Рішення

від 05.03.2013 по справі 901/519/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.2013Справа № 901/519/13-г

За позовом прокурора Красногвардійського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств і особі відділення Автономної Республіки Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

до Селянського (фермерського) господарства «Сокол»

фізичної особи-підприємця Кащенко Зої Олександрівни

про стягнення 77 293,14 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача: Юзбашева-Татарська А.І., головний спеціаліст, довіреність № 01 від 02.01.2013

Від відповідачів: Кащенко О.Л., керівник, витяг з ЄДРПОУ від 19.02.2013

Кащенко З.О., фізична особа-підприємець, витяг з ЄДРПОУ від 15.02.2013

Прокурор: Приймак А.О., прокурор відділу прокуратури м. Сімферополя, посвідчення

№ 013070 від 14.11.2012

СУТЬ СПОРУ: прокурор Красногвардійського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в інтересах держави в особі відділення Автономної Республіки Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів, Селянського (фермерського) господарства «Сокол» та фізичної особи-підприємця Кащенко З.О. про стягнення 77 293,14 грн. заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству та договором поруки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, Селянське (фермерське) господарство «Сокол», порушив зобов'язання за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 09.10.2009 в частині своєчасного повернення грошових коштів, а також невиконанням відповідачем, фізичною особою-підприємцем Кащенко З.О. своїх зобов'язань за договором поруки № 4 від 09.10.2009 та обґрунтовані посиланнями на статті 526, 530, 553, 554, 625 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.

Заявою від 19.02.2013 прокурор надав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству та договором поруки в сумі 77 293,14 грн. (а.с. 73-74).

В судовому засіданні 21.02.2013 відповідач, Селянське (фермерське) господарство «Сокол», надав відзив, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі. Одночасно, відповідач просив надати відстрочку виконання рішення до 20.08.2013 (а.с. 89).

01.03.2013 від прокурора надійшла заява про відмову від позову в частині вимог про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця Кащенко З.О. та про припинення провадження у справі в цій частині на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Також, прокурор просив стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Сокол» заборгованість за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству в сумі 75 000,00 грн., 1 910,95 грн. 3% річних та 382,19 грн. пені.

Позивач в судовому засіданні 05.03.2013 підтримав заяву прокурора про відмову від позовних вимог в частині стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця Кащенко З.О.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарський судом.

Оскільки відмова від позову є правом позивача, передбаченим частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення з Кащенко З.О. 77 293,14 грн., у зв'язку з чим провадження у справі в цієї частині підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.10.2009 між відділенням Автономної Республіки Крим Українського державного фонду підтримки фермерським господарств (позивач) та Селянським (фермерським) господарством «Сокол» (відповідач) укладений договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 8 (далі - Договір, а.с 30-31).

Відповідно до пункту 1 Договору позивач взяв на себе зобов'язання надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 95 000,00 грн., а відповідач - використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений Договором строк.

Мета фінансової підтримки (допомоги) визначена в пункті 2 Договору - для поновлення обігових коштів.

Пунктом 3.2.1 Договору визначений обов'язок позивача надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок відповідача, відкритий у банківській установі.

В свою чергу, пунктом 3.4.2 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання повернути отримані від позивача кошти до 09.10.2012, згідно з графіком повернення наданих коштів.

Так, суму фінансової підтримки в розмірі 10 000,00 грн. відповідач зобов'язався повернути до 09.10.2010; 10 000,00 грн. - до 09.10.2011; 75 000,00 грн. - до 09.10.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договорів фінансової підтримки, позивачем на розрахунковий рахунок відповідача перераховані кошти, в сумі

95 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 334 від 14.10.2009 (а.с. 36 зворот).

У зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за Договором в частині своєчасного повернення наданих йому коштів, листами від 29.10.2012 (а.с.36), від 17.09.2012 (а.с. 37) та від 09.11.2012 (а.с. 38) позивач звертався до нього з претензіями про термінове перерахування грошових коштів в розмірі 75 000,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Оскільки, відповідач не виконав вимоги позивача, листом № 53-01/74 від 10.12.2012 останній звернувся до заступника прокурора Автономної Республіки Крим з клопотанням звернутися до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави з позовною заявою про стягнення з відповідача грошових коштів.

Неповернення відповідачем суми грошової допомоги в розмірі 75 000,00 грн. стало приводом для звернення прокурора Красногвардійського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення Автономної Республіки Крим до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з невиконанням зобов'язання, у зв'язку з чим вони повинні регулюватися положеннями глави 61 Цивільного кодексу України, з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані свої зобов'язання за договором, а саме - на розрахунковий рахунок відповідача перераховані кошти в сумі 95 000,00 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У порушення вищезазначених правових норм та умов Договору грошові кошти, у встановлений пунктом 3.4.2 Договору строк відповідачем позивачу не повернуті, у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість в розмірі 75 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів повернення грошових коштів відповідачем суду не представлено.

Враховуючи викладене, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на підставі положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи факт наявності заборгованості та відсутність доказів її сплати, а також те, що відповідач визнав суму боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 75 000,00 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 382,19 грн. 3% річних та

1 910,95 грн. пені.

Суд вважає, що таки вимоги позивача також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, 3% річних розраховувалися ним за період з 10.10.2012 по 10.12.2012 (а.с. 39).

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок, який складений вірно, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 382,19 грн. - 3% річних.

Також, пунктом 5.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги), фермерське господарство сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Розмір пені, нарахованої відповідачу на суму боргу, відповідно до розрахунку позивача складає 1 910,95 грн. (а.с. 39).

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок, який складений вірно та сума 1 910,95 грн. також підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, суд вважає позивні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, суд не задовольняє клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання рішення строком до 20.08.2013, з огляду на наступне.

Як на підставу вимог про надання відстрочки виконання рішення, відповідач посилається на те, що в 2011-2012 роках, у зв'язку з несприятливими погодними умовами виник недобір врожаю та підприємство знаходить в скрутному фінансовому становищі.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор): стихія, оголошена війни, терористичний акт, блокада, пожежа, вибух тобто не з вини сторін, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.

У цьому випадку термін виконання зобов'язання переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідна угода.

Відповідно до пункту 6.2 Договору відповідач був зобов'язаний в короткий термін, але не пізніше 5 днів, повідомити позивача про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов'язань.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що неповідомлення, або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення обставин непереборної сили позбавляє сторону права посилатися на дані обставини.

Однак, відповідач не повідомив позивача про настання та припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов'язань, не надав жодних доказів на підтвердження наявності обставин неможливості виконання зобов'язань, у зв'язку з чим не звільняється від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань внаслідок обставин непереборної сили.

Надана відповідачем Довідка Управління Агропромислового розвитку № 148/01 від 20.02.2013 про негативний вплив погодних умов на врожай, судом розцінюється критично, оскільки відповідно до пункту 6.4 Договору, якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України, однак, відповідної довідки відповідачем суду не надано.

Оплату судового збору суд, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача.

В судовому засіданні 05.03.2013 оголошені вступна та резолютивні чистині рішення.

Повне рішення складено 11.03.2012.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову прокурора Красновгвардійського району в частині позовних вимог до фізичної особи-підприємця Кащенко Зої Олександрівні про стягнення 77 293,14 грн.

2. Провадження у справі в частині позовних вимог до фізичної особи-підприємця Кащенко Зої Олександрівні про стягнення 77 293,14 грн. припинити.

3. Позов задовольнити.

4. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Сокол» (вул. Енгельса, 11, Красногвардійський район, АР Крим, 97000, р\р 260083894 в Красногвардійському відділенні КРД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 31503739) на користь Українського державного фонду підтримки фермерський господарств в особі відділення Автономної Республіки Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Київська, 81, к. 109, м. Сімферополь, АР Крим, 95034, р\р 37124012000822 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 22236140) 75 000,00 грн. заборгованості, 1 910,95 грн. пені та 382,19 грн. 3% річних.

5. В задоволенні клопотання Селянського (фермерського) господарства «Сокол» про надання розстрочки виконання рішення відмовити.

6. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Сокол» (вул. Енгельса, 11, Красногвардійський район, АР Крим, 97000, р\р 260083894 в Красногвардійському відділенні КРД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 31503739)в дохід Державного бюджету України (рахунок 31211206783002, отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі АРК, 22030001, ЄДРПОУ отримувача - 38040558, ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) 1 720,50 грн. судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас