Постанова

від 04.02.2013 по справі 801/238/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2013 р. (11:30 год.) Справа №801/238/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби

до Комунального підприємства «Керченський комбінат благоустрою»

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача: Абакумова Наталя Валеріївна, довіреність № 589/10/10-0 від 12.03.12р., службове посвідчення серія НОМЕР_2; Воєнна Зарема Нуріївна, довіреність № 11863/10/10-0 від 20.08.12, службове посвідчення серія НОМЕР_3 ;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Керченський комбінат благоустрою» про стягнення 406356,29 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб станом на 13.12.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у порушення норм Податкового кодексу України не сплачена самостійно визначена у податкових рахунках заборгованість з податку на доходи фізичних осіб за період з березня 2010 року по серпень 2012 року сума податку 406356,29 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 08.01.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні 04.02.2013 року підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у відсутність його представника не надсилав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС) є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Керченський комбінат благоустрою» (далі - КП «Керченський комбінат благоустрою») знаходиться на обліку в ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС, про що свідчить довідка від 04.12.2012 року № 15778/17-02/10 (а.с.12).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3. п. 62.1. ст. 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судом встановлено, що КП «Керченський комбінат благоустрою» самостійно подані до ДПІ у м. Керчі АРК ДПС податкові розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них за 1, 2, 3, 4 квартали 2010 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2011 року та 1, 2, 3 квартали 2012 року (а.с.36,-59).

Відповідачем була частково сплачена заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 157299,60 грн.

Судом вставлено, що між ДПІ у м. Керчі АРК ДПС та КП «Керченський комбінат благоустрою» був підписаний Акт звірки розрахунків з бюджетом з податку на доходи фізичних осіб з вересня 2009 року по вересень 2012 року на загальну суму заборгованості 406356,29 грн. (а.с.17-18).

Суд зазначає, що згідно розшифровки податкового боргу КП «Керченський комбінат благоустрою» станом на 13.12.2012 року податковим органом виявлено розбіжності між нарахованим податком з доходів фізичних осіб підприємства у формі 1-ДФ та нарахованим податком з доходів фізичних осіб підприємства по звірці (щомісячно) в загальному розмірі 133617,64 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року у сумі 35291,07 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 43486,77 грн., за 3 квартал 2010 року у сумі -68,75 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 35612,09 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 20382,72 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі -1005,79 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі -80,47 грн. (а.с.22).

На день розгляду справи судом неоплаченою обліковується заборгованість відповідача з податку з доходів фізичних осіб за період з березня 2010 року по серпень 2012 року у загальному розмірі 406356,29 грн., у тому числі: за березень 2010 року в розмірі 12009,94 грн., за квітень 2010 року в розмірі 21092,80 грн., за травень 2010 року в розмірі 22298,33 грн., за червень 2010 року в розмірі 24817,64 грн., за липень 2010 року в розмірі 6506,63 грн., за серпень 2010 року в розмірі 18504,13 грн., за вересень 2010 року в розмірі 20660,54 грн., за жовтень 2010 року в розмірі 18876,74 грн., за листопад 2010 року в розмірі 4721,14 грн., за грудень 2010 року в розмірі 20010,83 грн., за січень 2011 року в розмірі 24268,11 грн., за лютий 2011 року в розмірі 17088,83 грн., за березень 2011 року в розмірі 16422,76 грн., за квітень 2011 року 19819,17 грн., за травень 2011 року 30563,51 грн., за червень 2011 року в розмірі 20869,17 грн., за липень 2011 року в розмірі 20915,25 грн., за серпень 2011 року в розмірі 27043,20 грн., за вересень 2011 року в розмірі 24906,67 грн., за липень 2012 року в розмірі 66,97 грн., за серпень 2012 року в розмірі 18036,64 грн., за вересень 2012 року в розмірі 16857,29 грн., що підтверджується розшифровкою податкового боргу відповідача (а.с.22-23).

Відповідно до підпункту 162.1.3. статті 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Відповідно до п.п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Пунктом 14.1.180. статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що, податковий агент щодо податку з доходів фізичних осіб - це юридична особа (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Підпунктом 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно пп. 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно пп. 168.1.5 п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України у разі коли оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Таким чином, виходячи з системного тлумачення зазначених норм, відповідач був зобов'язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати, виплаченої (нарахованої) найманим працівникам.

Відповідно до п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Зважаючи на те, що порушення податкового законодавства встановлено податковим органом за період з березня 2010 року по серпень 2012 року, суд вважає необхідним застосовувати також норми законодавства, які діяли до 01.01.2011 року.

Підпунктом 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІV встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІV ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Згідно п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків передбачена ст. 127 Податкового кодексу України, відповідно до якої ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Відповідачем самостійно не сплачений податок на доходи фізичних осіб в розмірі 406356,29 грн. за період з березня 2010 року по серпень 2012 року.

Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 406356,29 грн. за період з березня 2010 року по серпень 2012 року.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що податкова вимога, складена за формою, передбаченою нормами ст. ст. 59-60 Податкового кодексу України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 року № 1113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2012 р. за № 1909/22221, податковим органом відповідачу не надсилалась.

З пояснень представника податкового органу вбачається, що таке ненадіслання податкової вимоги обумовлюється підписанням обома сторонами Акту звірки розрахунків з бюджетом з податку на доходи фізичних осіб з вересня 2009 року по вересень 2012 року.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що позивачем було сформовано та надіслано відповідачу вимогу про сплату податків № 16210/10/17-02 від 14.12.2012 року на загальну суму 406356,29 грн., яка була отримана головним бухгалтером відповідача Шуваловою Н.В. (а.с.19).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем узгоджена сума заборгованості по податку з доходів фізичних осіб станом на 13.12.2012 року в розмірі 406356,29 грн., яка на день розгляду справи не змінилась.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив у повному обсязі податковий борг, не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та доказів про сплату податкової заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 406356,29 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Стягнути з рахункових рахунків у банках, відкритих на Комунальне підприємство «Керченський комбінат благоустрою» (ідентифікаційний код 03347879) у дохід місцевого бюджету м. Керчі АР Крим, на р/р 33216800700019 в ГУ ДКС України м. Сімферополь, МФО 824026, код платежу 5311010100, ЄДРПОУ 37978388 - 406356,29 грн. заборгованості з податку на доходи фізичних осіб за період з березня 2010 року по серпень 2012 року.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.