Рішення

від 01.02.2013 по справі 9/68/5022-980/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2013 р.Справа № 9/68/5022-980/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгурт", вул. Технічна, 6, кв.3а, м. Львів,79000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", вул. Незалежності, 68а, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області, 48257

про cтягнення заборгованості в сумі 12 102 грн. 76 коп.

За участю представників сторін:

позивача: Білик Марія Степанівна, довіреність від 19.12.12 р.

відповідача: Сьома Ігор Богданович, довіреність б/н від 27.10.10 р.

Представникам позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація (звукозапис) судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

У судовому засіданні 01.02.2013р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімпромгурт", вул. Технічна, 6, кв.3а, м. Львів,79000 (далі по тексту - позивач, або ТзОВ "Хімпромгурт") звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", вул. Незалежності, 68а, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області, 48257 (далі по тексту - відповідач, або ТзОВ "Мрія Центр") про cтягнення заборгованості в сумі 12 102 грн. 76 коп.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: накладної №891 від 27.09.2011р., накладної №873 від 22.09.2011р., довіреності №755 від 22.09.2011р., накладної №812 від 05.09.2011р., №807 від 05.09.2011р., накладної №712 від 09.08.2011р., накладної №660 від 20.07.2011р., накладної №681 від 28.07.2011р., накладної №471 від 01.06.2011р., довіреності №356 від 01.06.2011р., банківських виписок за період з 01.01.2013р. по 31.01.2013р., акту звіряння взаємних розрахунків за період: червень - вересень 2011р., договору про надання адвокатської допомоги; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 26.11.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 11.12.2012 р. о 14 год. 30 хв. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 03.01.2013р. на 14 год. 20 хв., на 21.01.2013р. на 12 год. 00 хв. та на 01.02.2013р. на 11 год. 00 хв. у зв'язку з ненаданням представниками сторін витребуваних судом документів.

У судовому засіданні 11.12.2012р. суд перейшов до розгляду спору по суті позовних вимог.

Строк вирішення спору у справі №9/68/5022-980/2012 встановлено до 23.01.2013р. За клопотанням представника позивача та відповідача від 21.01.2013р., у зв'язку із закінченням терміну розгляду справи, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України, ухвалою від 21.01.2013р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів до 07.02.2013р.

Уповноважений представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повною мірою з підстав, викладених в позовній заяві та додатково поданих пояснень під час розгляду справи.

Разом з тим зазначає, що доводи представника відповідача про те, що договір поставки №Х-МЦ-11 від 01.01.2011р. між сторонами не укладався не можна брати до уваги з огляду на те, що вказаний договір сторонами підписаний і скріплений печаткою, а також на виконання даного договору постачальником поставлено покупцю продукцію, про отримання якої свідчать долучені видаткові накладні, і на виконання договірних зобов'язань ТзОВ "Мрія Центр" частково оплачено поставлений товар в сумі 94753,22 грн.

Щодо витрат понесених позивачем за оплату послуг адвоката, то зазначає, що даний факт підтверджується копією договору №01/04/01-12 від 04.01.2012р., копією додатку №1 до договору від 19.11.2012р., копією фінансового документа про сплату адвокатських послуг, копією акта прийняття виконаних робіт (долучено до матеріалів справи).

З огляду на зазначене просить стягнути з відповідача 12102 грн. 76 коп. основного боргу, 1609,50 грн. судового збору та 4500 грн. 00 коп. адвокатських послуг.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечує повністю, при цьому зазначає, що оскільки товарно-матеріальні цінності на загальну суму 106 855 грн. 98 коп. були передані відповідачу позивачем за взаємною домовленістю без укладання письмового договору та обумовлення строку (терміну) виконання даного зобов'язання, тому вважає безпідставним посилання на те, що зобов'язання прострочене. Крім того, будь-яких вимог з боку позивача щодо сплати боргу в порядку ст.530 ГПК України на адресу відповідача не надходило. Одночасно, у відзиві на позовну заяву №2012/12-10 від 10.12.2012р. та в судових засіданнях представник відповідача вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 4500,00 грн. завищеною, не співрозмірною із сумою заявлених вимог та такою, що не підтверджена жодними відповідними доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, заперечення представника відповідача, надавши оцінку представленим доказам в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно із змісту ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи частини 1 статті 174 ГК України відповідно до якої господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як встановлено судом, 01.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімпромгурт" (за умовами договору - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" (за умовами договору - Покупець) укладено Договір поставки №Х-МЦ-11 від 01.06.2011р. (далі по тексту - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві запасні частини до сільськогосподарської техніки в асортименті (надалі-продукція), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію (п.п. 1.1. Договору).

Згідно п.п. 1.2. Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура тощо) визначаються первинними документами (накладними, товарно-транспортними накладними, актами прийому-передачі), що становить невід'ємну частину цього Договору. Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору (п.1.4. Договору).

У відповідності до п.п. 2.1., 2.2. Договору поставка кожної окремої партії продукції за цим Договором здійснюється протягом 5-ти календарних днів від дати одержання Постачальником замовлення Покупця. Кожна окрема партія продукції - продукція поставлена по одному первинному документу (накладна, товарно-транспортна накладна, акт прийому-передачі). Місце поставки (місце передачі) продукції - склад Покупця за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, смт. Хоростків.

Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками Сторін первинних документів передачі продукції (накладних, товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі) (п.п. 2.6. Договору).

Згідно п.п. 8.1 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. А строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього Договору та закінчується 01 червня 2011 року. (п.п. 8.2. Договору).

Як стверджує позивач він свої зобов'язання за договором виконав належним чином шляхом здійснення продажу (поставок) товару відповідачу протягом червня - вересня 2011 року на загальну вартість 106 855 грн. 98 коп., зокрема, за видатковими накладними : №891 від 27 вересня 2011р. на суму 475 грн. 20 коп. в т.ч. ПДВ 79 грн. 20 коп., №873 від 22 вересня 2011р. на суму 3459 грн. 85 коп. в т.ч. ПДВ 576 грн. 64 коп., №812 від 05 вересня 2011р. на суму 2986 грн. 98 коп. в т.ч. ПДВ 497 грн. 83 коп., №807 від 05 вересня 2011р. на суму 13953 грн. 65 коп. в т.ч. ПДВ 2325 грн. 61 коп., №712 від 09 серпня 2011р. на суму 16000 грн. 32 коп. в т.ч. ПДВ 2666 грн. 72 коп., №660 від 20 липня 2011р. на суму 65494 грн. 63 коп. в т.ч. ПДВ 10915 грн. 77 коп., №681 від 28 липня 2011р. на суму 2685 грн. 78 коп. в т.ч. ПДВ 447 грн. 63 коп., №471 від 01 червня 2011р. на суму 1799 грн. 57 коп. в т.ч. ПДВ 299 грн. 93 коп. (надалі по тексту - видаткові накладні).

В свою чергу, відповідачем заперечується той факт, що видаткові накладні укладені саме на виконання Договору, а зазначається, що дані накладні є самостійними правочинами.

Розглянувши та оцінивши пояснення позивача та заперечення відповідача а також зміст Договору у сукупності із зазначеними накладними та іншими матеріалами справи, суд вважає, недоведеним позивачем того факту , що накладні укладені саме на виконання Договору поставки №Х-МЦ-11 від 01.06.2011р. При цьому суд виходив з наступного.

Як уже зазначалось судом, згідно п.п. 1.2. Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура тощо) визначаються первинними документами (накладними, товарно-транспортними накладними, актами прийому-передачі), що становить невід'ємну частину цього Договору.

Проте, як вбачається із змісту представлених суду позивачем видаткових накладних вони не містять відмітки, що купівля-продаж (поставка) товару здійснюється на виконання умов саме Договору поставки №Х-МЦ-11 від 01.06.2011р. А у розділі накладних: "Договір" міститься лише відмітка: "З покупцем".

За умовами Договору його предметом є поставка та передання у власність Постачальником Покупцеві запасних частин до сільськогосподарської техніки в асортименті. Проте, із змісту видаткових накладних не можна однозначно стверджувати, що передавались лише запасні частини до сільськогосподарської техніки так як передавались також і: "Електроди", "Дріт порошок", "Маска", "Рукавиці", тощо).

Також, згідно п.п. 2.2. Договору поставки №Х-МЦ-11 від 01.06.2011р. місце поставки (місце передачі) продукції - склад Покупця за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, смт. Хоростків. Проте, у видаткових накладних зазначено місце їх складання: "м.Львів".

Одночасно, суд критично оцінює посилання позивача на те, що вказані накладні укладені протягом строку дії Договору. Так як укладення між сторонами одного Договору не позбавляє їх права укладати в цей же період інші самостійні правочини з аналогічним за видом предметом купівлі - продажу (поставки) товару. Зокрема, укладати такі правочини і у спрощений спосіб. А тому підписання між сторонами Договору поставки №Х-МЦ-11 від 01.06.2011р. не може достовірно свідчити, про те, що видаткові накладні укладались саме на підставі та на виконання його умов, так як ці накладні не містять посилань на такий Договір.

З огляду на наведене, суд не вважає доведеним позивачем, що купівля-продаж (поставка) товару згідно видаткових накладних здійснювалася саме на виконання умов Договору поставки №Х-МЦ-11 від 01.06.2011р.

Разом з цим, розглянувши та оцінивши подані позивачем видаткові накладні суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі - продажу шляхом поставки товару у зв'язку з укладенням договорів у спрощений спосіб .

Так, у відповідності до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України, ст. 265 ГК України).

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 1 ст. 208 ЦК України, для правочинів між юридичними особами встановлена письмова форма.

Однак, згідно ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Можливість вчинення правочинів в усній формі законодавцем передбачено у ст.ст. 205-206 ЦК України, якими визначено, що сторони мають право самостійно обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо зміст зафіксований у одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб , тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законодавством не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та у формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Істотними умови договору купівлі-продажу - предмет і ціна. Разом з тим, договори купівлі-продажу вважаються укладеним, незважаючи на погодження всіх можливих інших умов (строк, місце, спосіб виконання, тощо).

При цьому як встановлено судом у кожній із підписаних сторонами накладних визначено предмет угоди - передача у власність товару, його найменування, асортимент, кількість, ціну за одиницю товару, остаточну загальну ціну, місце передачі товару.

Факт отримання товару за видатковими накладними підтверджується підписами представника відповідача в графі накладних про отримання продукції від позивача. Зазначені накладні, також, завірені печаткою ТзОВ «Хімпромгурт» та ТзОВ "Мрія Центр". А також до накладних додано довіреності уповноваженої особи від відповідача, яка отримала товар та підписала накладні.

При цьому відповідачем оплачено частково вартість отриманого ним товару за накладними, що підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем.

А тому правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем шляхом підписання видаткових накладних, підтверджують, на думку суду, що сторони таким чином уклали самостійні договори купівлі-продажу (поставки) товару у спрощений спосіб шляхом підписання видаткових накладних .

За видатковими накладними позивач продав (поставив) відповідачу товар протягом червня - вересня 2011 року на загальну вартість 106 855 грн. 98 коп.

Проте, як підтверджується матеріалами справи ТзОВ "Мрія Центр" лише частково оплатило товар та станом на час розгляду справи неоплаченим є товар на суму 12102 грн. 76 коп.

Вказана сума і наявність боргу підтверджується і представленим суду Актом звіряння взаємних розрахунків за період з червня 2011 року по червень 2012 року складеного позивачем та відповідачем. З акту вбачається, що відповідачем оплата за отриману продукцію проводилась 01.07.2011р. на суму 20613,58 грн., 21.07.2011р. на суму 46680,62 грн., 09.02.2012р. на суму 7459,02 грн. та 20.02.2012р. на суму 20000,00 грн. Всього оплату проведено частково в загальній сумі 94753,22 грн. Акт звіряння взаємних розрахунків підписаний представниками як позивача так і відповідача та завірений їх печатками без будь-яких заперечень чи зауважень.

Слід також зазначити, що факт наявності боргу та його розмір визнається також і відповідачем як у відзиві на позов так і його представником у судових засіданнях.

Разом з цим, відповідачем заперечується настання права вимоги у позивача щодо сплати вартості за проданий відповідачу товар. Зокрема, він вважає, що так як товарно-матеріальні цінності на загальну суму 106 855 грн. 98 коп. були передані відповідачу позивачем за взаємною домовленістю без укладання письмового договору та обумовлення строку (терміну) виконання даного зобов'язання і будь-яких вимог з боку позивача щодо сплати боргу в порядку ст.530 ЦК України на адресу відповідача не надходило, звернення до суду позивачем є передчасним.

Розглянувши зазначене заперечення відповідача суд оцінює його критично з огляду на наступне.

Як вбачається із змісту видаткових накладних підписаних сторонами у них не визначено строку оплати товару.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання , яке виникло на підставі договору купівлі-продажу (поставки), починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу , в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у п. 1 листа від 17.07.2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Згідно із статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно перебіг строку виконання грошового зобов'язання , яке виникло на підставі зазначених вище видаткових накладних укладених між сторонами , розпочався з наступного дня після прийняття товару Покупцем.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 4 3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказам.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що на час розгляду справи взяте на себе зобов'язання відповідач виконав не в повному обсязі, доказів на підтвердження протилежного суду не надано, розглянувши та оцінивши докази подані позивачем, суд вважає зазначену суму основного боргу у розмірі 12102 грн. 76 коп. правомірно заявленою, документально обґрунтованою позивачем та такою, що підлягає до задоволення.

Згідно ч.1,2,5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1609,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат - 64380 грн.

З огляду на зазначене, беручи до уваги, задоволення позовних вимог та те, що спір у справі виник з вини відповідача у зв'язку з неналежним виконанням ним взятих зобов'язань, суд судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп., згідно ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.

Щодо судових витрат заявлених в частині витрат за правову допомогу адвоката в розмірі 4500,00 грн., то суд має за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру".

Відповідно до ст. 6 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" чинного з 15.08.2012р. адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Із змісту ст. 15 чинного Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання . Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання.

Відповідно до пункту 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно п. 4) ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання ) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності є:

1)надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2)складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3)захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4)надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5)представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6)представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7)представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями пункту 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром . Аналогічні положення містяться і в пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року.

При цьому, до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх встановлено); вартість економних транспортних послуг; час, який би міг витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, які склалися в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (п. 11 Інф. листа ВГСУ від 14.12.2007р. "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Крім того, як визначено в листі Вищого господарського суду від 13.02.2002р. №01-8/155 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів", вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих втрат, крім судового збору, не повинен бути явно завищеним. За таких обставин суд, з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (абз. 3 п. 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

В підтвердження понесених судових витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 4500,00 грн. позивачем до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги №01/04/01-12 від 04.01.2012р., додаток №1 до договору від 19.11.2012р., витяг із Статуту Адвокатського об'єднання Адвокатської компанії "Фавор", свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №395 від 27.10.1995р. виданого на ім'я Лева Романа Олександровича, копію платіжного доручення №2614 про сплату 4500,00 грн. адвокатських послуг, копією акту прийняття виконаних робіт від 10.12.2012р.

З поданих позивачем доказів судом встановлено, що 04 січня 2012р. між ТзОВ "Хімпромгурт" в особі директора Ауліха М.В., (надалі по тексту також - Замовник) та Адвокатським об'єднанням Адвокатською компанією "Фавор" (надалі по тексту - АОАК "Фавор") в особі партнера Лева Романа Олександровича, який діє на підставі Статуту компанії, (надалі по тексту також - Виконавець), укладено Договір про надання правової допомоги №01/04/01-12 від 04.01.2012р. (надалі по тексту - Договір про надання правової допомоги), за умовами якого Виконавець зобов'язався надати правову допомогу та забезпечити правовий супровід діяльності Замовника. Замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити послуги в порядку та терміни визначені цим договором та додатками до нього. Конкретний обсяг правової допомоги та терміни, необхідні для її надання, встановлюються додатковою угодою (п.п. 1.1.-1.2., 2.1., 2.3. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору про надання правової допомоги за надання Виконавцем правової допомоги встановлюється плата за домовленістю сторін, яка визначається додатковою угодою в залежності від обсягу такої допомоги.

Із змісту додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 01/04/01-12 від 04.01.2012р. під назвою "Узгодження оплати правової допомоги" укладеного між АОАК "Фавор" та ТзОВ "Хімпромгурт" 19.11.2012р. (надалі по тексту - Узгодження оплати правової допомоги) сторони погодили, що надання правової допомоги АОАК "Фавор" ТзОВ "Хімпромгурт" пов'язане із стягненням в користь ТзОВ "Хімпромгурт" із ТзОВ "Мрія Центр" заборгованості у тому числі шляхом звернення у господарський суд Тернопільської області. А також визначили види правової допомоги і їх вартість з врахуванням затраченого часу (годин) на кожен із вид робіт.

Зокрема, у представленому суду Узгодженні оплати правової допомоги від 19.11.2012р. перелічено види правової допомоги, а саме:

1.1. надання усних консультацій адвоката щодо правових питань по стягненню заборгованості з ТзОВ "Мрія - Центр" (2 год. роботи) - 600,00 грн.;

1.2. моніторинг законодавства адвокатом (1 год. роботи) - 300,00 грн.;

1.3. підготовка документів, претензійна робота та переговори з контрагентом, складання і направлення адвокатом позовної заяви до господарського суду Тернопільської області (5 год. роботи) - 1500,00 грн. (включно з витратами на копіювання, поштові відсилання);

1.4. представництво інтересів клієнта в господарському суді Тернопільської області (за судодень, 2 дні) - 1800,00 грн. (включно витрати з харчуванням, проживанням, доїздом);

1.5. складання адвокатом додаткових пояснень по справі до господарського суду Тернопільської області (2 год. роботи) - 300,00 грн.

Всього на суму 4500,00 грн. без ПДВ.

10.12.2012р. АОАК "Фавор" та Замовником ТзОВ "Хімпромгурт" складено Акт приймання виконаних робіт від 10 грудня 2012 р., в якому зазначено перелік виду послуг, який надано адвокатським об'єднанням АОАК "Фавор" в особі директора Лева Р.О. Замовнику ТзОВ "Хімпромгурт" з відображенням затраченого часу.

Зокрема, юридичні послуги згідно акту включали в себе: консультаційну роботу, підготовку процесуальних документів (позовної заяви, ін.), представництво інтересів ТзОВ "Хімпромгурт" у господарській справі по стягненню заборгованості з ТзОВ "Хімпромгурт" протягом терміну: листопад-грудень 2012р.-10 год. роботи, вартість робіт - 4500 грн. 00 коп.

Вказаний Акт скріплено підписами Замовника та Виконавця та завірено їх печатками.

На виконання умов Договору, згідно платіжного доручення №2614 від 10.12.2012р. позивач ТзОВ "Хімпромгурт" сплатив АОАК "Фавор" грошові кошти в сумі 4500,00 грн. за юридичні послуги (копія знаходиться в матеріалах справи).

Розглянувши та оцінивши наведені вище документи, суд вважає, що позивачем не доведено належним чином розумність та співрозмірність понесених ним витрат на правову допомогу (послуги адвоката), у розмірі 4500,00 грн. При цьому суд враховував наступне.

Відповідно до п.п. 2.6 Договору про надання правової допомоги від Виконавця АОАК "Фавор" діють адвокати Лев Роман Олександрович, Слободян Наталія Анатолівна, Лука Тарас Миколайович.

Як вбачається із поданих позивачем доказів та пояснень підписував зазначений Договір про надання правової допомоги та надавав ТзОВ "Хімпромгурт" послуги по правовій допомозі від імені АОАК "Фавор" адвокат - Лев Роман Олександрович. Ним, в тому числі підписано і Узгодження оплати правової допомоги від 19.11.2012р. та Акт приймання виконаних робіт від 10.12.2012р.

Право адвоката на заняття адвокатською діяльністю було підтверджено свідоцтвом виданого на ім'я Лева Р.О., а факт оплати позивачем послуг з надання правової допомоги адвокатом - платіжним дорученням.

Проте, суд має за необхідне зазначити, що свою участь особисто адвокат - Лев Р.О. забезпечив в судовому засіданні лише один раз 21.01.2013р., що зафіксовано в протоколі судового засідання та ухвалі про відкладення судового засідання. В інших засіданнях, зокрема 11.12.2012р. та 01.02.2013р. від імені товариства були присутні представники Лука Тарас Миколайович (паспорт № МС 440067 від 24.10.05 р.) та Білик Марія Степанівна (довіреність від 19.12.12 р.), які не є адвокатами. А у судове засідання, яке відбулось 03.01.2013р. повноважні представники сторін взагалі не з'явилися.

Стосовно твердження позивача, що представник Лука Тарас Миколайович є помічником адвоката то суд оцінює його критично з огляду на те, що згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" статус помічника не є тотожним статусу адвоката.

При цьому, як вбачається із п.п. 1.4. Узгодження оплати правової допомоги представництво інтересів в господарському суді Тернопільської області сторони оцінили у 2 судодня вартістю 1800 грн.

Проте, як уже зазначалось судом, особисто адвокат Лев Р.О. брав участь лише в одному судовому засіданні де спір по суті не розглядався, оскільки відсутній був відповідач.

Також, і згідно Акту приймання виконаних робіт від 10.12.2012р. вбачається, що у вартість робіт включено представництво адвокатом інтересів ТзОВ "Хімпромгурт" у господарській справі по стягненню заборгованості з ТзОВ "Мрія Центр" протягом терміну: листопад-грудень 2012р. -10 год. Вказаний акт підписано як за виконані роботи станом на 10.12.2012р.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява була надіслана у суд поштою, зареєстрована у суді 23.11.2012р. вх. № 1248. Справа порушена судом згідно ухвали від 26.11.2012р. та перший її розгляд у судовому засіданні призначено на 11.12.2012р.

Таким чином послуги з представництва інтересів у господарському суді Тернопільської області не були повністю виконані адвокатом станом на 10.12.2012р. на час підписання акту виконаних робіт.

Слід також відмітити, що місцезнаходженням як АОАК "Фавор" так і позивача ТзОВ "Хімпромгурт" є м. Львів. А тому адвокат Лев Р.О. не ніс додаткових витрат у вигляді витрат на відрядження за виключенням прибуття ним особисто у судове засідання у м. Тернопіль у господарський суд Тернопільської області. Інші ж послуги адвокатом надавались ТзОВ "Хімпромгурт" за їх місцезнаходженням у м. Львові, що не заперечується і представником позивача у судовому засіданні.

Також, оцінивши види робіт зазначені у Узгодженні оплати правової допомоги суд не вважає їх розумними та такими, що були надані у повному обсязі.

Так, відповідно до п.п. 1.3. Узгодження оплати правової допомоги включено витрати пов'язані з претензійною роботою та переговорами з контрагентом .

Проте, у судовому засіданні було встановлено та зазначене підтверджувалось представником позивача, що претензій чи вимог про оплату боргу позивачем відповідачу не надсилалось. Докази такого позивачем суду не надано, а відповідач заперечуючи позов вказував саме на неподання позивачем відповідачу вимоги про сплату боргу в порядку ст. 530 ЦК України.

Також, одним із видів послуг у Узгодженні оплати правової допомоги позивач визначив" "Моніторинг законодавства адвокатом" (1 год. роб.) - 300грн.

Проте, суд враховуючи категорію та складність зазначеної господарської справи, що виникла у спорі пов'язаної із розрахунками за придбаний товар, не вважає, що у даному випадку для адвоката - професійного юриста було необхідно витрачати на вказану дію значний час і зусилля. Крім того, на думку суду, моніторинг законодавства необхідний саме адвокату для підготовки ним процесуальних документів та участі у судовому процесі і його не можна однозначно віднести до виду адвокатських послуг передбачених ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано належним чином та не підтверджено розумності витрат пов'язаних з послугами адвоката у розмірі саме 4500грн., та їх розмір є явно завищеним. А тому, суд, з урахуванням обставин справи, обмежує їх розмір до 2000,00 грн. з огляду на розумну їх необхідність для даної справи, та з урахуванням поданих позивачем доказів.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, розумними, правомірними та такими, що відповідають приписам процесуального законодавства, витрати позивача пов'язані з послугами адвоката у розмірі 2000,00 грн. та в порядку ст. 49 ГПК України покладає їх на відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", вул. Незалежності, 68а, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області (ідент. код (ЄДРПОУ) 14040434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгурт", вул. Технічна, 6, кв.3а, м. Львів (ідент. код ЄДРПОУ) 30477609) - 12 102 (дванадцять тисяч сто дві) грн. 76 коп. суму основного боргу, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. - витрат на оплату послуг адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено та підписано 06.02.2013р.

Суддя В.Л. Гевко