Постанова

від 01.03.2013 по справі 5023/5303/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа № 5023/5303/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Худякова Н.О., дов. б/н від 09.01.2013 року

відповідача - Бондаренко О.І., дов. №06-1/11 від 02.01.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №404Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2013 року у справі № 5023/5303/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар"їнське", м. Харків,

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Комерційний Банк "Базис" , м. Харків,

про розірвання договорів застави

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Мар'їнське", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Комерційний Банк "Базис", відповідача, та після уточнення позовних вимог просив суд розірвати укладені сторонами договори застави: № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.01.2013 р. по справі № 5023/5303/12 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено.

Розірвано укладені між ТОВ "Мар'їнське" та ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Базис" договір застави № 5 від 19.09.2011 р., договір застави № 6 від 19.09.2011 р., договір застави № 8 від 30.09.2011 р., договір застави № 9 від 11.10.2011 р., договір застави № 10 від 31.10.2011 р., договір застави № 12 від 28.11.2011 р., договір застави № 11 від 31.10.2011 р., договір застави № 13 від 28.11.2011 р., договір застави № 44-Ф від 30.09.2011 р., договір застави № 42-Ф від 30.09.2011 р., договір застави № 40-Ф від 30.09.2011 р., договір застави № 39-Ф від 30.09.2011 р. Стягнуто з ТОВ "Мар'їнське" на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 11 803,00 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду незаконне, необгрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні всіх обставин справи. Просить рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2013 р. по справі № 5023/5303/12 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

А тому, на думку апелянта, позивач не мав правових підстав для розірвання договорів застави, так як відповідачем не було істотно порушено жодної з умов договорів застави.

Також вказує на те, що відповідно до статті 43 Закону України «Про заставу» у разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості.

При цьому, як вказує апелянт, у вказаній нормі не встановлено обмежень щодо того, що товари повинні бути такі самі, як і ті, що були надані в заставу, та товари повинні бути надані заставодавцем лише тільки за умови їх виробництва на одній виробничій лінії одного цеху або їх постачання лише тільки за одним, конкретним договором. Замінений товар повинен бути лише аналогічним по вартості.

Крім того, звертає увагу на те, що на момент отримання позивачем від відповідача листів вих. №45 від 15.05.2012р., вих. №65 від 12.07.2011 р., вих. №78 від 17.08.2012р. відповідачем, крім пропозиції розірвати договори, на яку банк не міг погодитись, нічого не було надано, зокрема і відповідного висновку про неможливісить видобутку газу із свердловин №6, №8 та будівництва оціночно-експлуатаційної свердловини №22 Мар'їнського газоконденсатного родовища.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 13.02.2013 року на 10:00 год.

У судовому засіданні 13.02.2013 року було оголошено перерву до 12:30 год. 27.02.2013 року.

26.02.2013 року автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду під час повторного авторозподілу апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачу Терещенко О.І.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. у зв"язку із хворобою судді Медуниці О.Є.

Представник позивача у судових засіданнях 13.02.2013 року та 27.02.2013 року підтримав апеляційну скаргу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судових засіданнях 13.02.2013 року та 27.02.2013 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін не тільки у разі істотного порушення договору другою стороною, але і в інших інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, пунктом 2 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України визначено, що право застави припиняється у разі втрати предмета застави.

Також вказує на те, що позивач з геологічних причин втратив можливість в майбутньому набути право власності на предмет застави. При цьому, позивач не може набути право власності на інші аналогічні за вартістю товари в обороті в межах договору про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р., предметом якого є спільна діяльність сторін з промислової експлуатації свердловин № 6, № 8 та будівництва оціночно-експлуатаційної свердловини № 22 Мар'їнського газоконденсатного родовища.

Заслухавши усні пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Між позивачем та відповідачем було укладено наступні договори застави: № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., в забезпечення виконання зобов'язань за векселями іншими суб'єктами господарювання та в забезпечення виконання зобов'язань фізичними особами за кредитними договорами. Предметом договорів застави стали товари в обороті, які стануть власністю позивача - природний газ та газовий конденсат, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР, що розташоване у Валківському районі Харківської області, вартістю згідно з експертною оцінкою, виконаної Українсько-Російською товарною біржею від 01.09.2011 р. Згідно наданого Висновку Українсько-Російської товарної біржі про вартість об'єкта оцінки: природного газу та газового конденсату, об'єктом оцінки є частка ТОВ "Мар'їнське" 99 %: природний газ вартістю 898946613,61 грн. (без ПДВ), газовий конденсат 173981473,47 грн. (без ПДВ).

Відповідно до умов зазначених договорів застави видобуток природного газу та газового конденсату, наданого у заставу регламентується Договором про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р. у новій редакції від 17.07.2007 р., укладеним між позивачем та ТОВ «Енергія-95».

Згідно з пунктом 1.1. договору застави № 5 від 19.09.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 53451 тис. м.3 вартістю у сумі 106881 154,11 грн., в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Україна-Холдинг", код ЄДРПОУ 30426109, за простими процентними векселями у кількості 40 (сорок) штук (серія АА № 0384845, серія АА № 0384846, серія АА № 0384847, серія АА № 0384848, серія АА № 0384850, серія АА № 0384849, серія АА № 0752711, серія АА № 0752712, серія АА № 0752713, серія АА № 0752714, серія АА № 1582002, серія АА № 1582003, серія АА № 1582004, серія АА № 1582005, серія АА № 1582006, серія АА № 1582007, серія АА № 1582008, серія АА № 1582009, серія АА № 1582010, серія АА № 1582011, серія АА № 1582012, серія АА № 1582013, серія АА № 1582014, серія АА № 1582015, серія АА № 1582016, серія АА № 1582141, серія АА № 1582142, серія АА № 1582143, серія АА № 1582144, серія АА № 1582145, серія АА № 1582146, серія АА № 1582147, серія АА № 1583612, серія АА № 1583613, серія АА № 1583614, серія АА № 1583615, серія АА № 1583616, серія АА № 1583618, серія АА № 1583621, серія АА № 1583622) загальною номінальною вартістю 32000000,00 грн., та які знаходяться у власності відповідача.

Відповідно до пункту 1.1. договору застави № 6 від 19.09.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 37508 тис. м.3, вартістю у сумі 75 001371,88 грн., в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Авіста", за простими процентними векселями у кількості 16 (шістнадцять) штук (серія АА № 1582289, серія АА № 1582290, серія АА № 1582291, серія АА № 1582292, серія АА № 1582293, серія АА № 1582294, серія АА № 1582295, серія АА № 1582296, серія АА № 1582297, серія АА № 1582298, серія АА № 1582299, серія АА № 1582300, серія АА № 1583551, серія АА № 1583552, серія АА № 1583553, серія АА № 1583554) загальною номінальною вартістю 15000000,00 грн., які знаходяться у власності відповідача.

Згідно з пунктом 1.1. договору застави № 8 від 30.09.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 20064 тис. м.3, вартістю у сумі 40 120175,04 грн., в забезпечення виконання зобов'язань Приватного акціонерного товариства «Універмаг «Україна», за простим процентним векселем у кількості 1 (одна) штука (серія АА № 2299551) загальною номінальною вартістю 4012000,00 грн., який знаходиться у власності відповідача.

Відповідно до пункту 1.1. договору застави № 9 від 11.10.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 152833 тис м.3, вартістю у сумі 305 606395,13 грн., в забезпечення виконання зобов'язань Приватного акціонерного товариства "Універмаг "Україна", за простим процентним векселем у кількості 1 (одна) штука (серія АА № 2299552) загальною номінальною вартістю 30560438,40 грн., який знаходиться у власності відповідача.

Згідно з пунктом 1.1. договору застави № 10 від 31.10.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 26988 тис м.3, вартістю у сумі 53 965474,68 грн., в забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства «Бонус-Зем», за простим процентним векселем у кількості 1 (одна) штука (серія АА № 2299581) загальною номінальною вартістю 5396369,92 грн., який знаходиться у власності відповідача.

Відповідно до пункту 1.1. договору застави № 11 від 31.10.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - газовий конденсат який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 48366 т., вартістю у сумі 154541 461,50 грн., в забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства "Бонус-Зем", за простим процентним векселем у кількості 1 (одна) штука (серія АА № 2299582) загальною номінальною вартістю 15454045,64 грн., який знаходиться у власності відповідача.

Згідно з пунктом 1.1. договору застави № 12 від 28.11.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 29484 тис м.3, вартістю у сумі 58 956501,24 грн., в забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства "Бонус-Зем", за простими процентними векселями у кількості 3 (три) штуки (серія АА № 2299583, серія АА № 2299584, серія АА № 2299585) загальною номінальною вартістю 5895574,79 грн., які знаходяться у власності відповідача.

Відповідно до пункту 1.1. договору застави № 13 від 28.11.2011 р. позивач передав у заставу, а відповідач прийняв товари в обороті - природний газ, який буде видобуто на Мар'їнському НГКР в об'ємі 62677 тис м.3, вартістю у сумі 125329555,97 грн., в забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства «Вазус», за простим процентним векселем у кількості 1 (одна) штука (серія АА № 2299651) загальною номінальною вартістю 23007 561,64 грн., який знаходиться у власності відповідача.

Згідно з пунктом 6.1. договорів застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., договір вступає в силу з дня його підписання та діє до повного виконання векселедавцем зобов'язань за векселем. Пунктом 7.3. договорів застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., визначено, що у всьому іншому, що не врегульовано даним договором, сторони керуються діючим законодавством України.

Відповідно до пункту 1.1. договору застави № 39-Ф від 30.09.2011 р. позивач, - майновий поручитель передав, а відповідач прийняв у заставу, на забезпечення виконання зобов'язань боржника (Ковальова Сергія Івановича) в повному обсязі по поверненню кредиту, оплаті відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій і збитків, розмір, термін і умови повернення й оплати яких установлюються кредитним договором № 32/07-ФО від 19.07.2007 р., укладеним між боржником та відповідачем, рухоме майно на умовах "товари в обороті", що стане власністю позивача після укладення вказаного договору, а саме: газ, що буде добутий на Мар'їнському газоконденсатному родовищі в обсязі 15208 тис м.3, вартістю що становить 30410892, 00 грн. Пунктом 2.1. договору застави № 39-Ф від 30.09.2011 р. визначено термін виконання зобов'язання 30.03.2012 р.

Згідно з пунктом 1.1. договору застави № 40-Ф від 30.09.2011 р. позивач, майновий поручитель передав, а відповідач прийняв у заставу, на забезпечення виконання зобов'язань боржника (Ковальова Олександра Івановича) в повному обсязі по поверненню кредиту, оплаті відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій і збитків, розмір, термін і умови повернення й оплати яких установлюються кредитним договором № 19/07-ФО від 21.03.2007 р., укладеним між боржником та відповідачем, рухоме майно на умовах "товари в обороті", що стане власністю позивача після укладення вказаного договору, а саме: газ, що буде добутий на Мар'їнському газоконденсатному родовищі, в обсязі 20004,1 тис м.3, вартістю що становить 40000496,00 грн. Пунктом 2.1. договору застави № 40-Ф від 30.09.2011 р. визначено термін виконання зобов'язання 02.03.2012 р.

Згідно зунктом 1.1. договору застави № 42-Ф від 30.09.2011 р. позивач, майновий поручитель передав, а відповідач прийняв у заставу, на забезпечення виконання зобов'язань боржника (Руденко Михайла Сергійовича) в повному обсязі по поверненню кредиту, оплаті відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій і збитків, розмір, термін і умови повернення й оплати яких установлюються кредитним договором № 54/07-ФО від 03.07.2007 р., укладеним між боржником та відповідачем, рухоме майно на умовах "товари в обороті", що стане власністю позивача після укладення вказаного договору, а саме: газ, що буде добутий на Мар'їнському газоконденсатному родовищі, в обсязі 250,0 тис м.3, вартістю що становить 500000,00 грн. Пунктом 2.1. договору застави № 42-Ф від 30.09.2011 р. визначено термін виконання зобов'язання 02.06.2014 р.

Відповідно до п. 1.1. договору застави № 44-Ф від 30.09.2011 р. позивач, майновий поручитель передав, а відповідач прийняв у заставу, на забезпечення виконання зобов'язань боржника (Сурніна Юрія Вікторовича) в повному обсязі по поверненню кредиту, оплаті відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій і збитків, розмір, термін і умови повернення й оплати яких установлюються кредитним договором № 15/07-ФО від 07.03.2007 р., укладеним між боржником та відповідачем, рухоме майно на умовах "товари в обороті", що стане власністю позивача після укладення вказаного договору, а саме: газ, що буде добутий на Мар'їнському газоконденсатному родовищі, в обсязі 15403,0 тис. м.3, вартістю що становить 30800496,00 грн. Пунктом 2.1. договору застави № 44-Ф від 30.09.2011 р. визначено термін виконання зобов'язання 17.02.2012 р.

Згідно з пунктом 6.1. договорів застави № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., договір вступає в силу з дня його підписання та діє до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором. Також відповідно до п. 6.3. договорів застави № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р. даний договір припиняється у випадках передбачених законодавством України. Пунктом 7.3. договорів застави № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., визначено, що у всьому іншому, що не врегульовано даним договором сторони керуються діючим законодавством України.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 1 Закону України "Про заставу" від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII (далі - Закон України "Про заставу") передбачено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до вимог частини 1 статті 583 Цивільного кодексу України, частини 2 ст. 11 Закону України "Про заставу" заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

З матеріалів справи вбачається, що за спірними договорами застави позивач є майновим поручителем та відповідає перед заставодержателем винятково в межах вартості предмета застави.

Згідно з частинами 1, 2 статті 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Зазначене положення також передбачено статтею 4 Закону України "Про заставу" згідно якої предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Як вбачається зі змісту спірних договорів застави, позивачем було заставлено товари в обороті - природний газ та газовий конденсат, що будуть видобуті на Мар'їнському газоконденсатному родовищі, що розташоване у Валківському районі Харківської області, та які мали стати власністю позивача в майбутньому після укладення договорів застави.

Відповідно до умов зазначених договорів застави видобуток природного газу та газового конденсату регламентується Договором про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р., укладеним між позивачем та ТОВ "Енергія-95", що є власником Спеціального дозволу № 3462 від 15.10.2004 р. на користування надрами Мар'їнського родовища з метою видобування корисних копалин.

Статтею 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про нафту і газ" від 12.07.2001 р. № 2665-ІІІ, у разі, якщо діяльність, пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність, спільне виробництво, виробничу кооперацію, один із учасників цього договору зобов'язаний мати відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 1.1. Договору про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р. (в редакції Додаткової угоди б/н від 01.10.2010 р.), предметом договору є спільна діяльність сторін з промислової експлуатації свердловин № 6, № 8 та будівництва оціночно-експлуатаційної свердловини № 22 Мар'їнського газоконденсатного родовища та промислової розробки Мар'їнського родовища з метою одержання прибутку. Пунктом 9.2. Договору про спільну діяльність передбачено, що договір діє протягом терміну дії Спеціального дозволу № 3462 від 15.10.2004 р. на користування надрами Мар'їнського родовища. Термін дії Спеціального дозволу № 3462 від 15.10.2004 р. складає 20 років.

Згідно з положеннями п.6.1. Договору про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р., внески сторін а також прибутки і майно, створене і придбане в результаті спільної діяльності є їхньою спільною частковою власністю. Частка позивача становить 99 % відповідно до п. 7.5. Договору про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р.

Таким чином, як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, предметом договорів застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., є природний газ та газовий конденсат, що буде видобутий з Мар'їнського газоконденсатного родовища та який стане власністю Позивача в майбутньому в результаті спільної діяльності з промислової експлуатації свердловин № 6, № 8 та будівництва оціночно-експлуатаційної свердловини № 22 Мар'їнського газоконденсатного родовища за Договором про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р.

Відповідно до висновку Украінського науково-дослідного інституту природних газів (УКРНДІГАЗ) від 19.05.2011 р. про неможливість використання свердловини № 6 Мар'їнського родовища для видобування вуглеводнів та з іншою метою, що міститься у матеріалах справи, підтверджено, що в результаті виснаження продуктивного горизонту та обводнення свердловини з серпухівських пластів, які залягають вище, з початку квітня 2011 р. свердловина перейшла до періодичного режиму роботи і з квітня 2011 р. повністю припинила фонтанування. У зв'язку із відсутністю в розрізі свердловини інших перспективних в нафтогазоносному відношенні пластів використання свердловини № 6 для видобування газу, конденсату та нафти у подальшому не є можливим.

Відповідно до висновку Украінського науково-дослідного інституту природних газів (УКРНДІГАЗ) від 24.06.2011 р. про неможливість використання свердловини № 8 Мар'їнського родовища для видобування вуглеводнів та з іншою метою, що міститься у матеріалах справи, підтверджено, що в результаті виснаження продуктивного горизонту, з початку 2011 р. свердловина перейшла до періодичного режиму роботи. 03 червня 2011 р. було розпочато капітальний ремонт свердловини з метою переведення на перспективні пласти серпухівського ярусу. В результаті освоєння отримано приплив пластової води. Через відсутність в розрізі свердловини інших перспективних в нафтогазоносному відношенні пластів, використання свердловини № 8 для видобування газу, конденсату та нафти у подальшому не є можливим.

Крім того, згідно з висновком ПрАТ "Промислово-геофізична компанія Надра" від 11.05.2012 р. по результатах геофізичних досліджень проведених у експлуатаційній свердловині № 22, яка пробурена на Мар'їнській площі, за результатами геофізичних досліджень розрізу експлуатаційної свердловини № 22 виділено 7 водоносних, 11 щільних та ущільнених пластів. Згідно виконаного комплексу ГДС, пласти перспективні у нафтогазоносному відношенні, у розрізі свердловини не були виявлені. 28 серпня 2012 р. Територіальним управлінням державної служби з промислової безпеки, та гірничого нагляду у Харківській області розглянуто матеріали на ліквідацію оціночно-експлуатаційної свердловини № 22 та керуючись "Положенням про порядок ліквідації нафтових, газових та інших свердловин і списання витрат на їх спорудження" було погоджено матеріали на ліквідацію свердловини № 22 Мар'їнського НГКР з геологічних причин.

Також у листі Державної служби геології та надр України від 27.12.2012 р. № 11756/13/12-12 вказано загальну кількість запасів природного газу на Мар'їнському НГКР станом на 01.01.2012 р.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з пунктом 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Також у відповідності до п. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 40 Закону України "Про заставу" встановлено, що предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо.

Позивачем за вказаними договорами застави було заставлено товари в обороті - природний газ та газовий конденсат, що буде добутий з Мар'їнського газоконденсатного родовища та який стане власністю позивача на підставі Договору про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р. Згідно з п. 1.1. Договору про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р. (в редакції Додаткової угоди б/н від 01.10.2010 р.), предметом договору є спільна діяльність сторін з промислової експлуатації свердловин № 6, № 8 та будівництва оціночно-експлуатаційної свердловини № 22 Мар'їнського газоконденсатного родовища та промислової розробки Мар'їнського родовища з метою одержання прибутку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач після укладення договорів застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р. не набув право власності на природний газ та газовий конденсат Мар'їнського газоконденсатного родовища та втратив можливість набути право власності в майбутньому за Договором про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р., оскільки промислова експлуатація свердловин № 6, № 8 Мар'їнського родовища була припинена через відсутність в розрізі свердловин інших перспективних в нафтогазоносному відношенні пластів.

При цьому, за результатами геофізичних досліджень, проведених у експлуатаційній свердловині № 22, яка пробурена на Мар'їнському родовищі, пласти перспективні у нафтогазоносному відношенні також не були виявлені.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про заставу" при заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності.

Таким чином, господарським судом першої інстанції було вірно зазначено про відсутність підстав для набуття позивачем предмета застави в майбутньому.

А тому, позивач з геологічних причин, які не залежать від його волі, втратив можливість набути право власності на предмет застави.

Відповідно до п. 3.1.3. договорів застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., №8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., на позивача покладено обов'язок замінити предмет застави на аналогічний за вартістю у відповідності до положень ст. 43 Закону України «Про заставу», а також у випадку його загибелі, відчуження або у випадку, якщо добування газу (газового конденсату) стане неможливим як по залежним, так і по незалежним від заставодавця причинам.

Відповідно до п. 3.1.3. договорів застави № 39-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., на позивача покладено обов'язок замінити предмет застави на аналогічний, рівний по вартості, відповідно до положень ст. 43 Закону України «Про заставу», а також у випадку його загибелі, вибуття з власності заставодавця іншим чином та/або зменшення його кількості чи вартості.

Зазначені положення договорів не підлягають застосуванню враховуючи наступне:

Згідно з ч. 2 ст. 576 Цивільного кодексу України, предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Зазначене положення також передбачено статтею 4 Закону України «Про заставу», згідно з якою предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом договорів застави стали товари в обороті, які стануть власністю позивача - природний газ та газовий конденсат, який буде видобуто на Мар'їнському газоконденсатному родовищі, що розташоване у Валківському районі Харківської області.

Стаття 40 Закону України «Про заставу" визначає, що при заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності.

Судом першої інстанції було встановлено відсутність підстав для набуття позивачем предмета застави в майбутньому - встановлена відсутність факту виникнення предмету застави за договорами застави, оскільки позивач втратив можливість набути право власності на передбачені в договорах застави природний газ та газовий конденсат, який буде видобуто на Мар'їнському газоконденсатному родовищі.

Пунктами 3.1.3. договорів застави передбачено механізм заміни предмету застави (товарів в обороті) відповідно до положень ст. 43 Закону України «Про заставу» у передбачених випадках:

- у випадку його загибелі,

- відчуження,

- у випадку, якщо добування газу (газового конденсату) стане неможливим як по залежним, так і по незалежним від заставодавця причинам;

- вибуття з власності заставодавця іншим чином,

- зменшення його кількості чи вартості.

Зазначені положення договорів не підлягають застосуванню оскільки ними передбачено механізм заміни предмету застави який вибув із власності заставодавця, а тому судом першої інстанції було вірно встановлено, що предмет застави не виник взагалі.

Матеріалами справи підтверджено, що товари, передбачені в договорі застави, не стали предметом застави та не відчужувалися позивачем, не були фізично знищені, не вибували з власності заставодавця іншим чином.

