Ухвала

від 30.04.2013 по справі 802/389/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/389/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Хмільницький елеватор" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000022200, № 0000032200, № 0000042200 від 17.01.2013р.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.03.2013 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000022200 від 17.01.2013р., № 0000032200 від 17.01.2013р., № 0000042200 від 17.01.2013р. винесені Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином. При цьому від їх представників надійшли заяви про розгляд справи в письмовому провадженні.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як правильно встановлено судом І інстанції, публічне акціонерне товариство "Хмільницький елеватор" зареєстроване 31.07.1998р. в Хмільницькій районній державній адміністрації Вінницької області, свідоцтво про державну реєстрацію від 31.07.1998 р. № 0106, код за ЄДРПОУ 00953295, взято на податковий облік Хмільницькою ОДПІ 03.04.1995 р. за № 26, станом на 03.01.2013 р. перебуває на обліку в Хмільницькій ОДПІ, являється платником, зокрема, податку на прибуток та податку на додану вартість. На підставі направлення від 20.12.2012 р. № 392, виданого Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією, начальником відділу податкового контролю Хмільницької ОДПІ, радником податкової служби ІІІ рангу Попиком Русланом Юрійовичем, відповідно до отриманої службової записки ВПМ Козятинської ОДПІ № 2690/07-30-02 від 16.10.2012 р. та акту позапланової невиїзної перевірки № 2766/2204/37159565 від 12.11.2012 р. Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по ПП "Торгтехсиз" (код ЄДРПОУ 37159565) та на виконання наказу Хмільницької ОДПІ № 616 від 20.12.2012 р. проведена позапланова виїзна документальна перевірка публічного акціонерного товариства "Хмільницький елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Торгтехсиз" код ЄДРПОУ 37159565, за період з 15.06.2010 р. по 30.06.2012 р., наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 1-22-00953295 від 03.01.2013 р.

Позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ПАТ "Хмільницький елеватор", зокрема: п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України, в результаті чого ПАТ "Хмільницький елеватор" занижено податок на прибуток в загальні сумі 1713 грн., в т.р., за 1 квартал 2011 року в сумі 707 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 1006 грн.; п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ПАТ "Хмільницький елеватор" занижено податок на додану вартість в сумі 875 грн., в т.р., за квітень 2011 року в сумі 323 грн., за грудень 2011 року в сумі 552 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі 565 грн., що призвело до завищення по декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року по рядку 23.2 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів" на суму 565 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, позивач надіслав до Хмільницької ОДПІ заперечення № 4 від 08.01.2013р. 15.01.2013р. Хмільницькою ОДПІ Вінницької області ДПС надано висновок за № 46/22 про результати розгляду заперечення, в змісті якого зазначила, що порушення описані у висновку акта від 03.01.2013р. № 1-22-00953295 залишаються без змін. На підставі висновків вказаного акту перевірки, Хмільницькою ОДПІ Вінницької області ДПС 17.01.2013р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000022200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 1713 грн., № 0000032200, яким збільшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 1014 грн., № 0000042200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 565 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд І інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки не обґрунтовані, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті податковим органом в порушення вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з постановою суду І інстанції, з таких підстав.

Так, перевіряючим в акті встановлено, що перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат при здійсненні ПАТ "Хмільницький елеватор" фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Торгтехсиз" (код ЄДРПОУ 37159565) встановлено їх завищення, за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р., у загальній сумі 2827 грн., у т.р. за 1 квартал 2011 року в сумі 2827 грн., за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р., у загальній сумі 4372 грн., у т.р. за 4 квартал 2011 року в сумі 4372 грн. Також, в акті перевірки встановлено заниження нарахування податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 323 грн., за грудень 2011 року в сумі 552 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі 565 грн., що призвело до завищення за березень 2011 року по рядку 23.2 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів" на суму 565 грн. при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Торгтехсиз" (код ЄДРПОУ 37159565). До зазначених висновків перевіряючий дійшов в зв'язку з тим, що ПАТ "Хмільницький елеватор" за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. мав фінансово-господарські взаємовідносини з ПП "Торгтехсиз". Згідно акту позапланової невиїзної перевірки № 2766/2204/37159565 від 12.11.2012 р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по ПП "Торгтехсиз", перевіркою встановлено відсутність ПП "Торгтехсиз" за податковою адресою, про що складено відповідний акт, та відсутністю (не наданням для перевірки) первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, підприємство не підтвердило господарську діяльність жодним первинним документом, рухом активів і реальністю зміни свого майнового стану - чим порушило вимоги п. 3-6 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 48.5, п. 48.7 ст. 48 ПК України з врахуванням пояснень наданих директором ПП "Торгтехсиз" ОСОБА_3, відповідно до змісту яких, у червні 2010 року, за грошову винагороду він зареєстрував на своє ім'я ПП "Торгтехсиз".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 N 996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися для формування податкового кредиту.

Таким чином для встановлення наявності або відсутності зі сторони позивача порушень податкового законодавства належить встановити реальність здійснюваних угод.

Як правильно встановлено судом І інстанції 01.02.2011 р. між ПП "Торгтехсиз" (надалі - Продавець) та ПАТ "Хмільницький елеватор" (надалі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 140/15, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити суму за товар, який зазначений в рахунку фактурі або видатковій накладній. Термін дії договору з 01.02.2011 р. по 31.12.2011 р.

Так, відповідно до податкової накладної № 90 від 17.02.2011 р. (а.с. 83) та видаткової накладної № РН-0000199 від 17.02.2011 р. (а.с. 86) ПАТ "Хмільницький елеватор" придбало у ПП "Торгтехсиз" магнітний пускач ПАЕ 512 в кількості 1 шт., магнітний пускач ПАЕ 412 в кількості 3 шт., роз'єднувач СП 63 в кількості 8 шт., кнопка ПКЕ 222 в кількості 6 шт., на загальну суму 2826 грн. 67 коп. Податковою накладною № 23 від 06.04.2011р. (а.с. 84) та видатковою накладною № РН-0000355 від 06.04.2011р. (а.с. 87) підтверджується придбання ПАТ "Хмільницький елеватор" у ПП "Торгтехсиз" кінцевого перевимикача ВП -15К в кількості 10 шт., релє РВП - 2 в кількості 3 шт., штепсельний з'єднувач СП 63А в кількості 6 шт., кнопка КН-2 в кількості 8 шт. на загальну суму 1613 грн. 33 коп., сума ПДВ становить 322 грн. 67 коп. Податковою накладною № 5 від 02.12.2011р. (а.с. 85) та видатковою накладною № РН-0001315 від 02.12.2011р. (а.с. 88) підтверджується придбання ПАТ "Хмільницький елеватор" у ПП "Торгтехсиз" (автоматичного вимикача А 3124 80-100А в кількості 4 шт., автоматичного вимикача А3144 630 А в кількості 1 шт.) на суму 2758 грн. 33 коп., сума ПДВ становить 551 грн. 67 коп.

За отримані товарно-матеріальні цінності ПАТ "Хмільницький елеватор" перераховано кошти на банківський рахунок ПП "Торгтехсиз" за період з 01.02.2011 р. по 31.12.2011 р. в сумі 8638 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку № 26001000249630 (а.с. 89-92).

В матеріалах справи також містяться копії подорожних листів № 16 від 17.02.2011р. (а.с.93), № 51 від 08.04.2011 р. (а.с. 94), № 214 від 05.12.2011 р. (а.с. 95), що свідчать про транспортування товару відповідно до видаткових накладних № РН-0000199 від 17.02.2011 р., № РН-0000355 від 06.04.2011 р., № РН-0001315 від 02.12.2011 р.

Також, свідок ОСОБА_4, який працював головним енергетиком у ПАТ "Хмільницький елеватор", в суді інстанції пояснив, що особисто отримував придбаний товар, використовуючи при цьому транспортний засіб, що підтверджується наявністю його підпису на подорожніх листах.

Перевіряючим в акті перевірки встановлено та не спростовувалось представником відповідача в судовому засіданні, що також було підтверджено показами свідка ОСОБА_4, який працював головним енергетиком у ПАТ "Хмільницький елеватор", що вище перелічений товар був використаний ПАТ "Хмільницький елеватор" у власній господарській діяльності в повному обсязі. Про використання придбаного у ПП "Торгтехсиз" товару у власній господарській діяльності ПАТ "Хмільницький елеватор" також свідчать акти про використання запасів (а.с. 161-175) та матеріальні звіти (а.с.176-234).

Апеляційний суд погоджується судом І інстанції який взяв до уваги вищевказані докази, оскільки вони містять всі ознаки первинних документів та інформацію, що стосується предмету доказування у даній справі.

За наслідками ретельного дослідження наявних у справі доказів, характеру господарських операцій, судом встановлено дійсний рух товару у процесі здійснення позивачем господарських операцій, за якими податковий орган визнав необґрунтованим формування позивачем податкового кредиту за лютий, квітень, грудень 2011 року.

Відповідно до п.п. а п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю.

Постачання товару на ПАТ "Хмільницький елеватор" згідно Договору купівлі-продажу відбулось на митній території України, що підтверджується переліченими вище видатковими та податковими накладними.

Відповідно п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Факт відвантаження товару ПАТ "Хмільницький елеватор", згідно Договору купівлі-продажу та виникнення в результаті даної події податкового зобов'язання в останнього зі сплати ПДВ, підтверджується теж переліченими вище видатковими та податковими накладними.

Згідно з ч. 1 п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (ч. 2 п. 188.1. ст. 188 ПК України).

Відповідно до п.п. а п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною;

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (ч. 1 п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Так, факт отримання товару ПАТ "Хмільницький елеватор" згідно Договору купівлі-продажу та виникнення в результаті даної події в останнього права на віднесення суми 1440 грн. до податкового кредиту підтверджується переліченими вище видатковими та податковими накладними.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (ч. 3 п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до ч. 1 п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (ч. 2 п. 198.6. ст. 198 ПК України).

В даному випадку ПАТ "Хмільницький" відніс 1440 грн. до податкового кредиту, внаслідок здійснення господарських операцій з ПП "Торгтехсиз", на підставі відповідних податкових накладних, які були видані останніми позивачу.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2. ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст. 200 ПК України).

Як правильно встановлено судом І інстанції, усі перераховані видаткові та податкові накладні, які були видані ПП "Торгтехсиз" в результаті здійснення господарських операцій з ПАТ "Хмільницький елеватор", відповідно до ст. 9 Закону N 996-XIV , є первинним документами, оформленими належними чином та засвідчують факт здійснення поставки (передачі) товару від Продавця (ПП "Торгтехсиз") до Покупця - ПАТ "Хмільницький елеватор", тобто доводять товарність (реальність) господарської операції між вказаними суб'єктами господарювання та настання юридичних наслідків за Договором поставки.

Щодо посилань перевіряючого в акті на відсутність ПП "Торгтехсиз" за податковою адресою, та відсутністю (не наданням для перевірки) первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, не підтвердження господарської діяльності жодним первинним документом, рухом активів і реальністю зміни свого майнового стану. А також на наявність явки з повинною директора ПП "Торгтехсиз" про те, що у червні 2010 року, за грошову винагороду він зареєстрував на своє ім'я ПП "Торгтехсиз" суд вважає за необхідне зазначити слідуюче.

Згідно зі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами. Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, при розгляді справи суд І інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, суд дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини. Обґрунтування апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З врахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов вірного висновку, скасувавши податкові повідомлення-рішення № 0000022200 від 17.01.2013 р., № 0000032200 від 17.01.2013 р., № 0000042200 від 17.01.2013 р.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.