Постанова

від 01.03.2013 по справі 802/389/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 березня 2013 р. Справа № 802/389/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Щербатюк Любові Євгеніївни

представників сторін:

позивача: Забарський В.Б. - представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Хмільницький елеватор"

до: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000022200, № 0000032200, № 0000042200 від 17.01.2013р.

ВСТАНОВИВ :

В січні 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство "Хмільницький елеватор" з позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000022200, № 0000032200, № 0000042200 від 17.01.2013р.

Позов мотивовано тим, що Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Хмільницький елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Торгтехсиз" (код ЄДРПОУ 37159565) за період з 15.06.2010р. по 30.06.2012р., наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 1-22-00953295 від 03.01.2013р. На підставі висновків даного акту Хмільницькою ОДПІ Вінницької області ДПС 17.01.2013р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000022200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 1713 грн., № 0000032200, яким збільшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 1014 грн., № 0000042200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 565 грн. Позивач не погоджується з вказаними рішеннями, вважає їх протиправними та просить скасувати, оскільки вони є незаконними, необґрунтованими та безпідставними, не відповідають фактичним обставинам справи, а також такими, що винесені з порушенням норм матеріального права та таких принципів адміністративного провадження як безсторонності, добросовісності, розсудливості та рівності всіх перед законом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви.

Представник відповідача в судові засідання двічі не з'являвся, письмових пояснень з обґрунтуванням причини неявки суду не надавав, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується розпискою про одержання повістки (а.с. 136) телефонограмою (а.с. 157). В судовому засіданні 12.02.2013р. представник відповідач позовні вимоги позивача не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача та свідка, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Хмільницький елеватор" зареєстроване 31.07.1998р. в Хмільницькій районній державній адміністрації Вінницької області, свідоцтво про державну реєстрацію від 31.07.1998р. № 0106, код за ЄДРПОУ 00953295, взято на податковий облік Хмільницькою ОДПІ 03.04.1995р. за № 26, станом на 03.01.2013р. перебуває на обліку в Хмільницькій ОДПІ, являється платником, зокрема, податку на прибуток та податку на додану вартість.

На підставі направлення від 20.12.2012р. № 392, виданого Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією, начальником відділу податкового контролю Хмільницької ОДПІ, радником податкової служби ІІІ рангу Попиком Русланом Юрійовичем, відповідно до отриманої службової записки ВПМ Козятинської ОДПІ № 2690/07-30-02 від 16.10.2012р. та акту позапланової невиїзної перевірки № 2766/2204/37159565 від 12.11.2012р. Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по ПП "Торгтехсиз" (код ЄДРПОУ 37159565) та на виконання наказу Хмільницької ОДПІ № 616 від 20.12.2012р. проведена позапланова виїзна документальна перевірка публічного акціонерного товариства "Хмільницький елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Торгтехсиз" код ЄДРПОУ 37159565, за період з 15.06.2010р. по 30.06.2012р., наслідки якої знайшли своє відображені в акті № 1-22-00953295 від 03.01.2013р.

Позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ПАТ "Хмільницький елеватор", зокрема:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ "Хмільницький елеватор" занижено податок на прибуток в загальні сумі 1713 грн., в т.р., за 1 квартал 2011 року в сумі 707 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 1006 грн.;

- п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ "Хмільницький елеватор" занижено податок на додану вартість в сумі 875 грн., в т.р., за квітень 2011 року в сумі 323 грн., за грудень 2011 року в сумі 552 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі 565 грн., що призвело до завищення по декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року по рядку 23.2 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів" на суму 565 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, позивач надіслав до Хмільницької ОДПІ заперечення № 4 від 08.01.2013р.

15.01.2013р. Хмільницькою ОДПІ Вінницької області ДПС надано висновок за № 46/22 про результати розгляду заперечення, в змісті якого зазначила, що порушення описані у висновку акта від 03.01.2013р. № 1-22-00953295 залишаються без змін.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Хмільницькою ОДПІ Вінницької області ДПС 17.01.2013р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000022200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 1713 грн., № 0000032200, яким збільшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 1014 грн., № 0000042200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 565 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що висновки акту перевірки не обґрунтовані, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті податковим органом в порушення вимог чинного законодавства. При цьому суд виходить із наступного.

Так, перевіряючим в акті встановлено, що перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат при здійсненні ПАТ "Хмільницький елеватор" фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Торгтехсиз" (код ЄДРПОУ 37159565) встановлено їх завищення, за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р., у загальній сумі 2827 грн., у т.р. за 1 квартал 2011 року в сумі 2827 грн., за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р., у загальній сумі 4372 грн., у т.р. за 4 квартал 2011 року в сумі 4372 грн.

Також, в акті перевірки встановлено заниження нарахування податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 323 грн., за грудень 2011 року в сумі 552 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі 565 грн., що призвело до завищення за березень 2011 року по рядку 23.2 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів" на суму 565 грн. при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Торгтехсиз" (код ЄДРПОУ 37159565).

До зазначених висновків перевіряючий дійшов в зв'язку з тим, що ПАТ "Хмільницький елеватор" за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. мав фінансово-господарські взаємовідносини з ПП "Торгтехсиз". Згідно акту позапланової невиїзної перевірки № 2766/2204/37159565 від 12.11.2012р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по ПП "Торгтехсиз", перевіркою встановлено відсутність ПП "Торгтехсиз" за податковою адресою, про що складено відповідний акт, та відсутністю (не наданням для перевірки) первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, підприємство не підтвердило господарську діяльність жодним первинним документом, рухом активів і реальністю зміни свого майнового стану - чим порушило вимоги п. 3-6 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 48.5, п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України з врахуванням пояснень наданих директором ПП "Торгтехсиз" ОСОБА_3, відповідно до змісту яких, у червні 2010 року, за грошову винагороду він зареєстрував на своє ім'я ПП "Торгтехсиз".

Ретельно перевіривши доводи податкового органу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 N 996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися для формування податкового кредиту.

Таким чином для встановлення наявності або відсутності зі сторони позивача порушень податкового законодавства належить встановити реальність здійснюваних угод.

Судом встановлено, що 01.02.2011р. між ПП "Торгтехсиз" (надалі - Продавець) та ПАТ "Хмільницький елеватор" (надалі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 140/15, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити суму за товар, який зазначений в рахунку фактурі або видатковій накладній. Термін дії договору з 01.02.2011р. по 31.12.2011р.

Так, відповідно до податкової накладної № 90 від 17.02.2011р. (а.с. 83) та видаткової накладної № РН-0000199 від 17.02.2011р. (а.с. 86) ПАТ "Хмільницький елеватор" придбало у ПП "Торгтехсиз" магнітний пускач ПАЕ 512 в кількості 1 шт., магнітний пускач ПАЕ 412 в кількості 3 шт., роз'єднувач СП 63 в кількості 8 шт., кнопка ПКЕ 222 в кількості 6 шт., на загальну суму 2826 грн. 67 коп.

Податковою накладною № 23 від 06.04.2011р. (а.с. 84) та видатковою накладною № РН-0000355 від 06.04.2011р. (а.с. 87) підтверджується придбання ПАТ "Хмільницький елеватор" у ПП "Торгтехсиз" кінцевого перевимикача ВП -15К в кількості 10 шт., релє РВП - 2 в кількості 3 шт., штепсельний з'єднувач СП 63А в кількості 6 шт., кнопка КН-2 в кількості 8 шт. на загальну суму 1613 грн. 33 коп., сума ПДВ становить 322 грн. 67 коп.

Податковою накладною № 5 від 02.12.2011р. (а.с. 85) та видатковою накладною № РН-0001315 від 02.12.2011р. (а.с. 88) підтверджується придбання ПАТ "Хмільницький елеватор" у ПП "Торгтехсиз" (автоматичного вимикача А 3124 80-100А в кількості 4 шт., автоматичного вимикача А3144 630 А в кількості 1 шт.) на суму 2758 грн. 33 коп., сума ПДВ становить 551 грн. 67 коп.

За отримані товарно-матеріальні цінності ПАТ "Хмільницький елеватор" перераховано кошти на банківський рахунок ПП "Торгтехсиз" за період з 01.02.2011р. по 31.12.2011р. в сумі 8638 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку № 26001000249630 (а.с. 89-92).

В матеріалах справи також містяться копії подорожних листів № 16 від 17.02.2011р. (а.с.93), № 51 від 08.04.2011р. (а.с. 94), № 214 від 05.12.2011р. (а.с. 95), що свідчать про транспортування товару відповідно до видаткових накладних № РН-0000199 від 17.02.2011р., № РН-0000355 від 06.04.2011р., № РН-0001315 від 02.12.2011р.

Свідок - ОСОБА_4, який працював головним енергетиком у ПАТ "Хмільницький елеватор", в судовому засіданні пояснив, що особисто отримував придбаний товар, використовуючи при цьому транспортний засіб, що підтверджується наявністю його підпису на подорожніх листах.

Перевіряючим в акті перевірки встановлено та не спростовувалось представником відповідача в судовому засіданні, що також було підтверджено показами свідка ОСОБА_4, який працював головним енергетиком у ПАТ "Хмільницький елеватор", що вище перелічений товар був використаний ПАТ "Хмільницький елеватор" у власній господарській діяльності в повному обсязі.

Про використання придбаного у ПП "Торгтехсиз" товару у власній господарській діяльності ПАТ "Хмільницький елеватор" також свідчать акти про використання запасів (а.с. 161-175) та матеріальні звіти (а.с.176-234).

Суд приймає до уваги вищевказані докази, оскільки вони містять всі ознаки первинних документів та інформацію, що стосується предмету доказування у даній справі.

За наслідками ретельного дослідження наявних у справі доказів, характеру господарських операцій, судом встановлено дійсний рух товару у процесі здійснення позивачем господарських операцій, за якими податковий орган визнав необґрунтованим формування позивачем податкового кредиту за лютий, квітень, грудень 2011 року.

Відповідно до п.п. а п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю.

Постачання товару на ПАТ "Хмільницький елеватор" згідно Договору купівлі-продажу відбулось на митній території України, що підтверджується переліченими вище видатковими та податковими накладними.

Відповідно п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Факт відвантаження товару ПАТ "Хмільницький елеватор", згідно Договору купівлі-продажу та виникнення в результаті даної події податкового зобов'язання в останнього зі сплати ПДВ, підтверджується теж переліченими вище видатковими та податковими накладними.

Згідно з ч. 1 п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (ч. 2 п. 188.1. ст. 188 ПК України).

Відповідно до п.п. а п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною;

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (ч. 1 п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Як вже було зазначено вище, факт отримання товару ПАТ "Хмільницький елеватор" згідно Договору купівлі-продажу та виникнення в результаті даної події в останнього права на віднесення суми 1440 грн. до податкового кредиту підтверджується переліченими вище видатковими та податковими накладними.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (ч. 3 п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до ч. 1 п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (ч. 2 п. 198.6. ст. 198 ПК України).

В даному випадку ПАТ "Хмільницький" відніс 1440 грн. до податкового кредиту, внаслідок здійснення господарських операцій з ПП "Торгтехсиз", на підставі відповідних податкових накладних, які були видані останніми позивачу.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2. ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст. 200 ПК України).

Як встановлено судом, усі перераховані видаткові та податкові накладні, які були видані ПП "Торгтехсиз" в результаті здійснення господарських операцій з ПАТ "Хмільницький елеватор", відповідно до ст. 9 Закону N 996-XIV , є первинним документами, оформленими належними чином та засвідчують факт здійснення поставки (передачі) товару від Продавця (ПП "Торгтехсиз") до Покупця - ПАТ "Хмільницький елеватор", тобто доводять товарність (реальність) господарської операції між вказаними суб'єктами господарювання та настання юридичних наслідків за Договором поставки.

Що стосується посилань перевіряючого в акті на відсутність ПП "Торгтехсиз" за податковою адресою, та відсутністю (не наданням для перевірки) первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, не підтвердження господарської діяльності жодним первинним документом, рухом активів і реальністю зміни свого майнового стану. А також на наявність явки з повинною директора ПП "Торгтехсиз" про те, що у червні 2010 року, за грошову винагороду він зареєстрував на своє ім'я ПП "Торгтехсиз" суд вважає за необхідне зазначити слідуюче.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Дана правова позиція також викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012р. (К/9991/50772/12).

Відтак, за сукупністю наведених обставин, суд прийшов до висновку про безпідставність висновку податкового органу викладеного в акті перевірки № 1-22-00953295 від 03.01.2013р., з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваного рішення.

Крім того, оскаржувані рішення не відповідають критеріям визначеним у статті 2 КАС України. Відтак, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Конституцією України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000022200 від 17.01.2013р., № 0000032200 від 17.01.2013р., № 0000042200 від 17.01.2013р. винесені Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Хмільницький елеватор" (вул. В. Порика, 26, м. Хмільник, Вінницька область, 22 000, код ЄДРПОУ 00953295) судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (вул. Леніна, 29, м. Хмільник, Вінницька область, 22000).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович