Постанова

від 06.03.2013 по справі 5019/455/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року Справа № 5019/455/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Сініцина Л.М.

при секретарі: Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

позивача: Ганенко О.І., довіреність в справі

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром"

на рішення господарського суду Рівненської області від 31.10.12 р.

у справі № 5019/455/12 (суддя Заголдна Я.В. )

за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

до відповідача 1: Приватного підприємства "Трейд-Пак"

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром"

про стягнення в сумі 2 249 671 грн. 91 коп.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 року у справі №5019/455/12 відповідно до затверджених складів колегій Рівненського апеляційного господарського суду було внесено зміни до складу колегії, окрім зміни головуючого судді. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Сініцина Л.М.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 31.10.12р. по справі №5019/455/12 позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Приватного підприємства "Трейд-Пак", Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" про стягнення в сумі 2 249 671 грн. 91 коп., задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" основний борг в сумі 690 028,26 грн., 92 319,79 грн. пені та судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 15 646,96 грн.

В частині солідарного стягнення боргу з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Трейд-Пак" провадження в справі припинено.

Ухвалою суду повернуто Публічному акціонерному товариству "Універсал Банк" з Державного бюджету України різницю судового збіру у розмірі 29 346,48 грн., сплачений за платіжним дорученням №1780/44 від 13 березня 2012р, яке знаходиться в матеріалах справи №5019/455/12.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідно до ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, оскільки боржником не виконано зобов'язання, яке забезпечене порукою, за кредитним договором, суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення з поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" основного боргу в сумі 690 028,26 грн., пені в сумі 92 319,79 грн.

У зв'язку з відмовою позивача від позову в частині вимог заявлених до ПП "Виробничо-комерційна фірма "Трейд-Пак", місцевий суд прийшов до висновку про необхідність припинення провадження по справі в частині заявлених вимог до відповідача-1 ПП "Виробничо-комерційна фірма "Трейд-Пак".

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харчпром" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити повністю в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач 2 зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, висновки викладені у рішення не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що 24 червня 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» та громадянином України - Куріциним Ігорем Васильовичем було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору №07-519-КФ-2007 від 27 серпня 2007 року, відповідно до якої сторонами була змінена процентна ставка, а саме в період з 28 липня 2008 року по 23 червня 2009 року включно Позичальник підтверджує правомірність нарахування Банком процентів за користування кредитом за наступними ставками: процентна ставка - 15,25% річних («базова процентна ставка») (п. 1 додаткової угоди).

Таким чином, внаслідок зміни зобов'язання збільшився обсяг відповідальності поручителя без його згоди.

Згідно ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, законодавець встановив, що порука припиняється в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, у разі якщо такі зміни стосуються розміру обсягу відповідальності поручителя, тобто істотною є умова погодження з поручителем внесених змін до основного зобов'язання, які стосуються обсягу його відповідальності, з недодержанням якої законодавець пов'язує припинення самої дії договору поруки.

Проте, на думку скаржника, місцевий суд дійшов невірного висновку стосовно того, що за період дії договору поруки № 2 зміни процентної ставки не відбулось, а відтак зобов'язання не є припиненим.

При цьому, судом не взято до уваги розрахунок заборгованості ТОВ «Харчпром» (доданий до позовної заяви), відповідно до якого поручитель, несе відповідальність за заборгованість позичальника з 2007 року, включаючи відсоткову ставку 15,25 % річних, що діяла з 28.07.2008 року по 23.06.2009 року.

Виходячи з викладеного вбачається, що оскільки до договору поруки №2, укладеного між ВАТ «Універсал Банк» та ТОВ «Харчпром» від 24 червня 2009 року не було внесено змін, які є істотними для прав та обов'язків сторін, а саме відповідальності ТОВ «Харчпром», у зв'язку із збільшенням відсоткової ставки за користування кредитом по основному правочину, що передбачає збільшення відповідальності, згідно імперативних приписів ст.559 Цивільного кодексу України, він вважається припиненим.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що 20 липня 2011 року на адресу боржника та поручителя ПАТ «Універсал банк» надіслав вимоги про сплату простроченої заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитними коштами, та штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язань.

У випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнавався банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання кредиту.

Відповідно до п. 10.4. кредитного договору від 27.08.2007 року № 07-519-КФ-2007, укладеного між ВАТ «Банк Універсальний» та Куріциним І.В., «шляхом підписання даного договору сторони прийшли до згоди про те, що у випадку виникнення у Позичальника -ростроченої заборгованості по погашенню кредиту та/або по сплаті процентів за користування ним чи інших платежів строком більше 10-ти календарних днів, Банк надсилає Позичальнику повідомлення, в якому зазначається сума прострочки та термін сплати. У випадку невиконання Позичальником вимоги Банку, в термін встановлений у повідомленні, дата погашення кредиту, вказана в п. 1.1. Договору, вважається такою, що настала на наступний день після дати зазначеної в повідомленні. В цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному об'ємі, проценти та інші платежі передбачені даним Договором.»

Пунктом 1.1. кредитного договору було встановлено термін повернення кредиту - до 25.08.2017 р.

Таким чином, на думку скаржника, термін повернення кредиту було змінено і строк виконання зобов'язання достроково настав 27 серпня 2011 року.

В зв'язку з цим, оскільки строк припинення поруки за договором поруки не встановлено та вимога не була пред'явлена поручителю протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання встановленого Банком на підставі п. 10.3. кредитного договору, тобто до 27 лютого 2012 року, тому на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного Кодексу України договір поруки припинився.

У письмовому відзиві №019/1863 від 11.12.2012р. на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів, вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, з підстав викладених у відзиві.

Відповідач 1 - Приватне підприємства "Трейд-Пак" не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 06.03.13р. заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 31.10.2013р. є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача 1 в судове засідання 06.03.2013р. не з`явився, про час, день та місце слухання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача 2 в судове засідання 06.03.2013р. не з`явився, однак направив на адресу суду клопотання №05/02 від 05.06.13р. про відкладення розгляду справи та клопотання №05/03 від 05.03.13р. про призначення експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 06.03.13р. щодо поданих клопотань заперечив.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Також, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст.28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.

Отже, враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає.

Представником відповідача 2 ТзОВ "Харчпром" подана заява №22/13 від 22.01.2013р. про зупинення провадження у справі №5019/455/12 до вирішення господарським судом м. Києва справи №910/743/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання договору поруки припиненим, провадження у якій порушено ухвалою суду від 17.01.13р. (а.с.5-6,т.3)

Пунктом 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 (із змінами і доповненнями) визначено, що статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Під час розгляду справи №5019/455/12 судова колегія може самостійно встановити обставини, які є предметом розгляду справи №910/743/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання договору поруки припиненим, тобто надати оцінку договору поруки №2 на підставі якого пред'явлено вимогу до поручителя ТзОВ "Харчпром" про стягнення з останнього заборгованості.

Отже, порушення провадження у справі №910/743/13, предметом спору якої є визнання недійсним договору поруки, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та штрафних санкцій.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 2 ТзОВ "Харчпром" про зупинення провадження у справі №5019/455/12.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу відповідача 2 ТзОВ "Харчпром" на те, що за наслідками розгляду справи №910/743/13 сторона не позбавлена можливості звернутись до суду із заявою про перегляд судового рішення по даній справі за новововиявленими обставинами.

Щодо клопотання відповідача 2 про призначення експертизи від 06.03.13р. №05/03, яким запропоновано поставити на вирішення експертизи питання щодо визначення суми заборгованості за кредитним договором №07-519-КФ-2007 від 27.08.2007 року то судова колегія вважає за необхідне відмітити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За приписами абзацу 2 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23 березня 2012 року N4 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Однак, у клопотанні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" про призначення судово-бухгалтерської експертизи, останнім не обгрунтовано мотиви та підстави її призначення, а тому вказане клопотання до задоволення не підлягає.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників відповідачів, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів та за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", з однієї сторони та гр. Куріциним І.В. (позичальник) з другої сторони укладено кредитний договір №07-519-КФ-2007 (далі - кредитний договір) (а.с.8-9,т.1).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на наступних умовах:

- сума кредиту - 289 000,00 доларів США терміном 120 місяців з терміном повернення кредиту до 25.08.2017 року за процентною ставкою в 13% річних.

Згідно п. 4.5. кредитного договору сплата позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту (Додаток №1), який є невід'ємною частиною даного договору.

Позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно даного договору (п.6.1.1. кредитного договору).

Згідно п. 7.1.2. договору при зміні облікової ставки НБУ, інфляційного індексу чи кон'юнктури ринку попиту на кредитні ресурси Банк має право переглянути встановлену п. 1.1. процентну ставку за користування кредитом, про що повідомляє позичальника в письмовій формі за 10- ти календарних днів до дня встановлення нової ставки.

За приписами п. 9.1. кредитного договору, при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування коштами позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вчасно суми за кожен день прострочення платежу за весь час прострочення.

Відповідно до п. 10.1. договору даний договір діє з дня його підписання і до повного виконання сторонами зобов'язань по даному договору.

Пунктом 10.3. кредитного договору визначено, що банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов даного договору, а покупець зобов'язаний повернути банку суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти та штрафи, а також відшкодувати збитки, завдані банку в наступних випадках: позичальник порушує терміни платежів, що встановлені даним договором.

24 червня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" з однієї сторони та гр. Куріциним І.В. (позичальник) укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №07-519-КФ-2007 від 27 серпня 2007 року (а.с.13-14,т.1).

Абзацом 1 п. 3 додаткової угоди №1 сторони погодили, що протягом дії цього договору може бути змінено розмір процентної ставки (зокрема базової та/або підвищеної) в сторону збільшення, у разі настання будь-якої із наступних обставин: у разі зміни НБУ розміру чинної ставки та/або у разі запровадження адміністративних та/або інших заходів, які збільшують вартість коштів на українському ринку, та/або у випадку зміни ставок LIBOR, EURIBOR, та/або в інших випадках, якщо банк обґрунтовано вважає, що така зміна відповідає ринковим умовам або має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банка.

Про зміну процентної ставки банк має повідомити позичальника письмово:

- не менш ніж за 15 календарних днів до дати зміни процентної ставки;

- протягом 7 календарних днів з дати набрання чинності нового розміру процентної ставки.

24 червня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" та гр. Куріциним І.В. укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №307-519-КФ-2007 від 27 серпня 2007 року (а.с.15,т.1).

Пунктом 1 додаткової угоди №2 сторони встановили, що підписанням цієї додаткової угоди позичальник підтверджує правомірність нарахування банком процентів за користування кредитом та факт їх оплати позичальником в добровільному порядку на підставі договору та вищевказаної індивідуальної угоди в будь-яких попередніх редакціях, включаючи факти сплати за зміненими процентними ставками, а саме: в період з 28 липня 2008 року по 23 червня 2009 року включно позичальник підтверджує правомірність нарахування банком процентів за користування кредитом за наступними ставками:

- процентна ставка - 15,25 % річних

Згідно п. 2 додаткової угоди №2, сторони домовились про наступні розміри та періоди застосування процентних ставок, передбачених Індивідуальною угодою:

1) починаючи з 24 червня 2009 базова процентна ставка, передбачена індивідуальною угодою, встановлюється в розмірі 13% річних.

В подальшому будь-які можливі зміни розміру процентних ставок за користування кредитом сторони будуть здійснювати в порядку та на умовах, визначених договором та індивідуальною угодою, з врахуванням вимог, передбачених чинним законодавством.

Одночасно, з підписанням цієї додаткової угоди сторони погоджують та підписують графік погашення кредиту за індивідуальною угодою, а саме:

- графік погашення кредиту із застосуванням базової процентної ставки в розмірі 13% річних Додаток №1 до цієї додаткової угоди), який буде чинним до кінця дії кредитного договору (п.3 додаткової угоди).

Згідно зі статтями 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Якщо правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, такий є нікчемним.

28 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" та приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Трейд-Пак" (поручитель) було укладено договір поруки №1 (далі - договір поруки) (а.с.17,т.1).

Згідно п. 1 договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях Куріцина Ігоря Васильовича (боржника), що випливають з кредитного договору №07-519-КФ-2007 від 27 серпня 2007 року, укладеного між кредитором та боржником, за яким останній зобов'язаний до 25 серпня 2017 року повернути кредит у розмірі 289 00,00 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13 % річних, штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 3 та п. 4 договору поруки відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежно виконує свої грошові зобов'язання за кредитним договором, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктом 5 договору поруки №1 визначено, що поручитель відповідає по зобов'язаннях боржника в повному обсязі.

У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які поручитель зобов'язаний перерахувати вказані кошти. Поручитель зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу не пізніше 10 діб після отримання повідомлення кредитора (п.6, п.7 договору поруки).

24 червня 2009 року між ВАТ "Універсал Банк" (кредитор) та ТОВ "Харчпром" (поручитель) було укладено договір поруки №2 (далі - договір поруки №2).

Відповідно до п. 1.1. договору поруки №2, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання громадянином України Куріциним Ігорем Васильовичем усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №07-519-КФ-2007 від 27 серпня 2007 року (основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно п. 1.2. договору поруки №2, поручитель засвідчує, що йому добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору і він погоджується з ними, зокрема:

- сума основного договору - 289 000,00 доларів США

- 13% річних - розмір процентної ставки за користування кредитом без порушення термінів сплати платежів

- Термін повного виконання зобов'язань боржника - не пізніше 01 червня 2024 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання таких зобов'язань.

- Інші умови основного договору.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу) сплату процентів, комісії, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору (п. 1.3. договору поруки №2).

Пунктом 1.4. договору поруки №2 встановлено, що відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки №2, порука припиняється із припиненням всіх зобов'язань боржника за основним договором, що забезпечуються такою порукою.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором №07-519-КФ-2007 від 27.08.2007 року, перерахував позичальнику - громадянину Куріцину І.В. грошові кошти в сумі 289 000,00 доларів США (еквівалент у гривнях - 1 459 450,00 грн.), що підтверджується зокрема заявою на видачу готівки №54_1 від 28 серпня 2007 року в сумі 289 000,00 доларів США (еквівалент у гривнях - 1 459 450,00 грн.) (а.с.46,т.1).

У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань по кредитному договору, позивачем на адресу гр. Куріцина І.В., ПП ВКФ "Трейд-Пак" та ТзОВ "Харчпром" відправлено вимоги про сплату боргу за кредитним договором №07-519-КФ-2007, які отримані останніми, що підтверджується фіскальними чеками та повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.121-129,т.1).

Проте, дані вимоги були залишені без відповіді та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Трейд-Пак" та ТОВ "Харчпром" про стягнення солідарно в сумі 2 249 671 грн. 91 коп.

26.03.2012 року ухвалою господарського суду Рівненської області позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5019/455/12, та призначено розгляд справи на 24.04.12 р.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.06.2012 р. зупинено провадження у справі № 5019/455/12 до вирішення пов'язаної з нею справи № 5019/2118/12 про банкрутство ПП "Трейд-Пак" (а.с.64,т.2).

13.09.2012р. представником позивача Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" подано до суду клопотання про поновлення провадження у справі №5019/7455/12 та продовження розгляду даної справи (а.с.74,т.2).

13.09.2012 року позивачем подано до суду заяву відповідно до якої просить суд прийняти відмову ПАТ "Універсал Банк" від позову в частині вимог, заявлених до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Трейд-Пак" (а.с.71,т.2).

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Згідно абзацу 2 п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N18 (із змінами і доповненнями), якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження по справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині заявлених вимог до відповідача-1 ПП "Виробничо-комерційна фірма "Трейд-Пак".

12.10.2012 року позивачем до суду подано заяву (а.с.82-83,т.2) відповідно до змісту якої, у зв'язку з часткової сплатою боргу по кредитному договору №07-519-КФ-2007, просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ТОВ "Харчпром" на свою користь 782 348,05 грн., заборгованості по кредитному договору №07-519-КФ-2007 від 27.08.2007 року та договору поруки №2 від 24.06.2009 року, з яких:

- заборгованість по сумі кредиту - 690 028,26 грн.;

- відсотки 0,0 грн.

- пеня - 92 319,79 грн.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори.

Пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання.

Положення статей 525, 526 ЦК України визначають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1, 7 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 2 ст.345 ГК України визначає, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

ПАТ "Універсал Банк" (кредитор) перерахував позичальнику - громадянину Куріцину І.В. грошові кошти в сумі 289 000,00 доларів США (еквівалент у гривнях - 1 459 450,00 грн.), що підтверджується зокрема заявою на видачу готівки №54_1 від 28 серпня 2007 року в сумі 289 000,00 доларів США (еквівалент у гривнях - 1 459 450,00 грн.) (а.с.46,т.1).

Однак, зобов'язання, передбачені кредитним договором №07-519-КФ-2007 від 27.08.2007 року по погашенню кредитної заборгованості, у встановлені строки, боржником - громадянином Куріциним І.В. належним чином не виконані.

Отже, станом на 07.09.2012р. у громадянина Куріцина І.В. утворилась заборгованість по сумі кредиту перед ПАТ "Універсал Банк", згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем (а.с.84-85,т.2) та перевіреного судом, в розмірі 690 028,26 грн.

За приписами статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

Пунктом 1.1. договору поруки №2 поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання громадянином України Куріциним Ігорем Васильовичем усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №07-519-КФ-2007 від 27 серпня 2007 року (основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Таким чином, збільшення розміру відсоткової ставки за кредитом не може вважатись збільшенням обсягу відповідальності поручителя без його згоди, оскільки така зміна повністю охоплюється обов'язком позичальника згідно умов кредитного договору, і відповідно обов'язком поручителя згідно умов договору поруки. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі № 5020-10/012 від 17.01.11).

Твердження скаржника про припинення поруки в зв'язку з тим, що строк виконання основного зобов'язання настав достроково - 27.08.11р., а кредитор не пред'явив вимоги до поручителя протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, судом до уваги не приймаються, оскільки термін повернення кредиту встановлений п. 1.1. кредитного договору де визначено термін повернення кредиту (строк виконання основного зобов'язання) - до 25.08.2017 року, а вимога щодо дострокового повернення кредиту це є право кредитора, визначене кредитним договором, яким і скористався ПАТ "Універсал Банк" (кредитор).

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість нарахованої позивачем заборгованості в розмірі 690 028,26 грн., яка підлягає стягненню із відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром".

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" пені в сумі 92 319,79 грн., то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін ( ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору, при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування коштами позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вчасно суми за кожен день прострочення платежу за весь час прострочення.

Згідно з пунктом 1.5. та підпунктом 1.5.1. Додоткової угоди №1 від 24.06.2009 року до Договору кредиту №07-519-КФ-2007 від 27.08.2007 року у разі неповернення кредиту та/або несплати процентів у терміни, передбачені Договором:

за порушення термінів сплати грошових зобов'язань Позичальника за Договором (зокрема, не погашення у терміни - та/або процентів) Банк має право додатково нараховувати пеню, а Позичальник при цьому зобов'язується її сплатити, в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такого простроченого платежу виражена у гривні починаючи з першого дня виникнення такого прострочення,

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу (еквівалент розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такого простроченого платежу виражена у іноземній валюті), починаючи з першого дня виникнення такого прострочення.

Право вибору грошової або майнової неустойки належить сторонам зобов'язання, які мають визначити предмет неустойки в момент укладення угоди про неї (стаття 549 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 ЦК України).

Встановлюючи розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань господарські суди мають враховувати, що договірні відносини між платниками і одержувачами грошових коштів в частині застосування такої відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань як сплата пені за прострочку платежу регулюються у відповідності з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Враховуючи те, що передбачений Кредитним договором розмір пені пов'язаний з розміром облікової ставки НБУ та виходячи із того, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто встановлення максимального розміру пені пов"язано з розміром облікової ставки Національного банку України, яка встановлюється до національної валюти - гривні, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти, то пеня має розраховуватись лише у грошовій одиниці України - гривні.

Окрім того, судовою колегією ухвалою суду від 21.01.13р. витребовувався у сторін (позивача та відповідача 2) розрахунок та контррозрахунк заборгованості по пені (із визначенням періодів нарахування пені; суми кредиту, на яку нараховується пеня; суми відсотків, на яку нараховується пеня; розміру пені на відповідні періоди; кількості днів, за які нараховувалась пеня; суми пені, нараховані за відповідні періоди). Однак надані розрахунки здійснені з порушенням норм вищезазначеного законодавства та умов кредитного договору (із змінами від 24.06.09р.). Ухвалою суду від 13.02.13р. було зобов'язано сторін (позивача та відповідача 2) здійснити перерахунок заборгованості по пені з урахуванням того, що уже надані розрахунки містять неточності щодо валюти, в якій обрахована пеня позивачем, однак вказані вимоги суду не виконані.

Оскільки ні нормами чинного законодавства, ні умовами договору не передбачено нарахування пені в іноземній валюті, а позивачем здійснено розрахунок пені в доларах, в задоволенні вимоги позивача про стягнення пені слід відмовити.

Таким чином, враховуючи, що пеня обрахована позивачем, в порушення норм чинного законодавства та кредитного договору, в іноземній валюті (долари США), тому в задоволенні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" пені в сумі 92 319,79 грн. слід відмовити.

За приписами статті 4 Господарського процесуального кодексу України та абзацу 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23 березня 2012 року N6 (із змінами та доповненнями) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Беручи до уваги все вищенаведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що рішення господарського суду Рівненської області в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" пені в сумі 92 319,79 грн., підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з прийняттям у цій частині нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" пені в сумі 92 319,79 грн. відмовити.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" задоволити частково.

Рішення господарського суду Рівненської області від 31.10.2012р. у справі №5019/455/12 скасувати в частині стягнення пені в сумі 92 319,79грн. та судового збору в сумі 15 646,96грн.

Прийняти в цій частині нове рішення: "В стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" пені в сумі 92 319,79грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" (33009, м.Рівне, пров. Робітничий, буд. №5, код ЄДРПОУ 33001184) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м.Київ, вул. Автозаводська, буд. №54/19, код ЄДРПОУ 21133352) судовий збір в сумі 13 800,57грн.".

В решті рішення залишити без змін.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м.Київ, вул. Автозаводська, буд. №54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчпром" (33009, м.Рівне, пров. Робітничий, буд. №5, код ЄДРПОУ 33001184) судовий збір в сумі 923,17грн. за подачу апеляційної скарги.

3. Доручити видачу наказів господарському суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу №5019/455/19 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.