Рішення

від 04.03.2013 по справі 5017/2277/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2013 р.Справа № 5017/2277/2012

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АНКО-АГРОТРЕЙД";

про стягнення 138 260 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 (за договором).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ : 02.08.2012р. за вх. №3452/2012 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНКО-АГРОТРЕЙД" (далі - Відповідач) 138 260,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2012 року було призначено по справі № 5017/2277/2012 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

21.02.2013 року провадження по справі № 5017/2277/2012 було поновлено та призначено до розгляду.

Позивач на позовних вимогах наполягає, надаючи уточнення позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні від 04.03.2013 року не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 03.07.2012 року Ухвалою суду від 13.06.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Згідно п. 1 Договору купівлі-продажу №25/11/11-1 від 25.11.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "АНКО-АГРОТРЕЙД" зобов'язалося продати гірчицю білу, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - прийняти та оплатити зазначений товар на умовах, що визначені Договором.

Згідно виставленим рахункам, позивач платіжними дорученнями перерахував відповідачу кошти за товар в кількості 66 тонн за ціною 6 200,00 грн., за тонну, на загальну суму 409 200,00 грн. (ПДВ 68 200,00 грн.).

Відповідачем було частково відвантажено товар в кількості 43 700 кг на суму 270 940,00 грн.

На час звернення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду з позовною заявою, відповідач не виконав зобов'язання за Договором, щодо відвантаження товару, тому позивач стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АНКО-АГРОТРЕЙД" з 21.12.2011 року незаконно користувався коштами позивача в сумі 138 260,00 грн.

Таким чином, станом на час подачі позову, позивач просив суд стягнути з відповідача 138 260,00 грн. основного боргу та сплату судового збору - 2 765,20 грн.

19.09.2012 року за вх. №28732/2012 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "АНКО-АГРОТРЕЙД" було подано до суду клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

У вищезазначеному клопотанні відповідач пояснив що, Договір купівлі-продажу №25/11/11-1 від 25.11.2011 року не підписувався директором ТОВ "АНКО-АГРОТРЕЙД" - Мусуріним В.О., а був підписаний іншою особою, з наслідуванням підпису директора товариства.

Встановлення особи, яка підписала вищезазначений договір має дуже важливе зна чення, оскільки від того хто саме виконав підпис на договорі між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "АНКО-АГРОТРЕЙД" залежить відповідь щодо чинності зазначеного договору та наявно сті підстав для задоволення позовних вимог. Що в свою чергу надасть суду можливість для правильного вирішення справи по суті.

28.09.2012 року у судовому засіданні клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи та зупинення провадження по справі судом було задоволено, а справу №5017/2277/2012 направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

19.02.2013 року за вх. №5851/2013 господарський суд Одеської області одержав повідомлення від Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз про виконання та проведення судової почеркознавчої експертизи за господарською справою №5017/2277/2012, тому 21.02.2013 року провадження по справі було поновлено та призначено справу до розгляду.

04.03.2013 року за вх. №7227/2013 позивач надав суду додаткові пояснення по справі, відповідно до яких, підтримує позовні вимоги та уточнює їх, згідно заяви про збільшення позивних вимог, де просить суд стягнути з відповідача основний борг та 3% річних у розмірі 4 943,27 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі вищезазначеного договору, є господарськими зобов'язаннями, тому згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватись відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбаченим Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом Одеської області, 25 листопада 2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АНКО-АГРОТРЕЙД" - Продавцем був укладений договір купівлі-продажу №25/11/11-1.

Згідно умов укладеного договору, а саме п. 1. визначено, що продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити гірчицю білу (надалі Товар).

На виконання умов цього договору, згідно виставленого рахунку № 9 від 30.11.2011 року (аркуш справи 9), позивач платіжними дорученнями № 227 від 01.12.2011 року та №229 від 05.12.2011 року (аркуш справи 11-12) перерахував відповідачу кошти за товар в кількості 66 тонн за ціною 6 200,00 грн. за тонну (п. 2 договору) на загальну суму 409 200,00 грн. (у тому числі ПДВ 68 200,00 грн.).

Сторони також домовились, що оплата та відвантаження товару буде здійснюватись за цілісні партії, що є кратні 22 тоннам.

Відповідно до п. 3 договору, відповідач зобов'язаний був відвантажити товар в період з 30.11.2011р. по 20.12.2011р.

02.12.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АНКО-АГРОТРЕЙД" частково відвантажило позивачу товар в кількості 43 700 кг на суму 270 940,00 грн.

Відповідач не належним чином виконував умови укладеного договору купівлі-продажу, внаслідок чого у нього станом на час подання позову утворилася заборгованість у розмірі 138 260,00 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог, та згідно з яким, розмір 3% річних, що нараховані відповідачу на період з 21.12.2011р. по 27.02.2013р., становить 4 943,27 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Однак, під час розгляду справи №5017/2277/2012 відповідачем було заявлено, що Договір купівлі-продажу №25/11/11-1 від 25.11.2011 року не підписувався директором ТОВ "АНКО-АГРОТРЕЙД" - Мусуріним В.О., а був підписаний іншою особою, з наслідуванням підпису директора товариства, що на його думку має дуже важливе зна чення, оскільки від того хто саме виконав підпис на договорі між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "АНКО-АГРОТРЕЙД" залежить відповідь щодо чинності зазначеного договору та наявно сті підстав для задоволення позовних вимог.

Проте, не дивлячи на той факт, що предметом позову не є визнання чинності або не чинності спірного договору, суд пояснює наступне.

На вимогу відповідача, а саме клопотання від 19.09.2012 року, судом було призначено та проведено судову почеркознавчу експертизу для встановлення ким саме було зроблено підпис відповідача у договорі купівлі-продажу від 25.11.2011 року.

Відповідно до Висновку №8817/02 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи №5017/2277/2012, складеного 11.02.2013 року та отриманого судом 19.02.2013 року за вх. №5851/2013, було встановлено, що підпис від імені Мусуріна В.О. у наданому на експертизу договорі (білої гірчиці) №25/11/11-1 від 25.11.2011 року, укладеному між сторонами по справі, виконаний не самим Мусуріним Володимиром Олександровичем, а іншою особою.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Посилання відповідача, як на підставу визнання договору недійсним, щодо підписання спірної угоди не директором підприємства продавця Мусуріним Володимиром Олександровичем, а іншою особою, господарським судом не приймається, з огляду на наступне.

В силу Роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.1999 року за № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" передбачено, припущення про те, що сторона з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або її керівника на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження, тоді як відповідачем таких дій здійснено не було.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а в ході розгляду справи встановлено, що договір укладено з додержанням вимог до письмової форми правочину, які визначені ст. 207 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання взятих сторонами на себе договірних зобов'язань, продавцем 30.11.2011 року було виставлено рахунок №9 для здійснення оплати за товар, який покупцем було оплачено відповідними платіжними дорученнями, що насамперед свідчить про схвалення сторонами у справі спірного правочину.

За умовами п. 9.2. Роз'яснення ВГС України передбачено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

У такому випадку твердження щодо недійсності угоди з мотивів відсутності підпису керівника підприємства на укладення угоди задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні від 19.09.2012 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій судом було відмовлено.

Згідно ст. 7 ЗУ „Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

З огляду на викладене, судовий збір у розмірі 1 609 /одна тисяча шістсот дев'ять/ грн. 50 коп., сплачений за платіжним дорученням №176 від 14 вересня 2012 року підляє повернення позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНКО-АГРОТРЕЙД" (65088, Одеська область, м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога, буд. 92/94, кімната 504, код ЄДРПОУ 37222531, р/р 26007312048701 у ПАТ „Південний", м. Одеса, МФО 328209) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ „Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) 138 260,00 грн. - основного боргу; 4 943,27 грн. - 3% річних; 2 864,07 грн. - судового збору.

3. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ „Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) з Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011) судовий збір у розмірі 1 609 /одна тисяча шістсот дев'ять/ грн. 50 коп., сплачений за платіжним дорученням №176 від 14 вересня 2012 року.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 05 березня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.