Рішення

від 26.02.2013 по справі 911/92/06/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2013 р. Справа № 911/92/06/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної фінансової інспекції у Київській області до Закритого акціонерного товариства "Будівельно-виробнича компанія "Метро" та Виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання недійсною додаткової угоди,

за участю представників:

прокурора: Сазонова С.В. (посв. № 07176 від 02.10.2012),

позивача: Козлова Ю.М. (дов. № 30 від 08.08.2012),

відповідача 1.: Григоренко О.С. (дов. б/н б/д),

відповідача 2.: не з'явися.

СУТЬ СПОРУ:

У січні 2013 року Заступника Фастівського міжрайонного прокурора (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної фінансової інспекції у Київській області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Будівельно-виробнича компанія "Метро" (далі - відповідач 1.) та Виконавчого комітету Фастівської міської ради (далі - відповідач 1.) про визнання недійсною додаткової угоди.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що зміст укладеної 01.09.2010 додаткової угоди до договору № 04-07/10/08 від 01.07.2010 суперечить статтям 4, 10, 203 Цивільного кодексу України а тому підлягає визнанню недійсною на підставі статті 203 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2013 порушено провадження у справі № 911/92/06/13-г та призначено її до розгляду на 29.01.2013.

29.01.2013 через загальний відділ Господарського суду Київської області від відповідача 2. надійшов відзив на позовну заяву в якому він просить відмовити Заступнику Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної фінансової інспекції у Київській області до Закритого акціонерного товариства "Будівельно-виробнича компанія "Метро" та Виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання недійсною додаткової угоди з підстав, викладених у цьому відзиві.

Відповідачем 2. подано клопотання про розгляд справи без участі його представника, а рішення винести на розсуд суду.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 29.01.2013 представників прокуратури та відповідача 2, неподанням прокуратурою та сторонами витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 12.02.2013.

Ухвалою Господарського суду Київської області 12.02.2013 розгляд справи відкладено на 26.02.2013 з підстав, визначених статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.02.2013 представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач 1. проти позовних вимог заперечив з тих же підстав, що викладені ним у відзиві від 29.01.2013.

Окрім того, подані сторонами клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів судом було задоволено.

Відповідач 2. свого представника в судове засідання 26.02.2013 не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи він був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомленими про судове засідання та те, що реалізація норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також пункт 4 частини третьої 3 статті 129 Конституції України , який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача 2., так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

Контрольно-ревізійним відділом в м. Фастів і Фастівському районі Контрольно-ревізійного управління в Київській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Фастівської міської ради за період з 01.08.2009 по 01.06.2011.

За результатом ревізії складено акт від 26.09.2011 № 30-31/50 в якому зазначено:

засіданням тендерного комітету Фастівської міської ради від 01.06.2010 затверджено тендерну документацію для учасників щодо підготовки тендерних пропозицій до участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю робіт з поточного ремонту автомобільних робіт, про що викладено у протоколі № 3 засіданням тендерного комітету Фастівської міської ради.

засіданням тендерного комітету Фастівської міської ради від 21.06.2010 проведено розкриття тендерної пропозиції п'яти учасників, про що викладено у протоколі № 5 засіданням тендерного комітету Фастівської міської ради.

засіданням тендерного комітету Фастівської міської ради від 22.06.2010 проведено оцінку тендерних пропозицій та визначено переможця у процедурі відкритих торгів на закупівлю робіт з поточного ремонту автомобільних робіт, про що викладено у протоколі № 6 засіданням тендерного комітету Фастівської міської ради.

За наслідками проведення тендеру на закупівлю робіт з поточного ремонту автомобільних робіт, 22.06.2010 переможцем було визнано пропозицію Закритого акціонерного товариства "Будівельно-виробнича компанія "Метро".

01.07.2010 між Виконавчим комітетом Фастівської міської ради (далі - замовник) та Закритим акціонерним товариством "Будівельно-виробнича компанія "Метро" (далі - виконавець) укладено договір № 04-07/10 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає а виконавець виконує роботи з поточного ремонту автомобільних доріг (вул. Шевченка, вул. Героїв Прикордонників, вул. Радянська, вул. Інтернаціональна, вул. Семена Палія, вул. Червоноармійська, вул. Незалежності, вул. Гагаріна, вул. Героїв Танкістів, вул. Горького, вул. Садова).

Умовами договору передбачено, що

вартість робіт, які підлягають виконанню, згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною цього договору, складає 635 065 грн, у тому числі ПДВ - 105844,17 грн (п. 2.1.);

розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України за фактом виконання (п. 2.5.).

01.09.2010 між Виконавчим комітетом Фастівської міської ради та Закритим акціонерним товариством "Будівельно-виробнича компанія "Метро" укладено додаткову угоду до договору № 04-07/10/08 від 01.07.2010.

Предметом додаткової угоди є внесення зміни до п. 2.1. договору "Вартість робіт та порядок розрахунків" щодо вартості робіт, які підлягають виконанню, згідно договірної ціни,

Таким чином, вартість робіт, які підлягають виконанню, згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною цього договору, складає складає 730324,75 грн, у тому числі ПДВ - 121720,79 грн.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист інтересів держави, звертаючись до суду прокурор у позові зазначив, що зміна вартості ремонтних робіт в сторону збільшення на 95259,75 грн суперечить нормам Закону України "Про здійснення державних закупівель" (п. 10 ст. 22, п. 5 ст. 40) та п. 84 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 17.10.2008 № 921.

При цьому відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позивач самостійно визначає у позовній заяві як предмет поданого позову (матеріально - правову вимогу) так і підстави позову (обставини, яким позивач їх обґрунтовую).

Предмет позову це конкретна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Згідно зі ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією із форм представництва є звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.

Рішенням Конституційного Суду України № З-рп/99 від 08.04.99 про офіційне тлумачення ст. 2 ГПК України визначено, що прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Предметом даного спору є вимога Заступника Фастівського міжрайонного прокурора визнати недійсним додаткову угоду, укладену 01.09.2010 між Виконавчим комітетом Фастівської міської ради та Закритим акціонерним товариством "Будівельно-виробнича компанія "Метро" укладено додаткову угоду до договору № 04-07/10/08 від 01.07.2010.

Враховуючи характер та специфіку спору суд дійшов висновку, що для правильного вирішення спору, суду необхідно встановити наявність фактів порушення прав та законних інтересів держави, яке виразилося у зміні вартості ремонтних робіт в сторону збільшення.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України докази є будь-які фактичні данні, на підстав яких господарський суд у визначеному законі порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, зокрема таким є письмові докази.

Враховуючи вищенаведене, прокурор повинен довести факт який свідчив би, що вказане прокурором збільшення відбулося в супереч вимогам закону.

Аналіз спірних правовідносини які склалися між сторонами свідчить, що вони безпосередньо стосуються використання державних коштів на закупівлю робіт з поточного ремонту автомобільних доріг.

До зазначених правовідносин застосовуються, зокрема Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 17.10.2008 № 921.

Так, відповідно до вимог пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 17.10.2008 № 921 передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами , крім коригування ціни договору підряду в будівництві відповідно до будівельних норм.

Однак, як вбачається з підписаної додаткової угоди від 01.09.2010 (п. 1) її сторонами були змінені умови договору № 04-07/10/08 від 01.07.2010 щодо вартості робіт, тобто вартість робіт значно збільшилась.

Водночас, вищенаведена норма закону (п. 84 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 17.10.2008 № 921) визначає випадок за яким істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після підписання договору. Це коригування ціни договору підряду в будівництві відповідно до будівельних норм.

Проте, доказів того, що сторони провели коригування ціни договору відповідно до будівельних норм так само, як і існування самих підстав для такого коригування відповідачем не доведено.

Посилання відповідача у своєму відзиві на відсутність у п. 84 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України заборони на збільшення ціни за договором не заслуговує на увагу з підстав, про які суд зазначив вище. Відтак, заперечення відповідача суд розцінює як такими, що зводяться до переоцінки доказів та підміну понять.

Таким чином, суд дійшов висновку, що додаткова угода укладена в порушення п. 84 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 17.10.2008 № 921.

Крім того, умовами п. 7.1. договору передбачено, що умови договору не повинні змінюватися, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Разом з тим, посилання відповідача на п. 2.3. договору № 04-07/10 на виконання робіт по поточному ремонту автомобільних доріг від 01.07.2010, за яким визначені випадки зміни договірної ціни: при внесені замовником змін до обсягів і складу послуг; при зміні за рішенням замовника або з його вини строків будівництва; при істотних відмінностях фактичних умов виробництва від проектної документації, передбачити які при погодженні договірної ціни виконавець не міг, також суд вважає необґрунтованими, оскільки жодних доказів наявності вказаних випадків відповідач не надав.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства ; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Отже, з наведених норм закону випливає, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

При цьому, статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Однак, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами».

Дослідивши умови укладеної сторонами додаткової угоди та враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсною додаткової угоди до договору № 04-07/10 від 01.07.2010, укладеної 01.09.2010 між Закритим акціонерним товариством "Будівельно-виробнича компанія "Метро" та Виконавчим комітетом Фастівської міської ради підтверджується наявними в матеріалах справи документами, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду від 01.09.2010 до договору № 04-07/10 від 01.07.2010, укладену між Закритим акціонерним товариством "Будівельно-виробнича компанія "Метро" (код ЄДРПОУ 19027409) та Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 04054926).

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Будівельно-виробнича компанія "Метро" (код ЄДРПОУ 19027409) в доход Державного бюджету України 573,50 грн судового збору.

4. Стягнути з Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 04054926) в доход Державного бюджету України 573,50 грн судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Черногуз А.Ф.