Постанова

від 11.03.2013 по справі 815/466/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/466/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року 11 год. 24 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Таратунської О.В.,

представника позивача Рудого В.В.,

представника відповідача Бенедішиної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон плюс» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2012 року № 0001262201, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось товариствj з обмеженою відповідальністю «Аквілон плюс» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання протиправними дії та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2012 року № 0001262201.

У судовому засіданні 05.03.2012 року замінено відповідача - державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси на належного - державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Як зазначає представник позивача, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси з 16.07.2012р. по 20.07.2012р. провела перевірку ТОВ «Аквілон плюс» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «УММК», ТОВ «ВСТК», ТОВ» "Реконструкція" за період з 01.12.2010 року по 31.05.2011 року.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Аквілон плюс», завищено суму податку на додану вартість на суму 54750грн., в т.ч.:за грудень 2010 року -8869грн.; січень 2011 року - 8242грн.; лютий 2011 року - 4426грн.; березень 2011року-119грн.; квітень 2011року -18667грн.; травень 2011 року-14427грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки № 1697/22-2/33969924 від 27 липня 2012 року, а також прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 року № 0001262201. Позивач не погоджується з оскаржуваним податковим рішенням, враховуючи, що під час перевірки, ряд висновків, зроблених відповідачем - не ґрунтується на вимогах діючого законодавства та є протиправними, отже з цих підстав просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10.08.2012 року № 0001262201, а також визнати протиправними дії відповідача по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував просив суд відмовити у задоволені позовних вимог повністю, письмових заперечень по справі не надавав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

ТОВ «Аквілон плюс» зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської Ради Одеської області 02.12.2005року та взято на податковий облік ДПІ у Суворовському районі м. Одеси 02.12.2005р. за № 3659.

На підставі службового посвідчення серія УОД № 008442, виданого 13.09.2007 року ДПА в Одеській області Сябрук Мариною Миколаївною - начальником відділу спеціальних, особливо важливих перевірок та зустрічних звірок управління податкового контролю ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС, радником податкової служби 3 рангу, на виконання Постанови про призначення документальної позапланової перевірки старшого слідчого з особливо важливих справ СУ ДПС в Одеській області Балахтіна І.М. у межах кримінальної справи № 051201100163 (а.с. 177), згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.79 Податкового кодексу України та Наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» № 632 від 10 липня 2012 року (а.с. 172), проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон плюс», код за ЄДРПОУ 33969924 по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «УММК» (ЄДРПОУ 34321060), ТОВ «ВСТК» ( код за ЄДРПОУ 351798250), ТОВ «Реконструкція» (код ЄДРПОУ 32623124) за період з 01.12.2010 року по 31.05.2011 року.

Як було встановлено судом, старшим слідчим з особливо важливих справ СУ ДПС в Одеській області Балахтіним І.М. керівнику ТОВ «Аквілон плюс» надано запит № 1915/09-0009 від 19.04.2012 р. з проханням надати завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують проведення фінансово- господарських операцій з постачальниками ТОВ «УММК», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Реконструкція» (а.с. 174-175).

До ДПА в Одеській області надано завірені копії документів, згідно листа № 1 від 28.05.2012р.

11.06.2012 року старшим слідчим з особливо важливих справ СУ ДПС в Одеській області Балахтіним І.М. Було винесено постанову про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Аквілон плюс» з питань взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «УММК», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Реконструкція» за період з 01.12.2010 року по 31.05.2011 року (а.с. 177-178).

Письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки № 150 /22-2 від 10 липня 2012 року та копія наказу органу ДПС № 632 від 10 липня 2012 року вручені 16.07.2012 р. під розписку директору ТОВ «Аквілон плюс» (а.с. 173).

Перевірка проводилась в приміщенні ДПІ у Суворовському районі м. Одеси з 16.07.2012р. по 20.07.2012р.

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію, платника податку на додану вартість виданого ДПІ у Суворовському районі м. Одеси позивач зареєстрований платником ПДВ з18.12.2006р. по 25.06.2010 року. Згідно акту перевірки, свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.06.2010 року згідно акту № 878/29-2 від 25.06.2010 року «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість», згідно свідоцтва від 02.09.2010 року виданого ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, був зареєстрований платником ПДВ з 02.09.2010р

Під час проведення перевірки, відповідачем було встановлено, що ТОВ «УММК» (продавець) та ТОВ «Аквілон плюс» (покупець) уклали договори купівлі-продажу № 060111 від 06.01.2011р. та від 24.12.2010р. (а.с. 46-47) про передачу у власність позивача товару -декоративні елементи. Також між ТОВ «Аквілон плюс» (замовник) та ТОВ «УММК» (підрядник) укладено договір субпідряду від 22.12. 2010р. (а.с. 50-55), згідно якого, підрядник зобов'язується своїми або залученими силами і засобами виконати комплекс робіт по монтажу будівельних лісів та монтажу захисного екрану на корпусі Б.

Відповідно до умов договорів, ТОВ «УММК» виписано (оформлено) акти виконаних робіт та податкові накладні на надання робіт.

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за відповідний період. Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані роботи проводились у безготівковій формі.

Під час проведення перевірки ДПІ у Суворовському районі м.Одеси використано лист ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси № 22688/7/23-513 від 18.04.2011р. «Про надання інформації та матеріалів щодо встановлених нікчемних правочинів» разом з Актом перевірки від від 15.04.2011 року № 1317/23-513/34321060, що було складено ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси про неможливість проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «УММК», з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011р. (а.с. 179-185).

Актом перевірки від 15.04.2011 року № 1317/23-513/34321060, встановлено, що згідно з даними податкової звітності (форма 1-ДФ), наданої підприємством до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, загальна чисельність працюючих у ТОВ «УММК» за IV квартал 2010р. становить три особи. Це свідчить про відсутність у підприємства ТОВ «УММК» трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності, а саме в частині відвантаження та перевезення товарів. За даними податкової звітності основні засоби у ТОВ «УММК» відсутні, таким чином, за результатами аналізу відповідно до автоматизованої інформаційної системи «АІС РПП» та АІС «БЕСТ ЗВІТ» не встановлено наявність уТОВ «УММК» власних, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності. За період лютий 2011 року подану підприємством податкову декларацію з ПДВ не визнано як податкову звітність.

Відтак, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, за актом перевірки від 15.04.2011 року № 1317/23-513/34321060 робить висновок, що у лютому 2011 року угоди з контрагентами-покупцями на суму 1086299,43 грн., з контрагентами постачальниками на суму 1103551,63 грн. є такими, що мають ознаки нікчемності.

Згідно акту перевірки від від 15.04.2011 року № 1317/23-513/34321060 у ТОВ «УММК» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України у лютому 2011 року угоди з контрагентами-покупцями на суму 1086299,43 грн., з контрагентами-постачальниками на суму 1103551,63 грн. є такими, що мають ознаки нікчемності.

Під час проведення перевірки позивача ДПІ у Суворовському районі м.Одеси було використано лист ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 14983/7/22-224 від 17.05.2012 «Про надання інформації та матеріалів щодо встановлених нікчемних правочинів» з Актом перевірки від 17.05.2012 року № 382/22-211/34321060 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «УММК», код за ЄДРПОУ 34321060, питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період грудень 2010, січень, і березень, серпень 2011 року» (а.с. 186-197), згідно якого управлінням УПМ ДПА в Одеській області у вересні 2011 року викрито та припинено діяльність «конвертаційного» центру, за матеріалами дослідчої перевірки порушено кримінальну справу за ознаками злочинів № 051201100163, передбачених ч.3 ст.212 та ч.2 ст.205 КК України відносно організаторів. До складу «конвертаційного» центру входили, в тому числі ТОВ «УММК», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Реконструкція». Відповідно до акту перевірки від 17.05.2012 року № 382/22-211/34321060 ДПІ у Приморському районі м. Одеси, встановлено, що у ТОВ «УММК» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України у лютому 2011 року угоди з контрагентами-покупцями на суму 1086299,43 грн., з контрагентами-постачальниками на суму 1103551,63 грн. є такими, що мають ознаки нікчемності.

Під час проведення перевірки, відповідачем встановлено, що ТОВ «Реконструкція» (продавець) та ТОВ «Аквілон плюс» (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 6/4/11 від 06.04.2011р. (а.с. 26), згідно якого, продавець - зобов'язується передати у власність покупця товар -елементи полегшені архітектурні. Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за відповідний період. Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані роботи проводились у безготівковій формі.

Під час проведення перевірки ТОВ «Аквілон плюс», ДПІ у Суворовському районі м Одеси було використано акт ДПІ у Малиновському районі м Одеси від 04.07.2011 № 219/23-513/32623124 «Про проведення документальної перевірки ТОВ "Реконструкція", код за ЄДРПОУ 32623124, з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 30.04.2011. Згідно висновків акту № 219/23-513/32623124, у ТОВ "Реконструкція" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди з контрагентами за квітень 2011 є нікчемними.

Що стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ «ВСТК» то відповідачем під час проведення перевірки, було встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «ВСТК» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 29/05 від 29.05.2011р. (а.с. 38) відповідно до якого, продавець - зобов'язується передати у власність покупця товар - декоративні, архітектурні й полегшені елементи. Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включена до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за відповідний період. Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані роботи проводились у безготівковій формі.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси отримано лист від ДПІ у Приморському районі м. Одеси за № 44435/7/23-512/ від 03.08.2011р. разом з Актом від 29.07.2011 № 1919/23-513/3517982: «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ „ВСТК" (код за ЄДРПОУ 35 79825) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за травень 2011» (а.с. 205-219). Згідно висновків акту № 1919/23-513/3517982 у ТОВ „ВСТК" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності нікчемності у травні 2011 р. на суму податкового кредиту - 9511753,0 грн. та суму податкового зобов'язання - 9661967,0 грн.

Отже, враховуючи вищезазначене, перевіркою ТОВ «Аквілон плюс», код ЄДРПОУ 33969924, з врахуванням матеріалів отриманих від інших ДПІ, відповідачем встановлено порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Аквілон плюс», завищено суму податку на додану вартість на суму 54750грн., в т.ч.:за грудень 2010 року -8869грн.; січень 2011 року - 8242грн.; лютий 2011 року - 4426грн.; березень 2011року-119грн.; квітень 2011року -18667грн.; травень 2011 року-14427грн.

Пунктом 1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Окрім цього, відповідно до п.83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, в тому числі податкова інформація.

Згідно п.1, та п.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. та не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства його моральним засадам.

Згідно п. 198.4. ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної;б) дата виписування податкової накладної;в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;є) ціна постачання без урахування податку;ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;и) вид цивільно-правового договору;і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно п. 2 цього ж Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та формуванням податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за № 34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів, суд приходить до висновку, що первинні документи, надані позивачем не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», викликають сумнівів щодо їх достовірності та не підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

Таким чином, суд вважає, що під час розгляду адміністративної справи суд знайшов підтвердження висновків відповідача щодо недійсності правочинів, тобто їх укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції.

Ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, фактично позивач не надав суду документи, які надають можливість дійти до висновків про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявності спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та існуванню зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку тощо.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих відповідачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Згідно з частиною першою ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов'язків, може бути перевірено як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, котрі його виготовили, так і шляхом кримінального переслідування за наявності підстав для порушення кримінальної справи.

На підставі зазначеного, суд оцінює первинну документацію позивача щодо здійснення господарських операцій з його контрагентом як таку, що не містить достовірної інформації та не несе в собі доказової сили.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником позивача, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника відповідача, а позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині визнання протиправними дії по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки, за наслідками якої було складено акт № 1697/22-2/33969924 від 27 липня 2012 року, відтак, у задоволені позовних вимог в цій частині необхідно відмовити повністю.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10.08.2012 року № 0001262201, суд зазначає, як було встановлено судом, перевірка позивача була проведена на виконання Постанови про призначення документальної позапланової перевірки старшого слідчого з особливо важливих справ СУ ДПС в Одеській області Балахтіна І.М. у межах кримінальної справи № 051201100163.

Відповідно до ст. 3 КПК України законом, що визначає повноваження слідчого та відповідно до якого здійснюється провадження у кримінальних справах, є КПК України.

Статтею 66 КПК України визначено, що особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організації, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізії, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України „Про банки і банківську діяльність».

Згідно з ст. 130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова.

Постанова слідчого відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є підставою для проведення органом ДПС позапланової документальної перевірки платника податків.

При цьому відповідно до ст. 114 КПК України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Враховуючи зазначене, законодавством України передбачено право слідчого у межах КПК України, відповідною постановою, призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання. Такі постанови є обов'язковими до виконання органами ДПС України.

Відповідно до п. 86.9 ст. 89 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом.

Згідно п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Отже, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.

Зазначена позиція знаходить підтвердження у постановах та ухвалах ВАСУ, зокрема від 01.10.2012р. справа № К/9991/42373/12, від 28.112012р. справа № К/9991/48335/12, від 19.12.2012р. справа № К/9991/64526/12.

Суд також звертає увагу відповідача, що ДПС України листом від 31.07.2012 р. N 20727/7/10-0217/2986 надала роз'яснення щодо права органів ДПС приймати податкові повідомлення-рішення за результатами проведених перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, де зокрема зазначила: «Враховуючи, що диспозиція пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та п. 86.9 ст. 86 ПК України не здійснює розмежування вказаних постанов по об'єктивному та суб'єктивному складу, у органів ДПС відсутні, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, законодавчі підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок. У разі ж прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами проведених перевірок, призначених на підставі постанови органу дізнання, слідчого, прокурора до винесення відповідного рішення суду в межах КПК України, останнє згідно з позицією ВАСУ буде скасовано».

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2012 року № 0001262201 є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 05.03.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -

постановив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон плюс» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки, за наслідками якої було складено акт № 1697/22-2/33969924 від 27 липня 2012 року та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2012 року № 0001262201- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10.08.2012 року № 0001262201.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 11.03.2013 року.

Суддя О.М. Тарасишина

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10.08.2012 року № 0001262201.

11 березня 2013 року

В решті позовних вимог відмовити.

05.03.13