Рішення

від 06.03.2013 по справі 924/98/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2013 р.Справа № 924/98/13-г

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Українсько-латвійського товариства з обмеженою відповідальністю "УПТК-26" м.Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" м. Полонне

про стягнення 271309,47 грн., з яких 195293,80 грн. сума інфляції, 76015,67 грн. 3% річних.

за участю представників сторін:

від позивача: Нагнибіда В.Л. - керівник ( в засіданні 05.03.2013р.)

Бортник З.П. - за довіреністю від 21.01.2013 р.

від відповідача: Ткачук В.М. - за довіреністю від 27.09.2012р.( в засіданні 05.03.2013р.)

Рішення виноситься 06.03.2013р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засідання відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

встановив: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 327305,60 грн., з яких 232717,82 грн. інфляційних нарахувань, 94587,78 грн. 3% річних нарахованих на заборгованість стягнуту з відповідача за рішенням господарського суду Хмельницької області по справі № 15/137-10, однак не сплачену, посилаючись на ст. ст. 625, 598, 599 ЦК України, ст.ст.193,202 ГК України.

В судовому засіданні 25.02.2013р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом , просить суд стягнути з відповідача 207795,55 грн. інфляційних втрат та 76535, 64 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 05.03.2013р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, подавши уточнюючі розрахунки інфляційних втрат та 3% річних. Просить суд стягнути з відповідача 195293,80 грн. інфляційних втрат та 76015,67 грн. 3% річних. Дана заява приймається судом.

Повноважні представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Відповідач у письмовому відзиві на позов від 18.02.2013р. просить залишити позовні вимоги без задоволення. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивач нараховує розмір інфляційних та 3% річних на всю стягувану згідно рішення від 10.03.2011 року суму, в яку вже включено нараховані за попередній період інфляційні та 3% річних, що є неприпустимим порушенням положень ст. 625 ЦК України. Стверджує, що інфляційні та річні можуть нараховуватися на суму простроченого зобов'язання, тобто основного зобов'язання, яке виникло згідно договору або господарської операції, судове рішення не може вважатися основним зобов'язанням, оскільки вже фіксує порушення основного зобов'язання і накладає на боржника відповідні санкції.

Звертає увагу, що відповідач за період з 06.04.2010 року по 13.12.2012 року добровільно погасив 1299000 грн. основного боргу. Вважає, що вимоги щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за даний період порушують права боржника та ставлять його в невигідне становище як перед Кредитором (Стягувачем) так і перед державою в особі державної виконавчої служби.

Повноважний представник відповідача проти позовних вимог , враховуючи зменшення позовних вимог, не заперечує . Несплату коштів пояснює важким фінансовим становищем товариства.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 10.03.2010р. по справі № 15/137-10 задоволено позов Українсько-латвійського товариства з обмеженою відповідальністю "УПТК-26" м.Хмельницький до відкритого акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" м. Полонне про стягнення 1560080,87 грн. Стягнуто з ВАТ "Полонський гірничий комбінат" на користь Українсько-латвійського товариства з обмеженою відповідальністю "УПТК-26" 1329756, 70 грн. боргу, 187669, 43 грн. інфляційних втрат, 42654, 74 грн. 3% річних, 15600, 81 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено рішенням господарського суду по справі № 15/137-10 від 08.10.2007р. між ВАТ "Полонський гірничий комбінат" (Покупець) та ТОВ "УПТК-26" (Продавець) укладено договір №ХмД-1/07, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує бітум нафтовий дорожний марки БНД90/130, БНД60/90 або аналогічний (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору Продавець зобов'язався проводити відвантаження товару за адресою, зазначеною Покупцем, партіями по 65 тон, після отримання від Покупця попередньої заявки на протязі 5 днів.

Ціна на товар, який поставляється визначається на кожну партію товару окремо і зазначається Продавцем у рахунку-фактурі, який виставляється (п.4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору визначено, що при поставці товару з відстроченим платежем, Покупець зобов'язаний оплатити товар в максимально можливі строки.

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 1571579,10 грн., а саме: 29.07.2008р. поставлено продукції на суму 471585,90 грн., що підтверджується накладною №БД-16; 14.08.2008р. поставлено продукції на суму 1329756,70грн., що підтверджується накладною №БД-25. Відповідач взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару в повному обсязі не виконав.

Претензія ТОВ "УПТК-26" №1-12/08 від 01.12.2008р. про погашення боргу та збитків в розмірі 1976874грн. 09коп. до 15.12.2008р. адресована ВАТ "Полонський гірничий комбінат" в повному обсязі останнім не виконана.

На час розгляду справи №15/137-10 заборгованість відповідача перед позивачем становила 1329756 , 70 грн., яка була стягнута за рішенням суду.

За неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем, відповідно до ст.625 ЦК України було нараховано відповідачу 187669 грн. 43коп. інфляційних втрат та 42654грн. 74 коп. 3% річних за період з 16.12.2008р. по 31.12.2009р. , які стягнуті за рішенням суду від 10.03.2010р.

22.03.2010р. на виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 10.03.2010р. було видано відповідний наказ про стягнення з відповідача на користь позивача 1329756, 70 грн. боргу, 187669, 43 грн. інфляційних втрат, 42654, 74 грн. 3% річних, 15600, 81 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідачем , після прийняття рішення по справі №15/137-10 було частково сплачено заборгованість перед позивачем, а саме: 06.04.2010р. - 50000 грн., 27.04.2011р. - 20000грн., 09.07.2010р. - 20000грн., 15.07.2010р.- 20000 грн., 06.09.2010р. - 10000 грн., 11.03.2011р., - 150000грн., 14.04.2011р. - 35000 грн. 15.04.2011р. - 30000грн. 20.04.2011р. -30000грн., 29.04.2011р. - 5000грн. 13.05.2011р. - 45000грн., 14.06.2011р. - 50000грн., 07.07.2011р.- 50000грн., 13.07.2011р.- 24000 грн., 15.07.2011р.- 30000грн., 02.09.2011р.- 60000грн., 03.05.2012р.- 60000грн., 13.05.2012р.- 40000грн., 05.06.2012р. - 30000грн., 13.06.2012р.- 40000грн., 14.06.2012р.- 20000грн. 15.06.2012р.- 20000грн. 23.06.2012р.- 40000грн., 05.07.2012р. - 30000грн., 10.07.2012р. - 10000грн. 13.07.2012р.- 40000грн. 18.07.2012р.- 20000грн., 25.07.2012р. - 10000грн., 26.07.2012р. - 10000грн., 27.07.2012р. - 10000грн., 30.07.2012р. - 10000грн. , 03.08.2012р. - 10000грн., 21.08.2012р. - 50000грн., 28.08.2012р. - 10000грн., 05.09.2012р. - 10000грн., 11.09.2012р. - 10000грн. 12.09.2012р. - 20000грн., 14.09.2012р. - 15000 грн., 17.09.2012р. - 10000грн. 18.09.2012р. - 5000грн., 20.09.2012р. - 10000грн., 10.10.2012р. - 35000 грн. 15.10.2012р. - 15000грн. 24.10.2012р. - 20000р., 09.11.2012р. - 25000грн., 27.11.2012р. - 20000грн. 13.12.2012р. - 15000 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку. Відповідно до довідки №3-02/13 від 21.02.2013р. наданої позивачем , вищезазначені кошти зараховувались позивачем в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар. Решту суми боргу на час вирішення спору відповідач не сплатив.

В зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості , позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував до сплати відповідачем ( враховуючи зменшення позовних вимог) інфляційні втрати в розмірі 195293,80 грн. та три процента річних в розмірі 76015,67 грн. ( за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.) та звернувся до суду з відповідним позовом про їх стягнення.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно з ч.2 ст.35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Аналогічна позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (абз.1 п.2.6.).

Отже, враховуючи приписи ст.35 ГПК України, факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором , встановлений рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.03.2010р. по справі № 15/137-10 є приюдиційним, тобто доведення не потребує.

Так, рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.03.2010р. по справі №15/137-10 встановлено, що на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 1571579,10грн. Відповідач взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару в повному обсязі не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем склала на момент винесення рішення по справі № 15/137-10 склала 1329756 грн.70коп.

Відповідачем після прийняття рішення по справі №15/137-10 було частково погашено заборгованість перед позивачем, а саме: 06.04.2010р. - 50000 грн., 27.04.2011р. - 20000 грн., 09.07.2010р. - 20000 грн., 15.07.2010р.- 20000 грн., 06.09.2010р. - 10000 грн., 11.03.2011р., - 150000 грн., 14.04.2011р. - 35000 грн. 15.04.2011р. - 30000 грн. 20.04.2011р. -30000 грн., 29.04.2011р. - 5000 грн. 13.05.2011р. - 45000 грн., 14.06.2011р. - 50000 грн., 07.07.2011р.- 50000грн., 13.07.2011р.- 24000 грн., 15.07.2011р.- 30000грн., 02.09.2011р.- 60000 грн., 03.05.2012р.- 60000 грн., 13.05.2012р.- 40000 грн., 05.06.2012р. - 30000 грн., 13.06.2012р.- 40000 грн., 14.06.2012р.- 20000 грн. 15.06.2012р.- 20000 грн. 23.06.2012р.- 40000грн., 05.07.2012р. - 30000 грн., 10.07.2012р. - 10000 грн. 13.07.2012р.- 40000 грн. 18.07.2012р.- 20000 грн., 25.07.2012р. - 10000 грн., 26.07.2012р. - 10000 грн., 27.07.2012р. - 10000 грн., 30.07.2012р. - 10000 грн. , 03.08.2012р. - 10000 грн., 21.08.2012р. - 50000 грн., 28.08.2012р. - 10000грн., 05.09.2012р. - 10000 грн., 11.09.2012р. - 10000 грн. 12.09.2012р. - 20000 грн., 14.09.2012р. - 15000 грн., 17.09.2012р. - 10000 грн., 18.09.2012р. - 5000 грн., 20.09.2012р. - 10000 грн., 10.10.2012р. - 35000 грн. 15.10.2012р. - 15000 грн. 24.10.2012р. - 20000р., 09.11.2012р. - 25000 грн., 27.11.2012р. - 20000 грн. 13.12.2012р. - 15000 грн.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Звертаючись до суду з позовом, позивач у певній процедурній формі реалізує надану йому статтею 16 Цивільного кодексу України можливість захистити свої цивільні права та інтереси в суді, при цьому судове рішення може породжувати, змінювати чи припиняти права та обов'язки тільки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства (частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин та враховуючи, що прийняття судового рішення не припиняє виконання грошового зобов'язання та не виключає відповідальність боржника за порушення виконання зобов'язань, суд приходить до висновку щодо права позивача вимагати застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права , якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Тобто наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі № 3-57гс10; від 4 липня 2011 р. у справі № 3-65гс11; від 12 вересня 2011 р. у справі № 3-73гс11; від 24 жовтня 2011 р. у справі № 3-89гс11; від 14 листопада 2011 р. у справі № 3-116гс11, постанові Вищого господарського суду України від 14.09.2010р. №36/358, від 16.02.2011р. №17/177-10, висновках Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового Рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.111 16 ГПК України, за 2010-2011 рр.).

З огляду на зазначене спростовуються заперечення відповідача щодо неможливості нарахувань інфляційних втрат та 3% річних після прийняття судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи сума основного боргу відповідачем повністю не сплачена. Крім того, дане твердження не спростовано самим відповідачем.

Позивачем проведені нарахування за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012 3% річних у розмірі 76015,67грн. за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.

З аналізу наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивачем в межах можливих нарахувань, враховуючи часткові сплати відповідачем боргу, правомірно нараховано до сплати відповідачем три процента річних в розмірі 76015,67грн. за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. Тому, з огляду на викладене дана сума підлягає стягненню з відповідача .

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 195293,80 грн. за періоди у 2010р. - січень, лютий , березень, серпень , вересень, жовтень, листопад , грудень; у 2011р. - січень, лютий , березень, травень , червень, вересень, листопад , грудень; у 2012р. - січень, лютий , березень, вересень, грудень, подавши при цьому відповідний розрахунок.

Судом враховується, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Така правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р. При цьому індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Враховуючи вищезазначене, аналізуючи поданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань ( з січня 2010р. по грудень 2012р.) суд приходить до висновку про правомірність інфляційних нарахувань в сумі 158950,71 грн. ,які підлягають стягненню з відповідача. В задоволенні позовних вимог про стягнення 36342,54 грн. інфляційних втрат необхідно відмовити, оскільки при проведенні нарахування інфляційних втрат позивачем не враховано дефляцію, що не відповідає вищезазначеному.

Посилання відповідача на те, що позивачем нараховано інфляційні втрати на суми боргу з врахуванням попередньої інфляції не приймаються судом до уваги, враховуючи подані позивачем заяви про зменшення позовних вимог з доданими до них розрахунками та матеріали справи.

З огляду на вищенаведене , приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи сплату позивачем при поданні позову за платіжним дорученням від 22.01.2012р. №3 судового збору в сумі 6546,11 грн. та зменшення позовних вимог щодо стягнення 271309,47 грн., відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір в сумі 1119,92 грн. підлягає поверненню позивачу .

Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 33, 35, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов українсько-латвійського товариства з обмеженою відповідальністю "УПТК-26" м.Хмельницький до публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" м. Полонне про стягнення 271309,47 грн., з яких 195293,80 грн. інфляційний нарахувань, 76015,67 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" м. Полонне, вул. Ак. Герасимчука, 190-Б, (код 05471879) на користь українсько-латвійського товариства з обмеженою відповідальністю "УПТК-26" м. Хмельницький, пр-т Миру, 42/1, (код 23839136) 76015,67грн. (сімдесят шість тисяч п'ятнадцять гривень 67 коп. ) 3% річних, 158950,71 грн. (сто п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 67 коп.) інфляційних втрат, 4699,33 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто дев'ять гривень 33 коп.) витрат по сплаті судового збору .

Видати наказ.

В задоволенні позову про стягнення 36343,09 грн. інфляційних втрат відмовити.

Повне рішення складено 11.03.2013р.

Суддя Виноградова В.В.

Віддрук. 3 прим. 1 - до справи, 2 - позивачу, (м. Хмельницький, вул.. Проспект Миру 42/1), 3 - відповідачу (Хмельницька обл., м. Полонне, вул.. Ак. Герасимчука, 190-Б- рек.з повідомленням).