Ухвала

від 26.02.2013 по справі 2а-3291/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року Справа № 876/8/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Сендем» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року в адміністративній справі № 2а-3291/12/0970 за позовом державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області до приватного підприємства «Сендем» про стягнення заборгованості по штрафних (фінансових) санкціях в сумі 58200,80 грн.,

В С Т А Н О В И В :

14.10.2011 року державна податкова інспекція в Богородчанському районі Івано-Франківської області (далі - ДПІ в Богородчанському районі) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила стягнути з приватного підприємства «Сендем» (далі - ПП «Сендем») заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях в сумі 58200,80 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржило ПП «Сендем», яке вважає, що рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) є спеціальним законом з питань оподаткування, а тому не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення норм Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спиту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР) та Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).

Крім того, відповідач вважає, що відповідно до статтей Закону № 2181-ІІІ штрафні (фінансові) санкції, накладені відповідачем на позивача, не визначені як податок або збір (обов'язковий платіж). Тому обов'язки суб'єкта підприємницької діяльності по сплаті штрафних (фінансових) санкцій за порушення ним норм Законів № 481/95-ВР та № 265/95-ВР не відносяться до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.

Звертає увагу, що податковим органом було порушено процедуру стягнення боргу, в тому числі і строки його стягнення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не належить до задоволення з наступних міркувань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем правомірно нараховано 55660,80 грн. штрафних санкцій за роздрібну торгівлю горілкою за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на горілку, а порушення податковим органом форми рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не звільняє відповідача від відповідальності за порушення вимог вищезазначених Законів та сплати застосованих штрафних санкцій.

Крім того, звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач діяв правомірно, у межах своїх повноважень, встановлених пунктом 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до яких державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції вправі подавати до судів позови про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають дійсним обставинам справи та є правильними.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що працівниками ДПА в Івано-Франківській області 20.12.2003 року була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності - ПП «Сендем», за наслідками якої складено акт від 20.12.2003 року № 900941.

Перевіркою виявлено порушення ПП «Сендем» вимог ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР (далі - Закон № 98/96-ВР), ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР, п.1 ст.3 Закону № 265/95-ВР та постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2001року № 700 «Про запровадження мінімальних цін на вітчизняні та імпортні горілку і лікеро-горілчані вироби» (далі - Постанова КМУ від 21.06.2001року № 700), а саме:

- торговий патент не розміщено на видному місці;

- розрахункова операція - придбання горілки «Пшенична» у кількості 160 пляшок не проведена через реєстратор розрахункових операцій, з роздрукуванням розрахункового документа і не видано фіскальний чек на суму 480,00 грн.;

- торгівля алкогольними напоями проводилась за цінами нижче від мінімальних (було реалізовано 160 пляшок горілки «Пшенична» за ціною 3,00 грн. за пляшку, що є нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на горілку - 6,24 грн.).

На підставі акту перевірки та відповідно до встановлених порушень ДПІ в Богородчанському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042302/0 від 18.02.2004 року, яким відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 58200,80 грн., а саме: за невидачу фіскального чека - 2400 грн. (відповідно до п.1 ст.17 Закону № 265/95-ВР); за нерозміщення торгового патенту на видному місці - 140 грн. (ст.8 Закону № 98/96-ВР); за торгівлю алкогольними напоями за цінами нижче від мінімальних - 55660,80 грн. (ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР).

Пунктом 1 ст.3 Закону № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

У разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність (п.1 ст.17 Закону № 265/95-ВР).

Частиною першою статті 1 Закону № 98/96-ВР передбачено, що торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патента за один календарний місяць (ч.1 ст.8 Закону № 98/96-ВР).

Постановою КМУ від 21.06.2001року № 700 затверджено розміри мінімальних цін на вітчизняні та імпортні алкогольні напої, що реалізуються в Україні підприємствами оптової і роздрібної торгівлі, громадського харчування, підприємствами-виробниками незалежно від форми власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, згідно якої мінімальна оптово-відпускна ціна на горілку за 1 літр 100-відсоткового спирту визначена у розмірі 26,02 грн., мінімальна роздрібна ціна - 31,22 грн.

До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією, горілкою та лікеро-горілчаними виробами за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на коньяк, алкогольні напої, виготовлені за коньячною технологією, горілку та лікеро-горілчані вироби - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 1000 гривень (ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР).

Крім того, як встановлено судом, ПП «Сендем» оскаржувала в суді правомірність дій податкового органу щодо проведення контрольної закупки горілчаних виробів та просила визнати акт закупки горілчаних виробів від 20.12.2003 року і акт перевірки № 900941 від 20.12.2003 року такими, що отримані з порушенням закону; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000042302/0 від 18.02.2004 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2009 року в адміністративній справі № 2-а-4168/08/0970, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 року, в задоволенні позову було відмовлено (а.с.91-93).

Також, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року у даній справі було визнано, що ДПІ в Богородчанському районі подало адміністративний позов в межах строку звернення до адміністративного суду (а.с.72 - 74).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Сендем» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року в адміністративній справі № 2а-3291/12/0970 , - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді О.М. Довгополов

В.В. Святецький

Ухвала складена у повному обсязі 01 березня 2013 року.