Ухвала

від 25.02.2013 по справі 2а-12376/12/0170/6

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12376/12/0170/6

25.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 22.11.2012 року по справі № 2а-12376/12/0170/6

за позовом Підприємства "Лісма- Крим" (вул. Б.Хохлова, 9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95047)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 року задоволено позовні вимоги Підприємства "Лісма- Крим" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0004812204 від 12.10.2012 року та №0004802204 від 12.10.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України 2146,00 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Підприємства «Лісма-Крим».

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 року та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права. На думку відповідача позивачем порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частики бюджету, а отже є нікчемним.

Підприємство «Лісма-Крим» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004812204 від 12.10.2012 року та №0004802204 від 12.10.2012 року.

28.09.2012р. посадовими особами відповідача проведена позапланова невиїзна перевірка Підприємства «Лісма-Крим» (ЄДРПОУ 30848973) з питань взаємовідносин з ПП «Градостройінвест» (ЄДРПОУ 34555182) у травні 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 6631/22-3/30848973.

Згідно висновків акта перевірки, позивачем порушено п.п 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого донараховано податок на прибуток у 2 кварталі 2012 року на загальну суму 112017 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого донараховано податку на додану вартість у травні 2012 року у сумі 106683 грн.

12.10.2012р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим прийнято податкові повідомлення-рішення № 0004812204 від 12.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 112017 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 28004,25 грн. та №0004802204 від 12.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем з розмірі 106683 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 26670,75 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пункту 14.1.191 статті 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI 180.1 постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ст.185 Податкового Кодексу)

В акті перевірки Підприємства «Лісма-Крим» (ЄДРПОУ 30848973) з питань взаємовідносин з ПП «Градостройінвест» (ЄДРПОУ 34555182) у травні 2012 року встановлено порушення п.п 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого донараховано податок на прибуток у 2 кварталі 2012 року на загальну суму 112017 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого донараховано податку на додану вартість у травні 2012 року у сумі 106683 грн.

Щодо зазначеного встановлено, що згідно акту перевірки позивача від 28.09.2012р. під час перевірки використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АС «Аудит», АРМ «БестЗвіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік податкова та платежів», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», акт № 98/15-3/34555182 від 11.07.12р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Градостройінвест-СВ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. та з 01.05.2012р. по 31.5.2012р.», отриманого від ДПІ у м. Херсоні.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування підприємства «Лісма-Крим», за період з 01.04.12р. по 30.06.12р. встановлено їх завищення у 2 кв. 2012р. у сумі 533415 грн., а також встановлено завищення податкового кредиту у травні 2012 року на суму 106683 грн. з питань взаємовідносин з ПП "Градостройінвест-СВ" за травень 2012 року за операцією придбання підрядних робіт вказаного контрагента.

Пунктами 2.10.3, 2.15, 2.16, 4.13 Методичних рекомендацій встановлено, що у складі автоматизованого контролю перевірки податкової звітності здійснюється співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ з даними Реєстру платників ПДВ.

Як свідчить акт перевірки позивача від 28.09.2012р., в результаті автоматизованого співставлення даних податкової звітності з ПДВ на рівні ДПС України не встановлено розбіжностей при звірці показників податкової звітності контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань ПП «Градостройінвест-СВ» та податкового кредиту підприємства «Лісма-Крим», розрахунків коригування сум ПДВ даних контрагентів).

ДПІ у м. Сімферополь на аркушах 5-7 акту від 28.09.2012р. робить висновок про те, що підприємство «Лісма-Крим» перерахувало кошти на рахунки ПП «Градостройінвест-СВ» без мети реального настання передбачених наслідків виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України та, таким чином, позивачем порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним відповідно до ст.215, п. 3 ст.203 Цивільного кодексу України і в силу ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

До висновку про нікчемність правочину, укладеного з ПП «Градостройінвест-СВ» відповідач дійшов виходячи із обставин, встановлених актом від 11.07.2012р. № 98/15-3/34555182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки, ПП «Градостройінвест» (ЄДРПОУ34555182) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та повноти відображення в податковому обліку за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. та з 01.05.2012р. по 31.05.2012р.».

Згідно Акту від 11.07.2012р. № 98/15-3/34555182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки, ПП «Градостройінвест-СВ» (ЄДРПОУ34555182)» останнього зареєстровано виконавчим комітетом Херсонської міської ради №6678 від 28.08.2006р. Підприємство зареєстровано платником ПДВ на підставі свідоцтва № 30584005 від 12.09.2006р., ІПН - 345551821030. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 02.07.2012р. Кримінальні справи відносно посадових осіб ПП «Градостройінвест-СВ» в ГВПМ ДПІ у м. Херсоні не порушувались.

Як зазначено в акті перевірки від 11.07.2012р. № 98/15-3/34555182 зустрічну звірку неможливо провести в зв'язку з тим, що СГД має стан платника відмінний від основного, а саме « 9». Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

З Акту від 28.09.2012р. вбачається, що ДПІ у м. Херсоні направлені запити про надання інформації стосовно ПП «Градостройінвест-СВ» до Херсонського бюро технічної інвентаризації про будівлі і споруди, які належать на праві власності, до МВ РЕР ДАІ у м. Херсоні про зареєстровані транспортні засоби, до Управління Держкомзему у м. Херсоні про оформлення права власності на земельні ділянки або про права користування земельними ділянками. Відповіді на ці запити не отримано.

Також з зазначеного Акту вбачається, що за даними наданої декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2012р. доход, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування склав 7422,4 тис. грн. Основні засоби згідно наданої декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2012р. у ПП «Градостройінвест-СВ» відсутні.

Встановлено, що згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що по ТОВ «ТПК «СТИЛЬ»(31006793) м. Херсон складено акт № 71/15-3/31006793 від 26.04.2012р. та визнано угоди нікчемними» з посиланням на ст.ст. 228, 216 ЦК України.

Також, з акту від 11.07.2012р. № 98/15-3/34555182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Градостройінвест-СВ» (СДРПОУ34555182)» вбачається, що ДПІ у м. Херсоні робить висновок, що звіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП «Градостройінвест-СВ»(ЄДРПОУ34555182) із платниками податків за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. та з 01.05.2012р. по 31.05.2012р.

Що стосується нікчемності правочину суд не погоджується з висновком відповідача з огляду на наступне.

ДПІ у м. Херсоні здійснила зустрічну звірку ПП "Градостройінвест" зі всіма контрагентами - постачальниками та покупцями та зробила висновок про не підтвердження реальності здійснення ПП Градостройінвест" усіх фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. та з 01.05.2012р. по 31.05.2012р.

Відповідно до п.п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків врегульовані нормами "Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010р..

Пунктом 3 вказаного Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

За приписами п.4 Порядку №1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Вимоги до оформлення запиту визначені п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Отже зустрічна звірка може бути проведена податковим органом лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, оскільки за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У відповідності до п.4.4 наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Право на внесення певної інформації до акту про проведення зустрічної звірки виникає у податкового органу за наслідками її проведення, з урахуванням тих фактичних обставин, які встановлені в результаті проведення звірки.

Зі змісту складеного ДПІ у м. Херсоні акту від 11.07.2012р. вбачається, що податковий орган не здійснював співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання - ПП "Градостройінвест", тобто, ДПІ у м. Херсоні порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічних звірок, передбачений п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та Порядком від 27.12.2010р. №1232.

Необґрунтованими є посилання в акті перевірки позивача від 28.09.2012р., як на підставу неможливості проведення зустрічної звірки, на факт встановлення відсутності ПП «Градостройінвест-СВ» за місцезнаходженням: м. Херсон, вул. Суворова, буд. 49, кв. 5 та складання про це відповідної довідки з урахуванням наступного.

Діяльність податкових органів щодо встановлення місцезнаходження платника податків регламентується Наказами Державної податкової адміністрації України №979 від 22.12.2010 року «Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів» та № 336 від 17 травня 2010 р. «Про затвердження положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків».

Відповідно до п.12.4 Порядку №979 щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцемпроживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру само зайнятих осіб вносяться дані про подання запиту. За результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону.

У разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит (стан 10) на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції. Податкова міліція в свою чергу проводить заходи щодо опитування власника житлового (виробничого, офісного) приміщення, адреса якого вказана місцем реєстрації платника податків про місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також про місцезнаходження посадових осіб такого платника податків.

Статтею 18 Закону №775 передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі викладеного, зазначення в акті перевірки позивача про те, що контрагент останнього відсутній за юридичною адресою, є припущенням податкової інспекції, а не достовірно встановленим фактом.

Згідно з довідки з ЄДРПОУ з початку реєстрації до 12.10.12р. відсутні будь-які записи про відсутність ПП «Градостройінвест-СВ» за юридичною адресою. (а.с.61-63)

Тобто, ці відомості про ПП "Градостройінвест-СВ" існували в ЄДР як на дату складення Акту про неможливість проведення зустрічної звірки, так і на момент здійснення господарських операцій з підприємством «Лісма-Крим», так і на дату проведення перевірки позивача.

Крім того, акт від 11.07.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки перевірки ПП "Градостройінвест-СВ"» не містить посилань на запит структурного підрозділу органу ДПС, який є ініціатором запиту, до підрозділу податкової міліції на встановлення фактичного місцезнаходження платника податків шляхом проведення відповідних заходів. Факт встановлення відсутності ПП "Градостройінвест" за місцезнаходженням, мав би значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи та не повинна стосуватись належного виконання господарських зобов'язань постачальником товарів (виконавцем робіт) за укладеним договором з підприємством «Лісма-Крим».

Стосовно доводів відповідача, які сформовані на підставі висновку ГВПМ ДПІ у м. Херсоні від 09.07.12 № 1346/07-306 щодо ймовірної неможливості реального здійснення господарської діяльності в окремому господарському періоді та наявність ознак «фіктивності», відсутність факту реального здійснення господарської діяльності в результаті аналізу фінансово-господарської діяльності ПП «Градостройінвест-СВ», оскільки такий висновок також зроблено без дослідження та надання оцінки первинним документам ПП «Градостройінвест-СВ», як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

В даному випадку відсутність у розпорядженні ДПІ у м. Херсоні первинних документів ПП "Градостройінвест-СВ" унеможливлювало проведення зустрічної звірки, тобто, за таких обставин податковий орган не мав визначених законом підстав для вчинення дій по проведенню зустрічної звірки, звідси - не мав підстав робити висновків про відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального вчинення даним підприємством господарських операцій.

Чинним законодавством не передбачено відображення суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Щодо висновоку відповідача про порушення позивачем ст. 228 ЦК України про укладення нікчемних правочинів з ПП «Градостройінвест-СВ», який, на думку ДПІ у м. Сімферополь підтверджується визнанням за актом № 71/15-3/31006793 від 26.04.2012р. нікчемними угод ТОВ «ТПК «СТИЛЬ» (31006793) м. Херсон, який є контрагентом ПП «Градостройінвест-СВ».

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Судова колегія звертає увагу на те, що в акті ДПІ у м. Херсоні ДПС від 11.07.2012р. №98/15-3/34555182 йде про дослідження наданої ПП «Градостройінвест-СВ» декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2012 року тоді як операція придбання позивачем робіт у ПП "Градостройінвест-СВ" відбувалася у травні 2012 року - 2 кв. 2012р.

Відповідачем в акті перевірки від 28.09.2012р. не зазначено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, виробничого чи іншого обладнання) у контрагента для укладання та виконання правочину, за яким позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ та віднесено витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Відсутність у підприємства основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів чи управлінського та технічного персоналу не може бути беззаперечним доказом неможливості здійснити ним операцій з продажу товарів(робіт, послуг) за господарськими договорами поставки, оскільки господарську цільність можливо здійснювати, як виключно власними ресурсами (господарський спосіб), так і виключно сторонніми ресурсами (підрядний спосіб), а також поєднанням першого та другого (змішаний спосіб).

Сумуючи наведене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що акт ДПІ у м. Херсоні ДПС від 11.07.2012р. №98/15-3/34555182 Про неможливість проведення зустрічної звірки, ПП Градостройінвест"(ЄДРПОУ34555182) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та повноти відображення в податковому обліку за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. та з 01.05.2012р. по 31.05.2012р.» не є належним та допустимим доказом порушень з боку позивача Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань контрагентом позивача, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Відповідачем не наведено у апеляційній скарзі будь-які обґрунтовані підставі, згідно яких позивачу мали бути відомі фактичний адміністративно-майновий стан підприємства-виконавця робіт - ПП "Градостройінвест-СВ" чи його «стан» « 9», який йому присвоєно податковим органом, умови ведення ним господарської діяльності та порушення податкового законодавства, які ним можливо допускалися, чи що посадові особи цього підприємства здійснювали якусь незаконну діяльність.

Повноваження та функції органів державної податкової служби на час проведення перевірки позивача регламентується ст.ст.19-1, 20 Податкового кодексу України, до переліку яких не входить право робити висновки про нікчемність правочинів.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину ПП «Градостройінвест-СВ» не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Позивачем з контрагентом ПП «Градостройінвест-СВ» в травні 2012 року укладено господарський договір підряду №31 від 21.05.2012р. (а.с.75-78)

На виконання договору підрядник ПП «Градостройінвест» виконав, а замовник підприємство «Лісма-Крим» прийняв відповідні роботи по нанесенню полімочевинного покриття за актами здачі-приймання робіт № 1 від 25.05.2012р. та № 2 від 25.05.2012р. на загальну суму 640099,14 грн., в т. ч. ПДВ - 106683,19 грн. (а.с.79,80)

ПП «Градостройінвест-СВ» виписані та видані позивачу податкові накладні № 59, № 60 від 25.05.2012р. Позивач здійснив з ПП «Градостройінвест-СВ» розрахунки за виконані роботи у сумі 523500 грн., що підтверджується виписками банку. (а.с.81,82)

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні. Правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Згідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Пунктом 138.1 ст. 138 11К України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими Первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Щодо підстав формування витрат, то обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в силу норм ПК України є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій зазначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

Вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для не включення до витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (виконані роботи, надані послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як вбачається з актів здачи-приймання робіт по нанесенню полімочевиннго полімеру № 1 і № 2 від 25.05.2012р., в них вказано всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних бухгалтерських документів. Розрахунки з контрагентом за виконані роботі здійснювалися саме на підставі актів виконаних робіт від 25.05.2012р. № 1 і 2.

Відповідно до п. 185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу.

Згідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до додаткового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими означеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 ст.201 розділу V Податкового Кодексу, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п.201.4 ст.201 розділу V Податкового Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.201.8 ст.201 Податкового Кодексу право на нарахування додатку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу).

Податкові накладні від 25.05.2012р. № 59 і № 60 за якими суми ПДВ відповідно 4120,82 грн. та 102562,37 грн. включено до складу податкового кредиту у рядку 10.1 Декларації з ПДВ за травень 2012 року, реєстру отриманих податкових накладних під номерами 3 і 4, додатку 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» під номером 2 на суму ПДВ 106683,19 грн. оформлені належним чином у відповідності до вимог п.201.1 ст.201 розділу V ПК України, видані ПП «Градостройінвест-СВ», яке на момент вчинення відповідної господарської операції був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується актом перевірки позивача від 28.09.2012р.

Судова колегія звертає увагу, що відповідачем не перевірено подальший рух виконаних ПП Градостройінвест-СВ" робіт, які виконувалися на замовлення ПАТ Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» згідно договору підряду від 23.04.2012 року №024968 (а.с.84-87), укладеного з підприємством «Лісма-Крим», відповідно до п.1.3 якого передбачено, що підрядник (підприємство «Лісма-Крим») може виконати роботу за участю субпідрядних організацій. Виконання підрядних робіт підтверджується актами передачі-приймання робіт від 28.05.2012 року № 1 на загальну суму 25489,60 грн. та № 2 на загальну суму 634406,40 грн. (а.с.88,89)

Позивач у декларацію з податку на прибуток за 2 кв. 2012 року включив до доходів звітного періоду доход у сумі 549913,33 грн. від операційної діяльності, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування, за датою складення акта, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт 28.05.2012р. відповідно до статті 137, на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р. з питань взаємовідносин з ЛП «Градостройінвест-СВ» за травень 2012 року не встановлено його заниження або завищення, як зазначено в п. 3.1.1 акту перевірки від 28.09.2012р.

Як вбачається із порівняння актів виконаних робіт ПП «Градостройінвест-СВ» і актів виконаних робіт підприємства «Лісма-Крим», ці роботи виконані для ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» за ціною вищою за ціни її придбання у ПП "Градостройінвест-СВ".

Дії позивача свідчать про реальність господарських операцій, на підставі яких формувалися дані податкового обліку сторони вищевказаних господарських договорів, та наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій позивача-фактичного використання придбаних у ПП "Градостройінвест-СВ" робіт у своїй господарській діяльності для отримання прибутку.

Відповідачем не доведено, що сторони Підприємство «Лісма-Крим» та ПП «Градостройінвест-СВ», укладаючи господарські зобов'язання, мали ціль на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Отже, будь-які навмисні дії позивача, а також посадових осіб юридичної особи, стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину - відсутні.

Наведене свідчить про помилковість та безпідставність висновку відповідача про нікчемність угоди та про те, що позивач неправомірно включив в 1 кв. 2012р. до складу витрат витрати в сумі 533415 грн., а до податкового кредиту з ПДВ у травні 2012 року суму 106683 грн., пов'язаних з виконанням договору підряду з ПП Градостройінвест-СВ".

Сумуючи наведене позивачем дотримано вимоги Податкового Кодексу України щодо права включення суми сплаченого ПДВ за даними фінансово-господарськими правовідносинами до податкового кредиту за травень 2012 року, що вказує на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004812204 від 12.10.2012 року та №0004802204 від 12.10.2012 року та задоволення адміністративного позову.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 року по справі № 2а-12376/12/0170/6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко