Постанова
від 18.02.2013 по справі 2а/2370/4743/2012
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

18 лютого 2013 року Справа № 2а/2370/4743/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Орленко В.І.,

при секретарі - Яремич В.І.,

за участю представника позивача приватного підприємства «Енергостандарт-2» Бобришева А.М. - за довіреністю № 1 від 21.12.2012 р.,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Івченко Я.В. - за довіреністю № 778/10-017 від 10.04.2012 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Енергостандарт-2» до державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство «Енергостандарт-2», в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 12.07.2012 року №0003192301 та №0003202301.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки від 27.06.2012 р. № 103/22-11/33752357, яким встановлено заниження податку на прибуток, заниження податку на додану вартість внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договором №ОР-6 від 01.04.2011 р. надання послуг з організації оренди електротехнічного обладнання з товариством з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт».

Висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності приватного підприємства «Енергостандарт-2» з огляду на те, що по-перше, факт надання послуг по знаходженню та передачі в орендне користування електровимірювальних приладів товариством з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт» в повній мірі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними.

По-друге, з огляду на те, що підставою для проведення перевірки стало отримання постанови слідчого про призначення перевірки від 17.11.2011 р., в силу положень п. 86.9 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням..

По-третє, податковий орган не наділений повноваженнями встановлювати в акті перевірки недійсність правочину, недійсність правочинів повинна бути підтверджена допустимими доказами, тобто вироком суду у кримінальній справі, іншим судовим рішенням, яке набрало законної сили

По-четверте, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності, позивач не може і не повинен нести відповідальність за невиконання його контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт» податкового обов'язку щодо обчислення, декларування, сплати податків та зборів тощо.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що по-перше, під час проведення перевірки використано акт державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 01.03.2012 р. № 1110/23-04/37264388 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт» (код ЄДРПОУ 37264388) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 14.09.2010 по 21.12.2011», в якому встановлено, що у товариства з обмеженою відповідальністю «ТВС «Енергостандарт» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно з ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України зазначені операції купівлі-продажу вказують на відсутність реального здійснення операцій.

По-друге, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість не підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Зокрема, первинні бухгалтерські документи не містять обов'язкових реквізитів (зміст та обсяг господарських операцій, одиниця виміру господарських операцій): не зазначено, які прилади фактично використано; скільки годин; вартість за годину використання.

По-третє, за результатами автоматизованого співставлення податкового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт» та податкового кредиту позивача встановлено відхилення за квітень 2011р. в сумі 3 004 грн., за червень 2011 р. в сумі 6 666 грн. 67 коп., за липень 2011 р. в сумі 2 533 грн. 33 коп.

Заслухавши пояснення та доводи представника сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Енергостандарт-2» зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради як юридична особа 25.08.2005 р., ідентифікаційний код 33752357; взято на податковий облік 25.08.2005 р. у державній податковій інспекції м. Черкаси за № 003163; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.09.2005 р. № 32155713, видане державною податковою інспекцією у м.Черкаси, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 337523523014.

З 14.06.2012 по 20.06.2012 посадовою особою державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного підприємства «Енергостандарт-2» з питань дотримання вимог податкового законодавства в зв'язку з отриманням постанови слідчого про призначення перевірки від 17.11.2011 р. за період з 01.01.2010 по 17.11.2011., за результатами якої складено акт від 27.06.2012 р. №103/22-11/33752357 (далі по тексту - акт перевірки).

Під час проведення перевірки використано акт державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 01.03.2012 р. № 1110/23-04/37264388 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт» (код ЄДРПОУ 37264388) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 14.09.2010 по 21.12.2011».

В акті державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва встановлено, що у товариства з обмеженою відповідальністю «ТВС «Енергостандарт» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно з ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України зазначені операції купівлі-продажу вказують на відсутність реального здійснення операцій.

В ході перевірки контрагента позивача не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від товариства з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт» підприємствам-покупцям, що свідчить про те, що правочини між товариством з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

За наслідками перевірки позивача встановлено порушення:

- п.п. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14, п.п. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 14 034 грн., в тому числі за ІІ квартал в сумі 11 121 грн., за ІІІ квартал - 2 913 грн.;

- п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 12 204 грн., у тому числі за квітень 2011 року - 3 004 грн., за червень 2011 року - 6 667 грн., за липень 2011 року - 2 533 грн.

На підставі акта перевірки державна податкова інспекція у м. Черкасах Черкаської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003202301 від 12.07.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 14 034 грн., в тому числі за основним платежем 14 034 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0003192301 від 12.07.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 12 838 грн., в тому числі за основним платежем - 12 204 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 634 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано скаргу від 07.09.2012 р. № 07/09-1 до Державної податкової служби у Черкаській області. Рішенням Державної податкової служби у Черкаській області від 26.10.2012 р. №24087/10-210 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 12.07.2012 р. № 0003192301, №0003202301 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

06.11.2012 р. позивачем направлено скаргу № 06/11-1 на податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України від 28.11.2012 р. №6094/0/61-12/10-2115 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 12.07.2012р. №0003202301, №0003192301 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з того, що відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз. 3 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки підпункт 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні.

При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду пункт 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті документальної невиїзної перевірки від 27.06.2012 р. № 103/22-11/33752357, що призначена на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Черкаській області від 17.11.2011 р. відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що в провадженні слідчого відділу податкової міліції Державної податкової служби в Черкаській області перебуває кримінальна справа № 2511000047 ДВ-1 по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Під час розслідування кримінальної справи встановлено, що громадянин ОСОБА_3, спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_4 з метою систематичного збагачення, в період 2010-2011 р.р., використовуючи завідомо підроблені документи з приводу відображення безтоварних операцій, надавали незаконні послуги по мінімізації податкових зобов'язань та по переведенню безготівкових коштів в готівкові різним суб'єктам господарської діяльності Черкаської області та інших регіонів України, використовуючи реквізити фіктивних підприємств, у тому числі товариства з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт», над якими вони здійснювали повний контроль.

Зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що в під час розгляду даної адміністративної справи відсутні відомості про відповідне судове рішення у кримінальній справі, що набрало законної сили, податкові повідомлення-рішення від 12.07.2012 р. №0003192301, №0003202301 прийняті відповідачем всупереч приписам п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 19.12.2012 р. № К/9991/64526/12 (№ 2а-9336/12/2670 - номер справи в суді першої та апеляційної інстанцій).

Окрім цього, суд враховує, що згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 01.04.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт» (Виконавець) та приватним підприємством «Енергостандарт-2» (Замовник) укладено Договір надання послуг з організації оренди електротехнічного обладнання № ОР-6 (далі по тексту - Договір), відповідно до якого Виконавець за заявкою Замовника надає послуги по знаходженню та передачі в орендне користування електровимірювальних приладів відповідно до переліку, які в подальшому називаються приладами.

Перелік електровимірювальних приладів, які передаються в оренду приватному підприємству «Енергостандарт-2», міститься в Додатку 1 до Договору та включає: випробувальний апарат АИИ-70 - 1 шт., мегометр Ф-4102 - 1 шт., мегометр Ф-4100/4 - 1 шт., вимірювач опору заземлення М-416 - 1 шт., міст вимірювальний Р-333 - 1 шт., омметр ЗС-0212 - 1 шт., вимірювальний комплекс К-50 - 1 шт.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата за використання приладів здійснюється протягом 10-ти банківських днів після одержання платіжних вимог (рахунків), які надає Виконавець, та/або підписання Сторонами Актів виконання робіт. За кожен день прострочки нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченої плати.

Термін дії Договору встановлюється з 01.04.2011 року і дійсний до 31.12.2011 року (п. 5.2. Договору).

На підтвердження факту надання товариством з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт» в орендне користування електровимірювальних приладів позивачем в судове засідання подано:

-рахунок-фактуру № 270401 від 27.04.2011 р. на загальну суму 18 024 грн., акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 2905 від 29.04.2011 р. на загальну суму 18 024 грн., податкову накладну від 29.04.2011 р. № 2905 на загальну суму 18 024 грн.;

- рахунок-фактуру № 290601 від 29.06.2011 р. на загальну суму 40 000 грн., акт здачі-прийняття-робіт (надання послуг) № 2906 від 29.06.2011 р. на загальну суму 40 000 грн., податкова накладна від 29.06.2011 р. № 2906 на загальну суму 40 000 грн.;

-рахунок-фактуру № 290701 від 29.07.2011 р. на загальну суму 15 200 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 2904 від 29.07.2011 р., податкову накладну від 29.07.2011 р. № 2904 на загальну суму 15 200 грн.

Загальна вартість послуг з надання в оренду приладів становить 73 224 грн.

В акті перевірки встановлено, що згідно з установчими документами і даними довідки ЄДРПОУ основними видами діяльності підприємства у період, що перевірявся, було будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання.

Судом встановлено, що з використанням орендованих електроприладів позивач виконував перевірку технічного стану електричних мереж, електрообладнання, устаткування на інших підприємствах.

Зокрема, в судовому засіданні встановлено, що позивачем з використанням орендованого електрообладнання виконано:

- електровимірювальні роботи за договором від 23.03.2011 р. № 9/11 з товариством з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЕС-0000007 від 11.04.2011р. на загальну суму 5 730 грн., податкової накладної від 11.04.2011 р. № 3 на загальну суму на загальну суму 5 730 грн.;

- випробування та налагодження електроустановок за договором від 22.03.2011 р. №3/11 з товариством з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджінг Україна», що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЕС-0000005 від 07.04.2011р. на загальну суму 12 910 грн. 93 коп., податковою накладною від 07.04.2011 р. № 1 на загальну суму 12 910 грн. 93 коп.;

- електровимірювальні роботи, випробування та налагодження електрообладнання на ТП № 23; ТП № 566 за договором від 23.03.2011 р. № 811 з Литвинецькою філією СТОВ ім.Шевченка, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЕС-0000006 від 07.04.2011р. на загальну суму 9 215 грн. 83 коп., податковою накладною від 07.04.2011 р. № 2 на загальну суму 9 215 грн. 83 коп.;

- електровимірювальні роботи та налагодження електрообладнання за договором від 18.04.2011 р. № 10/11 з 11 Гарнізонним будинком офіцерів, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЕС-0000007 від 19.04.2011р. на загальну суму 500 грн., податковою накладною від 19.04.2011 р. № 4 на загальну суму 500 грн.;

- налагоджувальні роботи та спеціальні вимірювання електрообладнання за договором з акціонерним товариством закритого типу «Черкаський шовковий комбінат», що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЕС-0000011 від 01.06.2011р. на загальну суму 2 000 грн., податковою накладною від 01.06.2011 р. № 3 на загальну суму 2 000 грн.;

- електровимірювальні роботи, випробування та налагодження електрообладнання за договором від 01.06.2011 р. № 12/11 з товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаська фабрика хімчистки та прання білизни», що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЕС-0000009 від 16.06.2011р. на загальну суму 4 200 грн., податковою накладною від 16.06.2011 р. № 2 на загальну суму 4 200 грн.;

- протиаварійні та профілактичні випробування, вимірювання і налагодження електрообладнання за договором від 27.07.2010 р. № 7/72 з державним підприємством «Черкаський облавтодор», що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЕС-0000008 від 16.06.2011р. на загальну суму 40 000 грн., податковою накладною від 16.06.2011р. № 106 на загальну суму 40 000 грн.;

- налагоджувальні роботи і спеціальні вимірювання електрообладнання за договором від 08.06.2011 р. № 14/11 з публічним акціонерним товариством «Графія-України», що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЕС-0000010 від 01.07.2011р. на загальну суму 13 400 грн., податковою накладною від 01.07.2011 р. № 1 на загальну суму 13 400 грн.;

- налагоджувальні роботи і спеціальні вимірювання електрообладнання за договором від 27.07.2010 р. № 7/72 з державним підприємством «Черкаський облавтодор», що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЕС-0000014 від 29.07.2011р. на загальну суму 10 000 грн., податковою накладною від 29.07.2011 р. № 02 на загальну суму 10 000 грн.

Також позивачем в судове засідання надано технічний звіт Литвинецької філії СТОВ ім.Шевченка, що містить протоколи вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устаткування, протоколи випробування трансформатора потужностей 400 кВА, протоколи випробування трансформатора масла на електричну міцність, протоколи огляду і перевірки запобіжників, протоколи на ревізію вимикача навантаження ВНПР-10-630-203УЗ, протоколи на будівництво роз'єднувача РВ 10/630 і т.д.

Як вбачається з акту державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 01.03.2012 р. № 1110/23-04/37264388 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт» (код ЄДРПОУ 37264388) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 14.09.2010 по 21.12.2011», товариство з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт» зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві за № 10701020000041196 від 13.09.2010 р.; ідентифікаційний код 37264388; взято на податковий облік державною податкової інспекцією у Печерському районі м. Києва 14.09.2010 р. за № 57354, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.12.2010 р. №100317257, видане державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва, індивідуальний номер 372643826556, анульовано 13.02.2012 р. у зв'язку з відсутністю поставок (а.с. 182).

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарської операції.

Щодо висновків податкового органу про недійсність правочину, вчиненого позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт», суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка подається у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. … Відповідно до статей 215 і 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публік ний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 Цивільного кодексу України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судами попередніх інстанцій фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ТВС Енергостандарт» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. № К/9991/50772/12 (№ 2а-9864/11/2670 - номер справи в судах першої та апеляційної інстанцій).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 р. «Про проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

Надання ж податковому органу всіх документів, передбачених законодавством про оподаткування, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування) є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не доведе і не встановить, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах жодних доказів в підтвердження необґрунтованості заявлених платником податків вимог про надання податкової вигоди, в тому числі щодо безтоварності операцій чи одержання доходу за рахунок податкової вигоди, зокрема, відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, ні під час складання акту перевірки, покладеного в основу оскаржуваних в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, ні під час розгляду справи по суті не надано.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, а отже не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Податковий орган, в свою чергу, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 12.07.2012 року №0003192301 та №0003202301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Енергостандарт-2» 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 72 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 22.02.2013 року.

СудЧеркаський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення18.02.2013
Оприлюднено11.03.2013
Номер документу29797108
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а/2370/4743/2012

Ухвала від 31.01.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.І. Орленко

Ухвала від 13.02.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.І. Орленко

Ухвала від 04.01.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.І. Орленко

Ухвала від 19.06.2013

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Гром Л.М.

Постанова від 18.02.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.І. Орленко

Ухвала від 13.12.2012

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.І. Орленко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні