Постанова

від 21.02.2013 по справі 2а-13253/12/0170/3

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2013 р. Справа №2а-13253/12/0170/3

(10:44) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Племзавод "Кримський"

до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища

за участю Сімферопольської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері

про визнання протиправним п.1 припису, дій

за участю представників сторін:

від позивача - Османов Е.Р., дов.,

від відповідача - Гончаров В.М., дов.,

від прокуратури - Радунцев Д.В., посвідчення

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Племзавод "Кримський" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, в якому просить визнати протиправним та незаконним п. 1 припису від 17.09.12р. №93 та скасувати його; визнати протиправними та незаконними дії зі складання розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на підстави, викладені в позовній заяві, зазначаючи при цьому на положення ст. 23 Кодексу України "Про надра", ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідач проти позову заперечував з підстав, вказаних в запереченнях на позов, зокрема, відповідно до ст. 23 Кодексу України "Про надра" позивачу необхідно отримати спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр в порядку, передбаченому Постановою КМУ № 615; наказ про проведення позапланової перевірки позивача № 577 від 14.09.2012р. прийнятий на виконання вимоги прокурора, у зв'язку з чим на відповідача не поширюються правила та обмеження проведення позапланових перевірок, які встановлені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

Представник прокуратури у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до яких визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Публічне акціонерне товариство "Племзавод Кримський" є юридичною особою, ЄДРПОУ 00852571, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.07.2011р.

На підставі наказу Республіканського комітету АР Крим з охорони з охорони навколишнього природного середовища від 14.09.2012р. № 577 17.09.2012р. була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Племзавод "Кримський", за результатами якої складений акт від 17.09.2012р., на адресу ПАТ "Племзавод "Кримський" винесено припис № 93 від 17.092012р., згідно п. 1 якого підприємству приписано оформити необхідну документацію та отримати дозвіл на користування надрами невідкладно.

Згідно з актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Племзавод "Кримський" від 17.09.2012р. підприємство є первинним водокористувачем в частині забору артезіанської води; паспорти на свердловини надані; на момент проведення перевірці в робочому стані працювала одна свердловина № 3947; до встановлення водоміру електричний лічильник був об'єднаний з фермою; наданий дозвіл на спецводокористування № 36 від 04.06.2010р.; розрахунок води здійснювався непрямим методом; скидання стокових вод здійснювалось з південної сторони ферми (умивальники, душові, прибирання підсобних приміщень); підготовлена довідка про фактичний об'єм води за період з 08.08.2011р. по 17.09.2012р.; дозвіл на користування ділянкою надр на свердловину № 3947 відсутній, чим порушені ст. 4, ст. 23, ст. 65 Кодексу України "Про надра".

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, що встановлено ст. 49 Водного кодексу України.

Позивач має дозвіл на спеціальне водокористування від 04.06.2010р. серії УКР-КРЫ № 36, яке видано Республіканськім комітетом АР Крим з охорони з охорони навколишнього природного середовища терміном дії з 04.06.2010р. до 01.04.2015р.

Крім цього, при видобуванні прісних підземних вод підприємствам, установам, організаціям і громадянам надра надаються у користування лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, що встановлено ст. 19 Кодексу України "Про надра".

Відповідно до ст. 21 Кодексу України "Про надра" надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Виключення з вищевказаного правила встановлено ст. 23 Кодексу України "Про надра" для землевласників і землекористувачів, які в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу

видобувати для своїх господарських і побутових потреб:

1) корисні копалини місцевого значення,

2) торф загальною глибиною розробки до двох метрів,

3) підземні води для:

- власних

- господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання,

за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу

та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Тобто правило, яке встановлено ст.23 Кодексу України "Про надра", стосується тільки землевласників і землекористувачів.

Згідно з паспортом свердловини № 3947 (планом землекористування з нанесенням місцезнаходження свердловині) вказана свердловина знаходиться на земельної ділянці, яка належить позивачу.

Підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання, віднесені ст. 5 Водного кодексу України до водних об'єктів загальнодержавного значення. Підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання, віднесені ст. 5 Водного кодексу України до водних об'єктів місцевого значення.

Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, що встановлено ст. 6 Кодексу України "Про надра".

Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, який затверджено Постановою КМ України № 827 від 12.12.1994р., до переліку корисних копалин загальнодержавного значення включені наступні види підземних вод: мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові); питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання); технічні; промислові; теплоенергетичні.

Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, що встановлено ст. 6 Кодексу України "Про надра".

Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, який затверджено Постановою КМ України № 827 від 12.12.1994р., до переліку корисних копалин загальнодержавного значення включені наступні види підземних вод: мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові); питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання); технічні; промислові; теплоенергетичні.

При цьому вимога диспозиції ст. 23 Кодексу України "Про надра" щодо місцевого значення корисних копалин не стосується підземних вод. Так, законодавець в ст. 23 Кодексу України "Про надра" виділяє три різноманітних вида корисних копалин:

- корисні копалини місцевого значення,

- торф загальною глибиною розробки до двох метрів (який відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, який затверджено Постановою КМ України № 827 від 12.12.1994р., включений до переліку корисних копалин загальнодержавного значення),

- підземні води.

Тобто, для визначення наявності у землекористувача права без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати та використовувати підземні води критерій віднесення підземних вод до корисних копалин місцевого значення або загальнодержавного значення не має.

Таким чином, вказана норма права підлягає застосуванню до спірних правовідносин, доводи представника прокуратури в даній частині не відповідають вимогам чинного законодавства.

Для виникнення у землекористувача права без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати та використовувати підземні води ст. 23 Кодексу України "Про надра" встановлено вимогу, відповідно до якої вказані корисні копалини особа має видобувати та використовувати для власних потреб, тобто тільки для задоволення потреб землекористувача, що унеможливлює видобування підземних вод для забезпечення потреб третіх осіб.

Перевіркою не встановлено використання позивачем підземних вод не для власних потреб.

Обов'язковими умовами виникнення у землекористувача права без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати та використовувати підземні води ст.23 Кодексу України "Про надра" визначено вид водокористування та обсяг фактичного видобування підземних вод:

землевласники і землекористувачі мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу

видобувати для своїх господарських і побутових потреб

підземні води для:

- власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання,

- за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу

та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Таким чином, види потреб, на які можуть бути використані підземні води, для отримання права видобування та використання надр без спеціальних дозволів та гірничого відводу розширені відносно видів потреб, встановлених для всіх інших корисних копалин: окрім господарських і побутових потреб вони можуть бути використані для нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання. Тобто господарсько-питне водопостачання вказано ст. 23 Кодексу України "Про надра" в якості самостійного відмінного від господарських і побутових потреб виду водокористування.

Відповідач, посилаючись на міждержавний стандарт "ГОСТ 17.1.1.03-86", який затверджений Постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 25.06.1986р. №1778, на міждержавний стандарт "ГОСТ 17.1.1.04-80", який затверджений Постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 31.03.1980р. № 1452, вказує, що до господарсько-побутових потреб не належать лікувальні, курортні, оздоровчі цілі, потреби сільського господарства, промислові (виробничі) потреби, а також багатоцільове водокористування, позивач здійснює використання підземних вод для цілей, які віднесено до сільськогосподарських, тому позивачу необхідно отримати спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр.

Види водокористування, які містить ст. 23 Кодексу України "Про надра", а саме: для господарських і побутових потреб, для нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, не є тотожними видам водокористування по цілям використання вод, які містяться у міждержавному стандарті "ГОСТ 17.1.1.03-86", у міждержавному стандарті "ГОСТ 17.1.1.04-80". Так, міждержавний стандарт "ГОСТ 17.1.1.03-86", міждержавний стандарт "ГОСТ 17.1.1.04-80" містять поняття "господарсько-питні і комунально-побутові потреби населення". Тільки в межах вищевказаного поняття "господарсько-питні потреби" в міждержавному стандарті "ГОСТ 17.1.1.04-80" надається тлумачення відповідної мети водокористування: господарсько-питні потреби - це господарське-питне водопостачання територій житлової забудови та громадських будівель; міських промислових районів, сільськогосподарських районів. Міждержавний стандарт "ГОСТ 17.1.1.04-80" не містить поняття "господарські потреби", містить тільки поняття "господарсько-питні потреби населення", яке має інше значення. Більш того, господарсько-питне водопостачання вказано ст. 23 Кодексу України "Про надра" в якості самостійної відмінної від господарських і побутових потреб мети водокористування.

Таким чином, міждержавний стандарт "ГОСТ 17.1.1.04-80" не містить поняття "господарські потреби", яке вказано в ст. 23 Кодексу України "Про надра" в якості мети водокористування, яка є одною з обов'язкових умов виникнення у землекористувача права без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати та використовувати підземні води.

З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для застосування міждержавного стандарту "ГОСТ 17.1.1.04-80" до спірних правовідносин.

Згідно з клопотанням позивача, яке подавалось для узгодження умов та отримання дозволу на спеціальне водокористування, метою водокористування зі свердловини № 3947 вказано виробництво, тобто виробничі потреби.

Виробничі відносини становлять сферу господарських відносин відповідно до ч. 4 ст.3 Господарського кодексу України. При безпосередньому здійсненні господарської діяльності виникають між суб'єктами господарювання господарсько-виробничі відносини, що встановлено ч. 5 ст. 3 Господарського кодексу України.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності відповідно до ч. 5 ст. 3 Господарського кодексу України.

Під господарською діяльністю у цьому Кодексі згідно з ч. 1 ст. 5 розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським Кодексом та іншими законами відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України. Тобто задоволення потреб підприємства здійснюється шляхом здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності.

Більш того, згідно ст. 152 Господарського кодексу України, якою встановлені права суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, має право використовувати для господарських потреб в установленому законодавством порядку корисні копалини місцевого значення, водні об'єкти, лісові ресурси, що знаходяться на наданій йому земельній ділянці. Тобто вказана норма містить поняття "господарські потреби", аналогічне поняттю, яке містить ст. 23 Кодексу України "Про надра", та пов'язує господарські потреби зі здійсненням господарської діяльності суб'єктом господарювання, під якою згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського кодексу України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва.

Таким чином, господарські потреби мають бути пов'язаними зі здійсненням господарської діяльності, господарсько-виробничими відносинами.

Згідно з паспортом свердловини № 3947 призначення свердловини - для питного та технічного водопостачання.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності позивача визначено розведення великої рогатої худоби, вирощування зернових та технічних культур, виробництво м'яса, надання послуг у рослинництві, що підтверджується довідкою серії АБ № 409682 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 14.17.2011р. Тобто вказані виді діяльності складають господарську діяльність позивача.

Згідно з клопотанням позивача, яке подавалось для узгодження умов та отримання дозволу на спеціальне водокористування, метою водокористування зі свердловини № 3947 вказано виробництво, тобто саме господарські потреби.

Згідно з розрахунком лімітів використання води по ПТ "Племзавод "Кримський", наданим відповідачем та представником прокуратури, мета використання води - виробнича.

Згідно з дозволом на спеціальне водокористування від 04.06.2010р. серії УКР-КРЫ №36 мета водокористування сільгоспводопостачання, тобто відповідно до основних видів господарської діяльності позивача. Згідно з дозволом на спеціальне водокористування від 04.06.2010р. серії УКР-КРЫ № 36 водокористування дозволяється при дотриманні наступних умов, зокрема, забір підземних вод не більш 90,2 тис.куб.м. на рік, 247 куб.м. на добу; ліміт використання на власні потреби 90,2 тис.куб.м. на рік, 247 куб.м. на добу.

Згідно з довідкою від 07.02.2013р. вода зі свердловини № 3947 використовувалась для господарсько-побутових потреб, пов'язаних з господарською діяльністю, а також для побутових і санітарно-гігієнічних потреб персоналу; згідно з вимогами СНіП 2.04.01-85 расход води на побутові потреби за період з серпня 2011р. по вересень 2012р. склав 11,6тис.куб.м.

Водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного об'єкта відповідно до ст. 1 Водного кодексу України.

Відповідно до Закону України "Про внесення зміни до статті 23 Кодексу України про надра щодо видобування підземних вод" від 22.12.2010 № 2849-VI слова і цифри "і прісні підземні води до 20 метрів" замінені словами і цифрами "підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу" та п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві положення" Кабінету Міністрів України доручено у шестимісячний строк розробити та затвердити порядок державного обліку артезіанських свердловин, забезпечення їх засобами виміру видобутих підземних вод та забезпечення державного контролю за дотриманням водокористувачами цього Закону.

Таким чином, під встановленням в ст. 23 Кодексу України "Про надра" умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не може перевищувати 300 кубічних метрів на добу для виникнення у землекористувача права без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати та використовувати підземні води вважається фактичне видобування підземних вод згідно з показниками засобів виміру, якими обладнаний відповідний водозабір.

Таким чином, доводи відповідача стосовно того, що потужність насосу, який знаходиться у свердловині № 3947 для забору підземної води, складає 16 куб.м. на годину, а отже 384 куб.м. на добу (16х24години = 384куб.м. на добу), з урахуванням чого при цілодобової роботі насосу продуктивність водозабору може перевищувати 300куб.м. на добу, яка передбачена ст. 23 Кодексу України «Про надра», не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки має значення фактичне видобування підземних вод, яке підтверджено належним чином.

Згідно довідці № 308 від 17.9.2012р., яка була прийнята до уваги при проведенні перевірки, з 08.8.2011р. по 17.9.2012р. свердловиною № 3947 видобуто 69 тис.куб.м. води.

Вказані дані відповідають даним журналу обліку водоспоживання водовимірювальними приладами та обладнаннями форми № ПОД-11.

Відповідно до пояснень позивача об'єм фактично добутої води складав 168,7 куб.м. на добу: 69000куб.м./409діб (з 08.8.2011р. по 17.9.2012р.) = 168,7куб.м. на добу.

Матеріалами перевірки відповідача не встановлено порушення обсягів видобування підземних вод за перевіряємий період.

Таким чином, обсяг фактичного видобування підземних вод позивачем зі свердловини № 3947 за перевіряємий період не перевищував 300 кубічних метрів на добу.

Враховуючи викладене, позивач використовував підземні води з свердловини №3947 за перевіряємий період (за період 08.08.2011р. по 17.9.2012р.) для власних господарських і побутових потреб в обсязі не більш 300 кубічних метрів на добу, у зв'язку з чим підприємство відповідно до ст. 23 Кодексу України "Про надра" мало право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати та використовувати підземні води з вказаної свердловини, відсутні правові підстави для отримання позивачем відповідно до п. 1 припису від 17.09.2012р. № 93 спеціального дозволу на користування надрами в порядку, передбаченому Постановою КМ України № 615 від 30.05.2011р.

У зв'язку з вищевикладеним, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування п. 1 припису від 17.09.2012р. № 93.

Відповідно до наказу відповідача № 577 від 14.9.2012р. "Про проведення позапланової перевірки" підставою проведення перевірки позивача вказана вимога Сімферопольської міжрайонної прокуратури з нагляду за дотриманням законів у природоохоронній сфері 13.09.201р. від №1736.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-XII в редакції на час проведення перевірки позивача державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

При цьому порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншим законодавством України.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час прокурорського нагляду.

У зв'язку з вищевикладеним, оскільки перевірка позивача проводилась під час прокурорського нагляду, на відповідача не поширюються правила та обмеження проведення перевірок, які встановлені нормами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Таким чином, доводи позивача в частині протиправності проведення перевірки, порушенням при проведенні перевірки норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не відповідають вимогам чинного законодавства.

За матеріалами позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Племзавод "Кримський" (акт від 17.09.2012р.) був складений розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів ПАТ "Племзавод "Кримський".

Відповідно до п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. № 767/16783, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн., здійснюється за формулою:

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3;

Тар - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

При розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів ПАТ "Племзавод "Кримський" за період з 08.08.2011р. по 17.09.2012р. W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів - був вказаний 69000кум.м., тобто весь об'єм води, який був вказаний позивачем в довідці № 308 від 17.9.2012р., яка була прийнята до уваги при проведенні перевірки, видобутої з 08.8.2011р. по 17.9.2012р. зі свердловини №3947. Вказаний розрахунок складений без урахування (не зменшено обсяг води) вказаних в акті перевірки об'ємів використаних підземних вод для умивальників, душових та прибирання підсобних приміщень, тобто для побутових потреб. Тобто при складанні вказаного розрахунку невірно визначений об'єм води з урахуванням того, що перевіркою встановлено використання підземних вод для умивальників, душових та прибирання підсобних приміщень, тобто для побутових потреб.

Більш того, оскільки позивач відповідно до ст. 23 Кодексу України "Про надра" мав право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати та використовувати підземні води з вказаної свердловини, а розрахунок розміру відшкодування збитків складається у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), відсутні правові підстави для складання вказаного розрахунку.

Дії по складанню вищевказаного розрахунку мають своїм правовим наслідком стягнення суми збитків у судовому порядку, у зв'язку з чим мають правові наслідки для позивача.

У зв'язку з вищевикладеним позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні 21.02.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 25.02.2013р.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати протиправним та скасувати п. 1 припису Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища від 17.09.2012р. № 93.

2. Визнати протиправними дії відповідача зі складання розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Публічним акціонерним товариством "Племзавод "Кримський" від 17.09.2012р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Племзавод "Кримський" 2146 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Шкляр Т.О.