КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2013 року № 2а-5514/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Лапія С.М.,
при секретарі - Пилипчук В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Борошномельна Торговельна Компанія» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про оскарження дій та наказу і зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Борошномельна Торговельна Компанія» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати Наказ Броварської ОДПІ Київської області ДПС №865 від 14.09.2012, визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Борошномельна Торговельна Компанія» на підставі Наказу № 865 від 14.09.2012, в результаті якої складено Акт №602/22-5/37696181 від 20.09.2012, за яким визнано нікчемними:
- договір № 20/03 від 01.03.2012, укладений між позивачем та ПП «Будфонд» на загальну суму: 446 439, 60 грн., в т.ч. ПДВ - 74 406,60 грн.
- договір № 17/11 від 17.11.2011, укладений між позивачем та TOB «Еквітас» на загальну суму: 354 681 грн., в т.ч. ПДВ - 59 068, 48 грн.,
- договір №12/02/12 від 01.02.12, укладений між позивачем та TOB «База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу» на загальну суму: 285 000 грн., в т.ч. ПДВ - 47 500 грн.;
зобов'язати відповідача поновити у всіх електронних системах, в тому числі в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також в особовій картці TOB «Борошномельна Торговельна Компанія», задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року:
- суму податкового зобов'язання у розмірі 106 568, 48 грн.;
- суму податкового кредиту в розмірі 74 406, 60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що дії Броварської ОДПІ Київської області ДПС щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Позивача, в результаті якої було складено Акт №602/22-5/37696181 від 20.09.2012, є неправомірними, а висновки перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, чинному законодавству України та порушують права позивача як платника податків.
Представники сторін до судового засідання не з'явились.
Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України особа, яка бере участь у розгляді справи, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався.
На підставі ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ТОВ «Борошномельна Торговельна Компанія» (далі - ТОВ «БТК») зареєстроване як юридична особа 13.07.2011, ідентифікаційний код 37696181, юридична адреса: 07434, Київська обл., Броварський р-н., с. Шевченкове, вул. Шкільна, 31.
Як платник податків ТОВ «БТК» знаходиться на обліку в Броварській ОДПІ Київської області ДПС з 14.07.2011 за № 2249.
На підставі наказу Броварської ОДПІ Київської області ДПС № 865 від 14.09.2012, направлення № 830 від 14.09.2012 посадовими особами Броварської ОДПІ Київської області ДПС згідно з п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БТК» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з приватним підприємством «Будфонд», їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2012 року.
За результатами перевірки 20.09.2012 складено Акт №602/22-5/37696181, згідно висновків якого встановлено порушення:
- ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону договір № 20/03 від 01.03.2012 укладений між ТОВ «БТК» та ПП «Будфонд» на загальну суму: 446 439, 60 грн., в т.ч. ПДВ - 74 406, 60 грн.;
- ч. 1 ст. 203, ч .2 ст. 215 ЦК України має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону договір № 17/11 від 17.11.11, укладений між ТОВ «БТК» та ТОВ «Еквітас» на загальну суму: 354 681 грн., в т.ч. ПДВ - 59 068, 48 грн., договір №12/02/12 від 01.02.12, укладений між ТОВ «БТК» та ТОВ «База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу» на загальну суму: 285 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 47 500,00 грн.
Як встановлено судом, після складання Акту перевірки податковим органом в автоматизованій базі даних було відображено результати проведеного контрольного заходу та зменшено податкові показники позивача з кредиту та податкових зобов'язань за перевірений період.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування Наказу від 14.09.2012 № 865 і дій відповідача з проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «БТК» на підставі вказаного наказу, суд зазначає наступне.
Позовні вимоги в даній частині позивач обґрунтовує тим, що запити податкового органу про надання письмових пояснень від 23.05.2012 №3204/10/15-217/849 та від 25.07.2012 №5496/10/22-5 не відповідали вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України.
Як встановлено судом 29.05.2012 та 22.08.2012 ТОВ «БТК» було отримано поштою письмові запити Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 23.05.2012 № 3204/10/15-217/849 та № 5496/10/22-5 від 25.07.2012 про надання пояснень та документального підтвердження з питань взаємовідносин з ПП «Будфонд».
У відповідь на вказані запити ТОВ «БТК» направлено листи про те, що запити не відповідають вимогам ст. 21, п. 73.3 ст. 73 ПК України, оскільки у них не визначено вичерпний перелік витребуваних документів із зазначенням номерів та дат складення та не зазначено про необхідність надання документів у вигляді копій, у зв'язку з чим ТОВ «БТК» відмовлено податковому органу у наданні інформації.
Згідно п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Отже, однією з підстав для звернення органу податкової служб до платника податків із письмовим запитом про подання інформації є виявлення факту, який свідчить про можливі порушення платником податкового законодавства за результатами аналізу податкової інформації.
Відповідно до пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова інформація визначається в Законі України «Про інформацію», згідно ст. 16 якого податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (2755-17). Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
З аналізу письмових запитів Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 23.05.2012 № 3204/10/15-217/849 та від 25.07.2012 № 5496/10/22-5 слідує, що вони відповідають вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України, оскільки у них зазначено про необхідність надання витребуваних документів у належним чином завірених копіях, вказано перелік витребуваних документів та як підставу для звернення до підприємства із запитом - отримання податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення підприємством податкового законодавства.
Відсутність у вказаних запитах посилання на п. 73.3 ст. 73 ПК України не може вважатись підставою для задоволення позовних вимог в даній частині, оскільки це не впливає на обов'язок підприємства виконати вимоги запитів та не порушує його права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до п.п.78.1.1 п.78 ст.78.1 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Оскільки вказані запити податкового органу не порушують охоронюваних законом прав та свобод позивача, за своєю формою та змістом не суперечать вимогам абзаців першого та другого цього п. 73.3 ст. 73 ПК України, позивач не був звільнений від обов'язку надавати на них відповідь на запит, тому податковим органом правомірно застосовано наслідки визначені п.п.78.1.1 п.78 ст.78.1 ПК України та прийнято Наказ від 14.09.2012 №865.
Також судом враховано, що позивачем допущено посадових осіб до проведення перевірки.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «БТК» на підставі Наказу №865 від 14.09.2012, в результаті якої складено Акт №602/22-5/37696181 від 20.09.2012, за яким визнано нікчемними:
- договір № 20/03 від 01.03.2012, укладений між позивачем та ПП «Будфонд» на загальну суму: 446 439, 60 грн., в т.ч. ПДВ - 74 406,60 грн.
- договір № 17/11 від 17.11.2011, укладений між позивачем та TOB «Еквітас» на загальну суму: 354 681 грн., в т.ч. ПДВ - 59 068, 48 грн.,
договір №12/02/12 від 01.02.12, укладений між позивачем та TOB «База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу» на загальну суму: 285 000 грн., в т.ч. ПДВ - 47 500 грн., зобов'язання відповідача поновити у всіх електронних системах, в тому числі в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також в особовій картці TOB «Борошномельна Торговельна Компанія» задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року:
- суму податкового зобов'язання у розмірі 106 568, 48 грн.;
- суму податкового кредиту в розмірі 74 406, 60 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Відповідач не вказав у Акті перевірки та не надав суду доказів звернення до суду з позовом про визнання фіктивним правочином між позивачем та його контрагентами, а самостійно визнав правочини фіктивними.
Відповідно до Пленуму Верховного Суду України, затвердженого постановою від 6 листопада 2009 року № 9, «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Згідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Відповідачем не доведено наявність умислу між позивачем та його контрагентами і не надано рішення суду про визнання їх договорів фіктивним, також в ході перевірки позивача відповідачем не встановлено і не доведено будь-якими належними доказами спрямованість вказаних договорів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади чи незаконне заволодіння ним. Тобто не є таким, що порушує публічний порядок, згідно ст. 228 ЦК України.
У наказі Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 14.09.2012 № 865 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БТК», який отримано підприємством 18.09.2012, зазначено термін проведення перевірки з 14.09.12 на 5 робочих днів.
В той же час, відповідно до змісту Акту, перевірку фактично проведено з 14.09.2012 по 20.09.12.
На вимогу Броварської ОДПІ Київської області ДПС копії первинних документів ТОВ «БТК» за березень 2012 року були надані 24.09.2012, тобто в день, коли податковим органом вже було зареєстровано Акт перевірки.
Відповідно до абз.1 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (абз.4 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).
Згідно п.6 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом ДПА України №984 від 22.12.10 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №34/18772 від 12.01.2011) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
З урахуванням положень п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України та Наказу ДПА України від 22.12.2010 № 984 посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані проводити документальну позапланову виїзну перевірку за місцезнаходженням платника податків, а також при складанні акту перевірки не мають права відображати необґрунтовані дані, які не підтверджені первинними документами.
Висновки Акту перевірки не містять документального підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин ТОВ «БТК» з підприємствами: ПП «Будфонд», ТОВ «Еквітас», ТОВ «База ТМЗ АПК» за березень 2012 року, оскільки податковим органом фактично не досліджувались первинні документи ТОВ «БТК», а викладені в Акті перевірки висновки зроблені лише на підставі даних податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року та Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 30.07.2012 №486/3-22-80-36884451, який фактично за змістом проведеної перевірки не має жодного відношення до господарської діяльності ТОВ «БТК».
Щодо дотримання податковим органом вимог процедури нарахування та утримання (стягнення) податкових зобов'язань платника податків, суд зазначає наступне.
В Акті перевірки ТОВ «БТК» податковим органом надано оцінку фінансово-господарським відносинам позивача з ПП «Будфонд» і його безпосередніми контрагентами-постачальниками за березень 2012 року: ТОВ «Комерційна фірма «Авторитет» (код ЄДРПОУ 13491933), ПАТ «Грета» (код ЄДРПОУ 153488), ТОВ «Солді-Донбас» (код ЄДРПОУ 24656946), ВАТ «Харківкольормет» (код ЄДРПОУ 1883585).
Однак, ці відносини не стосуються здійснення ТОВ «БТК» господарських операцій з придбання у ПП «Будфонд» товару (борошна) та реалізації його своїм контрагентам-покупцям: ТОВ «Еквітас» (код ЄДРПОУ 32492482) та ТОВ «База МТЗ АПК» (код ЄДРПОУ 32492482), що свідчить з аналізу наведених в Акті перевірки відомостей про умови формування ТОВ «БТК» податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2012 року.
Підставою для висновків податкового органу про нікчемність:
- договору купівлі-продажу продукції №20/03 від 01.03.12, укладеного між ТОВ «БТК» (Покупець) та ПП «Будфонд» (Продавець);
- договору купівлі-продажу продукції №17/11 від 17.11.11, укладеного між ТОВ «Еквітас» (Покупець) та ТОВ «БТК» (Продавець), та
- договору купівлі-продажу продукції №12/02/12 від 01.02.12, укладеного між ТОВ «База МТЗ АПК» (Покупець) та ТОВ «БТК» (Продавець),
стали відомості, отримані з Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 30.07.2012 №486/3-22-80-36884451 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Будфонд» (код ЄДРПОУ 36884451) за березень 2012 року.
Згідно цього Акту перевірки ДПІ встановлено розбіжність у Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ ПП «Будфонд» за березень 2012 року по взаємовідносинах з підприємствами: ТОВ «Комерційна фірма «Авторитет» (код ЄДРПОУ 13491933), ПАТ «Грета» (код ЄДРПОУ 153488), ТОВ «Солді-Донбас» (код ЄДРПОУ 24656946), ВАТ «Харківкольормет» (код ЄДРПОУ 1883585), оскільки за даними ДПІ не підтверджено факти поставки товарів вказаними контрагентами на адресу ПП «Будфонд».
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР) підприємства: ТОВ «БТК» (код ЄДРПОУ 37696181), ТОВ «Еквітас» (код ЄДРПОУ 32492482), ТОВ «База МТЗ АПК» (код ЄДРПОУ 19485589), ПП «Будфонд» (код ЄДРПОУ 36884451), ТОВ «Комерційна фірма «Авторитет» (код ЄДРПОУ 13491933), ПАТ «Грета» (код ЄДРПОУ 153488), ТОВ «Солді-Донбас» (код ЄДРПОУ 24656946), ВАТ «Харківкольормет» (код ЄДРПОУ 1883585) - є діючими суб'єктами господарської діяльності та знаходяться адресами реєстрації. Також, відомостей ДПА України щодо анульованих свідоцтв платника ПДВ, свідоцтва підприємств: ТОВ «БТК» (код ЄДРПОУ 37696181), ТОВ «Еквітас» (код ЄДРПОУ 32492482), ТОВ «База МТЗ АПК» (код ЄДРПОУ 19485589), ПП «Будфонд» (код ЄДРПОУ 36884451), ТОВ «Комерційна фірма «Авторитет» (код ЄДРПОУ 13491933), ПАТ «Грета» (код ЄДРПОУ 153488), ТОВ «Солді-Донбас» (код ЄДРПОУ 24656946), ВАТ «Харківкольормет» (код ЄДРПОУ 1883585) - не анульовані.
У період вчинення ТОВ «БТК» і ПП «Будфонд» господарських відносин останнє мало право видавати податкові накладні, було зареєстроване платником податку на додану вартість.
Про реальність здійснення ТОВ «БТК» (Покупець) господарських операцій з придбання товару (борошна) у ПП «Будфонд» (Продавець) на підставі договору купівлі-продажу продукції №20/03 від 01.03.2012 свідчать виписані та видані Продавцем ТОВ «БТК» видаткові накладні та податкові накладні, а також наявні у цього підприємства синтетичний, аналітичний облік, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 «ТМЦ», журнал-ордер по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками», якими в повному обсязі підтверджено придбання у ПП «Будфонд» вказаного товару у березні 2012 року та формування податкового кредиту з ПДВ за вказаний період.
Про реальність здійснення ТОВ «БТК» (Продавець) господарських операцій з реалізації товару (борошна) підприємствам: ТОВ «Еквітас», ТОВ «База МТЗ АПК» (Покупці) на підставі договорів купівлі-продажу продукції: №17/11 від 17.11.11, №12/02/12 від 01.02.12, свідчать виписані ТОВ «БТК» та видані вказаним Продавцям видаткові накладні і податкові накладні, а також наявні у ТОВ «БТК» синтетичний, аналітичний облік, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 «ТМЦ», журнал-ордер по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями», якими в повному обсязі підтверджено реалізацію підприємствам: ТОВ «Еквітас», ТОВ «База МТЗ АПК» вказаного товару в березні 2012 року та формування податкових зобов'язань з ПДВ за вказаний період. Копії вказаних документів було надано до перевірки.
Про отримання ТОВ «Еквітас» і ТОВ «База МТЗ АПК» товару від ТОВ «БТК» свідчать довіреності, видані на матеріально-відповідальних службових осіб: №186 від 15.03.2012, серія ААГ №790721 від 29.02.2012, копії яких містяться в матеріалах справи.
Фактичне постачання вказаним покупцям борошна також підтверджується виписаними ТОВ «БТК» видатковими накладними, копії яких були надані до перевірки та містяться в матеріалах справи.
Дотримання ПП «Будфонд» вимог законодавства при здійсненні взаємовідносин у березні 2012 року зі своїми контрагентами жодним чином не може впливати на господарські операції з ТОВ «БТК» за договором купівлі-продажу продукції №20/03 від 01.03.2012, оскільки ТОВ «БТК» (Покупець) фактично отримало товар виключно у ПП «Будфонд» (Продавець) та в межах цього договору у повному обсязі сплатило кошти Продавцю, що не заперечується в Акті перевірки.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, що подається контролюючому органу.
Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Отже, контролюючий орган не має право самостійно визначати суму грошових зобов'язань, якщо перевірку результатів діяльності платника податків проведено з порушенням вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України та Наказу ДПА України №984 від 22.12.2010, тобто без врахування даних здійснення підприємством господарських операцій, які підтверджено належними первинними документами.
Таким чином, викладені в Акті перевірки обґрунтування нікчемності договорів купівлі-продажу продукції: №20/03 від 01.03.2012, №17/11 від 17.11.2011, №12/02/12 від 01.02.2012 є безпідставними.
Необхідно зазначити, що у випадку коли податковими органами отримано відомості про порушення платником податків вимог законодавства, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки від таких дій на інших осіб (Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «БТК» як платник податку діяло без належної обачності й обережності, і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.
Таким чином, застосовування до позивача наслідків нікчемності правочинів у зв'язку з недотриманням його контрагентом вимог законодавства є протиправним.
Верховним судом України 31.01.2011 винесено ухвалу по справі № 21-47а10, прийняту за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Також судом встановлено, що станом на час здійснення позивачем вказаних господарських операцій його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали право видавати податкові накладені.
Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими і безпідставними.
Щодо висновків Акту перевірки про порушення ТОВ «БТК» ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону:
- договір: №20/03 від 01.03.12, укладений між ТОВ «БТК» та ПП «Будфонд» на загальну суму: 446 439, 60 грн., в т.ч. ПДВ - 74 406, 60 грн.,
- договір №17/11 від 17.11.11, укладений між ТОВ «БТК» та ТОВ «Еквітас» на загальну суму: 354 681 грн., в т.ч. ПДВ - 59 068, 48 грн.,
- договір №12/02/12 від 01.02.12, укладений між ТОВ «БТК» та ТОВ «База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу» на загальну суму: 285 000 грн., в т.ч. ПДВ - 47 500 грн., суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно ч. 1 п.198. 2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198. 6 ст. 198 ПК України).
Виходячи із ст.ст. 180, 183, 198, 201 ПК України лише відсутність реєстрації особи платником податку на додану вартість, відсутність податкової накладної або наявність відповідного рішення суду позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум за придбані (поставлені) товари (послуги).
Окрім податкових накладних, господарські операції ТОВ «БТК» з придбання борошна у ПП «Будфонд» у березні 2012 року підтверджені відповідними видатковими накладними, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999.
Так, відповідно до ч.1 ст.9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи повинні мати встановлені обов'язкові реквізити, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV від 16.07.1999).
Відповідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України)
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був направлений на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст. 228 ЦК України).
З урахуванням ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України господарські відносини між ТОВ «БТК» та підприємствами: ПП «Будфонд», ТОВ «Еквітас», ТОВ «База МТЗ АПК» носили дійсний характер та були спрямовані на створення у сторін реальних прав та обов'язків щодо виконання умов договорів купівлі-продажу продукції: №20/03 від 01.03.2012, №17/11 від 17.11.2011, №12/02/12 від 01.02.2012 з метою досягнення взаємного економічного інтересу, в межах визначеної статутом дієздатності суб'єктів відносин, відповідно до їх вільного волевиявлення. Разом з тим, виконання умов вказаних договорів не було спрямоване на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним внаслідок чого відсутні підстави визнання нікчемності фінансово-господарських відносин ТОВ «БТК» з підприємствами: ПП «Будфонд», ТОВ «Еквітас», ТОВ «База МТЗ АПК».
За своєю юридичною природою відносини між ТОВ «БТК» з підприємствами: ПП «Будфонд», ТОВ «Еквітас», ТОВ «База МТЗ АПК» складають зобов'язання, що регулюються умовами договору поставки. З урахуванням положень ст. 173 ГК України такі зобов'язання є майново-господарськими, оскільки вони виникли між суб'єктами господарювання.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Умови укладення та виконання договору купівлі-продажу врегульовано ст. 655 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом.
Товар (борошно), поставка якого здійснювалась ТОВ «БТК» на адресу ТОВ «Еквітас» і ТОВ «База МТЗ АПК» за договорами купівлі-продажу продукції: № 17/11 від 17.11.2011, №12/02/12 від 01.02.2012, був фактично придбаний у ПП «Будфонд» за договором купівлі-продажу №20/03 від 01.03.2012, що не заперечується Актом перевірки та підтверджується документами бухгалтерського обліку, копії яких містяться в матеріалах справи.
Також судом встановлено, що ТОВ «БТК» було сплачено до бюджету відповідні суми податків від здійснення господарських відносин з підприємствами: ПП «Будфонд», ТОВ «Еквітас», ТОВ «База МТЗ АПК» у березні 2012 року.
Отже, посилання в Акті перевірки на ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.215 ЦК України не може бути підставою для визнання нікчемними вказаних договорів, оскільки виконання їх умов не порушувало публічного порядку, а було спрямоване на досягнення взаємного економічного інтересу сторін.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що обставини, зазначені у Акті перевірки, не є обґрунтованими, оскільки відомості, на яких базуються висновки податкової служби, не є податковою інформацією, адже не віднесені до такої законом (ст.ст. 72, 83 ПК України), відповідачем не доведено суду дотримання процедури збору податкової інформації згідно положень ст.ст. 72, 73 ПК України, що унеможливлює належне прийняття судом до уваги останніх, адже законом не віднесено та не встановлено такого механізму отримання податкової інформації, як отриманої в рамках оперативно-розшукової діяльності або з матеріалів кримінальної справи (про наявність якої суду не відомо і відповідачем не повідомлено); вказані відомості повинні бути підтверджені виключно судовими рішеннями, винесеним в порядку КПК України, зокрема, з перевіркою і підтвердженням їх відповідності вимогам, визначеним процесуальним законом (кодексом) та рішенням Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011р.
Згідно абзацу 2 пункту 3 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (№ 984 від 22.12.2010; далі - Порядок) акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно абзацу 3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Пп. 77.8 ст. 77 ПК України визначено перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Згідно із ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Дійсність операцій за вищевказаними правочинами та реальність настання наслідків від їх виконання підтверджується наведеними фінансово-бухгалтерськими документами, наданими позивачем суду.
Враховуючи викладене, суд вважає встановленим відсутність доказів з боку податкової служби щодо фіктивності і нікчемності зазначених господарських операцій позивача.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем було порушено процедуру проведення перевірки, а саме: за наслідками перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення податковим органом було відкориговано податкові зобов'язання та податковий кредит позивача в АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт . Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно із підпунктом 86.8. статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
Це означає, що у випадку складення акту за наслідками перевірки платника податків податковий орган визначає грошове зобов'язання та нараховує штрафні санкції лише шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, яке може у разі незгоди бути оскарженим до вищестоящого органу чи до суду.
Відображення податковим органом в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації про результати перевірки позивача оформленого Актом перевірки № 602/22-5/37696181 від 20.09.2012 без прийняття відповідного повідомлення-рішення, є протиправним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача вилучити із вказаної автоматизованої системи інформацію, яку внесено на підставі Акту перевірки.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити у всіх електронних системах, в тому числі в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також у особовій картці TOB «Борошномельна Торговельна Компанія», задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року:
- суми податкового зобов'язання у розмірі 106 568, 48 грн.;
- суму податкового кредиту в розмірі 74 406, 60 грн.,
є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а висновки податкового органу про нікчемність вказаних правочинів є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 32,19 грн. (квитанція від 31.10.2012), доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, судові витрати у сумі 16,10 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки у суду відсутні будь які докази понесення відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом даної адміністративної справи, відповідач з клопотанням про їх відшкодування до суду не звертався, такі витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 128, 159-163, 167 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Борошномельна Торговельна Компанія» на підставі Наказу № 865 від 14.09.2012, в результаті якої складено Акт №602/22-5/37696181 від 20.09.2012, за яким визнано нікчемними:
- договір № 20/03 від 01.03.2012, укладений між позивачем та ПП «Будфонд» на загальну суму: 446 439, 60 грн., в т.ч. ПДВ - 74 406,60 грн.
- договір № 17/11 від 17.11.2011, укладений між позивачем та TOB «Еквітас» на загальну суму: 354 681 грн., в т.ч. ПДВ - 59 068, 48 грн.,
- договір №12/02/12 від 01.02.12, укладений між позивачем та TOB «База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу» на загальну суму: 285 000 грн., в т.ч. ПДВ - 47 500 грн.
Зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області ДПС поновити у всіх електронних системах, в тому числі в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також в особовій картці TOB «Борошномельна Торговельна Компанія» (ідентифікаційний код 37696181), задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року:
- суму податкового зобов'язання у розмірі 106 568, 48 грн.;
- суму податкового кредиту в розмірі 74 406, 60 грн.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2013 |
Оприлюднено | 12.03.2013 |
Номер документу | 29837575 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лапій С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні