Постанова

від 06.03.2013 по справі 5017/2012/2493

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р.Справа № 5017/2012/2493 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.

суддів Сидоренко М.В., Лашин В.В.,

( склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду № 160 від 05.03.2013р.)

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін 06.03.2013 р.:

від Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області - Заруба В.П.

від Дочірнього підприєства „Ряснопільський ставок"- не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 17.12.2012 р. (повернення заяви зі справи про банкрутство без розгляду)

у справі №5017/2012/2493

за заявою Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області

до Дочірнього підприємства „Ряснопільський ставок"

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 20.02.2013 р., яка надіслана учасникам процесу 21.02.2013 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 06.03.2013 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

В судовому засіданні, що відбулось 06.03.2013 р. відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

13.12.2012р. Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою в порядку передбаченому ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до Дочірнього підприємства „Ряснопільський ставок", в якій просило порушити справу про визнання ДП „Ряснопільський ставок" банкрутом.

В обґрунтування заяви УПФУ у Біляївському районі Одеської області зазначає, що з 01.05.2006р. по 01.08.2012р. ДП „Ряснопільський ставок" перед управлінням має заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 0,01 грн., фінансових санкцій - 103,26 грн.; пені - 92,52 грн.

Обґрунтовуючи заяву УПФУ у Біляївському районі Одеської області також зазначає, що у зв'язку з тим, що страхові внески сплачувались несвоєчасно УПФУ було винесено рішення № 367 від 07.04.2008р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату страхувальниками страхових внесків у розмірі 195, 79 грн.

Крім того, в обґрунтування заяви УПФУ Біляївському районі Одеської області також вказує, що відповідно до довідки ДПІ у Біляївському районі від 14.05.2012р., за вих.№ 2945/9/15-01 з листопада 2006 року боржник ДП „Ряснопільський ставок" не подає звітності до органів податкової інспекції.

На думку Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду Одеської області з відповідною заявою щодо визнання ДП „Ряснопільський ставок" банкрутом за правилами ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент звернення з відповідною заявою до суду).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2012р. (суддя Найфлейш В.Д.) заява Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства „Ряснопільський ставок" (67661, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера, 30, код ЄДРПОУ 33176873) повернута заявнику без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що заявником УПФУ у Біляївському районі Одеської області до заяви про порушення справи про банкрутство ДП „Ряснопільський ставок" не додано доказів безспірності грошових вимог.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, УПФУ у Біляївському районі Одеської області звернулось до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.12.2012р. по справі №5017/2012/2493 про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та заяву Управління про визнання відсутнього боржника Дочірнього підприємства „Ряснопільський ставок" - банкрутом передати на розгляд місцевого господарського суду.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції не дослідженні всі фактичні обставини заяви, які суттєве значення мали для вирішення питання щодо порушення провадження у справі про банкрутство.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Приписами п.5 ч.2 ст. 54 ГПК України встановлено, що заява про порушення справи повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вимоги; законодавство, на підставі якого подається заява.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваної ухвали), що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваної ухвали), встановлено основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Крім того, відповідно до приписів частини 8 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваної ухвали) вбачається, що до заяви кредитора додаються: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство", роз'яснено що відповіднодо частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Як вбачаться з матеріалів заяви УПФУ у Біляївському районі Одеської області, а саме доданого до заяви обґрунтованного розрахунку боргу по особовому рахунку за період з 01.05.2006р. по 01.08.2012р. та рішення № 367 від 07.04.2008р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду) заборгованість підприємства „Ряснопільський ставок" перед Управлінням пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області у сумі 195,79 грн. повністю складається із штрафних санкцій.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що заявником не надано рішення суду, який розглядав вимоги кредитора до боржника, копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, та не надано доказів відкриття виконавчого провадження на виконання рішення № 367 від 07.04.2008р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків та тому судом першої інстанції цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо повернення заяви без розгляду.

Наведене вище свідчить про обгрунтованість прийнятої оскаржуваної ухвали та унеможливлює задоволення скарги, оскільки саме процесуальні дії суду, що передумовлені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконані у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала є такою, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 99,101-106 ГПК України, колегія суддів

Постановила:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 17.12.2012р. зі справи №5017/2012/2493 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 7 березня 2013р.

Головуючий суддя Жеков В.І. Судді Сидоренко М.В. Лашин В.В.