Ухвала

від 28.02.2013 по справі 2а-5050/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5050/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Борошномельна компанія «Теві» до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Борошномельна компанія «Теві» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004852301 від 19.09.2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач є юридичною особою, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №627161 зареєстрований 23.11.2000 року Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області.

Згідно свідоцтва №100330506 НБ383426 від 04.04.2011 року Позивач є платником податків на додану вартість.

Відповідно до довідки АБ №473807 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) видами діяльності Позивача за КВЕД-2010 є:

10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;

10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.;

46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань підтвердження господарських відносин з Приватним підприємством «Міраторг» (код ЄДРПОУ 36904729) за січень, березень 2011 року, за результатами якої 12.06.2012 року складено акт №60/23-2/19411533.

В ході перевірки контролюючим органом виявлені порушення Позивачем вимог ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України, що виявилось у вчиненні правочинів, які порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків, п.п.198.2, 198.3 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні податкового кредиту на суму 230 551,00 грн., в т.ч. за січень 2011 року на суму 115 028,00 грн., за березень 2011 року на суму 115 523,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 230 551,00 грн., в т.ч. за січень 2011 року на суму 115 028,00 грн., за березень 2011 року на суму 115 523,00 грн.

05.07.2012 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002022201, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на загальну суму 230 553,00 грн., з яких 230 551,00 грн. основний платіж та 2,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено Позивачем в порядку адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скаргу задоволено частково, податкове повідомлення-рішення №0002022201 скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн.

19.09.2012 року Відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0004852301, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на загальну суму 230 552,00 грн., з яких 230 551,00 грн. основний платіж та 1,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

03.01.2011 року між Закритим акціонерним товариством «Росава» (правонаступником якого є Позивач) і Приватним підприємством «Міраторг» укладено договір №3 щодо поставки борошна пшеничного вищого, першого ґатунків та висівок пшеничних.

01.03.2011 року між Закритим акціонерним товариством «Росава» (правонаступником якого є Позивач) і Приватним підприємством «Міраторг» укладено договір №24/1 щодо перевезення (доставки) вантажу до пункту призначення.

Загальна вартість поставки товару (борошна пшеничного вищого, першого ґатунків та висівок пшеничних) та наданих транспортно-експедиційних послуг на підставі вказаних договорів складає 1 383 306,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 230 551,00 грн.

Факт поставки товару (надання послуг) за вказаними договорами підтверджується копіями актів виконаних робіт, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, копією журналу реєстрації надходження зерна пшениці на склад Позивача та журналу реєстрації довіреностей Позивача за 2004 - 2012 роки.

Позивачем оплачено поставлений товар та надані послуги шляхом перерахування на рахунок Приватного підприємства «Міраторг» коштів в сумі 1 383 306,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість на суму 230 551,00 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Приватним підприємством «Міраторг» Позивачу видано податкові накладні від 07.01.2011 року №2, від 10.03.2011 року №5, від 10.03.2011 року №6 на загальну суму 1 383 306,00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 230 551,00 грн.

Сума податку на додану вартість включена Позивачем до складу податкового кредиту за відповідні податкові (звітні) періоди та відображена у податкових декларацій з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

Приватне підприємство «Міра торг» є юридичною особою, що зареєстрована 25.03.2010 року Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради Кіровоградської області.

Основними видами діяльності вказаного підприємства є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; інші види оптової торгівлі; діяльність автомобільного вантажного транспорту.

У підтвердження здійснення вищевказаних господарських операцій Позивачем надано дані про переробку зерна пшениці за березень 2011 року, договори купівлі-продажу продукції, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на видачу товарів, банківські виписки а також копії документів, що підтверджуються наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для виконання зобов'язань за вказаними договорами (наявність нерухомого майна для розміщення виробничих потужностей, офісних та складських приміщень, транспорту та інших основних фондів, залишків товарних запасів).

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.185.1 ст.185 Кодексу об'єктом оподаткування податку на додану варість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Кодексу встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 Кодексу).

Згідно п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень п.201.4 ст.201 Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Кодексу).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Факт поставки товару та надання послуг з організації перевезень та оплати їх вартості підтверджується належним чином складеними первинними документами, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку Позивача та податковій звітності, а право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Контролюючим органом не доведено відсутності факту поставки товарів (надання послуг) по вищевказаним договорам та не спростовано реальності здійснених господарських операцій.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність винесеного 19.09.2012 року контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0004852301.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 05 березня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.