Постанова

від 21.02.2013 по справі 811/276/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року Справа № 811/276/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Вільшанському районі

до відповідача - Комунального агролісогосподарського підприємства "Агроліс"

про стягнення заборгованості.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі (далі - позивач) до Комунального агролісогосподарського підприємства "Агроліс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 9777, 55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач самостійно нарахував, але не сплатив суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 9777, 55 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.30).

Відповідач в судове засідання не з'явився; про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак кореспонденція, направлена йому за адресою, зазначеною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася до суду з відміткою „даної організації не існує" (а.с.24).

За змістом частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Разом з тим, згідно частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.

Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Комунальне агролісогосподарське підприємство "Агроліс" зареєстроване Вільшанською районною державною адміністрацією Кіровоградської області як юридична особа 14 вересня 2006 року (а.с.9). Знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Вільшанському районі з 18 вересня 2006 року як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

17 вересня 2010 року Управлінням Пенсійного Фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області на підставі заяви голови ліквідаційної комісії була проведена позапланова перевірка Комунального агролісогосподарського підприємства "Агроліс" з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду. Так, за результатами перевірки було складено акт №14 від 17 вересня 2010 року в якому було зафіксовано, що за період з 12.03.2009 року по 01.09.2010 року відповідачем самостійно нараховано та не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У зв'язку з чим за відповідачем рахується зобов'язання по сплаті страхових внесків в розмірі 9777,55 грн.: заборгованість по страховим внескам - 9769,75 грн.; фінансові санкції - 6 грн.; пеня - 1,80 грн. (а.с.6-8)

Відповідно до Указу Президента №384/2011 від 06.04.2011 року «Про положення про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно статті 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно пунктом третім Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзацу першого статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Частинами третьою та четвертою статті 15 вказаного Закону встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» за ставкою 33,2 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Згідно пункту 4 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 11.11 розділу 11 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року за № 21-1, страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.

Відповідно до пункту шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що починаючи з березня 2009 року по вересень 2010 року включно відповідачем нараховувалися, обчислювалися та щомісячно подавалися до управління розрахунки сум страхових внесків, однак в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідач не проводив у повному обсязі та в установлені строки сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.6-8).

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків, які своєчасно нараховані та несплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 зазначеного Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиою 3 статті 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків - недоїмкою.

Пунктом десятим статті 20 зазначеного Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Судом встановлено, що позивачем на підставі ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» були виставлені вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.09.2009 року, від 07.10.2009 року, від 06.11.2009 року, від 07.12.2009 року, від 11.01.2010 року, від 04.02.2010 року за № ю-1565 та направлені поштовим відправленням з повідомленням про вручення за юридичною адресою відповідача.

Заборгованість по фінансовим санкціям та нарахованої пені в сумі 7,80 грн. (фінансова санкція - 6 грн.; пеня - 1,80 грн.) виникла внаслідок порушення відповідачем вимог статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до Комунального агролісогосподарського підприємства "Агроліс" є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, а отже сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9777 грн. 55 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною четвертою статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального агролісогосподарського підприємства "Агроліс" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34200232) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 9777, 55 грн. (дев'ять тисяч сімсот сімдесят сім гривень, п'ятдесят п'ять копійок) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Вільшанському районі (код ЄДРПОУ 2065007; вул. Миру 62, смт. Вільшанка, Кіровоградська область, 26600 р/р 256023121247, код 20650007, МФО 323475 Банк КОУТ ВАТ "Державний Ощадний Банк України").

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строк, що передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук