Постанова

від 05.03.2013 по справі 5011-35/458-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа№ 5011-35/458-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ювента Гласс"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2013р.

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

про виправлення описки в рішенні господарського суду міста Києва від 19.09.2012р. та помилки у наказах господарського суду міста Києва від 08.11.2012р.

у справі № 5011-35/458-2012 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до 1) Приватного підприємства "Ювента Гласс"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Українська Спілка"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2

про стягнення 457 698,38 дол. США та 5 881 628,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013р. ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про виправлення описки в рішенні господарського суду міста Києва №5011-35/458-2012 від 19.09.2012 та помилки в наказах господарського суду міста Києва від 08.11.2012.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.01.2013р. у справі № 5011-35/458-2012 заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено. Виправлено описку, допущену у рішенні господарського суду м. Києва від 19.09.2012 у справі №5011-35/458-2012 в частині зазначення ідентифікаційного коду ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", і зазначено вважати правильним ідентифікаційним кодом ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - 00032112. Внесено зміни до наказів господарського суду м. Києва №5011-35/458-2012 від 08.11.2012 і зазначено вважати правильним ідентифікаційним кодом ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - 00032112. Ухвалу прийнято з посиланням на ст.ст. 89, 117 ГПК України і вмотивовано наявністю підстав для внесення виправлень у рішення суду та видані накази.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2013р. у справі № 5011-35/458-2012 скасувати. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки судом не було враховано тієї обставини, що заявником не надано доказів надіслання відповідачу 1 копії вказаної заяви, а відтак, на думку скаржника, суд мав залишити заяву без розгляду на підставі п. 6 ч.1 ст. 63, 117 ГПК України.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем та відповідачем 2 не подано.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 05.03.2013р.

У судовому засіданні 05.03.2013р. представники позивача апеляційну скаргу підтримали. Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про поважність причин неявки відповідачі та тертя особа суд не повідмомили, клопотань про відкладення до суду не надходило.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 77 ГПК України, а тому вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість ухвалу місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарським судом м. Києва 19.02.2012р. прийнято рішення у справі №5011-35/458-2012, яким позовні вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ПП "Ювента Гласс" та ТОВ "Будівельна Українська Спілка" про стягнення солідарно 457 698,38 дол. США (3 656 964,29 грн. - згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.12.2011) та 5 881 628,96 грн. задоволено повністю. Стягнуто зазначені суми та судові витрати.

08.11.2012р. господарським судом міста Києва на виконання зазначеного рішення видано два накази про примусове виконання рішення (т.1, а.с.218, 219).

Як вбачається зі змісту резолютивної частини рішення та наказів, судом зазначено ідентифікаційний код ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» як «21650966».

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ станом на 03.01.2012р. ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» присвоєно ідентифікаційний код «00032112» (т.1, а.с.76).

03.01.2013р. ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про виправлення описки в рішенні господарського суду міста Києва у справі №5011-35/458-2012 від 19.09.2012 та помилки в наказах господарського суду міста Києва від 08.11.2012.

Заяву про виправлення заявник обґрунтовує тим, що суд прийняв рішення у даній справі та видав на його виконання два накази, у яких припустився помилки, невірно зазначивши ідентифікаційний код стягувача (позивача). У зв'язку з цим, заявник вважає, що наявні підстави для виправлення цієї помилки в резолютивній частині рішення та у виданих наказах.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення заяви, враховуючи наступне.

У позовній заяві позивачем зазначено ідентифікаційний код юридичної особи 00032112 (т.1, а.с.2).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ПАТ «Укрексімбанк» зареєстровано ідентифікаційний код 00032112 (т.1, а.с.76). Аналогічний код позивача зазначено у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 370608 (т.1, а.с104).

У резолютивній частині рішення від 19.09.2012 р. судом було помилково зазначено інший ідентифікаційний код стягувача (позивач) 21650966 (т.1, а.с.218).

Згідно з приписами ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Враховуючи, що судом в резолютивній частині рішення було допущено описку в номері ідентифікаційного коду юридичної особи - позивача, колегія суддів вважає, що заява позивача про виправлення описки є обґрунтованою, а ухвала суду першої інстанції про виправлення цієї описки є законною.

08.11.2012р. господарським судом м. Києва на виконання рішення господарського суду міста Києва у справі №5011-35/458-2012 від 19.09.2012 видано два накази про примусове виконання рішення (т.1, а.с.218, 219).

В зазначений наказах викладено резолютивну частину рішення суду від 19.09.2012 і, зокрема, невірний ідентифікаційний код юридичної особи - позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом (ч. 4 ст. 117 ГПК України).

Як передбачено п. 34 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/163 від 12.03.2009 р. "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" відповідно до приписів статті 117 ГПК господарський суд, який видав наказ, може за заявою стячувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі; таке виправлення вноситься до наказу ухвалою господарського суду.

При цьому видача господарським судом нового наказу з текстом, що відповідав би здійсненим виправленням, законом не передбачено.

У зв'язку з цим, враховуючи зміст наведених норм закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наказ, до якого в установленому порядку внесено виправлення, є виконавчим документом у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням внесених до цього наказу виправлень.

За таких обставин колегія суддів вважає, що заява ПАТ «Укрексімбанк» ґрунтується на вимогах закону, а тому вказана заява правомірно задоволена судом першої інстанції.

Посилання скаржника на те, що заявником (позивач) не надано суду доказів надіслання відповідачу 1 копії вказаної заяви, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

До заяви ПАТ «Укрексімбанк» додано докази надіслання її копії з додатками обом відповідачам. Зокрема, вказану заяву з додатками надіслано відповідачу 1 за адресою: 03022, м. Київ, вул. Трутенка, буд. 2 (т.2, а.с.10-11). З огляду на те, що вказана адреса зазначена в позовній заяві (т.1 ,а.с.2), витягу з ЄДРПОУ (юридична адреса т.1,а.с.136), рішенні суду від 19.09.2012р. (т.1, а.с. 197-201), та крім того, сам скаржник зазначає вказану адресу у своєму клопотанні (т.1, а.с.145) та апеляційній скарзі (т.2, а.с. 35), слід дійти висновку, що заяву про виправлення з додатками надіслано за належною адресою відповідача 1.

При цьому колегія суддів враховує, що зміна фактичної та юридичної адреси є правом особи, проте таке право має реалізовуватись у відповідності до приписів ч.3 ст. 22 ГПК України, а відтак скаржник має довести, що він повідомляв суд, а також позивача про зміну своєї адреси або подавав відповідні клопотання. Проте таких доказів скаржником суду апеляційної інстанції не надано.

Враховую викладене, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для застосування до вказаної заяви наслідків передбачених п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України, а тому посилання скаржника в цій частині слід відхилити, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та недоведені скаржником в установленому порядку належними доказами.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для зміни або скасування ухвали господарського суду міста Києва від 16.01.2013р. у справі №5011-35/458-2012, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Ухвала є законною, обґрунтованою та відповідає обставинам справи. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ювента Гласс" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2013р. у справі № 5011-35/458-2012 без змін.

2. Матеріали справи № 5011-35/458-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Жук Г.А.

Чорногуз М.Г.

Повний текст складено та підписано 11.03.2013р.