Статтею 43 Закону України «Про заставу» встановлено загальні умови заміни товарів в обороті: у разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості. При цьому, ст. 40 Закону України «Про заставу" визначено, що предметом застави товарів в обороті можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач не може набути право власності на інші аналогічні за вартістю товари в обороті у зв'язку із тим, що здійснює діяльність виключно в межах договору про спільну діяльність № 10-03/2002 від 16.01.2002 р., предметом якого є спільна діяльність сторін з промислової експлуатації свердловин № 6, № 8 та будівництва оціночно-експлуатаційної свердловини № 22 Мар"їнського газоконденсатного родовища.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із зупиненням видобутку вуглеводнів на Мар'їнському родовищі та відсутністю предмету договорів застави позивачем було направлено відповідачеві листи вих. № 45 від 15.05.2012 р., вих. № 65 від 12.07.2012 р., вих. № 78 від 17.08.2012 р. з пропозицією розірвати договори застави № 5 від 19.09.2011 р., № 6 від 19.09.2011 р., № 8 від 30.09.2011 р., № 9 від 11.10.2011 р., № 10 від 31.10.2011 р., № 11 від 31.10.2011 р., № 12 від 28.11.2011 р., № 13 від 28.11.2011 р., № 44-Ф від 30.09.2011 р., № 42-Ф від 30.09.2011 р., № 40-Ф від 30.09.2011 р., № 39-Ф від 30.09.2011 р.

При цьому, відповіді позивачем на зазначені листи від позивача отримано не було.

Згідно з частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, як вже зазначалося вище, пунктом 2 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України визначено, що право застави припиняється у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави.

Отже, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Відповідач апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

А тому, на думку апелянта, позивач не мав правових підстав для розірвання договорів застави, так як відповідачем не було істотно порушено жодної з умов договорів застави.

Однак, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, так як зі змісту частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України випливає, що підставою для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін може бути не лише істотне порушення договору другою стороною, а й інші випадки, встановлені договором або законом.

При цьому, пунктом 2 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України визначено, що право застави припиняється у разі втрати предмета застави, що є тим іншим випадком в розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Також апелянт в апеляційній скарзі вказує на те, що відповідно до статті 43 Закону України «Про заставу» у разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості.

При цьому, як вказує апелянт, у вкзаній нормі не встановлено обмежень щодо того, що товари повинні бути такі самі, як і ті, що були надані в заставу, та товари повинні бути надані Заставодавцем лише тільки за умови їх виробництва на однієї виробничій лінії одного цеху або їх постачання лише тільки за одним, конкретним договором. Замінений товар повинен бути лише аналогічним по вартості.

Однак, колегія суддів не може погодитись із такими твердженнями відповідача, оскільки, як вже зазначалося вище, товари, передбачені в договорах застави, не стали предметом застави взагалі, не відчужувалися позивачем, так як він не набував на них права власності, не були фізично знищені та не вибували з власності заставодавця іншим чином .

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що на момент отримання позивачем від відповідача листів вих. №45 від 15.05.2012р., вих. №65 від 12.07.2011 р., вих. №78 від 17.08.2012р. відповідачем, крім пропозиції розірвати договори, на яку банк не міг погодитись, нічого не було надано, зокрема і відповідного висновку про неможливісить видобутку газу із свердловин №6, №8 та будівництва оціночно-експлуатаційної свердловини №22 Мар'їнського газоконденсатного родовища.

Однак, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, так як чинним законодавством України не передбачено обов"язку сторони при надсиланні іншій стороні пропозиції про розірвання договору додавати до такої пропозиції всі документи на підтвердження викладених у ній обставин.

При цьому, слід зазначити, що в листах №45 від 15.05.2012р., вих. №65 від 12.07.2011 р., вих. №78 від 17.08.2012р. було чітко вказано підстави для розірвання српірних договорів застави - відсутність припливу вуглеводнів, після проведення ліквідаційних робіт на свердловинах Мар'їнського газоконденсатного родовища.

До того ж, відповідач впродовж встановленого строку для надання відповіді на пропозиції розірвати договір обгрунтованих доводів, які б містили спростовання викладених у пропозиції обставини, позивачеві не надав.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2013 р. по справі № 5023/5303/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 01.03.2013 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Тихий П.В.