Ухвала

від 28.02.2013 по справі 2а-1887/12/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1887/12/2770

28.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дугаренко О.В.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваклін"- не з'явився,

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби - Головашкіна Олена Андріївна, довіреність № 115/9/10-039 від 18.01.13

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваклін" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М. ) від 11.10.12 по справі № 2а-1887/12/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваклін" (вул. М. Музики, 80,Севастополь,99029)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби (вул. Кулакова 37,Севастополь,99011)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 11 жовтня 2012 року у справі № 2а-1887/12/2770 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваклін» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 11 жовтня 2012 року, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на положення Закону України «Про податок на додану вартість» та Податковий кодекс України та вказує на наявність у нього усіх первинних документів, зокрема, податкових накладних та накладних, що є підставою для віднесення витрат по сплаті ПДВ до складу податкового кредиту. Позивач також посилається на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У судове засідання представник позивача не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи позивач сповіщений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 29415 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7353,75 грн., про що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2012 року за № 0000030221 та збільшенням суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 36769 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 9192,25 грн., про що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2012 року за № 0000040221.

З вказаних повідомлень-рішень вбачається, що вони прийняті на підставі висновків акту ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 11.04.2012 року за № 24/22-1/32294072/1181/10 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «АКВАКЛІН», код за ЄДРПОУ 32294072 по постанові слідчого по СВ ПМ ДПА в Одеській області про призначення документальної позапланової перевірки від 28.07.2011р.» з питань дотримання вимог податкового законодавства України (податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідношеннях з ПП «Кліпертон» (код ЄДРПОУ 37114639) за період діяльності з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року про заниження позивачем об'єкту оподаткування за 2010 рік всього на суму 147075 грн., в т.ч. по податкових періодах: за 9 місяців 2010 року на суму 147075 грн., за 2010 рік (3 квартал 2010 року) на суму 147075 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 36769 грн., в тому числі по податкових періодах: за 9 місяців 2010 року на суму 36769 грн., за 2010 рік (3 квартал 2010 року) на суму 36769 грн. за рахунок формування валових витрат по первинним документам, оформлених від імені ПП «Кліпертон» - по нікчемному правочину та про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2010 року у сумі 29415 грн. за рахунок включення до податкового кредиту у вересні 2010 року податкових накладних, які оформлені від імені ПП «Кліпертон» по нікчемному правочину, на загальну суму 29415 грн.

Таким чином, заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ встановлено податковою інспекцією за 2010 рік, вересень 2010 року у зв'язку із завищенням позивачем суми валових витрат підприємства та податкового кредиту з ПДВ за фінансового-господарськими взаємовідносинами із ПП «Кліпертон».

Судова колегія застосовує до спірних правовідносин норми матеріального права (податкового) законодавства, що діяли під час їх виникнення, а саме: Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закон України «Про податок на додану вартість».

З матеріалів справи вбачається, що підставою для виключення із валових витрат та податкового кредиту позивача сум витрат по фінансово-господарським взаємовідносинам із ПП «Кліпертон» сталися обставини, пов'язані із фіктивним підприємництвом ПП «Кліпертон» з метою несплати податків.

Факт створення та здійснення ПП «Кліпертон» з метою фіктивної діяльності встановлений постановою Київського районного суду м. Одеси від 06.06.2012 року по кримінальній справі № 1512/6466/12 по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 27, 205 ч.2 КК України.

З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_3 згідно рішення № 1 від 24.06.2010 зборів засновників ПП «Кліпертон» із наявністю злочинного умислу було прийнято у склад засновників підприємства та призначено директором ПП «Кліпертон» із правом надання підпису документів підприємства. У подальшому ОСОБА_3 участі у діяльності підприємства не приймала, документи фінансово-господарської діяльності не підписувала, розрахунковим рахунком підприємства не керувала та не розпоряджувалася, грошові кошти з рахунку не знімала. При цьому, ОСОБА_3 не мала наміру здійснювати заявлену у уставі підприємства фінансово-господарську діяльність, а невстановлені особи, використовуючи реквізити ПП «Кліпертон» від імені номінального директора та засновника - ОСОБА_3 здійснювали діяльність, яка полягала у створенні підприємствам-контрагентам умов для зловмисного ухилення від уплати податків шляхом здійснення безтоварних операцій. ОСОБА_3 свою провину у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 27 ч. 5, ст. 205 ч. 2 КК України - пособництво у фіктивному підприємництві суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Кліпертон» з метою прикриття незаконної діяльності визнала, заявила клопотання про застосування до неї ст. 1 п. «ґ» Закону України «Про амністію» та припинення провадження по справі, у зв'язку з чим її було звільнено від кримінальної відповідальності та кримінальна справа - припинена.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та вчинене воно цією особою.

Відповідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту),

Згідно до підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що в податкових накладних ПП «Кліпертон» від 21.09.2010 за № 1599 та від 03.09.2010 за № 1239 (а.с. 39, 40), за якими позивачем було віднесено до податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 29415 грн., ОСОБА_3 зазначена як особа, що склала податкову накладну та її підписала. Враховуючи обставини, встановлені постановою Київського районного суду м. Одеси від 06.06.2012 по кримінальній справі № 1512/6466/12, судова колегія вважає, що незважаючи на наявність у позивача вказаних податкових накладних ПП «Кліпертон», податкові накладні не можуть бути підставою для віднесення зазначених у них сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Не можуть бути також підставою документи ПП «Кліпертон» для віднесення відповідних сум до витрат ТОВ «Акваклін» у зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №334).

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у пункті 1.32 статті 1 цього Закону, а саме: "будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи".

Згідно із абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З акту перевірки вбачається, що ОСОБА_3 займала посаду як директора ПП «Кліпертон» так й його бухгалтера. При цьому, згідно звіту по комунальному податку за 3 квартал 2010 року кількість працюючих на підприємстві - 1 особа.

Тобто ОСОБА_3 значилася у 3 кварталі 2010 року єдиною працюючою особою ПП «Кліпертон». На видаткових накладних за № 1599 від 21.09.2010 року та за № 1239 від 03.09.2010 року не вказано прізвище особи, що підписала ці видаткові накладні від імені ПП «Кліпертон», тому враховуючи, що ОСОБА_3 у 3 кварталі 2010 року була єдиною посадовою особою ПП «Кліпертон», а постановою Київського районного суду м. Одеси у рамках кримінальної справи було встановлено, що ОСОБА_3 участі у діяльності підприємства не приймала, документи фінансово-господарської діяльності не підписувала, розрахунковим рахунком підприємства не керувала та не розпоряджувалася, грошові кошти з рахунку не знімала та не мала наміру здійснювати заявлену у уставі підприємства фінансово-господарську діяльність, а невстановлені особи, використовуючи реквізити ПП «Кліпертон» від імені номінального директора та засновника - ОСОБА_3 здійснювали діяльність, яка полягала у створенні підприємствам-контрагентам умов для зловмисного ухилення від уплати податків шляхом здійснення безтоварних операцій, то судова колегія вважає, що видаткові накладні ПП «Кліпертон» не можуть бути підставою для віднесення суми 36769 грн. до складу валових витрат ТОВ «Акваклін» за 3 квартал 2010 року, оскільки не є відповідними документами у розумінні вимог абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». До того ж судова колегія зазначає, що видаткові накладні № 1599 та 1239 виписані у одному місяці - вересні 2010 року, але у видатковій накладній № 1599 від 21.09.2010 року зазначено, що ПП «Кліпертон» не є платником податку на прибуток на загальних підставах, а в видатковій накладній № 1239 від 03.09.2010 року вказано, що ПП «Кліпертон» є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Правова оцінка, яку надав суд першої інстанції спірним правовідносинам у справі, ґрунтується на ретельному дослідженні фактичних обставин справи та правильному застосуванні норм матеріального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваклін" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.10.12 по справі № 2а-1887/12/2770 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.10.12 по справі № 2а-1887/12/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська