Ухвала

від 07.03.2013 по справі 111/2475/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 111/2475/2012Головуючий суду першої інстанції:Шевченко І.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.

"07" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБілоусової В.В., СуддівДралла І.Г., Іващенко В.В. При секретаріГранковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення заробітної плати за час затримки видачі трудової книжки, витребування трудової книжки та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 12 листопада 2012 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ПАТ «УАСК «АСКА» про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку, витребування трудової книжки та стягнення моральної шкоди.

Позов мотивує тим, що у листопаді 2007 року вона була прийнята на посаду провідного спеціаліста у Сімферопольську філію СК «АСКА». Пізніше їй стало відомо, що її трудова книжка передана до СК «АСКА» м. Донецька та всі записи до її трудової книжки вносилися даною страховою компанією. 27.09.2011 року вона написала заяву про звільнення, проте трудової книжки дотепер не отримала. Посилається, що порушено її права, передбачені КЗпП України. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, зобов'язати видати трудову книжку та відшкодувати моральну шкоду.

Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 12 листопада 2012 року зазначений позов задоволено частково.

Зобов'язано ПАТ «УАСК «АСКА» видати ОСОБА_6 належну їй трудову книжку серії НОМЕР_1. Днем звільнення вважати день видачі трудової книжки, про новий день звільнення видати наказ і внести запис до трудової книжки; раніше внесений запис про день звільнення визнати недійсним.

Стягнуто з ПАТ «УАСК «АСКА» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 28 вересня 2011 року по 12 листопада 2012 року у розмірі 14 442, 20 грн., моральну шкоду у розмірі 2 000 грн., а також судові витрати у розмірі 1 800, 75 грн., а всього 18 242, 95 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із рішеннями суду, ПрАТ «УАСК «АСКА» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що позивачкою пропущено строк позовної давності передбачений законом.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 працювала з 07.11.2007 року по 27.09.2011 року у ПрАТ «УАСК АСКА» на посаді спеціаліста по сервісу управління по страхуванню м. Ялта Сімферопольської дирекції.

На підставі повідомлення від 27.09.2011 року ПрАТ « УАСК АСКА» запропоновано позивачу надати заяву про зазначення точної адреси, за якою слід надсилати трудову книжку. Проте зазначене повідомлення отримане ОСОБА_6 не було, про що маються відповідні докази - висновок експертизи №1692 від 22 жовтня 2012 року, на підставі якого підпис від імені ОСОБА_6, розташований у повідомленні від 27.09.2011 року у графі «ОСОБА_6», виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Зазначене положення міститься у п.4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена Мінпраці України, Мінюсту України 17.08.1993 року № 110.

Відповідно до п.4.1. вищезазначеної Інструкції, при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника.

Відповідно до п. 4.2 цієї ж Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Відповідно до ч.4 ст. 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу робітнику виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Колегія суддів вважає, що зазначені положення діючого законодавства щодо вручення робітнику при звільненні трудової книжки, відповідачем дотримані не були.

Таким чином, є підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки.

Розрахунок середнього заробітку визначений рішенням суду першої інстанції та не суперечить Постанові Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок щодо необхідності стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки.

Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачкою строку позовної давності не є обґрунтованими, виходячи з наступного.

Після звільнення позивачки, їй у порушення вимог діючого трудового законодавства не було вручено трудову книжку, тобто її право було порушено.

Відповідно до частини 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Оскільки трудову книжку позивачу не вручено, то строк позовної давності не сплив.

Рішення суду першої інстанції щодо покладання на відповідача обов'язку внести зміни щодо дати звільнення є правомірним та такими що відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок робітників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Мінсоцзахисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, зареєстрованої у Мінюсті України 17.08.1993 р. № 110, з наступними змінами.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволено з урахуванням обставин справи та характеру моральних страждань, які завдані порушенням трудового права позивачки на своєчасне отримання трудової книжки відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 308, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 12 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді