "Камєлан-Трейд" укладений договір № 14 від 28.03.2011 року поставки товару: кунжуту, какао порошку натурального та чорносливу сушеного.

Виконання вищевказаного договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону № 996-XIV, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками - фактурами, банківськими виписками щодо здійснення оплати товарів, що спростовує висновок податкового органу про фіктивність зазначеного договору.

Відповідачем не заперечується, що TOB "Агро ІН-Вест" здійснив реалізацію товару іншим контрагентам, а саме ПП "ВКФ "Суворов", ПП "Славіта", ТОВ "ККС", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Кондитерська фабрика "Стімул", що підтверджено наданими податковому органу первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону № 996-XIV.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно до приписів Податкового кодексу України відповідачу згідно покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення фіктивності правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності ; разом з тим податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладеного позивачем з контрагентами правочинів, відсутні рішення суду про визнання їх такими, також не існує судових рішень, якими контрагенти позивача визнані фіктивними, а їх установчі документи - недійсними, на час дії угоди TOB "Камєлан-Трейд", ПП "ВКФ "Суворов", ПП "Славіта", ТОВ "ККС", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Кондитерська фабрика "Стімул" були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем висновок про нікчемність правочинів з зазначеними контрагентами зроблений на припущеннях, та правомірно визнав протиправними дії податкового органу щодо визнання правочинів фіктивними.

Так як позивачем не надано доказів на підтвердження відповідного коригування податковою інспекцією показників податкової звітності ТОВ «Агро ІН - Вест» щодо суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки №613/222/37160219 від 16.11.2012 року,а відповідачем заперечується здійснення такого коригування податкової звітності позивача, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко