Рішення

від 05.03.2013 по справі 21/168-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. cправа № 21/168-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Консорціуму «Військово-будівельна індустрія», м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 79 983,85 гривень

за участю представників:

від позивача: Каленюк Д.А. (довіреність №22/8/12 від 22.08.2012р.)

від відповідача: ОСОБА_1 (особисто)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.12.2012р. Консорціум «Військово-будівельна індустрія» (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1./відповідач) про стягнення 79 983,85 грн., з яких: 71 325,09 грн. заборгованості за договором №1у/10 від 16.07.2010р., 5 232,46 грн. пені, 3 259,68 грн. 3% річних та 166,62 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2012р. порушено провадження у справі №21/168-12 та призначено справу до розгляду на 15.01.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2013р. було відкладено на 29.01.2013р.

В судових засіданнях 29.01.2013р. та 12.02.2013р. оголошувалась перерва до 12.02.2013р. та 05.03.2013р. відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2010р. між Консорціумом «Військово-будівельна індустрія» (далі-підприємство) та ФОП ОСОБА_1 (далі-фірма) укладено договір про надання послуг №1у-10 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 2.15 та 6.1-6.2 Договору передбачено, що предметом даного договору являється надання підприємством послуг по прийманню, зберіганню, обліку, відвантаженню товарно-матеріальних цінностей, які належать фірмі, а також надання послуг по зберіганню автомобільного транспорту фірми.

Фірма зобов'язується щомісячно виконувати оплату послуг по зберіганню за поточний місяць, а оплату інших послуг - після їх надання та складання акту виконаних робіт на підставі рахунків підприємства.

Даний договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє протягом трьох місяців, а в частині зобов'язань - до повного їх виконання сторонами.

У випадку, якщо за 10 днів до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не виявила бажання припинити його дію, Договір автоматично продовжується на той самий термін.

16.07.2010р. сторонами був підписаний протокол узгодження цін за Договором.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору протягом, зокрема, вересня 2010р.-травня 2011р. позивачем були надані відповідачу послуги зберігання, оренди, комунальні та інші послуги, пов'язані зі зберіганням належного відповідачу майна, загальною вартістю 95 493,25 грн., що підтверджується підписами та відбитками сторін на актах здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- №ОУ-0000418 від 30.09.2010р. на суму 572,69 грн.,

- №ОУ-0000483 від 31.10.2010р. на суму 874,78 грн.,

- №ОУ-0000558 від 30.11.2010р. на суму 1 626,90 грн.,

- №ОУ-0000115 від 28.02.2011р. на суму 2 980,92 грн.,

- №ОУ-0000110 від 28.02.2011р. на суму 365,76 грн.,

- №ОУ-0000145 від 31.03.2011р. на суму 33 913,13 грн.,

- №ОУ-0000181 від 31.03.2011р. на суму 365,76 грн.,

- №ОУ-0000182 від 31.03.2011р. на суму 1 982,40 грн.,

- №ОУ-0000225 від 30.04.2011р. на суму 33 913,13 грн.,

- №ОУ-0000259 від 30.04.2011р. на суму 365,76 грн.,

- №ОУ-0000260 від 30.04.2011р. на суму 2 000,64 грн.,

- №ОУ-0000292 від 31.05.2011р. на суму 13 454,44 грн.,

- №ОУ-0000328 від 31.05.2011р. на суму 365,76 грн.,

- №ОУ-0000329 від 31.05.2011р. на суму 2 000,64 грн.,

а також відбитками печатки позивача на актах здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- №ОУ-0000335 від 31.05.2011р. на суму 213,84 грн.,

- №ОУ-0000333 від 31.05.2011р. на суму 496,70 грн. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Факт надання позивачем послуг за Договором згідно актів №ОУ-0000335 від 31.05.2011р., №ОУ-0000333 від 31.05.2011р., у відповідності до наданих суду пояснень відповідача, визнається останнім у повному обсязі.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення підприємством (позивачем) умов Договору.

Натомість, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості послуг зберігання та інших послуг, наданих позивачем за значений період належним чином не виконав, сплативши лише 24 168,16 грн., внаслідок чого за першим утворилось 71 325,09 грн. сукупної заборгованості.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 71 325,09 грн. сукупної заборгованості за Договором, в тому числі:

- 64 030,29 грн. заборгованості по оплаті послуг зберігання згідно актів №ОУ-0000145 від 31.03.2011р., №ОУ-0000225 від 30.04.2011р., №ОУ-0000292 від 31.05.2011р., №ОУ-0000333 від 31.05.2011р.;

- 7 294,80 грн. заборгованості по сплаті оренди, комунальних та інших послуг, пов'язаних зі зберіганням належного відповідачу майна згідно актів №ОУ-0000181 від 31.03.2011р., №ОУ-0000182 від 31.03.2011р., №ОУ-0000259 від 30.04.2011р., №ОУ-0000260 від 30.04.2011р., №ОУ-0000328 від 31.05.2011р., №ОУ-0000329 від 31.05.2011р., №ОУ-0000335 від 31.05.2011р.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами статей 901, 903, 627, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що фірма зобов'язана щомісячно оплачувати підприємству рахунки за надані послуги по зберіганню - протягом 5-ти банківських днів з моменту одержання рахунку підприємства, але не пізніше 10-го числа поточного місяця, за який проводиться оплата. Рахунки за інші послуги оплачуються фірмою протягом 5-ти банківських днів з моменту одержання рахунку підприємства.

З огляду наведеного, споживання відповідачем послуг, що надавались позивачем за Договором протягом спірного періоду без будь-яких зауважень щодо обсягу чи якості наданих послуг свідчить про прийняття останнім таких послуг та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по оплаті вартості наданих послуг у повному обсязі у строки, передбачені Договором.

Посилання ж відповідача на відсутність в нього обов'язку по сплаті 71 325,09 грн. заборгованості за Договором з огляду на оплату зазначеної заборгованості в порядку п. 4.7 Договору, а саме за рахунок вартості майна, переданого на зберігання, судом не приймаються виходячи наступного.

Пунктом 4.7 Договору передбачено, що при несплаті фірмою вартості послуг після закінчення терміну в 30-ть днів з дня одержання рахунку підприємства, майно фірми, яке знаходиться на зберіганні, переходить у власність підприємства і може бути використане підприємством частково або повністю для погашення заборгованості з урахуванням пені та штрафу за прострочку платежів.

Водночас, зі змісту накладних №6-00000001 від 06.06.2011р., №1-558*/ від 09.06.2011р., покладених в основу заперечень проти позову, слідує, що підставою для передачі відповідачем позивачу товару загальною вартістю 113 438,08 грн. за зазначеними накладними є договір №04/07 від 27.01.2007р., у той час як спірні правовідносини в межах даного спору у сторін виникли на підставі договору про надання послуг №1у-10 від 16.07.2010р.

Крім того, актом інвентаризації майна №35/12 від 30.01.2012р. комісією позивача встановлено лише перелік наявного майна на підприємстві, що спростовує посилання відповідача на підтвердження вказаним актом факту проведення між сторонами розрахунків за Договором за рахунок вартості належного останньому майна.

Що ж до посилань відповідача на акт звірки взаєморозрахунків, що підписаний між позивачем та ФОП ОСОБА_3, як особою за рахунок майна якого було частково погашено борг відповідача за Договором, слід зазначати, що акт звірки взаєморозрахунків не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує факт здійснення господарської операції у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.06.2011р. у справі №10/64.

До того ж, покладений в основу заперечень проти позову, лист ФОП ОСОБА_3 до позивача від 15.02.2012р. про погашення боргу відповідача за Договором за рахунок вартості спільного майна ФОП ОСОБА_3 та відповідача, не є належним та допустимим доказом реалізації позивачем права на задоволення власних грошових вимог в порядку п. 4.7 Договором.

Інших доказів, які підтверджували б факт погашення існуючої за Договором заборгованості відповідача за рахунок вартості майна переданого на зберігання суду не надано. До того ж, факт проведення взаєморозрахунків сторін за Договором в порядку п. 4.7 заперечується позивачем.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість наданих позивачем послуг за Договором протягом спірного періоду, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 71 325,09 грн. сукупної заборгованості за Договором підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 5 232,46 грн. пені, нарахованої за періоди:

з 07.05.2012р. по 01.11.2012р. на 16 166,02 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000145 від 31.03.2011р.,

з 07.05.2012р. по 01.11.2012р. на 365,76 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000181 від 31.03.2011р.,

з 07.05.2012р. по 01.11.2012р. на 1 982,40 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000182 від 31.03.2011р.,

з 07.05.2012р. по 01.11.2012р. на 33 913,13 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000225 від 30.04.2011р.,

з 07.05.2012р. по 01.11.2012р. на 365,76 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000259 від 30.04.2011р.,

з 07.05.2012р. по 01.11.2012р. на 2 000,64 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000260 від 30.04.2011р.,

з 07.05.2012р. по 01.11.2012р. на 13 454,44 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000292 від 31.05.2011р.,

з 07.05.2012р. по 01.11.2012р. на 365,76 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000328 від 31.05.2011р.,

з 07.05.2012р. по 01.11.2012р. на 2 000,64 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000329 від 31.05.2011р.,

з 07.05.2012р. по 01.11.2012р. на 213,84 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000335 від 31.05.2011р.,

з 07.05.2012р. по 01.11.2012р. на 496,70 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000333 від 31.05.2011р.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що при відсутності від фірми оплати за зберігання більше як 15 днів після одержання рахунку підприємство має право на одержання пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ із розрахунку простроченої суми з врахуванням індексу інфляції за кожний день прострочки.

З системного аналізу вказаного пункту Договору слідує, що обов'язок відповідача по сплаті пені встановлений лише за порушення строків по оплаті вартості послуг зберігання, а не всіх передбачених Договором платежів, як помилково вважає позивач.

Відтак, оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом виключно за порушення відповідачем строків по оплати вартості послуг зберігання згідно актів №ОУ-0000145 від 31.03.2011р., №ОУ-0000225 від 30.04.2011р., №ОУ-0000292 від 31.05.2011р., №ОУ-0000333 від 31.05.2011р. в межах вказаного позивачем періоду, з урахуванням положень Договору та вимог вищезазначених норм Закону, становить 4 697,31 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частковому у розмірі 4 697,31 грн.

Що ж до вимоги позивача про стягнення пені за порушення відповідачем строків по сплаті оренди, комунальних та інших послуг, пов'язаних зі зберіганням належного відповідачу майна, визначених спірними актами слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Розмір пені, передбачений ст. 1 вищезазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін) (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»).

З огляду наведеного, а також враховуючи той факт, що відповідальність за порушення строків оплати саме оренди, комунальних та інших послуг, пов'язаних зі зберіганням належного відповідачу майна у вигляді пені та її розміри Договором не передбачена, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків по оплаті вартості послуг, визначених актами №ОУ-0000181 від 31.03.2011р., №ОУ-0000182 від 31.03.2011р., №ОУ-0000259 від 30.04.2011р., №ОУ-0000260 від 30.04.2011р., №ОУ-0000328 від 31.05.2011р., №ОУ-0000329 від 31.05.2011р., №ОУ-0000335 від 31.05.2011р. є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.03.2012р. у справі №4/17-3520-2011.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 3 259,68 грн. 3% річних, нарахованих за періоди:

з 31.03.2011р. по 05.11.2012р. на 16 166,02 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000145 від 31.03.2011р.,

з 31.03.2011р. по 05.11.2012р. на 365,76 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000181 від 31.03.2011р.,

з 31.03.2011р. по 05.11.2012р. на 1 982,40 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000182 від 31.03.2011р.,

з 30.04.2011р. по 05.11.2012р. на 33 913,13 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000225 від 30.04.2011р.,

з 30.04.2011р. по 05.11.2012р. на 365,76 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000259 від 30.04.2011р.,

з 30.04.2011р. по 05.11.2012р. на 2 000,64 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000260 від 30.04.2011р.,

з 31.05.2011р. по 05.11.2012р. на 13 454,44 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000292 від 31.05.2011р.,

з 31.05.2011р. по 05.11.2012р. на 365,76 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000328 від 31.05.2011р.,

з 31.05.2011р. по 05.11.2012р. на 2 000,64 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000329 від 31.05.2011р.,

з 31.05.2011р. по 05.11.2012р. на 213,84 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000335 від 31.05.2011р.,

з 31.05.2011р. по 05.11.2012р. на 496,70 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000333 від 31.05.2011р.;

- 166,62 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди:

з 31.03.2011р. по 05.11.2012р. на 16 166,02 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000145 від 31.03.2011р.,

з 31.03.2011р. по 05.11.2012р. на 365,76 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000181 від 31.03.2011р.,

з 31.03.2011р. по 05.11.2012р. на 1 982,40 грн. заборгованості за актом №ОУ-0000182 від 31.03.2011р.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, за порушення відповідачем строків по оплати вартості послуг зберігання згідно актів №ОУ-0000145 від 31.03.2011р., №ОУ-0000225 від 30.04.2011р., №ОУ-0000292 від 31.05.2011р., №ОУ-0000333 від 31.05.2011р. в межах вказаного позивачем періоду, з урахуванням положень Договору та вимог вищезазначених норм Закону, становить 2 930,41 грн. та 145,49 грн. відповідно, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 930,41 грн. та 145,49 грн. відповідно.

Що ж до вимоги позивач про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем строків по сплаті оренди, комунальних та інших послуг, пов'язаних зі зберіганням належного відповідачу майна, визначених спірними актами слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас, у відповідності до п. 3.1 Договору рахунки за інші послуги оплачуються фірмою протягом 5-ти банківських днів з моменту одержання рахунку підприємства, у той час, як доказів отримання відповідачем рахунків на оплату вказаних послуг суду не надано, що унеможливлює встановлення судом моменту (число, місяць, рік) з якого відповідач вважається таким, що прострочив.

З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання позивачем суду доказів, зі місту яких можливо встановити факт прострочки відповідача, як боржника за Договором у розумінні ст. 612 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків по оплаті вартості послуг, визначених актами №ОУ-0000181 від 31.03.2011р., №ОУ-0000182 від 31.03.2011р., №ОУ-0000259 від 30.04.2011р., №ОУ-0000260 від 30.04.2011р., №ОУ-0000328 від 31.05.2011р., №ОУ-0000329 від 31.05.2011р., №ОУ-0000335 від 31.05.2011р. не відповідає вимогам статей 611, 612, 625 ЦК України, а тому задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2012р. у справі №5002-18/273-2011.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 612, 625, 627, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на корить Консорціуму «Військово-будівельна індустрія», м. Київ (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 33629043) 71 325 (сімдесят одну тисячу триста двадцять п'ять) грн. 09 коп. заборгованості, 4 697 (чотири тисячі шістсот дев'яносто сім) грн. 31 коп. пені, 2 930 (дві тисячу дев'ятсот тридцять) грн. 41 коп. 3% річних, 145 (сто сорок п'ять) грн. 49 коп. інфляційних втрат та 1 591 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто одну) грн. 68 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 07.03.2013р.

Суддя В.А. Ярема